13.5. Конвертованість національної валюти

Валютний ринок реагує на стан платіжного балансу зміною курсу валюти. Звичайно після офіційного повідомлення про зростаючий дефіцит поточного балансу відбувається падіння курсу національної валюти, оскільки, з одного боку, збільшується пропозиція національної валюти за кордоном і зменшується попит на неї, з іншого боку – відбувається збільшення попиту на іноземну валюту в даній країні.

Важливим елементом цього реформування є стабілізація фінансової системи, а також грошового обігу і кредиту через вирішення проблеми конвертованості національної валюти.

Конвертованість, або оборотність національної грошової одиниці – це можливість для учасників зовнішньоекономічних угод вільно, без обмежень обмінювати її на іноземні валюти за всіма типами міжнародних операцій.

Під валютними обмеженнями слід розуміти будь-які дії офіційних інстанцій, які безпосередньо призводять до звуження можливостей, збільшення витрат або до появи невиправданих зволікань у здійсненні валютного обміну і платежів згідно з міжнародними угодами. До головних принципів валютних обмежень відносяться:

• централізація валютних операцій у центральному та уповноважених банках;

• ліцензування валютних операцій;

• повне або часткове блокування валютних рахунків;

• обмеженість оборотності валют.

Оборотність національної грошової одиниці забезпечує країні довгострокові вигоди від участі в багатосторонній світовій системі торгівлі й інвестицій, а саме:

• вільний вибір виробниками і споживачами найбільш вигідних ринків збуту і закупівлі всередині країни та за кордоном в кожний даний момент;

• розширення можливостей залучати іноземні інвестиції і здійснювати інвестиції за кордон;

• стимулюючий вплив іноземної конкуренції на ефективність, гнучкість і пристосовність підприємств до зміни умов;

• підтягування національного виробництва до міжнародних стандартів щодо цін, витрат і якості;

• можливість здійснення міжнародних розрахунків у національних грошах;

• на рівні народного господарства в цілому – спеціалізацію з урахуванням відносних переваг, оптимальне й економне витрачання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів.

Конвертованість валюти з точки зору відношення до валюти резидентів та нерезидентів поділяється на внутрішню та зовнішню. При внутрішній конвертованості резиденти мають право купувати та здійснювати операції всередині країни з валютою, банківськими депозитами, які деноміновані в іноземній валюті. Внутрішня конвертованість охоплює поточні та капітальні операції. Вона притаманна усім розвинутим країнам, тобто іноземна валюта є засобом платежу, якщо на це згодні продавець та покупець. При зовнішній конвертованості резиденти мають право здійснювати операції з іноземною валютою з нерезидентами. Національна валюта може мати зовнішню конвертованість по поточних чи капітальних операціях.

Вирішення проблеми зовнішньої конвертованості української валюти й економічні реформи в Україні повинні розглядатися саме за принципом Створення передумов конвертованості національної валюти:

1) зміну відносин власності.

2) становлення реальних ринкових відносин.

3) виникнення конкурентоспроможних виробництв і галузей, особливо орієнтованих на експорт.

4) здійснення заходів щодо врівноваження платіжного балансу, диверсифікація експорту, контроль над зростанням заборгованості, накопичення валютних резервів.

5) створення достатніх стимулів для залучення іноземного капі­талу.

6) забезпечення сучасної інфраструктури грошово-кредитних відносин, недопущення довільного вилучення ресурсів у бюджет банків.

7) стабілізація внутрішньої економіки і фінансів, проведення ефективної антиінфляційної політики.

В процесі зміни валютного режиму для стимулювання економічних реформ виділяють два етапи.

1. Етап внутрішньої конвертованості. Запровадження внутрішньої конвертованості вимагає від України великих зусиль , наприклад, нагромадження валютних резервів, зближення структури цін на внутрішньому і світовому ринках і т.п. Цей етап безпосередньо пов’язаний з уведенням гривні як внутрішньо конвертованої валюти.

2. Етап зовнішньої (повної) конвертованості. Перехід до зовнішньої конвертації національної валюти безпосередньо залежить від того, наскільки “твердими” стануть гроші у внутрішньому грошовому обігу. Це буде стимулювати активність іноземного капіталу, формувати стійкий міжнародний попит на українську валюту.