с.р. с ТП

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

Однак відомі діячі культури та мистецтв, дипломати, багатодітні сім’ї, іноземні студенти, бізнесмени меншою мірою — це соціально-привабливі групи. Умовно можна об’єднати в одну групу мусульман та іммігрантів, іноземних робітників — ступінь дистанціювання до цих груп вища, хоча і не суттєво, у порівнянні з соціально-привабливими групами. Толерантність, прояви терпимості, згода жити разом — характеристики ставлення до соціальнопривабливих груп (див. табл. 1.6.12).

Таблиця 1.6.12

Розподіл відповідей на питання: «Нижче наведені різні групи людей. Назвіть групи, з представниками яких ви не хотіли б жити по сусідству?»125

Відношення молодих людей до євреїв важко однозначно віднести до со- ціально-привабливої або соціально-непривабливої групи. Стосовно євреїв скоріше проявляється національна дистанційованість, яку однозначно інтерпретувати як прояв толерантності не можна.

Спостерігається певна відстороненість і по відношенню до іммігрантів. Ця група людей сприймається як інша. Можна припустити, що прояви у відповідях більшої відстороненості, дистанції пов’язані певним чином з незгодою на існування знаковості — нетолерантністю, закритістю. Менша дистанція трактується як відкритість, толерантність до інших, визнання існування багатьох інаковостей за певну цінність. Рівень зацікавленості у проблемах іммігрантів може характеризувати молодих людей з точки зору їх орієнтацій на толерантне ставлення до іммігрантів. Так, 17% опитаних молодих людей турбують досить значною мірою умови життя іммігрантів. Враховуючи ще 26% опитаних,

125 Дослідження ДІРСМ 2007 року, опитано 1800 респондентів віком 14-35 років

120

Розділ 1. Сучасна молодь України: соціальний та демографічний портрет

яких деякою мірою турбують ці умови, можна відмітити, що більше третини молодих людей декларують своє толерантне ставлення до іммігрантів.

Соціально незахищені верстви населення — літні і хворі люди, традиційно сприймаються як такі, що потребують підтримки через поширені в суспільстві культурні ціннісні орієнтації. З огляду на це, досить високий рівень турботи про них, що декларують опитані, є природнім (див. табл.1.6.13).

Таблиця 1.6.13

Розподіл відповідей на питання: «Якою мірою вас турбують умови життя?»126, %

Толерантне ставлення як готовність визнавати, приймати поведінку, переконання і погляди інших людей, які відрізняються від власних, при цьому навіть в тому випадку, коли ці переконання чи погляди тобою не розділяються і не схвалюються — характерні для досить малої частини молодих людей, які характеризуються відкритістю до інших людей. Решта молоді схильна до певної поміркованості й самодостатності, а також байдужості і замкнутості. Поширення, інтеріоризація таких цінностей, як готовність розуміти інших, враховувати їх інтереси, довіряти їм потребує комплексу заходів з боку соціальних інститутів.

Отже, ціннісні пріоритети молоді змінюються під впливом економічних, соціальних, культурних чинників. Необхідно відмітити посилення вітальних цінностей, що складають основу ціннісної свідомості молодих людей України. Наразі саме матеріальний добробут, власне здоров’я та здоров’я найближчого оточення і сім’я — основні складові ціннісної основи молодої людини. Для молоді характерна орієнтація на цінності освітнього зростання та фахового визначення, які є досить природними та навіть у кризовий період не втрачають актуальності. Можливо, саме за допомогою якісної освіти та набуття кваліфікації молоді люди вбачають можливість реалізувати вітальні цінності.

