с.р. с ТП

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

Таблиця 2.5.3

Кількість сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, відносно яких здійснювався соціальний супровід

(за даними Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді)

уЗагальному банку даних

З2008 року звітність щодо реалізації соціального супроводу фіксує показники надання безпосередньої соціальної допомоги за окремими напрямами, що дозволяє більш предметно оцінити основні завдання, які вирішуються у процесі соціального супроводу.

Таблиця 2.5.4

Результати реалізації соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, у 2008-2010 рр., кількість сімей

(за даними Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді)

Наведені результати свідчать, що у більшості випадків приділяється увага наданню гуманітарної допомоги, оформленню документів, налагодженню соціальних зв’язків. Враховуючи, що основними причинами, які провокують складні сімейні обставини, є алкогольна та наркотична залежності членів родини та безробіття, основні завдання соціального супроводу як комплексної допомоги сім’ї, вирішуються не повною мірою.

Щорічно збільшується відсоток сімей, яких знято з соціального супроводу з позитивним результатом: 2003 р. — 25 %, 2004 р. — 32 %, 2005 р. — 42 %,

230

Розділ 2. Державна молодіжна політика: здобутки та невирішені проблеми

2006 р. — 45 %, 2007 р. — 47,5 %, 2008 р. — 86 %, 2009 р. — 88 %. У 2010 р. знято 16 001 сім’ю, що складає 65% від охоплених супроводом протягом року. З позитивним результатом у зазначеному періоді було знято 14 345 сімей (90%).

Соціальна робота з молодими сім’ями, які вже перебувають у складних життєвих обставинах, безперечно, має залишатися однією зі складових державної сімейної політики. Подальша перспектива розвитку державної системи соціальної підтримки сімей з дітьми передбачає розвиток мережі спеціалізованих закладів соціального спрямування, що дозволить на професійному рівні надавати адресну комплексну допомогу сім’ям залежно від їх проблем і потреб.

Зрозуміло, що ефективність роботи з сім’ями підвищується, коли проблема, яка може виникнути у сім’ї та спричинити складні наслідки, попереджається завчасно або нейтралізується на початкових етапах. Тому є нагальна потреба у переорієнтації державної політики соціальної підтримки сім’ї із соціального захисту тих, хто уже перебуває у складних життєвих обставинах, на профілактичну роботу на ранній стадії їх виявлення.

Діяльність органів виконавчої влади щодо молодих сімей

Успішність та ефективність подальшої розробки та реалізації державної сімейної політики значною мірою залежить від об’єктивної оцінки тих змін, які відбулися в основних сферах життєдіяльності сімей. Державні програми визначають пріоритетні загальні напрями діяльності, проте вплив соціально-демографічних, економічних, психологічних факторів на життєдіяльність молодих сімей в кожній області зумовлений регіональними особливостями і має регіональну специфіку. З метою створення сприятливих умов для всебічного розвитку сім’ї та кожного із її членів, найповнішого виконання сім’єю своїх функцій, підвищення її ціннісного рівня, посилення ролі сім’ї як первинного осередку суспільства діють обласні (регіональні) програми підтримки сім’ї. З метою якісного виконання обласних (регіональних) програм розроблені і затверджені відповідні районні (міські) програми. Щорічно структурними підрозділами обласних державних адміністрацій відповідно до затверджених заходів аналізується стан їх виконання.

На вирішення нагальних проблем молодих сімей спрямовується діяльність управлінь (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту обласних державних адміністрацій, обласних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інших органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, а також громадських організацій та інших установ. З метою організації ефективної діяльності підрозділів виконавчої влади щодо надання підтримки сім’ям, зокрема молодим, створені обласні, районні та міські координаційні ради, діяльність яких спрямована на визначення пріоритетних завдань щодо покращення демографічної ситуації в області, активізації молодіжної підприємницької діяльності, соціального захисту сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

231

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

Дієвою формою визначення пріоритетних напрямів роботи з молодими сім’ями і координації діяльності місцевих органів виконавчої влади є проведення семінарів та «круглих столів» для спеціалістів соціальної сфери.

Одним із перспективних напрямів підготовки молоді до подружнього життя, формування відповідального батьківства є проведення інформаційно­- просвітницької роботи серед дітей та молоді з питань підготовки молоді до подружнього життя, пропаганди здорового способу життя, планування сім’ї, збереження репродуктивного здоров’я та запобігання захворюванням, які передаються­ статевим шляхом. Цей напрямок роботи з дітьми та молоддю реалізується закладами та установами, підпорядкованими Міністерству у справах сім’ї, молоді та спорту України, Міністерству освіти і науки України, Міністерству культури і туризму України.

