с.р. с ТП

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

го матеріального становища (68%) та своєї сім’ї (63%), що виглядає досить природно на тлі економічної кризи, яка мала місце на той період (див. табл.1.6.1).

Таблиця 1.6.1 Розподіл відповідей на питання «В якій мірі особисто Вас турбують перелічені

нижче проблеми?», %115

Опитування, проведене в травні 2000 р., підтвердило орієнтацію молоді передусім на власні проблеми. Наприклад, проблеми працевлаштування тур-

115 Проведено УІСД в 1997 році (опитано 1800 респондентів віком від 15 до 28 років)

110

Розділ 1. Сучасна молодь України: соціальний та демографічний портрет

бували 62%, падіння рівня життя — 60%, погіршення стану економіки — 53%, ріст злочинності — 53%, але вказані відсотки були меншими за відповіді людей більш старшого віку. Тобто молоді люди більш активно реагували на події, які мали безпосереднє відношення до їх особистого життя, від яких залежали майбутні перспективи, пов’язані із соціальним становленням (див. табл. 1.6.2).

Таблиця 1.6.2 Розподіл відповідей на питання «Що саме в нинішніх умовах турбує Вас

найбільше?»116 (Респондент міг обрати всі слушні варіанти відповідей, тому сума

відповідей перевищує 100%)

116 Опитування проводилось УІСД в травні 2000 р., опитано 3198 респондентів у віці від 15 років

111

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

Відповідно більш конкретні прояви кризи («знецінення національної грошової одиниці», «збільшення зовнішнього боргу України», «приватизація землі, її вільний продаж та купівля», «відсутність реальних інвестицій в економіку») відмітила суттєво менша частина опитаних молодих людей, що підтверджує вищеозначену думку.

Слід зазначити, що зовнішньополітичні орієнтації держави на тлі особистих проблем, пов’язаних із потребою в адаптації та пристосування до нових соціально-економічних умов, також турбували невелику кількість опитаних.

Розвиток українського суспільства на демократичних засадах у 2000 р. однаковою мірою турбували молодих людей (від 15-ти до 28 років) і людей старшого віку: 21% опитаних відмітили проблему «відсутності реальних гарантій конституційних прав та свобод громадян».

Інший аспект соціокультурних цінностей — «падіння моральності» сприймається майже половиною опитаних людей віком від 29-ти років та старше як проблема (46% опитаних ), в той же час серед молоді (15-28 років) тільки 28% опитаних виокремили цю проблему.

Більша стурбованість станом моральності з боку старшого покоління (у порівнянні з молоддю) підтверджує розподіл відповідей на питання щодо введення контролю над моральністю, зокрема заборону порнографії та пропаганду насильства.

112

Розділ 1. Сучасна молодь України: соціальний та демографічний портрет

Майже всі опитані старше 29 років готові підтримати введення контролю над моральністю, в той же час серед молодих людей віком від 14 до 28 років 69% підтримали б введення контролю, 20% — не підтримали б взагалі і ще 11% не змогли визначитись (див. табл. 1.6.3).

Таблиця 1.6.3

Розподіл відповідей на питання «Чи підтримали б Ви введення контролю над моральністю (заборону порнографії та пропаганду насильства)?, %117

Коли в суспільстві глибока соціально-економічна криза і нестабільність, то цілком природно, що люди звертаються до своїх первинних структур, більше спираються на власні зусилля, сім’ю, переймаються своїм власним матеріальним забезпеченням, безпечними умовами життя.

Отже, у 2004 р. на відміну з 2000 р., молоді люди висловили бажання про важливість міцного здоров’я як для себе так і для членів своєї сім’ї (92%), покращення матеріального добробуту та членів своєї сім’ї (88,4%), а мати міцну сім’ю виявили бажання 88,4% осіб (див. табл. 1.6.4).

Таблиця 1.6.4 Розподіл відповідей на питання «Оцініть ступінь важливості особисто

для Вас таких сторін сьогоднішнього життя», %118

117 Опитування проводилось УІСД в травні 2000 р., опитано 3198 респондентів у віці від 15 років 118 Проведене УІСД у 2004 році (опитано 2003 респондентів віком від 14 до 35 років)

113

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

Наступний рівень ціннісних орієнтацій пов’язаний із складовими суспільного устрою, які мають забезпечувати умови гармонійного включення людини в соціум, тобто цінності самореалізації та самовдосконалення.

Так, більш ніж 80% опитаних молодих людей вважають, що для особистісного розвитку важливими є: цікава робота (як «дуже важлива» та «скоріше важлива» відмітили 91% молодих людей), суспільне визнання (86%), підвищення освітнього рівня (інтелектуальний розвиток) 84%, про важливість

114

Розділ 1. Сучасна молодь України: соціальний та демографічний портрет

створення в суспільстві рівних можливостей зазначили 84%, про сприятливий морально-психологічний стан у суспільстві — 82%.