Орієнтація на цінності демократичного суспільства — можливість критики та демократичного контролю рішень владних структур, можливість висловлювання своїх думок з політичних та інших питань, можливість підприємницької ініціативи — присутня на досить високому рівні в ціннісній структурі молоді. Слід зазначити, що у період розбудови нашої країни не отримали належного рівня оцінки особистісний розвиток й культурне зростання. Втім, домінанта

126 Дослідження ДІРСМ 2007 року, опитано 1800 респондентів віком 14-35 років

121

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

саме вітальних соціокультурних цінностей є природною з огляду на те, що без їх реалізації дуже важко очікувати суттєвих зрушень у структурі соціальних та демократичних цінностей. Виявлені домінантні вітальні цінності молоді цілком логічно залежать від утилітарних та прагматичних потреб та інтересів, тісно пов’язані з ними, що зумовлюється досить важкою життєвою ситуацією.

Тому соціокультурні цінності не вітальної орієнтації опиняються на периферії ціннісної свідомості. І це не може не впливати на формування певного типу ціннісних орієнтацій як домінантного: мається на увазі насамперед

матеріалістичний тип соціокультурних цінностей.

Найбільш пріоритетними для людей з матеріалістичними цінностями є завдання виживання: забезпечення фізичного виживання та процвітання свого та своєї сім’ї, безпеки власної та своєї сім’ї. На рівні держави мають першочергове значення підтримка високих темпів економічного зростання, закон і порядок.

1.7. Дозвілля сучасної молоді

Аналіз тенденцій та проведення порівняльних характеристик у сфері дозвіллєвих практик молоді за всі роки незалежності нашої країни дещо обмежений через низку причин. По-перше, у 2004 році відбулось зростання верхньої вікової межі молодіжного віку з 28 до 35 років. Саме тому масив статистичної інформації до 2004 року містить тільки дані про молодь віком до 28 років. По-друге, частина індикаторів для вимірювання уподобань та ціннісних орієнтацій української молоді постійно змінювалась у дослідженнях з цієї тематики, що було пов’язано зі зміною соціальних, політичних та економічних ситуацій у житті країни.

Дозвілля є важливим простором для людського розвитку і залежить як від інтересів особистості, її цінностей, так і від наданих суспільством можливостей для їх задоволення. Особливого значення воно набуває у житті молодого покоління, що активно включається в культурне і соціальне середовище країни. Тому важливим є знання потреб молоді, тенденцій їх формування та потенційних пріоритетів у сфері культури і дозвілля.

Основою для даного аналізу є первинна та вторинна інформація відповідних дослідницьких проектів, котра відображає стан та тенденції розвитку структури потреб, інтересів та цінностей молоді в області дозвіллєвих практик за останні півтора-два десятиліття.

Політичні, соціальні, економічні трансформації, що відбуваються в нашій країні протягом останніх двадцяти років, обумовлюють структуру проведення вільного часу української молоді, подекуди змінюючи пріоритети, зміщуючи акценти в уподобаннях тих чи інших дозвіллєвих практик. Однак певні тенденції залишаються сталими протягом багатьох років. Зокрема, до трійки преференційованих місць, де більшість молоді проводить вільний від основної та домашньої роботи час, входять дім (квартира, гуртожиток),

122

Розділ 1. Сучасна молодь України: соціальний та демографічний портрет

відпочинок в гостях та на природі (в парку, лісі тощо) (див. табл. 1.7.1 та 1.7.2).

Сума відповідей перевищує 100 %, оскільки респонденти мали змогу обрати декілька варіантів відповідей

Таблиця 1.7.2

Розподіл відповідей респондентів віком 14-35 років на запитання128: «Де Ви частіше за все проводите свій вільний час?», %

Сума відповідей перевищує 100 %, оскільки респонденти мали змогу обрати декілька варіантів відповідей

Найбільше прихильників у домашнього відпочинку (83 %). При чому з віком кількість молодих людей, які надають перевагу проведенню дозвілля вдо-

127 За даними дослідження «Молодь України» 128 За даними дослідження «Молодь України: травень-червень 2006 р.», проведеного

Державним­ інститутом розвитку сім’ї та молоді спільно із центром «Соціоконсалтинг». Всього опитано 1503 респонденти віком від 14 до 35 років у всіх областях України.

123

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

ма, лінійно зростає від 71 % у віковій категорії 14–17 років до 91 % у віці 30–35 років. Слід зазначити, що питома вага молодих «домосідів» не надто відрізняється у мешканців міста і села та коливається в межах 81 % та 85 % відповідно.

