1 Група – порушення розумової працездатності мають неглибокий характер. Характерно:

- підвищена роздратованість, стомленість, головний біль, що з’являється на прикінці дня, тижня, навчальної чверті, низький рівень запам’ятовування,

- недостатній рівень шкільних знань, (з математики і укр. мови), помилки при письмі із–за неуважності, швидка відповідь (неправильна), незібраність, відволікаємість, невміння вислухати питання до кінця, швидка втомленість, зниження темпу роботи, не вміння засвоїти повний обсяг матеріалу;

- поліморфізм в поведінці ( 1 група - активні в розмові, припіднятий настрій, багатомовність, прагнення до міркувань, імпульсивність в відповідях і діях, зниження інтересу до праці (працюють не зібрано, суєтливо), яскрава реакція на похвалу; 2 група – менш активні, інтерес не сталий, сповільнений темп, невпевненість у собі);

- слабкість прагнень до діяльності, недостатня цілеспрямованість при виконанні довготривалих завдань, що потребують тривалого розумового напруження, зниження контролю за діяльністю і невміння проаналізувати результати власної праці, задоволеність будь-яким результатом;

-добре орієнтування в часі та місці, явищах природи, сім’ї, в професії батьків; їм доступні завдання, які потребують вмінь відволікатись від безпосередніх вражень або впливів ситуацій (розуміння скритого змісту оповідань, прислів’їв, конфліктних ситуацій), вони виділяють суттєві ознаки предметів, роблять смислові зв’язки і складають єдиний сюжет серії послідовних картинок;

- розуміють звернене до них мовлення:

а) експресивне мовлення характеризується правильністю вимовляння слів і окремих звуків (у деяких легка косномовність),

б) достатній словниковий запас,

в) у мовленні використовують розгорнуті фрази, які характерні дорослим, з елементами резонерства,

г) при виконанні мовленнєвих завдань, що потребують точних словесних формульовок, мовлення стає сповільненим, з довготривалими паузами між словами і фразами, судження втрачають резонерство,

д) регулююча функція мовлення в нормі,

- пам’ять дітей характеризується невисоким рівнем заучування інформації;

- не має порушень моторики;

-- характерні такі цереброастенічні явища:

а) розлади уваги “””” несталість, вузкість обсягу,

б) неоднорідність відповідей при виконанні завдань на виключення зайвого предмету (узагальнене або конкретно- ситуаційне вирішення).

в) імпульсивність, недостатня цілеспрямованість, слабкість контролю (спостерігається при складанні оповідань за серією карток),

г) нові завдання знижують інтерес завдяки зростанню обсягу завдань, сповільнюється темп роботи, наступає втома,

д) недостатня координація рухів пальців рук (нечіткість, відсутність плавності, труднощі переключення і відтворення),

- іноді спостерігається саморегуляція, яка виявляється у випадкових діях дітей, що сприяє на деякий час активізації їх діяльності,

- псевдооптичні і псевдоамнестичні явища (тяжко пригадують назву будь-якого предмету або узагальнюють слово, яке пізніше мимоволі з’являється, дітям важко називати предмети коли вони перевернені, або покладені одні на одних), але ці явища спостерігаються тоді коли дитина втомлена,

- зниження розумової працездатності, несталість уваги, виснаженість нервових процесів,

- недорозвиток емоційно-вольової сфери (слабкі прагнення до діяльності, несталість інтересу до роботи ------ недостатній контроль за діяльністю, відсутність чіткого плану).Це виникає при виконанні завдань ,які потребують розумової напруги.

Отже порушення інтелектуальної працездатності яке поєднане з затриманим розвитком емоційно-вольової сфери призводять до зниження продуктивності в інтелектуальній діяльності.

Фізично діти здорові (іноді зустрічаються ознаки диспластичної тілобудови).

В неврологічному обстежені є ізольовані симптоми пірамідних і екстрапірамідних симптомів.

ІІ – діти з гідроцифалієєю, що мають значно грубіші прояви москової недостатності, порушення пізнавальної діяльності. Їм характерні головні болі, іноді інтоксикація, нудота, рвота, роздратованість.

Педагогічна характеристика:

–виразні труднощі при засвоєні програми,

–виснаження від інтелектуального навантаження дуже швидке,

–увагу, навіть під час індивідуальних занять, важко спрямувати на завдання,

–вони не продуктивні,

–непосидючі, нецілеспрямовані, сповільнені.

