- •Тема 2.
- •1. Виробничі ресурси та їх обмеженість.
- •Примітки
- •Класифікація потреб
- •2.1.2. Суспільне виробництво: сутність, структура
- •Примітки
- •2.1.3. Економічні ресурси і фактори виробництва.Економічний вибір
- •Примітки
- •2.1.4. Продукт суспільного виробництва і характер праці
- •Примітки
- •2.2. Коментар до питань, які винесені на самостійне опрацювання
- •2.2.1. Дослідження економічної природи потреб людини в історії економічної думки
- •Примітки
- •2.2.2. Закон зростання потреб і механізм його дії
- •Примітки
- •2.2.3. Мета виробництва та межа виробничих можливостей
- •2.2.4. Роль науково-технічного прогресу в розвитку суспільного виробництва
- •2.3. Короткі підсумки
- •2.4. Список рекомендованої літератури
- •2.5. Тренінг для закріплення отриманих знань
- •7. У чому важливість класифікації потреб ?
- •14.2. - До економічних ресурсів зараховують усі природні, людські та створені працею людини ресурси, які використовують у виробництві товарів і послуг; (так)
- •15.8. - Усі відповіді є вірними;
- •17.4. - Ренти.
- •18.2. - Прибуток;
- •2.6. Завдання для “економічної розминки” по темі
Примітки
1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. - С.44.
2. Шумпетер Й. Теория экономического развития: Пер. с нем. – М. : Прогресс, 1982. – С. 69.
3. Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації, яка представлена в таблиці [1, c.46-47].
Таблиця 2.1.
Класифікація потреб
Критерії класифікації |
Види потреб |
Потреби |
За характером виникнення |
Первинні (базові), пов'язані з самим існуванням людини Вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації |
Їжа, одяг, безпека, житло
Модний одяг, комфортне житло, інформація |
За способами задоволення |
Матеріальні Нематеріальні |
Потреби в матеріальних благах Духовні потреби |
За нагальністю задоволення |
Першочергові Другорядні |
Предмети першої необхідності Предмети розкоші |
За можливостями задоволення |
Насичені, (вгамовні)
Ненасичені (невгамовні) |
Мають чітку межу і можливість повного задоволення Не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення |
За участю у відтворю-вальному процесі |
Виробничі Невиробничі |
Потреби у засобах виробництва Потреби у споживчих благах |
За суб’єктами вияву |
Особисті
Колективні, групові Суспільні |
Виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда Потреби групи людей, колективу Потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому |
За кількісною визначеністю та мірою реалізації |
Абсолютні
Дійсні
Платоспроможні
Фактичні |
Перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку Формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду Визначаються платоспроможним попитом Задовольняються наявними товарами та послугами |
У зазначеному підручнику (с.45) наведено моделі ієрархії людських потреб Ф. Герцберга, А. Маслоу, К. Алдерфера.
Як зазначають автори підручника, незважаючи на певні відмінності, всі три моделі виокремлюють потреби порівняно нижчого порядку (первинні) та потреби вищого порядку (вторинні). Згідно з наведеною ієрархією потреб вищі запити людини не виступають на перший план доти, доки не будуть задоволені найзагальніші. Задоволення первинних потреб породжує бажання задовольнити наступні за вагомістю (вторинні) потреби, які стають рушійною силою свідомої діяльності.
Модель ієрахії потреб Ф. Герцберга |
Модель ієрархії Потреб А. Маслоу |
Модель ієрархії Потреб К. Алдерфера |
Досягнення Можливості зростання Відповідальність |
Саморозвиток Самореалізація |
Зростання |
Кар'єра Визнання Статус Стосунки з керівництвом Стосунки з колегами Стосунки з підлеглими Надійна робота Умови роботи Оплата праці |
Повага Визнання
|
Взаємозв'язки |
Соціальні потреби
|
Потреби існування | |
Безпека Захищеність | ||
Фізіологічні потреби |
Рис. 2.1. Моделі ієрархії людських потреб
4. Системність вимагає розгляду сукупності потреб як певної підсистеми в складній системі суспільного виробництва. При цьому сама система потреб повинна являти собою внутрішню цілісність із своїми компонентами (підсистемами) і внутрішніми закономірностями розвитку. Генетичний підхід або принцип вимагає розгляду сукупності потреб як системи, яка у своїх внутрішніх зв'язках відображає процес їх історичного становлення. Важливим принципом розробки системи потреб є урахування їх зв'язку з діяльністю людини. Це дає змогу отримати певне стале підґрунтя для формування дійсно наукової системи потреб, адже вони нерозривно пов'язані з процесом суспільного виробництва (Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 480 с.).