2.3. Особливості міського господарства

Міське господарство є складовою частиною народного господарства країни. Воно покликане виконувати важливу роль у забезпеченні потреб суспільства.

Як невід’ємна частина народного господарства, міське господарство тісно пов’язане з його галузями і особливо з промисловістю. Взаємозв’язок міського господарства і промисловості виявляється в наступному:

• розміри міського господарства і темпи його розвитку визначаються, в основному чисельністю населення та її зростанням, які в свою чергу, залежать головним чином від розмірів і темпів розвитку промисловості міста. Промисловість є основним містоутворюючим фактором, що породжує нові міста та селища і визначає зростання наявних;

• міське господарство може розвиватися тільки на базі розвитку промисловості, що забезпечує його різноманітними матеріалами й обладнанням;

• діяльність підприємств міського господарства забезпечує нормальну роботу промислових підприємств. Добре, благоустроєне житло, чітко працюючий, швидкий й зручний пасажирський транспорт, лазні, пральні та ін. - все це безпосередньо впливає на продуктивність праці робітників, які зайняті в промисловості.

Разом з тим міському господарству притаманні й певні характерні риси, зокрема:

1. Місцевий характер виробництва, надання й споживання продукції (послуг). Ці процеси, як правило, протікають у границях території муніципального утворення або міських територій.

2. Індивідуальність (незамінність) послуг та продукції підприємств міського господарства. Надані кожним із цих підприємств послуги є унікальними й не можуть бути замінені на інші.

3. Специфічність зв'язків виробництва й споживання продукції (послуг), які або випливають одне за іншим, або збігаються в часі.

4. Комплексність та пропорційність розвитку підгалузей сфери міського господарства. Очевидно, що відсутність яких-небудь життєво важливих комунальних послуг здатна різко знизити якість та зручність життя населення міста. Так будівництво житлових будинків необхідно вести одночасно з будівництвом доріг, благоустроєм, формуванням транспортної, соціальної, торговельної інфраструктури, тобто здійснювати комплексну забудову територій.

5. Залежність розміру підприємств міського господарства та їх розміщення від місцевих умов. Планування міст та їх розмір безпосередньо впливають на рівень розвитку міського господарства й наявність або відсутність тих або інших видів послуг. Наприклад, у компактно розташованому місті з невеликою територією може бути відсутній внутріміський пасажирський транспорт, що не робить істотного впливу на нормальне функціонування загального комплексу міського господарства.

6. Тісний взаємозв'язок розвитку й стану міського господарства з підприємствами градозабезпечуючою сферою, з тим видом діяльності, що виправдує появу міста, його існування й забезпечує для цього необхідні ресурси.

Оскільки основне завдання міського господарства полягає в безпосередньому обслуговуванні матеріально-побутових та культурних потреб населення, відповідні елементи міського господарства мають бути максимально наближені до споживачів, розташовані по всій селитебній території міста. Саме тому ми маємо розгалужені по міській території інженерні мережі, за допомогою яких підприємства міського господарства доставляють до житлових будинків воду, газ, електроенергію, тепло, відводять від них стічні води.

Селитебна територія міста – 1) частина території, зайнята містами та селищами міського типу, а також призначена для міського будівництва; 2) територія, яка включає: житлові райони та мікрорайони, суспільно-торгові центри, вулиці, проїзди, магістралі, а також об'єкти озеленення.

Всі ці різні галузі та підприємства міського господарства являють собою єдиний комплекс заходів, що органічно зв’язані один з одним та з тією територією, на якій розміщено населення міста. Так, створення каналізації передбачає наявність у місті водопроводу; розвиток водоспоживання при відсутності каналізації неминуче призведе до погіршення санітарних умов. Різні види міського транспорту повинні доповнювати один одного. Електроенергія складає основу для розвитку різних галузей комунального господарства.

Тепло електростанцій використовують для центрального опалення (теплофікація), для лазне-пральних комбінатів, сміттєпереробних заводів, для різних виробничих підприємств, у тому числі для механічних пралень; обробка рідких нечистот на станціях аерації дає енергію для двигунів і добрива для сільськогосподарських підприємств. Система водостоків та каналізаційних труб, прокладка різноманітних мереж (водопровідних, каналізаційних, трамвайних, газових та ін.) пов’язані один з одним і з усім шляхово-мостовим господарством. Шляхово-мостове господарство в широкому розумінні цього слова (тип замощення, трасування вулиць, ширина проїздів та ін.), як і освітлення вулиць, мають бути тісно узгоджені з розвитком різних видів міського транспорту. Мережа всіляких підземних споруд повинна будуватися у взаємній ув’язці з надземними шляхами та гідротехнічними спорудами.

Крім великої різноманітності видів комунальних споруд, що мають бути об’єднані в єдиний комплекс, маємо ще дві характерні особливості, які безпосередньо позначаються як на будівництві, так і на експлуатації споруд. Це - надзвичайна розкиданість споруд на території (мережі, підстанції, депо, головні споруди) та їх тісний зв’язок з даною територією, з щільністю населення, топографією місцевості та ін.

В цілому ж “місцеві умови” відіграють в будівництві й експлуатації більшості комунальних споруд велику роль і вимагають до себе вдумливого індивідуального підходу. Так, наприклад, при будівництві водопроводів вирішальне значення мають: джерело водопостачання (довжина водоводів, механічна або самопливна подача, очистка води), місце розташування резервуарів та водонапірних башт відповідно до рельєфу; вибір території та розподіл мережі труб на яруси для запобігання зайвому підйому води, зменшення довжини труб, прокладка їх по найкоротших напрямках, зниження розміру загального тиску завдяки влаштуванню станцій підкачки та ін. При будівництві каналізації вибір системи і схеми розташування мереж диктується рельєфом місцевості, а також наявністю басейнів для прийому стічних вод.

Таким чином, узагальнюючи усе вищенаведене, можна зробити виділити наступні основні особливості міського господарства як галузі народного господарства:

- використання під час технологічного процесу складної інженерної інфраструктури, яка прив’язана до конкретної території (мережа водопроводу, каналізації, теплошляхів, пристроїв для передачі електроенергії та ін.);

- нерозривність або чітка послідовність процесів виробництва, передачі і споживання матеріальних носіїв послуги;

- нерівномірність попиту на послуги підприємств комунального господарства в пору року, день тижня, час доби і практична неможливість поновити недостатній рівень обслуговування за минулий період завдяки поліпшенню обслуговування в наступні періоди;

- більшість комунальних господарств використовують для транспортування своєї продукції (послуг) спеціальні мережі і пристрої, у яких частина цієї продукції в процесі транспортування втрачається;

- послуги і продукція галузі призначені для всіх груп споживачів території (підприємства, установи, організації, населення), споживання більшості послуг галузі може бути як виробничим, так і особистим або громадським;

- послуги, що надаються підприємствами галузі, можуть бути у вигляді доведених до споживачів матеріальних носіїв з певними якісними показниками (теплова та електрична енергії, вода тощо), а також у вигляді безпосередньо робіт на об’єкті (санітарна очистка, озеленення тощо);

- послуги комунального господарства, які необхідні для особистого і соціального споживання, надаються за тарифами, які нижчі собівартості послуг;

- комунальні підприємства за розмірами й умовами експлуатації залежать від розміру і типу населеного пункту;

- оскільки для більшості комунальних підприємств процес виробництва або надання послуг співпадає з їх реалізацією, то показники виробничої діяльності виступають і як показники реалізації.