14.Передумови виникнення пост модернового стилю в хореографії.

Для постмодернізму принципово неприйнятне все,що закостеніло, перетворилося на стереотипи і що породжує стандартну заздалегідь очікувану реакцію. Постмодернізм – це пошуки нового бачення, потребу в якому завжди мають наука і мистецтво. Особливості постмодернізму - змішування різних принципів і стилів, свідомо культивована езотеричність, розквіт ірраціональних рухів і сект – ґрунтуються на естетиці фрагментарності світу, ідеалом якої є асиметрія,карнавал,гра.

На розвиток постмодерністських течій в хореографії вплинуло багато факторів. Для вирішення творчих завдань хореографи звертаються до музики (використання поліфонії, принципів симфонічної драматургії), кіно (монтаж, рапід, крупний план), скульптури (позування, образні ремінісценції), телебачення (мозаїчність,кліповість,непередбачуваність документалістики). Постановки багатьох зарубіжних хореографів будуються за принципом хепенінгу, в яких дія розгортається алогічно, випадково, несподівано навіть для самих постановників.

Постмодернізм використовує все,що може бути прийнятим для масового глядача. Гасло замінює складну метафору, образність; в художніх пошуках функціонує заклик: «Це може кожний!». Але такий підхід не означає повного заперечення професійного рівня. Справді,в постмодернізмі важко відрізнити серйозні знахідки одних митців від комерційних підробок інших, оригінал від пародії, талант від бездарності. Але в той же час постмодернізм має й позитивні ознаки. Він долає властивий модерну поділ на елітарне й масове мистецтво і йде не від людини,а до неї.

Значні художні хореографічні цінності створені в епоху постмодернізму саме тоді,коли він знайшов точки дотику з академічним балетом і в нього прийшли професіонали з класичною освітою. Про себе заявили немало талановитих митців,серед яких – М.Бежар, Дж.Баланчин,П.Тейлор, Д.Ноймаєр, І.Кіліан, П.Бауш, М.Каннінгем, У.Форсайт, М.Ек, К.Брюс, Т.Тарп, А.Прельжокаж, М. Морріс, С.Лінке, У.Дітріх та інші.

Розділ 7. Розвиваючий по­тенціал технік ТРТ: ім­п­ро­­візація і композиція в рамках ТРТ.

Тема 16. Самоприйняття, вільне самовираження та ресурсні стани.

Усвідомлений внутрішній світ та зовнішній прояв. Трьохмірність простору. Слухання (себе та оточуючих), довіра (собі та оточуючим), відповідальність. Техніка «Stop and Go».

Тема 17. Діагностичний та розвиваючий потенціал імпровізаційної роботи.

Імпровізація як можливість особистісного розвитку. Етапи індивідуальної ім­провізації. Усвідомлення внутрішньої необхідності. Автентичний рух: спостерігач і ведучий. Особливості музичного супроводу (відповідно-невідпо­від­но темпо-ритму). Музична імпровізація. Основи контактної імпровізації. Принципи контактної імпровізації. «Структурування» - акт вивчення процесу побудови форм та паттернів, перетворення попереднього досвіду на новий стиль мислення. Одночасна взаємодія трьох рівнів: локальна взаємодія з партнером, ансамбль (мала група) та масова колективна поведінка.