Зміст

Введення

1. Сутність і основні риси адміністративної діяльності органів внутрішніх справ

2. Принципи адміністративної діяльності органів внутрішніх справ

Висновок

Література

Введення

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ представляє собою одну із спеціальних дисциплін, що вивчаються у вузах МВС Росії юридичного профілю. У курсі вивчаються зміст та особливості управління внутрішніми справами держави, сутність громадського порядку та громадської безпеки в сфері найважливіших об'єктів управління внутрішніх справ, зміст і принципи адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, її завдання, організація, напрямки діяльності, суб'єкти, форми та методиздійснення адміністративної діяльності , а також складаються в її сфері суспільні відносини і регулюють цю діяльність норми адміністративного права.

Курсова робота присвячена адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, її завданням, формам і методам роботи з громадянами беруть участь у забезпеченні правопорядку, способам забезпечення законності цієї діяльності, суб'єктам адміністративної діяльності та їх правовим статусом.

При підготовці курсової роботи використовувалися закони, укази, постанови Уряду Російської Федерації з питань законності і правопорядку в країні.

При підготовці курсової роботи використовувалася також наявна наукова та навчальна література з адміністративної діяльності органів внутрішніх справ.

Питання курсової роботи розглянуті з урахуванням прогресивних форм і методів практичної діяльності органів внутрішніх справ у сучасних умовах.

1. Сутність і основні риси адміністративної діяльності органів внутрішніх справ

Найважливіше місце за обсягом і різноманіттю розв'язуваних органами внутрішніх справ завдань займає адміністративна діяльність ". Будучи органами управління, органи внутрішніх справ виконують виконавчі і розпорядчі функції, їх діяльність щодо здійснення цих функцій регулюється переважно нормами адміністративного права. Вони виступають в якості суб'єктів адміністративно-правових відносин.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ - це цілеспрямована, організуюча виконавча і розпорядча діяльність, яка полягає у безпосередньому, повсякденному, практичному здійсненні завдань та функцій держави у сфері внутрішніх справ.

Адміністративної по своїй суті є діяльність багатьох апаратів і служб міліції, яка, зокрема, включає в себе охорону громадського порядку, забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснення дозвільної системи, адміністративного нагляду, діяльність дільничних інспекторів міліції, функціонування служби з попередження правопорушень неповнолітніх, спеціальних установ міліції та ін Адміністративно-правові засоби знаходять широке застосування в охороні приватної, державної, муніципальної та інших форм власності, забезпечення контролю за дотриманням правил перебування в Україні іноземних громадян та осіб без громадянства та ін

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ складає одне з найважливіших напрямків забезпечення громадського порядку та безпеки, обстановки спокою в громадських місцях, охорони особистості, її прав і свобод, захисту законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій, попередження і припинення протиправних дій, застосування до порушників заходів адміністративно-процесуального забезпечення та адміністративних стягнень.

Зміст діяльності, спрямованої на охорону громадського порядку, складають адміністративно-правові відносини, що складаються і розвиваються, по-перше, всередині органів у процесі організації практичного вирішення завдань забезпечення громадського порядку і безпеки, по-друге, під час повсякденної безпосередньої охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки силами та коштами державних органів та громадськості.

У першому випадку мова йде про визначення штатів, про підбір, розстановку і навчання кадрів, виробленні рішень з охорони громадського порядку і про організацію практичного виконання цих рішень, здійсненні функцій контролю і т. п., тобто про внутрішньоорганізаційні відносинах (внутрішньоорганізаційна діяльність органів внутрішніх справ).

У другому випадку маються на увазі відносини, що складаються в зв'язку з охороною громадського порядку, скажімо, відносини, що виникають у зв'язку з вчиненням громадянином адміністративного правопорушення, який зазіхав на громадський порядок; відносини, що виникають у зв'язку зі зверненням до органів внутрішніх справ підприємства, організації за дозволом на відкриття збройно-ремонтної майстерні і т.д. Суб'єктами виникаючих при цьому відносин з участю органів внутрішніх справ можуть бути громадяни, органи, підприємства, установи, організації та їх посадові особи, які не підпорядковані органам внутрішніх справ у службовому відношенні. Розглянуті відносини притаманні зовнішньої адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, яка виражається в безпосередньому забезпеченні дотримання громадянами, посадовими особами вимог законодавства у сфері внутрішніх справ, в здійсненні заходів, спрямованих на попередження, припинення і притягнення до відповідальності правопорушників.

При цьому внутрішньоорганізаційна і зовнішня діяльність органів внутрішніх справ взаємопов'язані і мають головним завданням створення найбільш сприятливих умов для громадян і посадових осіб у сфері їхньої праці, відпочинку, задоволення різноманітних потреб, реалізації прав і законних інтересів.

Характерними рисами адміністративної діяльності органів внутрішніх справ є: державно-владний і організаційний характер, підпорядкованість і підконтрольність в процесі її здійснення відповідним державним органам виконавчої влади, поєднання елементів централізованого керівництва з оперативним (безпосереднім) управлінням, подзаконность, профілактична спрямованість.