Цінності демократичного суспільства мають нижчий, але також досить високий ступінь важливості для молодих людей у 2004 році: демократичний розвиток країни «скоріше важливий» та «дуже важливий» для 75% опитаних, державна незалежність України важлива в тій чи іншій мірі для 73%. В той же час національно-культурне відродження також «досить важливе» для 69% та розширення культурного кругозору для 71%.

Вирізняється ставлення молодих людей 14-35 років до можливості висловлювати думку, не побоюючись за особисту свободу, та можливість критики та демократичного контролю рішень владних структур. Так, ці категорії «зовсім не важливі» та «скоріше не важливі» відповідно для 15% та 19% опитаних. Участь у діяльності політичних партій та інших громадських організацій «зовсім не важлива» та «скоріше не важлива» для 55%, участь у релігійному житті — для 37%. Окремо слід зазначити, що було виявлено досить високий відсоток тих осіб, яким було складно визначитись щодо участі у політичних партіях та громадських організаціях (27%) та у релігійному житті (24%).

З огляду на те, що участь у релігійному житті сприймається важливою 37% опитаних молодих людей (за результатами дослідження 2004 року), доцільно простежити динаміку релігійних ціннісних орієнтацій (див.табл.1.6.5).

Таблиця 1.6.5 Розподіл відповідей на питання: «Незалежно від того, відвідуєте Ви церкву

чи ні, ким Ви себе вважаєте?», %

*— дослідження проведене в 1997 році, опитано 1501 респондент, 15-28 років.

**— дослідження проведене в 2004 році, опитано 2003 респонденти, 14-35 років.

***— у дослідженні, проведеному в 1997 році (вибірка склала 1501, 15-28 років), замість альтернативи «важко відповісти» була пропонована альтернатива «мені все байдуже».

Помітне збільшення частки віруючих серед опитаних з 44% у 1997 році до 61% у 2004 році. Але віра в Бога відсутня серед основних ціннісних орієнтацій більшої частини молодих людей.

Дослідження, проведене Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді в 2007 році (опитано 1800 респондентів, 14-35 років), підтвердило основні ціннісні орієнтації, що окреслились в 2004 році.

115

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

Соціальний портрет молодої людини в уявленнях молоді, що можна окреслити, аналізуючи розподіл відповідей на питання щодо найважливішого у житті молоді, дещо відрізняється від власного сприйняття цілей та цінностей молодої особи.

Слід відмітити, що питання про найважливіші події у житті молоді утворюють два компоненти: перший стосується уявлення про свої власні пріоритети у житті та найближчого оточення, другий — того суспільного портрету молодої людини, що формується засобами масової інформації (див. табл. 1.6.6).

Таблиця 1.6.6 Розподіл відповідей на питання «Що, на Вашу думку, сьогодні є для молоді

найважливішим у житті?»119 (Респондент міг обрати до трьох варіантів відповідей)

Отже, особисте здоров’я, кар’єра, матеріальний добробут та сім’я, достойна освіта — основні ціннісні орієнтири молоді в уявленнях опитаних. Серед інших важливих категорій — орієнтація на отримання від життя максимуму задоволення (18%). Релігійність у цьому віці займає не високе місце, оскільки на важливість віри в Бога вказали тільки 7% молодих людей. Можливо, віра — це щось особистісне, що не вважається характерним для молоді у свідомості молодих людей, щось базове, що допомагає жити, але поки не стає визначальним у житті.

Цінності демократичного суспільства «бути вільним і незалежним у своїх рішеннях та вчинках», сприймаються як особисті цілі життя досить значною часткою опитаних — 38% опитаних молодих людей відмітили як те, що вони хотіли б досягти в житті. Така незалежність — складова і в той же час умова для можливості реалізувати свій талант та здібності — 30% опитаних молодих людей орієнтовані на самореалізацію.

Слід відмітити, що орієнтація як корисність своїй державі актуальна лише для 10% молоді (Табл.7). в той же час лише 4% опитаних вважають, що

119 Проведене ДІРСМ 07.2007 р. (опитано 1800 респондентів віком 14-35)

116

Розділ 1. Сучасна молодь України: соціальний та демографічний портрет

«Зробити щось значуще для свого народу, майбутнього країни» є важливим для молоді (див. табл. 1.6.7).