Основна робота щодо просвіти молоді проводиться центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, навчальними закладами різних рівнів. До інформаційних заходів та надання консультацій залучаються спеціалісти різного фаху: соціальні педагоги, психологи, медичні працівники, працівники управлінь праці та соціального захисту населення, юристи, залежно від спектру питань, що потребують висвітлення. Інформаційно-просвітницька робота з дітьми та молоддю, що проводиться в областях, здійснюється у формі семінарів, тренінгів, індивідуальних консультацій, групових занять, масових акцій, зустрічей з фаховими спеціалістами, розповсюдження інформаційних матеріалів тощо.

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді впроваджують різні форми просвітницько-інформаційної роботи з підготовки молоді до подружнього життя. Надання соціальних послуг молоді та сім’ям здійснюється у рамках роботи служб соціальної підтримки сім’ї, консультаційних пунктів у пологових стаціонарах, жіночих консультаціях та будинках дитини, мобільних консультаційних пунктах, службах «Телефон Довіри». Ефективність такої діяльності забезпечується комплексним та довготривалим проведенням тематичних заходів, до участі у яких залучаються як спеціалісти соціальної сфери, так і безпосередні користувачі послуг — молодь, молоді сім’ї.

При центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді функціонують спеціалізовані формування Мобільний консультативний пункт у сільській місцевості та віддалених районах міст. У 2010 році в усіх регіонах України функціонувало 468 мобільних консультаційних пунктів соціальної роботи, 26 — на базі регіональних центрів.

Протягом 2010 року виїзди мобільних консультаційних пунктів забезпечували 2089 штатних та 4299 залучених спеціалістів (зокрема волонтерів), здійснено 21423 виїзди, роботою охоплено 12527 населених пунктів. Соціаль- но-профілактичною роботою охоплено 412 319 дітей до 18 років (на 19,6% більше ніж у 2009 році) та 195 947 молодих осіб віком від 18 до 35 років

232

Розділ 2. Державна молодіжна політика: здобутки та невирішені проблеми

(на 49,4% більше). Із них 75 387 дітей та 55 430 молодих осіб охоплено індивідуальними соціальними послугами.

Реалізація профілактичних та просвітницьких заходів серед сімей, дітей та молоді відбувалась в різних формах, зокрема: індивідуальне та групове консультування, бесіди, тренінги, відеолекторії, профілактичні заходи в літніх оздоровчих таборах, розповсюдження інформаційно-просвітниць- ких матеріалів тощо.

Спеціалісти центрів соціальних служб проводять просвітницьку роботу у навчальних закладах з питань підготовки молоді до сімейного життя, формування відповідального батьківства та гендерної рівності. Так, у навчальних закладах ряду міст Донецької області спеціалістами центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді систематично велися семінари, тренінги з питань готовності молоді до створення сім’ї. В учбових закладах створені консультаційні пункти — молоді люди мають можливість отримати індивідуальні консультації спеціалістів центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

У2010роціприцентрахсоціальнихслужбдіяло212спеціалізованихслужб соціально-профілактичної роботи, одним із напрямів роботи яких є проведення групових занять з підготовки учнівської молоді до створення сім’ї. В результаті проведеної роботи в учнівської молоді формується свідоме ставлення до шлюбу, учасники заходів дізналися про можливі проблеми молодого подружжя та шляхи їх вирішення, шляхи подолання гендерних стереотипів в родині.

На формування культури сімейних стосунків, підвищення відповідальності батьків за виховання дітей спрямовані інформаційні та рекламні матеріали, що виготовляються і розповсюджуються центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Одним із напрямів сімейної політики є реалізація заходів, спрямованих на профілактику сімейного неблагополуччя, попередження соціального сирітства і дитячої бездоглядності шляхом формування у молодих батьків відповідального ставлення до виконання батьківських обов’язків, вмінь та навичок розв’язання сімейних конфліктів. На реалізацію цих завдань спрямована діяльність різних «шкіл відповідального батьківства», клубів для батьків, центрів з підготовки майбутніх матерів, консультаційних пунктів тощо.

Так, у «Школах відповідального батьківства», що діють при жіночих консультаціях Волинської області, проводиться психопрофілактична підготовка до пологів для сімейних пар та вагітних жінок, для роботи підготовлений цикл з п’яти занять. Проводяться індивідуальні та групові консультування для жінок фертильного віку, молоді з метою профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом, не планованої вагітності, збереження і зміцнення репродуктивного здоров’я, популяризації здорового способу життя та підвищення демографічної культури населення, зокрема планування сім’ї.