Державно-владний характер адміністративної діяльності органів внутрішніх справ знаходить своє вираження в здійсненні цими органами покладених на них адміністративно-правових повноважень від імені держави в межах компетенції, суворо визначеної законом. Співробітники органів внутрішніх справ, виконуючи адміністративні функції, виступають як суб'єкти управління(представники влади), наділені правом давати обов'язкові для виконання вказівки, застосовувати в необхідних випадках заходи примусового впливу. Тому по відношенню до об'єктів управління виконавча діяльність органів внутрішніх справ є разом з тим і розпорядчої. У розпорядчих повноваженнях проявляється притаманна адміністративної діяльності владність.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ - безпосередньо організує діяльність. Організаційна сутність адміністративної діяльності виражається в тому, що в процесі її здійснення організується спільна цілеспрямована діяльність людей по вирішенню завдань у сфері внутрішніх справ, охорони громадського порядку, З цією метою вирішуються питання, пов'язані з функціонуванням системи управління внутрішніми справами, координується діяльність учасників суспільних відносин у сфері внутрішніх справ, організовується спільна робота, здійснюються контроль і нагляд за ходом її виконання.

Підпорядкованість і підконтрольність адміністративної діяльності органів внутрішніх справ відповідним федеральним органам державної влади, органам державної влади суб'єктів федерації. Це підвищує роль зазначених органів в організації боротьби зправопорушеннями, посилює відповідальність міліції, пожежної охорони, державної інспекції безпеки дорожнього руху та інших органів за виконання покладених на них завдань, забезпечує ефективність контролю за їх роботою, сприяє координації діяльності різних правоохоронних органів та громадських формувань. Державні органи представницької та виконавчої влади, органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за стан правопорядку на своїй території.

Вони покликані найактивнішим чином впливати на діяльність підвідомчих їм органів внутрішніх справ, створювати умови для підвищення ефективності адміністративної діяльності.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ характеризується поєднанням централізованого керівництва з оперативним (безпосереднім) управлінням. Централізоване керівництво виражається у визначенні пріоритетних напрямків діяльності, встановлення загальних правил, нормативів і т.п. Для оперативного (безпосереднього) управління характерна наявність прямих зв'язків між суб'єктом і об'єктом управління.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ підзаконна. Це означає, що закон визначає її напрямок і головні засоби досягнення цілей. Розглянута риса адміністративної діяльності дуже важлива, так як її сфера надзвичайно широка. Вона здійснюється постійно в спілкуванні з громадянами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами. Будь-який відступ від закону може завдати істотної шкоди правам і законним інтересам громадян, органам, підприємствам, установам, організаціям.

Подзаконность адміністративної діяльності має велике значення і в силу того, що в процесі цієї діяльності, перш за все, виконуються приписи закону. Норми закону застосовуються органами внутрішніх справ у зв'язку з конкретними життєвимиситуаціями і обставинами. При цьому органи внутрішніх справ (їх посадові особи) можуть давати безпосередні приписи (скажімо, видати наказ про заохочення працівника) або чинять дії, зміст яких становить виконання прямих приписів закону (наприклад, припинення правопорушення).

У процесі здійснення адміністративної діяльності уповноважені органи внутрішніх справ розробляють і видають відомчі нормативні акти. Вміщені в них норми, правила поведінки носять підзаконний характер, оскільки приймаються ці акти з метою виконання вимог закону, їх деталізації і конкретизації.

Органи внутрішніх справ (посадові особи) відповідно до законодавства має право самостійно здійснювати діяльність по залученню до юридичної відповідальності правопорушників, застосовувати до них заходи адміністративного та кримінально-процесуального впливу. Зрозуміло, ця діяльність повинна здійснюватися у суворій відповідності до вимог закону.

Профілактична спрямованість адміністративної діяльності органів внутрішніх справ забезпечується перш за все такоюорганізацією роботи всіх апаратів, служб, сил, засобів, яка створювала б максимальні умови для розвитку цивілізованих відносин у сфері громадського порядку і сфері громадської безпеки, для суворого дотримання встановленого у цих та інших сферах внутрішніх справ законодавства, для попередження його порушень. Успіх у цій роботі досягається тільки при глибокому, всебічному вивченністану громадського порядку, громадської безпеки, причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень, дієвої, обгрунтованої розстановці сил і засобів, а також високопрофесійної службою кожного працівника.

Правова характеристика адміністративної діяльності органів внутрішніх справ складається з адміністративно-правового регулювання та адміністративно-правових відносин, в які вступають органи внутрішніх справ (як і їх повноважні представники) з громадянами, підприємствами, установами, організаціями та їх посадовими особами.

У процесі адміністративної діяльності органів внутрішніх справ вступають повсякденно в численні відносини з іншими державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, а також з вищестоящими, підлеглими та іншими органами всередині своєї системи. Ці відносини регулюються нормами адміністративного права і є в зв'язку з цим адміністративно-правовими. У залежності від того, де складаються відносини, де вони виникають і розвиваються (поза органами внутрішніх справ або всередині їх системи), розрізняються норми, що регулюють як ці відносини, так і зміст, форми, способи реалізації відносин.