Таблиця 1.6.7 Розподіл відповідей на питання «Чого найбільше Ви хотіли б досягти

в житті?»120 (Респондент міг обрати до трьох варіантів відповідей)

Доповнюючи загальну характеристику соціокультурних цінностей молоді України, слід також відмітити патерналістські орієнтації. Внаслідок глибокої вкоріненості традиції більшість молодих людей переконана, що держава в особі уряду та інших органів виконавчої влади відповідальна за забезпечення населення роботою та гідними умовами життя.

Водночас із загальним погіршенням соціально-економічної ситуації в країні частка молоді, зорієнтованої на патерналістські цінності, дедалі зростає (див. табл. 1.6.8).

Таблиця 1.6.8

Розподіл відповідей на питання: «Як Ви вважаєте, чи повинна держава здійснювати соціальну підтримку молоді?», %121

Тенденції орієнтації молоді на патерналістські цінності 1997 року підтвердились дослідженням, проведеним у 2002 році. Помітне збільшення частки молодих людей, орієнтованих на підтримку держави, в 2002 році досить природне з огляду на складну соціально-економічну ситуацію в країні (див. табл. 1.6.9).

120 Проведене ДІРСМ 07.2007 р. (опитано 1800респондентів віком 14-35)

121 Дослідження УІСД, проводилось 1997 році, опитано 1501 респонденти, 15-28 років

117

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

Таблиця 1.6.9 Розподіл відповідей на питання: «Якщо Ви вважаєте, що держава повинна здійснювати підтримку молоді, то в чому, на Ваш погляд, вона повинна

проявлятися?», %122

Дослідження, проведене Інститутом розвитку сім’ї та молоді в 2007 році (опитано 1800 респондентів, віком 14-35 років), підтвердило тенденцію до зростання орієнтації на патерналістські цінності. Основні напрямки підтримки держави — забезпечення безкоштовної освіти, гарантії першого робочого­ місця, підтримка підприємницької ініціативи (див. табл. 1.6.10).

Таблиця 1.6.10 Розподіл відповідей на питання: «Чи вважаєте ви, що для гармонійного

становлення і розвитку молоді держава має забезпечувати:», %123

122ДослідженняУІСД,проводилось2002році,опитано2007респондентіввіком14-28років 123 Дослідження ДІРСМ 2007 року, опитано 1800 респондентів, віком 14-35 років

118

Розділ 1. Сучасна молодь України: соціальний та демографічний портрет

Частка молодих людей, які вважають підтримку держави не потрібною, досить незначна: у 1997 році тільки 3% опитаних вважали, що держава не повинна­ здійснювати підтримку, у 2002 році — таких тільки 2%. Поширеність патерналістських­ орієнтацій пов’язана зі спогадами про соціальну стабільність та захищеність з часів соціалістичного минулого. Суттєві зміни у ціннісній системі­ молоді в бік підвищення значущості особистої ініціативи, відповідальності­ особи за свою долю поки що не спостерігається.

Перехід від тоталітарного до демократичного суспільства — перехід від ізоляціоністських принципів (територіальних, соціальних, ментальних) функціонування соціальної системи до принципів доступності та співробітництва. Психологічне підґрунтя будь-якого соціального співробітництва складає певний рівень толерантності — терпимості щодо представників різних соціальних груп (у першу чергу расових, етнічних, національних, регіональних), до яких людина особисто не належить. Прояви нетолерантності (неприйнятності) стосовно будь-якої конкретної національності є окремим випадком прояву загальної національної ксенофобії (недовіра та підозріливість щодо усіх «чужих»).

Ціннісні орієнтації на толерантність серед молоді України можна приблизно оцінити за даними дослідження 2007 року. Помітна загальна недовірливість до людей характеризує досить обережне ставлення молоді до інших (як «чужих»). Тільки 18% опитаних відмітили, що більшості людей можна довіряти, тобто досить незначну частку молодих людей можна назвати відкритими (див. табл. 1.6.11).

Таблиця 1.6.11 Розподіл відповідей на питання: «Як ви вважаєте, більшості людей можна довіряти, чи потрібно бути дуже обережним у стосунках з людьми?»124,%

Сприйняття молоддю різних груп людей можна умовно окреслити в межах «соціально-привабливі\соціально-непривабливі». До соціально-при- вабливих груп належать ті, що викликають повагу, прихильність, прийняття поглядів та певною мірою захоплення серед молодих людей, соціально-не- привабливими є такі, що викликають несприйняття, почуття ксенофобії.

Дані, наведені в табл. 1.7.12, дають досить чітке уявлення щодо груп людей, до яких молоді люди ставляться обережно: наркозалежні, алкозалежні, люди, які повернулися з місць позбавлення волі, роми, меншою мірою гомосексуалісти та хворі на СНІД.

124 Дослідження ДІРСМ 2007 року, опитано 1800 респондентів, віком 14-35 років

119