Збільшується і кількість прихильників проведення вільного часу на природі, що займає другу позицію у переліку місць, де проводить свій вільний час молодь. 46 % респондентів повідомили, що відпочивають у парках, лісах, на річці тощо. Слід зауважити, що з віком потяг до відпочинку на природі у молодих людей лише зростає: так, у категорії 14–17 років мають і реалізують можливість відпочинку на природі 42 % підлітків, а у віці 30–35 років кількість таких людей наближається до 50 %. Відпочинок на природі є найбільш універсальним видом відпочинку, оскільки може задовольнити не лише потреби, пов’язані з рекреацією — свіже повітря, фізична активність тощо, а й комунікативні потреби різних вікових груп молоді. Адже найбільше молодих людей проводять час із друзями, а у віці 30–35 років з тими, хто уособлює собою сім’ю (72 % з чоловіком (дружиною), 50,5 % — дітьми).

Значний відсоток молодих людей (41,9 %) проводить вільний час у гостях. Причому сільська молодь більш схильна до цього (51,2 %).

Вулицятакожвходитьдоперелікунайбільшзатребуванихмісцьпроведення вільного часу молоді (32,5 %). Найчастіше там проводять свій вільний час юнаки й дівчата у віці 14–17 років (57,6 %). Оскільки даний контингент молоді в переважній своїй більшості ще не заробляє власні кошти, через що може й відчувати їх брак на задоволення культурно-дозвіллєвих потреб. Тому молодь у такому віці часто обмежена у виборі місця проведення дозвілля, відповідно показники перебування зазначеної категорії молоді вдома (71,2 %) та на вулиці є досить високими.

Оцінка співвідношення активних та пасивних форм проведення доз­ вілля показала, що нині українська молодь надає перевагу саме пасивним формам, які мають інформаційно-розважальну направленість. До активних форм відпочинку вдається вкрай мало молодих людей. До того ж, серед більшості молоді переважають ті види відпочину, які не потребують певних знань і навичок. Зокрема це підтверджують результати дослідження Державного інституту проблем сім’ї та молоді «Молодь України: культурні запити та дозвіллєва діяльність» (2004 р.)129. Беручи за основу так звані дозвіллєві потреби, можна вирізнити такі види занять молоді у вільний від основної та домашньої роботи час: інформаційні, розважальні, спілкування, фізичні, громадські, освітні. Інформаційними видами занять (перегляд телепередач, читання газет, прослуховування радіопередач) охоплено від 95 % до 84 % молоді України.

Далі за масовістю іде спілкування (відвідування і прийом гостей, спілкування з друзями, відвідування ресторанів і нічних клубів). До цього різновиду занять

129 «Молодь України: культурні запити та дозвіллєва діяльність», Державний інститут проблем сім’ї та молоді, 2004 р. Всього опитано 2003 респонденти віком від 14 до 35 років у всіх областях України.

124

Розділ 1. Сучасна молодь України: соціальний та демографічний портрет

включено від94 %до 37% молоді.Наступним уцьомуперелікустоятьрозважальні заняття (прослуховування музики, читання художньої літератури, перегляд відеофільмів, відвідування кінотеатрів, театрів, музеїв, художніх виставок, галерей).

Сюди ми віднесли і роботу на комп’ютері (добре розуміючи умовність приналежності такої практики до розваг). Цими видами діяльності зайнято від 87 % до 23 % молоді. Четвертим видом є громадські заняття (відвідування церкви, громадська робота), які охоплюють від 57 % до 26 %. Далі — фізичні заняття (рибальство, збирання грибів, ранкова гімнастика і фізкультура, біг, оздоровчі прогулянки, заняття в спортивній залі, на стадіоні, спортивних майданчиках). Ними займаються від 56 % до 36 %. Наступні — освітні, розвивальні заняття (відвідування бібліотек, курсів, гуртків, студій, художня та прикладна творчість, участь у художній самодіяльності, раціоналізаторство, конструювання). Цей вид занять є найменш масовим. У ньому приймає участь від 44 % до 12 %.