233

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

Робота щодо формування у молоді відповідального ставлення до подружнього життя та батьківства проводиться у навчальних закладах. Великий спектр консультативних та інформаційних послуг батькам, молоді, педагогічним працівникам з питань виховання дітей надається Українським науковометодичним центром практичної психології та соціальної роботи АПН України та мережею регіональних центрів.

Унавчальних закладах працівниками психологічної служби впроваджуються інформаційно-просвітницькі, превентивні програми з питань профілактики насилля в сім’ї, статевого виховання, збереження репродуктивного здоров’я, запобігання захворювань, що передаються статевим шляхом. Спільно із державними та громадськими організаціями проводяться заходи та свята з відзначення Дня Матері, сімейні свята з метою пропаганди кращих духовних надбань українського народу, розвитку і підтримки традицій вшанування сімейних цінностей.

Уряді обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (Вінницька,­ Донецька, Закарпатська, Київська, Львівська, Полтавська, Сумська, Черні­ вецька обл.) внесено зміни до програм підвищення кваліфікації та розроблено спецкурс для практичних психологів і соціальних педагогів «Психологія материн­ ства: становлення і реалізація», «Попередження насилля у сім’ї», «Соціально-пси- хологічна реабілітація дітей, що зазнали насилля у сім’ї» тощо.

Ведеться цілеспрямована профілактична робота під час здійснення нав­ чального процесу. Понад 3,8 млн учнів 1–8 класів вивчають обов’язковий предмет «Основи здоров’я», який має на меті формування здоров’язбережної поведінки учнівської молоді.

З метою підготовки юнаків та дівчат до створення сім’ї, відповідального батьківства у навчальних закладах Житомирської області організовуються різні форми виховної роботи. Серед найбільш поширених — тематичні виховні години, засідання молодіжних клубів, бесіди, правові лекторії, конкурси, зустрічі

зпсихологами, лікарями тощо.

На підготовку молоді до шлюбу, формування відповідального ставлення до подружнього життя спрямована діяльність консультативних пунктів, що діють при РАГСах, зокрема така практика запроваджена у Кіровоградській області.

З метою формування сімейних цінностей, відповідального, усвідомленого батьківства, підготовки майбутніх матерів та батьків на засадах впровад­ ження сучасних підходів по догляду за новонародженими в усіх жіночих консультаціях діють «Школи відповідального батьківства». Робота проводиться з використанням демонстраційних матеріалів, технічних засобів і предметів догляду­ за дитиною, проводиться фізіопсихопрофілактична підготовка вагітних до пологів. Означене регламентується наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» (2001 р.).

234

Розділ 2. Державна молодіжна політика: здобутки та невирішені проблеми

З метою консультування сімей щодо правового регулювання шлюбних та сімейних відносин молодої сім’ї, молоді, що вступає до шлюбу, проведення заходів, пов`язаних з сімейними святами, традиціями, надання юридичних, психолого-педагогічних рекомендацій щодо народження та виховання дітей діє мережа клубів, центрів для молодих сімей, консультаційних пунктів, які створюються при центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та навчальних закладах.

Уокремих учбових закладах міста Дніпропетровська створені «Клуби молодої сім’ї», центр з підготовки майбутніх мам та їх родин до пологів «Лелека» та інші. Основна мета цих клубів — впровадження в життя засад відповідального материнства і батьківства.

Унавчальних закладах Житомирської області діють клуби молодих батьків, батьківські лекторії, консультативні пункти з питань виховання дітей, проводяться батьківські збори, організовуються зустрічі з психологами, юристами, лікарями. Ефективними формами роботи з молодими батьками є проведення сімейних свят, вечорів відпочинку, клубів вихідного дня, спільних з дітьми туристичних походів, подорожей.

В Миколаївській області проводиться робота щодо створення умов для сімейного відпочинку, зокрема молодих сімей. В клубних закладах області проводяться тематичні та літературно-музичні вечори, вечори-розповіді, усні журнали про сімейні династії, родинні свята, родинні конкурси кмітливих. Заклади культури області сприяють залученню членів родин, багатодітних та неповних сімей до участі у клубних формуваннях, створенню сімейних колективів художньої самодіяльності, їх участі в обласних та всеукраїнських оглядах, конкурсах, фестивалях за різними жанрами народної творчості, виставках майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

УПолтавській області робота з молодими сім’ями і батьками проводиться працівниками дошкільних закладів. З метою розширення традиційних функцій дошкільних закладів дошкільні працівники здійснюють соціальнопедагогічний­ патронат молодих сімей. Цей напрям роботи з молодими сім’ями

єінноваційним і може бути поширений на інші області.

