Розділ 6. Необоротні активи підприємства.

Тема 6.1. Необоротні активи підприємства.

План лекції

1.Сутність основних засобів та їх призначення.

2.Методи оцінки вартості нематеріальних активів.

3.Знос та амортизація основних засобів.

4.Показники ефективності використання основних засобів та нематеріальних активів.

Рекомендована література

1.Фінанси підприємств/ За ред.. О.Д.Данілова.: 2Видавничий дім "Комп'ютерпрес", - К.: 2005-321 с.

2.Фінанси підприємств/ За ред. Кондор: Навч. посібник.-4-ге вид., перероб. та доп.-К.: КНЕУ, 2004.

3.Економіка підприємства: Навч. посібник/ В.І.Гринчуцький та інші. - 2-ге вид. перер.та доп.-Київ: ЦУЛ, 2012.

4.Зятковський І.В. - Фінанси підприємств: Навч. Посібник/ І.В. Зятковський.-2-ге вид. перероблене та доповнене.-Київ: 2003.

5.Фінанси підприємств: Підручник / А. М.Поддєрьогін.- 7-ме вид.,без змін. - К.:КНЕУ, 2008.

1.Сутність основних засобів та їх призначення.

Нематеріальні активи -- ресурси, використання яких, як очікується, приведе в майбутньому до отримання економічної вигоди.

До складу нематеріальних активів належать: права користування природними ресурсами; права користування майном: права на знаки для товарів і послуг; права на об’єкти промислової власності (права на винаходи,корисні моделі,промислові зразки,сорти рослин,породи тварин,ноу-хау,гудвіл та інші).

Щоб визначити загальний обсяг нематеріальних активів та їхню зміну,нематеріальні активи підприємства оцінюють. Існують три підходи до оцінки нематеріальних активів: витратний, прибутковий,порівняльний.

Витратний підхід ґрунтується на розрахунку витрат на відтворення нематеріальних активів.

Прибутковий підхід застосовується здебільшого при оцінювання патентів і ліцензій,торгової марки,майнових прав.Його цінність на поточний момент визначається величиною очікуваного прибутку.

Порівняльний (ринковий) підхід застосовується в умовах розвинутого ринку нематеріальних активів. Цей підхід передбачає визначення вартості активів з урахуванням попиту і пропозиції, яка існує на ринку.

Нематеріальні активи можуть оцінюватися за первісною і залишковою вартістю у зв’язку з тривалим функціонуванням та поступовим іх спрацюванням.

За положеннями П(с)БО, основні засоби — це матеріальні активи, які утримує підприємство з метою їх використання у виробниц­тві або постачанні товарів, надання послуг, здавання в оренду іншими особами або для здійснення адміністративної і соціально-куль­турної діяльності, строк корисного використання яких становить понад один рік (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік)

Основні засоби підприємства включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби.

Виробничі основні засоби є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні інвестиції.

Невиробничі основні засоби - це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.

Виробничі фонди - сукупність засобів виробництва , які має підприємство для здійснення процесу виробництва.

Складовим частинам виробничого фонду властиві певні характерні ознаки, за якими вони розрізняються на:

основні фонди;

оборотні фонди.

Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий часу своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання.

Оборотні фонди - частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послу

Основні фонди, згідно нового Податкового кодексу залежно від функцій,

що виконують засоби праці у виробничому процесі, класифікуються за виробничим призначенням і поділяються на такі групи:

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
група 1 - земельні ділянки	-
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом	15
група 3 - будівлі,	20

споруди,	15
передавальні пристрої	10
група 4 - машини та обладнання	5
з них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 - транспортні засоби	5
група б - інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 - тварини	6
група 8 - багаторічні насадження	10
група 9 - інші основні засоби	12
група 10 - бібліотечні фонди	-
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи	-
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 - природні ресурси	-
група 14 - інвентарна тара	6
група 15 - предмети прокату	5
г рупа 16 - довгострокові біологічні активи	-

До активної частини належать основні фонди, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі (машини, устаткування, інструменти, прилади, пристрої вимірювання тощо).

До пасивної частини (будівлі, споруди) належать основні фонди, що забезпечують нормальні умови для здійснення процесу виробництві. *

Вікова структура основних фондів - це співвідношення основних фондів різних вікових груп у їх загальній вартості.

Найчастіше виділяють такі вікові групи основних фондів:

- нові основні фонди, терміном експлуатації до 5 років;

5-10 років;

10-15 років;

15-20 років; -старі основні фонди, терміном експлуатації понад 20 років. У високотехнологічних галузях, де темпи оновлення основних фондів досить високі, можуть бути прийняті інші, "вужчі" вікові інтервали.

179

Р ис. Схема формалізованої інформації про основні засоби підприємстві.