При обстеженні:

–вони активні під час бесіди (задають багато запитань, легко переключаються на відволікаємі теми, багатомовні, схильні до резонорських роздумів),

–настрій підвищений, близький до ейфорії але часом різка зміна на в’ялість, пасивність,

–емоційні реакції поверхові і несталі (легко переходять від стану засмучення, захоплення до апатії і байдужості),

–критика власного стану знижена,

–інтерес до виконаної роботи не сталий, при малих складностях вони одразу відволікались від роботи, але завдяки навіюванню (за проханням експериментатора) повертаються до виконання завдання ,хоча неохоче,

–недостатній запас знань, уявлень про довкілля,

–особливості пізнавальної діяльності (знають про пори року, імена, дні тижня, але їм важко дати опис частин року, провести порівняння, виділити основне),

–рівень узагальнень також не високий (самостійно лише виконують короткочасні нескладні завдання, тому що швидко втомлюються і довго не зосереджуються на роботі, але допомогу використовують),

–добре розуміють звернене до них мовлення, власне мовлення є чистим за вимогою, достатній словниковий запас, розгорнуті, правильно побудовані фрази, які включають звороти з мови дорослих і мовні штампи, їх роздуми носять навчальний характер,

–при виконанні завдань у них виникали труднощі при оформленні відповідей, темп мовлення стає сповільнений, з’являються незакінчені фрази,

–власне мовлення не організовує їх діяльність, лише зовнішнє мовлення,

–при ускладненнях вони не програмують свої дії в слух,

– притаманна косномовність, аграматичні фрази,

–моторна незграбність, порушення дрібної моторики рук, труднощі при письмі,

–не грубі порушення просторових функцій (проби Хеда та методика Кооса),

–при втомлені спостерігається псевдоамнестичні і псевдооптичні явища, більш виражено ніж у першій групі (перевернуті предмети не сприймають),

–порушення розумової працездатності (вони не взмозі запам’ятати невеликі оповідання, якщо події йдуть у деякому порядку ),

–імпульсивність може виявитись при виконанні будь- якого завдання,

–несталість мотивів і слабкість прагнень до діяльності (самостійно не виробляють план виконання завдання, навіть коли з дорослим розробили план, то надалі погано реалізовують його),

–слабкість контролю за власною діяльністю ,не помічають своїх помилок, не порівнюють отримані дані з умовами завдань,

–не виявляють зацікавлення до завдання, швидко втрачають наміри йго виконувати,

–порушення запам’ятовування,

–не виконують рухи за зразком (проби Хеда), якщо прагнуть виконати, то рухи набувають невпорядкованості, вони не можуть правою рукою показати ліве вухо; рухи при цьому імпульсивні, необмірковані неконтрольовані. Якщо в ці завдання вводяться мовні інструкції, то кількість імпульсивних відповідей знижується, з’являється тимчасовий контроль за діяльністю,

–при будові фігур з кубиків Кооса, діти мають труднощі в плані організації власної діяльності, навіть коли розуміють принцип дії, то використовують метод проб і помилок. (Самостійність виникає лише після багаторазового повторення, але при побудові нової фігури принцип виконуються знову ж таки порушується.),

–часто в них є помилки, які обумовлені складністю переключення на новий принцип роботи (наприклад: диференціація за кольором і формою,----- –помилки, що пов’язані з нечіткістю диференціації за кольором і формою, поза завдань помилки такі зустрічаються дуже рідко).

При аналізі психологічних особливостей дітей ІІ групи на перший план виступають:

• порушення розумової працездатності,

• зміни в поведінці та діяльності (недостатнє врахування ситуації, неадекватність поведінки, зниження критичності до себе і оточуючого, імпульсивність, труднощі орієнтування в умовах завдання і складанні плану дій, зниження контролю за власною діяльністю),

• недорозвиток пізнавальної діяльності.

Але якісний аналіз виконання окремих завдань дітьми показує їх значні потенційні можливості, що виключає олігофренію. В соматичному статусі ускладнень не має, лиш поодинокі диспластичні ознаки.

Неврологічні симптоми – спостерігаються пірамідні та екстрапірамідні симптоми ,є церебрально-ендокринні порушення, рухові розлади.

При ЕЕГ виявлена груба патологія мезодіенцефальних і стволових структур.

У дітей із компенсованою гідроцефалією спостерігається ЗПР, яка пов’язана з порушення розумової працездатності (степінь порушення різна), є порушення і емоційно-вольової сфери (особливо в ІІ групи – порушення в поведінці за лобним типом).

Корекційно виховна робота повинна враховувати:

–особливості особистості,

–особливості діяльності,

–виявлення потенційних можливостей дитини.

- порушений процес уваги,

Необхідно обмежити обсяг завдань і їх тривалість, надати повторити інструкції роботи , сумісно промовляти її з дитиною, сумісно виконувати з дитиною завдання.

Корекційно виховна робота повинна розвивати у дитини:

– вміння контролювати власну поведінку,

– навички критичного ставлення до власної діяльності.