Для поліпшення інформаційної та консультативної роботи з батьками щодо виховання дітей дошкільного віку діють консультативні пункти для батьків у Івано-Франківській області, на базі яких батьки набувають вмінь, знань і навичок з питань виховання дітей. Також ведеться робота і з майбутніми батьками­ та молоддю.

У Хмельницькій області при центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді діють школи для майбутніх матерів (на базі жіночих консультацій центральних районних лікарень та міських пологових будинків). В містах працюють клуби для сімей і молодих жінок.

235

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

Центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Київської області реалізується комплексна програма «Соціальна підтримка сім’ї». Одним із основних завдань діяльності спеціалізованих служб соціальної підтримки сім’ї є підготовка молоді до сімейного життя. В межах роботи цих служб діють консультативні пункти при РАГСах, клуби для дівчат, на засіданнях яких розглядаються питання статевого виховання, проводиться підготовка до подружнього життя, надаються консультації спеціалістів. При центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді області діють сімейні клуби, що об’єднують молоді сім’ї і молоді пари, які бажають вступити до шлюбу, з метою вирішення питань планування сім’ї, подолання проблем, які виникають у сімейному житті та проведення дозвілля та відпочинку.

Проведений аналіз напрямів та форм державної підтримки молодих сімей демонструє широке коло такої роботи, в той же час простежується відсутність єдиної загальнодержавної стратегії, спрямованої на формування у суспільстві цінності подружнього життя, відповідального батьківства, профілактики сімейного неблагополуччя, що передбачає запровадження системної­ просвітньої і консультативної роботи серед молоді.

Потреба у запровадженні такої роботи визначена Державною програмою підтримки сім’ї на період до 2010 року. Проте аналіз звітності міністерств демонструє відсутність єдиних загальнонаціональних підходів у формуванні національної системи «батьківського всеобучу». Діюча оцінка ефективності Державних програм з підтримки сім’ї за кількістю проведених заходів не є показовою і не дозволяє простежити впливовість і доцільність проведення тих чи інших галузевих програм. Існує потреба у запровадженні системи періодичної звітності, яка має бути розроблена і затверджена на рівні кожного міністерства, щодо ефективності впровадження окремих галузевих програм і Державної програми підтримки сім’ї загалом. Однією зі складових такої системи має бути моніторинг суспільної думки щодо сімейних цінностей, відповідального батьківства, готовності молоді брати шлюб, народжувати дітей тощо.

До 2011 року Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту відповідало за формування державної сімейної політики і здійснення координації­ її реалізації, зокрема що стосується підтримки молодих сімей. Відповідальність­ за реалізацію соціальної підтримки різних категорій сімей на місцевому рівні було покладено на центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, методичне керівництво їх діяльністю здійснювала Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді.

Нині в Україні здійснюється реорганізація системи державного управління. Правонаступником ліквідованого Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту щодо реалізації державної політики з питань сім’ї відповідно до Указу Президента України від 6 квітня 2011 р. N 389/2011 визначено

236

Розділ 2. Державна молодіжна політика: здобутки та невирішені проблеми

Міністерство соціальної політики України. Відтепер воно має здійснювати координацію та методологічне забезпечення діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування сто­совно соціальної підтримки молодих сімей, сімей, які перебувають у складних життєвих­ обставинах, та багатодітних сімей.

Реформування системи управління соціальною сферою здійснюється впродовж 9 місяців 2011 року. У зв’язку з невизначеністю донині нової моделі адміністрування системи соціальної підтримки сімей з дітьми, у найближчий час вкрай важливо визначити адміністративну структуру (департамент, управління, відділ Міністерства), на яку буде покладено відповідальність за реалізацію державної сімейної політики.

Важливо, аби у діяльності Міністерства соціальної політики України при формуванні напрямів сімейної політики пріоритетом було визнано не лише підтримку кризових категорій сімей, а й діяльність, спрямовану на формування відповідального батьківства, профілактику сімейного неблагополуччя, попередження виходу дитини з сім’ї. Якщо переглянути основні завдання, вирішення яких є пріоритетним напрямом державної соціальної політики останніх років: дитяча безпритульність та бездоглядність, соціальне сирітство, дитяча та молодіжна злочинність, наркоманія, проституція, жорстоке повод­ ження з дітьми тощо, то всі перераховані соціальні проблеми є наслідком недостатньої уваги держави до сім’ї, яка виховує дітей.