Існує певна відмінність між віковими групами молоді щодо частоти занять тими чи іншими дозвіллєвими практиками, що обумовлено багатьма причинами, зокрема приналежністю одних до молоді, яка навчається, а інших — до молоді, яка працює.

Слід зазначити, що з віком особливо помітно зменшується кількість прихильників у таких практиках як: ранкова гімнастика і фізкультура (з 59 % у віці 14–17 років до 43 % у віці 29–35 років); біг, оздоровчі прогулянки (з 60 % до 38 % відповідно); заняття в спортивній залі, на стадіоні, спортивних майданчиках (з 52 % до 27 %); відвідування бібліотеки (з 50 % до 32 %); відвідування курсів, гуртків, студій (з 39 % до 13 %); художня творчість (з 31 % до 19 %); відвідування клубів, дискотек (з 78 % до 39 %).

А от питома вага молодих людей, які займаються переглядом телепередач, з віком практично не відрізняється та коливається в межах 94 % та 92 %. Цей вид заняття є абсолютним лідером у проведенні дозвілля. Така ситуація обумовлена тим, що телевізор став звичайним елементом побуту майже кожної родини і, за даними моніторингових спостережень Інституту соціології НАН України, частка власників кольорових телевізорів зросла з 65 % 1994 р. до 93 % 2010 р.

Також досить показовими є потенційні пріоритети культурно-дозвіл- лєвих занять студентської молоді. За даними соціологічного дослідження «Становище студентської молоді в Україні»130, проведеного Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді у 2008 р., найбільше студентів приваблюють, незалежно від того, займаються вони ними, чи ні, наступні заняття: зустрічі з друзями, коханою людиною (90 %), прогулянки по місту (80 %), прослуховування музичних записів (77 %), просто відпочинок (полежати, посидіти, нічого не роблячи) (71 %), перегляд телевізійних передач (70 %).

130 Соціологічне дослідження «Становище студентської молоді в Україні», Державний інститут розвитку сім’ї та молоді, 2008 р. Всього опитано 5 103 респонденти 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го курсів ВНЗ ІІІ–IV рівнів акредитації.

125

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

Отже, знову ж таки перші місця посідають види відпочинку, що передбачають спілкування та зосереджені на пасивному сприйманні інформації. А освітні і розвивальні заняття займають останні позиції. Так, заняття художньою творчістю (гра на музичних інструментах, малювання тощо) є бажаною для 27 %; аматорськими заняттями (колекціонування, фотографія тощо) — для 26 %; участь у самодіяльних творчих колективах — для 20 %; заняття технічною творчістю (конструювання, моделювання тощо) — лише для 12 %.

Характерною особливістю нашого часу є загальна комп’ютеризація (за даними моніторингових спостережень Інституту соціології НАН України, частка власників комп’ютерів зросла з 4,7 % 2002 року до 34,9 % 2010 року) та впровадження Інтернету в побут багатьох молодих людей.

За результатами дослідження Державного інституту розвитку сім’ї та молоді­ «Молодь України: травень 2007»131, 65 % сучасної молоді у віці 14–35 років користується комп’ютером, а Інтернет використовує 38 % (для порівняння

у2004 році їх кількість становила 47 % та 8 % відповідно). Як бачимо, відбувається активне перенесення дозвілля молоді в мережу Інтернет. До того ж з віком кількість молодих людей, які користуються комп’ютером та використовують Інтернет, зменшується. Так, у 14–24 роки ці показники становлять 73,7 % та 43,7 %, а у віці 25–35 років — 55,8 % та 32,1 % відповідно. Слід також зазначити, що питома вага таких користувачів різниться у мешканців міста і села:

уміської молоді вона становить 72,5 % та 46,1 %, а сільської — 51,3 % та 23,4 %.

