Металорудні ресурси

З метало-рудних ресурсів на території України відомі залізні, марганцеві, титанові, поліметалічні, хромітові, нікелеві, алюмінієві, кіновар та ін.

Залізна руда. Серед металорудних ресурсів народного господарства України залізна руда і залізисті кварцити мають найбільше значення. Видобуток залізних руд ведеться переважно відкритим способом (рис 5).

Рис.5 Видобуток залізної руди на кар’єрі.

Залізні руди залягають у Криворізькому і Керченському басейнах, Кременчуцькому залізорудному районі та Білозерському родовищі. Криворізький залізорудний басейн за запасами руди і вмістом у ній заліза – найбільший у країні. Площа басейну 1 близько 300 км².

Керченський залізорудний басейн розташований у східній прибережній частині Керченського півострова. Це друга база країни як за запасами, так і за видобутком залізної руди. Загальна площа басейну - понад 1 тис.км². У його межах виділяється 8 родовищ, найбільшими серед яких є Комиш-Бурунське, Картерлезьке і Ельтиген-Ортельське.

Кременчуцький залізорудний район розташований у Полтавській області. Він є північно-східним продовженням Криворізького басейну. Розташований в основному на лівому березі Дніпра, містить 220 млн.т високоякісних залізних руд та понад 1 млрд.т легкозбагачуваних залізистих кварцитів.

Білозерський залізорудний район розташований на лівобережжі Дніпра у Запорізькій області і є продовженням Криворізького басейну. Мартитові руди району містять 60...64% заліза. Прогнозовані запаси до глибини 1200 м становлять 500...600 млн.т руди.

Марганцева руда. Основні поклади марганцевої руди на Україні зосереджені в Придніпровському басейні. Площа басейну - понад 520 км². Марганець Придніпровського басейну залягає в трьох родовищах І Нікопольському, Токмацькому, Інгулецькому. Найбільше з них Нікопольське, в якому виділяють два рудних пласти середньою потужністю 2 м. Невеликі родовища марганцю є в Побужжі(поблизу ст. Хащувата), на Криворижжі (Латівка, Новосілки, Сталетівка),у Карпатах (Чивчинські гори), у Харківській області(басейн Сів.Дінця).

Хромітові руди у невеликім кількості виявлені в басейні середньої течії Південого Бугу.

Титанові руди. У середньому Придніпров’ї (Дніпропе­тровська область) розташоване Самотканське родовище титанових руд. Умови залягання їх досить зручні, що дає можливість видобувати руду відкритим способом. Середня потужність пластів 3.5 м. Вміст титану в руді - високий. На Житомирщині знаходиться Іршанське розсипне родовище ільменіту, який є сировиною для добування титану. Значні запаси титанових руд зосереджені в Стремигородському апатито-титановому родовищі (Житомирська область).

В Побужжі і в Дніпропетровській області, є родовища нікелевих руд. Найбільш відомі серед них – Побузьке (в Кіровоградській області) і Придніпровське (в Дніпро­петровській області) родовища.

Промислові родовища поліметалічних руд - Берегів­ське і Беганське розміщені в Закарпатті, основні рудні мінерали тут - галеніт (основна руда свинцю),сфале­рит (основна цинкова руда), халькопірит(мідна руда).

На Волині в басейнах річок Уборті та Перчі виявлено рудопрояви олова.

Алюмінієва сировина на території країни представлена покладами бокситів, нефелінів, глин, алунітів. Боксити зна­ходяться у Високопільському родовищі (Дніпропетровська область). Крім того, родовища бокситів є на Черкащині, в Приазов’ї. Алуніти відомі в Беганському і Берегівському родовищах у Закарпатті, нефелінові сієніти - у Приазов’ї.

Руди благородних і рідкісних металів. Родовища золота і срібла є в Нагольному кряжі, на Українському Щиті, в Карпатах. Також родовища золота відомі в Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській та Миколаївській областях України (почали будівництво першої шахти для промислового видобутку золота в Закарпатській області).З руд рідкісних металів є сурм’яно-ртутні поклади. Найбільше родовище кіноварі Митківське знаходиться в Донбасі. У Карпатах відкрито Вишківське родовище ртутної руди, є вона у Кримських горах.