Спрямованість соціальної допомоги сім’ям з дітьми лише на підвищення матеріальних виплат не дозволяє вирішити всього спектру проблем сучасних сімей. Державні програми передусім націлені на подолання наслідків безвідповідального батьківства. Необхідним є впровадження програм соціальнопрофілактичної роботи з благополучними сім’ями, зокрема з молодими, що дозволить суттєво зменшити кількість негативних соціальних явищ у дитячому та молодіжному середовищі.

Державна соціальна політика має бути спрямована на формування цінності сім’ї як основи стабільності держави. Формування такої стратегії має передбачати організацію роботи за наступними напрямами:

1) Формування у суспільстві пріоритету сімейних цінностей та відповідального батьківства:

−− формування та реалізація державної інформаційної політики, спрямованої на пропаганду сім’ї як найвищої цінності суспільства;

−− розробка і впровадження соціальної реклами як дієвого механізму впливу на формування ціннісних орієнтацій дітей та молоді.

2)Запровадження просвітницьких програм формування у дітей цінності сімейних стосунків: навчальні програми в дитячих садках, школах, клубах за місцем проживання тощо.

237

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

3) Підготовка молоді до створення сім’ї:

−− створення консультативних пунктів, телефонів довіри для молодих людей з питань подружнього життя, сімейних стосунків, сексуального життя;

−− підготовка молодих пар до створення сім’ї — розробка та впровадження­ навчальних та інформаційних матеріалів, створення мережі навчальних­ центрів з проведення тренінгів для молоді, яка вступає до шлюбу, та молодих пар, консультування та навчання при РАГЗах тощо.

4) Соціально-педагогічна допомога батькам, які виховують дітей:

−− забезпечення консультування батьків, які мають проблеми з вихованням дітей: психологами шкіл, спеціалістами центрів соціальних служб, клубами за місцем проживання;

−− розповсюдження інформаційних матеріалів, теле- і радіопрограм, що стосуються виховання дітей, вікових криз, стосунків з підлітками тощо.

5)Підтримка сімей, які виховують дітей з особливими потребами (діти-інва- ліди, ВІЛ-інфіковані), а також дітей з асоціальною поведінкою:

−− створення спеціалізованих центрів (або пунктів), які надають допомогу залежно від проблем дитини;

−− здійснення соціального супроводу різних категорій сімей і дітей; −− вдосконалення державної соціальної політики щодо створення діючої

системи матеріальної та соціальної підтримки сімей, які виховують дітей з особливими потребами.

2.6.Соціальнапідтримкатареінтеграціямолоді,якаопинилася

ускладних життєвих обставинах

Соціальна робота з молоддю в Україні як окремий напрям діяльності держави, спрямований на забезпечення соціальної підтримки соціально незахищених категорій молоді, офіційно розпочалася з 1992 року після прийняття Верховною Радою Декларації «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні», Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», що поклало початок розвитку мережі центрів соціальних служб для молоді, а з 2004 року — центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Діяльність центрів соціальних служб розпочалася з 1992 року і на часі регулюється Загальним положенням про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо вдосконалення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю» від 27.08.2004 р. № 1126. Цим положенням визначено, що центри є спеціальними закладами, які забезпечують організацію та проведення у відповідних територіальних громадах соціальної роботи із соціально незахищеними

238

Розділ 2. Державна молодіжна політика: здобутки та невирішені проблеми

категоріями сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

З 1992 року відбувався постійний розвиток мережі центрів соціальних служб. На кінець 2010 року вона складала (з урахуванням філій) 1900 одиниць, а саме: 27 обласних, 484 районних, 170 міських, 40 районних у містах, 581 сільську, 88 селищних, 510 філій районних центрів та 13 посад фахівців із соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.

Діюча нині система соціальної роботи з молоддю формувалася останні 19 років і пройшла шлях від проведення масових заходів: свят, фестивалів, конференцій до надання індивідуальної соціальної допомоги залежно від потреб і можливостей клієнта.

З метою забезпечення соціального обслуговування та соціальної реабілітації сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, з 2004 року

вУкраїні розвивається мережа закладів соціального обслуговування (цілодобові та денні стаціонари), що надають на безоплатній основі соціальні послуги та забезпечують соціальну підтримку сімей, дітей та молоді. На початок 2011 року

вУкраїні створено 90 закладів соціального обслуговування, які мають приміщення та розпорядчі документи про створення. З них 83 пройшли реєстрацію

ворганах державної статистики:

−− 21 центр соціально-психологічної допомоги; −− 18 соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених бать-

ківського піклування; −− 15 соціальних центрів матері та дитини;

−− 14 центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями;

−− 7 центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді; −− 3 центри ресоціалізації наркозалежної молоді.

239