Вумовахактивноговходженняінформаційнихтехнологійвжиттясучасної молоді постає питання про мету використання ними комп’ютера та Інтернету­. Результати даного дослідження показали, що в основному молодь використовує комп’ютер для прослуховування музики, перегляду фільмів (91 %), роботи/ навчання (89 %). Також 67 % респондентів зазначили, що використовують його для ігор, а 60 % — для спілкування з друзями (див. табл. 1.7.3).

Таблиця 1.7.3

Розподіл відповідей респондентів віком 14–35 років на запитання: «Ви використовуєте комп’ютер для…», % серед тих, хто використовує комп’ютер

Сума відповідей не дорівнює 100 %, бо респондент міг обрати кілька варіантів відповіді

131Дослідження«МолодьУкраїни:червень2007р.»Державнийінститутрозвиткусім’їта молоді.Всьогоопитано1800респондентіввікомвід14до35роківувсіхобластяхУкраїни.

126

Розділ 1. Сучасна молодь України: соціальний та демографічний портрет

Інтернет є сучасним джерелом здобуття інформації для 96 % користувачів. Окрім цього, молодь також використовує його для скачування музики (79 %), спілкування (76 %) та блукання по мережі (72 %). 51 % потребує його для гри в он-лайн ігри (див. табл. 1.7.4).

Таблиця 1.7.4

Розподіл відповідей респондентів віком 14–35 років на запитання: «Ви використовуєте Інтернет для…», % серед тих, хто користується Інтернетом

Сума відповідей не дорівнює 100 %, бо респондент міг обрати кілька варіантів відповіді

Серед причин надання переваги молоддю пасивному проведенню дозвілля, а також пасивності та бездіяльності для свого розвитку й самореалізації є такі негаразди соціального середовища, як: безцільне проведення часу, зловживання алкоголем та безробіття. За даними опитування Центру соціальних експертиз Інституту соціології НАН України132, з цими негативними явищами молодь стикається довкола себе найчастіше. Так, щоденно зазначені явища спостерігає серед молоді свого населеного пункту відповідно 49 %, 40 % та 34 % респондентів.

Серед причин появи таких явищ, на думку опитаних, перше місце посідає безробіття та бездіяльність (34 %); друге — відсутність будь-яких занять у вільний час (23 %); третє — погана робота влади, байдужість держави (17 %). Слід зазначити, що 15 % молоді визнають свою пасивність, безлад у житті та відсутність сталого інтересу до чогось корисного. Така ж їх кількість наголошує на поганій роботі в сім’ях та на невихованості.

Як бачимо, молодь схильна як безпосередньо звинувачувати державу в байдужості, поганій роботі у молодіжній сфері, так і опосередковано — через недостатню увагу до працевлаштування молоді та організації її дозвілля.

Однак таку ж незадовільну оцінку ефективності вирішення державою проблем молоді в сфері дозвілля дали експерти, опитані в рамках проекту «Огляд молодіжної політики. Дослідницька група»133. На їх думку, з-поміж

132 Опитування проведене в рамках проекту «Огляд молодіжної політики. Дослідницька група» (на замовлення ЮНІСЕФ) у 2010 р. Всього опитано 800 респондентів віком від 14 до 24 років у п’яти областях України та АР Крим.

133 Опитування проведене Центром соціальних експертиз інституту соціології НАН України в рамках проекту «Огляд молодіжної політики. Дослідницька група» (на замовлення ЮНІСЕФ) у 2010 р. Всього опитано 23 експерти.

127

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

різних сфер життєдіяльності найбільшої уваги потребують питання організації дозвілля молоді. Особливої уваги потребує сільська молодь, молодь у маленьких містечках, молодь з інвалідністю, яка обмежена у власних коштах, і не може відвідувати дорогі дозвіллєві центри. А кількість дешевих центрів для дозвілля молоді зазвичай дуже мала.

Зазначені тенденції не є сприятливими для включення молоді в культурний контекст своєї батьківщини, держави, що є важливим аспектом процесу соціалізації молодого покоління. І, як показано вище, передусім держава докладає недостатньо зусиль для цього, що призводить до її самовідсторонення від процесу формування у молоді потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій в поведінкових програмах, способу життя. Однак громада, сім’ї та близькі теж повинні бути готові до такої роботи.