Нерудні ресурси України

Нерудні ресурси України дуже великі і різноманітні. До них належать:сіль, фосфорити, каоліни, вогнетривкі глини, озокерит, графіт, сірка, вапняк, мінеральна сировина для виробництва фарб, граніт, базальт, мармур, крейда, гіпс та ін.

Солі. Основні родовища кухонної кам’яної солі зосереджені в Донецькому кряжі (Артемівське, Слов’янське) , Закарпатті(Солотвинське). Великі поклади кухонної солі досліджені і виявлені в Полтавській, Харківській, Сумській областях.

Самосадна сіль знаходиться в озерах і лиманах Причорноморської низовини, зокрема в Сиваші. Вона містить цілий комплекс компонентів:кухонну сіль(у найбільшій кількості),солі сірчанокислого магнію і натрію, бромистий магній тощо. Запаси самосадной солі в Сиваші, соляних озерах та лиманах Причорномор’я весь час поповнюються внаслідок надходження морської води з Азовського та Чорного морів.

Поклади калійних солей зосереджені в Передкарпатті. Вони простягаються смугою близько 300 км завдовжки і до 8 км завширшки у Львівській та Івано-Франківській областях. Товщина пластів становить 50...60 м. Найзначнішими є родовища Калуша і Стебника. Поклади калійних солей виявлено також у Дніпровсько-Донецькій западині (околиці Ромен, Дмитрівка, Полтава).

Покладів фосфоритів в Україні порівняно мало, хоч родовищ їх є багато. Найбільш значні поклади зосереджені в Дніпровсько-Донецькій западині, у Придністров’ї і Перспектив­ними є Стремигородське (Житомирська область), Ізюмське і Кролевецьке родовища.

Родовища самородної сірки : в Передкарпатті, в Криму: Роздольське, Яворівське, Немирівське, Подорожнянське (Львівська область).

Каоліни є в багатьох районах країни. Найважливіші родовища: Глухівське і Турбівське (Вінницька область), Новоселицьке (Черкаська область), Пологівське (Запорізька область). Найбільше та найважливіш з них Просянівське (Дніпропетровська область).

Поклади вогнетривких глин знаходяться в Дружківському, Новорайському, П’ятихатському, Пологівському, Затишнянському, Новоперівському родовищах.

Бентонітові глини залягають серед неогенових відкладів у Курцівському (Кримська область) , Горбківському (Закарпатська область), Дашуківському (Черкаська область), Пижевському і Жабинському (Хмельницька область) та в багатьох інших родовищах.

Цементна сировина. Основною сировиною для виробництва цементу є вапняки, крейда, мергелі, глини, суглинки та інші породи. Вапняки, крейда і мергелі поширені в Донецькій, Харківській, Рівненській та інших областях. Найбільшими родовищами мергелю є Миколаїв­ське (Львівська область) і Здолбунівське (Рівненська область). Флюсові вапняки залягають в Іванівському, Західно- Кадиківському та Псилерахському (Кримська область), Оленівському та Новотроїцькому. Значні поклади доломітів у Криворіжжі,Закарпатті та в інших місцях.

Пісковики на території країни зустрічаються майже скрізь. Найкращі за якістю видобувають у Київській, Черкаській, Кіровоградській та Сумській областях, у Донбасі і Криму.

Найбільші родовища крейди розміщені в Сумській і Чернігівській областях.

Крейдяні мергелі, які йдуть на виробництво цементу, залягають переважно в Донбасі, Чернігівській, Хмельницькій, Тернопільській і. Кримській областях.

Родовища гіпсу є в Донбасі, поблизу Львова, в Чернівецькій і Закарпатській областях.

Природний камінь. Україна надзвичайно багата на природний камінь , який видобувається відкритим способом, на кар’єрах ( Рис.2) З видобутого каменю виготовляють оздоблювальні та будівельні матеріали, Більшість найвидатніших архітектурних споруд міст країн СНД побудовано та оздоблено каменем з українських родовищ. Природний камінь України має різноманітну гаму кольорів та відтінків і за своїми якостями є одним з найкращих у світі.

