7. Обов’язки громадян у галузі екології

1. Загальні обов'язки громадян передбачені Законом України про охорону навколишнього природного середовищі

— Берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства

— Здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів та лімітів природо використання

— Не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єкті

— Вносити плату за спеціальне природо використання

— Сплачувати штрафи за екологічні правопорушення

2. Спеціальні обов'язки громадян передбачені системою екологічного законодавства і та випливають із умов права власності на природні ресурси, природокористування і реалізації громадянами екологічно

небезпечної діяльності

Обов'язки майнові

— Своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного середовища та понадлімітне використання природних ресурсів

— Ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс заходів щодо їх відновлення.

— Проводити заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на стан навколишнього середовища (забруднення, засмічення, виснаження).

— Запроваджувати новітні технології, устаткування та методи діяльності спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей.

б. Обов'язки немайнові

— Одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно

— Одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей

— Передавати екологічно небезпечні об'єкти на екологічну експертизу

— Дотримуватись висновків державної екологічної експертизи

— Надавати органам екологічного контролю відомості про характер екологічно-небезпечної діяльності

8. Право власності на природні ресурси

- система юридичних норм та інших правових засобів, які регулюють правовідносини на землю, надра, ліси, рослинний і тваринний світ, об'єкти природно-заповідного фонду та забезпечують реалізацію повноважень власників і користувачів щодо володіння, користування та розпорядження цими ресурсами.

Розрізняють:

Об'єктивне право власності на природні ресурси - система правових норм земельного, гірничого, водного, лісового, фауністичного, природно-заповідного законодавства тощо, які регламентують правовідносини на природні ресурси.

Суб'єктивне право власності на природні ресурси - сукупність повноважень різних суб'єктів (держави, юридичних та фізичних осіб) щодо володіння, користування і розпорядження належними їм природними ресурсами (земельними, корисними копалинами, лісовими, водними, тваринного та рослинного світу, природно-заповідного фонду):

Право власності на природні ресурси має специфічні особливості, пов'язані з екологічним змістом останніх:

Форми права власності на природні ресурси - юридичне оформлені напрями суб'єктно-об'єктної належності природних ресурсів та їх організаційно-правове забезпечення.

В Україні юридичне виголошені такі форми власності (ст. 13, 14, 41 Конституції України): державна, колективна (комунальна), приватна, загальнонародна.

Право державної власності становить собою сукупність правових норм, що закріплюють і охороняють належність природних ресурсів народу України в особі обраного ним представницького органа державної влади, а також встановлюють порядок придбання, використання та відчуження державної власності.

Особливість - вона виступає у вигляді виняткової власності народу України (у держави є лише компетенція з управління цими ресурсами в загальнонародних інтересах).

Право колективної власності-це сукупність норм, що встановлюють правові підстави виникнення права колективної власності, порядок колективного володіння, користування та розпорядження природними об'єктами.

Особливість - окремий громадянин, який вступає в колективне підприємство, самостійно відмовляється від свого права власності на природний ресурс, але зберігає право зобов'язального характеру його повернення при визначених умовах.

Право приватної власності. Являє собою правовий інститут, що закріплює індивідуальну належність природних об'єктів, тобто право приватної власності юридичне закріплює власність громадян як економічну категорію, що охоплює всі форми індивідуального привласнення.

Особливість права приватної власності можуть виникнути тільки з участю громадян.