Зарезультатамисоціологічногодослідження«Ставленняукраїнськоїмолоді до здорового способу життя»134 (2010 р.), проведеного Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді, майже третині української молоді (36 %) не вистачає повноцінного дозвілля та відпочинку. При цьому з віком молодь все гостріше відчуває таку нестачу: про це заявили 19 % молодих людей у віці 14–17 років, та 32 % у віці 25–35 років. Також існує велика залежність між наявністю повноцінного дозвілля і матеріальним становищем молоді. Так, лише 4 % респондентів, які оцінюють матеріальне становище своєї сім’ї як високе, не мають бажаного дозвілля проти 66 % тих респондентів, які визнали матеріальне становище своєї сім’ї досить низьким. Цікаво, що питома вага молоді, якій не вистачає повноцінного дозвілля, не відрізняється між мешканцями міста та села і коливається на рівні 31–32 %.

З описаною вище ситуацією про нестачу повноцінного дозвілля і відпочинку кореспондує і рівень задоволення культурних потреб молоді. Так, задовольнити свої культурні потреби на достатньому рівні має можливість менше половини української молоді (40 %), третина (34 %) — не повною мірою і майже кожен п’ятий (23 %) зовсім не має такої можливості.

До основних причин, що унеможливлюють задоволення культурних потреб молоді, належать брак коштів (60 %), вільного часу (40 %), культурних закладів (35 %) (див. табл. 1.7.5).

134 Соціологічного дослідження «Ставлення української молоді до здорового способу життя», Державний інститут розвитку сім’ї та молоді, 2010 р. Всього опитано 1200 респондентів віком 14-35 років у всіх областях України.

128

Розділ 1. Сучасна молодь України: соціальний та демографічний портрет

Таблиця 1.7.5

Розподіл відповідей респондентів 14–35 років на запитання:135 «Якщо Ви

не маєте можливості задовольнити свої культурні потреби на достатньому рівні, то з яких причин?», % до тих, хто не має можливостей задовольнити свої культурні потреби на достатньому рівні

Сума відповідей перевищує 100 %, оскільки респонденти мали змогу обрати декілька варіантів відповідей

При цьому з віком кількість молодих людей, яким бракує коштів, лінійно зростає від 29 % у віковій категорії 14–17 років, до 38 % у віці 30–35 років. Така ж тенденція спостерігається у молоді, якій не вистачає вільного часу, її кількість зростає від 13 % до 30 % відповідно. Це можна пояснити тим, що молодь з віком, створюючи власні сім’ї, перерозподіляє свої кошти та вільний час на інші потреби. Також аналіз відповідей респондентів в залежності від їх місця проживання показав, що вони не надто різняться між собою. Різниця спостерігається лише в таких позиціях, як наявність культурних закладів у населеному пункті та їх далеке розташування. Так, 33 % сільської молоді зазначили, що їм не вистачає культурних закладів у їх населеному пункті, проти 15 % міської молоді; для 16 % жителів сільської місцевості культурні заклади розташовані дуже далеко, проти 5 % жителів міста.

Широкі можливості для самовиразу й самореалізації молоді мають в їх дозвіллі любительські об’єднання, клуби за інтересами, що організуються на принципах добровільності та самоуправління. Однак, за даними опитування136 Центру соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, більше половини молоді віком 14–24 роки (57 %) не бачить можливостей доступу до роботи в них; лише 22 % бачать для себе таку можливість; не визначився з відповіддю кожен п’ятий.

135 За даними дослідження „Молодь України: травень-червень 2006 р.”, проведеного Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді спільно із центром “Соціоконсалтинг”. Всього опитано 1503 респонденти віком від 14 до 35 років у всіх областях України.

136 Опитування проведене в рамках проекту «Огляд молодіжної політики. Дослідницька група» (на замовлення ЮНІСЕФ) у 2010 р. Всього опитано 800 респондентів віком від 14 до 24 років у п’яти областях України та АР Крим.

129