56. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи в повному обсязі зараховується до державного бюджету і спрямовується на розвиток мінерально-сировинної бази.

Нормативи збору за виконані геологорозвідувальні роботи встановлюються окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин. Нормативи збору індексуються з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції.

Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування.

Надрокористувачі, які виконували геологорозвідувальні роботи частково за рахунок власних коштів, сплачують збір за геологорозвідувальні роботи, застосовуючи до нього коефіцієнти в залежності від обсягу виконаних на відповідних родовищах пошукових робіт.

Якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що залягають окремо, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний їх вид окремо.

57. Правова охорона надр

Правовою охороною надр передбачається система право­вих заходів і норм, спрямованих на забезпечення геологічно­го вивчення надр, їх раціонального використання та надійний захист.

Отже, найпершим кроком до забезпечення охорони надр є їх геологічне вивчення, яке передбачає одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінку корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ і використання надр для ці­лей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Вимоги щодо геологічного вивчення надр викладені в ст. 38 Кодексу України про надра.

Важливою передумовою забезпечення охорони надр є їх раціональне використання. Корисні копалини повинні видобу­ватись у місцях залягання якомога повніше, з найменшими витратами, має забезпечуватись їх господарське використан­ня підприємствами, організаціями, установами і громадянами. Згідно з чинним законодавством про надра основними вимо­гами в галузі їх охорони є такі:

а) забезпечення належного правового регулювання охо­рони надр; б) додержання встановленого порядку надання надр у ко­ристування;в) раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; г) недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з ко­ристуванням надрами, на збереження запасів корисних копа­лин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи за­консервовані, а також підземних споруд; д) охорона родовищ корисних копалин від затоплення, об­воднення, пожеж та інших факторів, що впливають на їх якість і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх роз­робку;

Зазначені вимоги е складовою частиною компетенції ви­щих і місцевих органів державної влади і управління у сфері регулювання гірничих відносин. Зокрема, до відання Верхов­ної Ради України належить:

1) законодавче регулювання гірничих відносин;

2) визначення основних напрямів державної політики в галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр;

3) визначення повноважень органів державної виконавчої влади, місцевих Рад народних депутатів щодо використання та охорони надр.

До відання Кабінету Міністрів України належить:

1) реалізація державної політики у сфері регулювання гір­ничих відносин;

2) здійснення державного контролю за геологічним ви­вченням, використанням та охороною надр;

3) визначення порядку діяльності органів державної вико­навчої влади в галузі використання і охорони надр, коорди­нація їх діяльності;