Темно-сірий і чорний гранодіорит залягає в Гніванському (Вінницька область) , сірий граніт – у Коростишівському (Житомирська область) і Кам'яному (Запорізька області), червоний граніт у – Лезнівському (Хмельницька область) і Токівському (Тернопільська область), сіро-рожевий граніт - у Корнинському, Омельянівському (Житомирська область) і Вирівському (Рівненська область) родовищах. Значні запаси будівельного каменю є в Карпатах та в Криму. Великі поклади лабрадоритів і габро є в Житомирській, Київській, Черкаській, Запорізькій, Вінницькій та Кіровоградській областях

Рисунок 2. Кар’єр для видобутку природного каменю

Поклади мармуру є в Закарпатській, Кримській, Дніпропетровській, Житомирській, Одеській, Миколаївській та Івано-Франківській областях.

В Україні є чимало родовищ базальтів. Найбільші родовища базальтів знаходяться на Поліссі та у Донбасі: Берестовське, Іванодолинське(Рівненська область) , Мокроволновахське (Доне­цька область).

Є в нашій державі родовища дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів – берилла, аметиста, янтарю, яшми, гірського хрусталю – в Криворіжжі, Приазовї, Криму і Закарпатіі

Уранові руди. Значні родовища уранових руд знаходяться в Дніпропетров­ській, Кіровоградській та Запорізькій областях.

Основні види та запаси корисних копалин України наведено в табл.1.

Корисні копалини	Одиниці виміру	Балансові запаси
Нафта з конденсатом,	млн.т	230
Природний газ,	млрд.м3	1050
Вугілля кам’яне,	млрд.т	49
Вугілля буре,	млрд.т	3.5
Вугілля коксівне,	млрд.т	16.8
Залізні руди,	млрд.т	27
Марганцеві руди ,	млрд.т	2.0
Калійні солі,	млрд.т	2.6
Гіпс,	млн.т	430
Графіт,	млн.т	96
Бетоніт,	млн.т	110
Вогнетривка глина,	млн.т	480
Доломіт,	млн.т	420
Кварцит,	млн.т	130
Мінеральні фарби	млн.т	12
Торф,	млрд.т	0.87
Кухонна сіль,	млрд.т	9.17

Табл.1 Основних види та запаси корисних копалин України

Екологічні проблеми розробки родовищ корисних копалин Видобуток корисних копалин як підземним так і відкритим способом наносить значний вплив на забруднення атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів. В наш час все більше розвинених країн впроваджують нові технології при видобутку, але це не рятує природу від забруднення. Як відомо основна частина енергетичних копалин йде на спалювання на електростанціях, котельнях, побуті викидаючи при цьому в атмосферу багато шкідливих речовин, серед яких: сажа, вуглекислий і чадний газ, оксиди сірки, важкі метали. Це призводить до забруднення атмосферного повітря, до так званого парникового ефекту, коли вуглекислий газ утримує тепло Сонця, що може викликати глобальне потепління, до кислотних дощів, коли загазовані кислотні оксиди сполучаються з водяною парою в хмарах, і коли випадають дощі, в них є дуже велика кількість кислоти, яка „спалює” рослини, отруює ґрунт водоймища.

Видобуваючи з надр корисні копалини , під землею утворюються пустоти, що може призвести до просідань землі, а деколи й до обвалів. Наприклад на території Львівсько-Волинського та Донецького кам’яновугільних басейнів було виявлено деформаційні процеси на площі 150 км². Глибина осідань коливається в середньому від 0,6 до 5,0 м, що спричинює пошкодження та руйнування споруд, розташованих на поверхні. Крім того, змінюється геохімічне поле даної території, забруднюються ґрунти, утворюються техногенні ландшафти, забруднюються, ґрунтові, підземні, поверхневі води, повітря. Внаслідок чого може захворіти багато людей і дітей.

При видобуванні твердих копалин відкритим способом порушується структура порід, що сприяє інтенсивному вивітрюванню, розвитку тріщинуватості, порушенню гравітаційної рівноваги, зміні гідрогеологічних умов. Кар’єри змінюють природні фізичні поля та ландшафти місцевості, утворюючи антропогенні ландшафти. Отже, виникає ціла низка техногенно-зумовлених геодинамічних процесів: зсуви, осідання територій, ерозія, осипи, заболочування.

Особливу увагу, з точки зору еклогічної безпеки, слід приділяти рекультивації земель порушених гірничими роботами - використані кар’єри та гірничі розробки засипати по мірі їх відробки, засівати рослинами культурами , зробити їх рекреаційною зоною, щоб природа могла відновити це місце; утворювати ставки.