Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Laboratorna_robota_3_KS.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
354.3 Кб
Скачать

КОЛЕДЖ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана”

Інструкція до лабораторної роботи №3

з дисципліни: „Комп’ютерна схемотехніка”

для студентів спеціальностей:

5.05010301 –

Розробка програмного забезпечення

5.05010101 –

Обслуговування програмних систем і комплексів

Розробив викладач

Повхліб В.С.

Розглянуто на

засіданні циклової комісії

Обчислювальної техніки

Протокол № _______

від "____"________2012 р.

Голова комісії ____________

Тема: мінімізація функцій алгебри логіки

1. Мета роботи

1.1. Вивчити і практично закріпити основні правила і закони алгебри логіки

1.2. Закріпити знання про перетворення логічних виразів методами Квайна-МакКласкі і карти Карно (діаграм Вейча).

2.Основні теоретичні відомості

Цифрові (логічні) схеми працюють в режимі двійкового рахунку, де кожна вхідна і вихідна напруги представлені логічним 0 або 1, символи 0 і 1 представляють наказані їм рівні напруги 0-низький, 1-високий рівень напруги. Ця особливість логічних схем дозволяє скористатись булевою алгеброю для аналізу і проектування цифрових систем. Бульова алгебра – це математичний апарат, що дозволяє описати зв'язки між виходами і входами логічних схем за допомогою алгебраїчних рівнянь (бульовими виразами).

Булеву функцію можна задати трьома способами:

  • змістовно ( словесний опис);

  • таблично (таблиця істинності);

  • алгебраїчно.

Алгебраїчний спосіб задання булевої функції представляє собою формулу зв'язану простішими логічними операціями І, АБО, НЕ, І-НЕ, АБО-НЕ (табл. 1).

Способи задания булевого виразу.

Таблиця 1

Логічна операція

(назва функції)

Задання функції формулою

Таблиця істинності

входи

виходи

Х2

Х1

f(х12)

І (кон’юнкція, логічне множення)

f(х12)= х12; f(х12)= х1х2

f(х12)= х1х2

f(х12...хn)= х1х2... хn

0

0

1

1

0

1

0

1

0

0

0

1

АБО (диз’юнкція, логічне додавання)

f(х12)= х12

f(х12)= х1х2

f(х12...хn)= х1х2...хn

0

0

1

1

0

1

0

1

0

1

1

1

НЕ (інверсія, заперечення)

0

1

1

0

І-НЕ (функція Шеффера)

0

0

1

1

0

1

0

1

1

1

1

0

АБО-НЕ (функція Пирса)

0

0

1

1

0

1

0

1

1

0

0

0

Алгебраїчний запис логічного виразу може бути громіздким, і побудова логічної схеми за даним виразом буде неекономною. Тому перш за все необхідно спростити логічний вираз, використовуючи метод тотожних перетворень, які базуються на послідовному використанні відповідно до формули законів і правил тотожних перетворень алгебри логіки, таблиця 2.

Основні співвідношення алгебри Буля Таблиця 2

№ п/п

Логічне додавання

(а)

Логічне множення

(b)

Співвідношення алгебри Буля

закон

правило

1

х1х2= х2 х1

х1х2= х2х1

переставний

2

1х2)х3= х1(х2х3)

1х23= х12х3)

сполучний

3

1х231х3 х2х3

х1(х2х3)=(х1х2)(х1х3)

розподільний

4

де Моргана

5

х0= х

х*1=х

повторення

6

х1= х

х*0=0

7

хх= х

х*х=х

8

9

склеювання

10

поглинання

11

інверсія

12

подвійне заперечення

13

f(x)=x

повторення

Розглянемо процес спрощення виразів на прикладах.

Приклад 1. Логічна функція від трьох змінних f(х123)=х1х2 х1х2 х2х3х1х2

спрощується наступним способом:

за правилом 7а

за правилом 9а

У результаті перетворення логічна функція має вид

Приклад 2. Відома логічна функція

Спрощуємо;

по закону 3а

за правилом 7b

за правилом 13

по закону 6а

У результаті одержуємо

Процес спрощення логічного виразу, який оснований на тотожних перетвореннях носить назву мінімізація.

Розрізняють алітичні і табличні методи мінімізації. Для запису однієї і тієї ж функції алгебри логіки можна використовувати канонічні форми представлення функцій:

- доскональна диз'юнктивна нормальна форма(ДДНФ);

- доскональна кон'юнктивна нормальна форма(ДКНФ).

ДДНФ визначається як сума елементарних добутків, в яких кожна зміна зустрічається рівно один раз або з запереченням, або без нього, наприклад:

ДКНФ визначається як добуток елементарних сум, в яких кожна змінна зустрічається рівно один раз або з запереченням, або без нього, наприклад:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]