Внутрішня адміністративна діяльність органів регулюється, наприклад, нормами адміністративного законодавства про службу в органах внутрішніх справ. Ці норми становлять правову основу при переміщенні працівників, присвоєння їм спеціальних звань, заохочень, дисциплінарної відповідальності та ін Відносини в подібних випадках виникають між органами внутрішніх справ і працівником, причому зміст відносин значною мірою визначається соподчиненностью учасників, відносин (суб'єктів).

Зовнішня адміністративна діяльність характеризується обов'язковістю вказівок (розпоряджень) органу внутрішніх справ (або його повноважного представника) для іншої сторони даного правовідносини. Такі, наприклад, вказівки інспектора державної протипожежної служби про усунення порушень правил пожежної безпеки, вимоги інспектора ліцензійно-дозвільної системи про надання необхідних документів при видачі дозволів на придбання і зберігання вогнепальної зброї та інших об'єктів, що підпадають під ліцензійно-дозвільну систему, вимогу працівника міліції про припинення правопорушення і т.п.

Сказане ні в якій мірі не дає підстав для твердження, що всі відносини, учасниками яких є органи внутрішніх справ, будуються за принципом «влада-підпорядкування». Профілактичний характер зовнішньої адміністративної діяльності органів і їх співробітників обумовлює необхідність в цілях досягнення найбільшого результату вступу у відносини, що характеризуються рівністю сторін, співпрацею. Такі відносини міліції з добровільними народними дружинами з охорони громадського порядку, громадськими пунктами охорони порядку, адміністрацією підприємств, установ, організацій і представниками громадськості з питань проведення різноманітних заходів профілактичного характеру. Як приклад можна привести відносини між Міністерством внутрішніх справ Росії, Верховним Судом України, Прокуратурою Росії, Міністерством юстиції України з координації зусиль у боротьбі зі злочинністю та іншими правопорушеннями.

З метою більш повної характеристики адміністративної діяльності окремих апаратів, служб органів внутрішніх справ слід матина увазі, що кожна з них поряд із загальними має свої конкретні завдання, що охоплюють певну сторону охорони громадського порядку. Наприклад, конкретні завдання Міліції визначені у спеціальному законі. Виконання конкретних завдань здійснюється у специфічних формах: наприклад, забезпечення порядку на вулицях, в парках і т.п. досягається Шляхом несення служби патрульно-постовими нарядами міліції І патрулювання членів добровільних народних дружин. Виникають у процесі виконання цих завдань відносини регулюються відповідним законодавством.

Таким чином, специфіка суспільних відносин, що складаються в тому чи іншому конкретному напрямку адміністративної діяльності, зумовлює, з одного боку, наявність спеціальних правових актів, з іншого - особливі форми дій у ході впровадження цих актів в життя.

Рішення однорідних завдань адміністративно-правовими засобами здійснюється шляхом вчинення однотипних дій, визначениххарактером виникаючих при цьому громадських відносин. Сукупність такого роду дій становить вид адміністративної діяльності.

Форма адміністративної діяльності органів внутрішніх справ - це організаційно-правове зовнішнє вираження конкретних однорідних дій, скоєних з метою практичного здійснення поставлених перед ними завдань. Отже, форма є об'єктивований вираз сутності діяльності органів внутрішніх справ та їх посадових осіб, які здійснюють адміністративну діяльність. При цьому форма, розкриваючи зміст діяльності, показує разом з тим конкретні шляхи її здійснення.

Розрізняють правові форми, коли здійснюються в них дії тягнуть юридичні наслідки, і неправові, що не викликають безпосередньо правових наслідків. До останніх відносяться форми вираження організаційних і матеріально-технічних дій з управління. Оскільки, однак, вказані дії здійснюються відповідно до закону, а форми вираження дій закріплюються у правилах і положеннях у вигляді загальних принципів діяльності, то вони також повинні відповідати цілям і завданням адміністративної діяльності.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ здійснюється в наступних формах: правотворча (правоустановчих); правозастосовна, яка у свою чергу підрозділяється на регулятивну та правоохоронну;

проведення організаційних заходів; вчинення матеріально-технічних дій, операцій.

Прикладом правотворчої форми діяльності є видання статутів, положень, інструкцій МВС Росії. Прикладом правозастосовчої форми діяльності може служити видання наказу начальника органу внутрішніх справ про призначення на посаду того чи іншого працівника (регулятивна форма правозастосовчої діяльності) або постанову начальника горрайоргана внутрішніх справ про накладення штрафу на правопорушника (правоохоронна форма правозастосовчої діяльності).

До організаційної формі діяльності відносяться: наради, консультації, інструктування, обмін досвідом, проведення профілактичних бесід, вивчення і оцінка обстановки, навчання та ін

Матеріально-технічна форма діяльності, будучи необхідною передумовою для правотворчої, правозастосовчої та організаційної діяльності, виражається в підготовці і обробці інформаційних матеріалів, довідок, звітів, оглядів, здійсненні обліково-статистичної роботи, діловодства.