Тема 3: «Організація економічного аналізу та системи контролю в Україні»
1. Економічний аналіз в системі управління
Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є аналіз. Термін «аналіз» іншомовного походження (від гр. analysis) і означає «розділяти», «розчленовувати». Щодо економічного аналізу — це означає вичленовування окремих показників господарської діяльності із загальних складових для наступного їх вивчення.
Аналіз економічних показників доповнюється в міру необхідності протилежним заходом — синтезом (гр. synthesis), який, з’єднуючи окремі показники в одне ціле, уможливлює вивчення зв’язків і залежностей між ними. Отже, аналіз і синтез у комплексі забезпечують наукове вивчення явищ і процесів у їхньому зв’язку та взаємодії.
Економічний аналіз діяльності підприємства має бути тісно пов’язаний із системним підходом. Він передбачає розгляд будь-якого об`єкта я системи, сукупності взаємопов`язаних елементів (підсистем), які мають вихід (мету), вхід (ресурси), зв`язок із зовнішнім оточенням, зворотній зв`язок. Цей підхід дозволяє врахувати всі необхідні взаємозв`язки і взаємодії в системах управління, а при побудові цілей усебічно зважувати фактори та спрямовувати механізми управління на досягнення цілей.
Системність передбачає дослідження об`єкта як єдиного цілого, єдиної системи, яка являє собою цілісний комплекс взаємопов`язаних компонентів, що має єдність із зовнішнім оточенням і є підсистемою системи більш високого рівня (глобальної системи). Системність аналізу органічно пов`язана з комплексністю. Методологічна єдність системності і комплексності аналізу випливає із єдності політичного і економічного, соціального і економічного, в органічному сприйнятті об`єктів аналізу, як економічних, соціальних і екологічних, в діалектичній єдності цілого і частин, в розробці і використанні системи показників, у комплексному використанні всіх видів інформації.
Мета економічного аналізу як функції управління – на основі системи об`єктивних і суб`єктивних (зовнішніх і внутрішніх) факторів, що характеризують соціально-економічні явища й господарські процеси, здійснити соціально-економічні явища й господарські процеси, здійснити своєчасну й реальну їх оцінку та виявити відхилення рівня досягнення від накресленої мети, обґрунтувати можливі результати і наслідки, зменшити ризик, пов`язаний з виробом управлінських рішень.
Економічний аналіз як функція управління не виконує свою роль автономно. Він взаємопов`язаний з іншими функція ми управління, впливає на їх розвиток і вдосконалення та розвивається сам під впливом вимог інших функцій. Управлінські рішення – це вибір альтернативи, дія, спрямована на вирішення проблемної ситуації.
Реальність управлінських рішень досягається за допомогою системного аналізу факторів, які зумовили проблему, через достовірність інформації.
Оптимальність управлінських рішень передбачає пошук шляхів переходу керованої системи з вихідного стану в бажаний за мінімально можливий час, з найменшими витратами й при одночасному дотриманні обмежуючих умов (законів, морально-етичних правил).
Якість управлінських рішень повністю залежить від того, наскільки результати аналізу спрямовують господарські операції на досягнення мети відповідно до вимог управління.
Об`єктивність управлінських рішень є прямим наслідком об`єктивності аналітичних висновків.
Своєчасність – аналіз має дати можливість впливати на керований об`єкт у процесі взаємодії з ним.
Гнучкість управлінських рішень – методика аналізу має бути гнучкою, здатною враховувати зміну умов (ситуації) і тим самим коригувати управлінські рішення.
Особливості досліджень економічного аналізу обумовлюються: виділенням в економічному просторі самостійних господарюючих суб'єктів та розширенням їх складу, необхідністю поглиблення внутрішнього та зовнішнього аналізу, високою динамічністю ринкового середовища, наявністю комерційного ризику та його оцінкою, вибором ділового партнера, наявністю великої кількості конкурентів тощо. Окрім цього в сучасних умовах значно має зрости оперативність економічного аналізу та розширитись обсяг додаткової інформації, залученої до його проведення.
Економічний аналіз як наука – це система спеціальних знань, пов`язаних з: вивченням господарських процесів у їх взаємозв`язках під дією об`єктивних і суб`єктивних факторів; науковим обгрунтуванням мети господарської одиниці, цільових програм, планів, оцінкою їх напруженості та ходом виконання; створенням адаптованих стратегій до особливостей зовнішнього середовища підприємства, його внутрішніх ресурсів і здібностей; діагностуванням ознак невідповідності досліджуваного об`єкта регламентованому рівню; виявленням позитивних і негативних факторів, кількісним вимірюванням їх впливу; комплексним виявленням внутрішніх невикористаних ресурсів; дослідженням тенденцій і закономірностей розвитку; вивченням і розповсюдженням досвіду господарювання підприємств-конкурентів (лідерів ринку), їх конкурентних переваг і обґрунтуванням для забезпечення конкурентоспроможності підприємства; діагностикою ризику; виробленням науково обґрунтованих виважених управлінських рішень.
Економічний аналіз складається з теоретичного та комплексного. Теоретичний аналіз здійснюється для вивчення основних закономірностей розвитку суспільного виробництва, що діють протягом усього часу існування даної економічної системи та її найважливіших етапів.
Конкретно-економічний аналіз – усебічне дослідження діяльності підприємств та їх структурних підрозділів.
Предметом економічного аналізу є господарські процеси різних видів діяльності підприємства як відкритої соціально-економічної системи та їх результати, о вивчаються під дією об`єктивних і суб`єктивних факторів через систему інформації, необхідної і достатньої для вироблення ефективних управлінських рішень.
Завдання економічного аналізу поділяються на зовнішньосистемні та внутрішньосистемні.
До складу зовнішньо системних завдань належать:
усебічне вивчення зовнішнього середовища, з метою передбачення потенційної небезпеки та своєчасного використання потенційних можливостей;
всебічна й об`єктивна оцінка маркетингової діяльності щодо визначення відповідності обраної стратегії реальним процесам, що відбуваються на ринку;
дослідження інновацій і сприяння їх впровадженню та оцінка ефективності нововведень
Внутрішньосистемні завдання охоплюють:
наукове обґрунтування мети господарської одиниці, цільових програм, планів, договірних зобов`язань, норм, об`єктивне та всебічне дослідження та оцінка виконання планів і дотримання нормативів;
постійний контроль рівня досягнення наміченої мети, об`єктивне та всебічне дослідження та оцінка виконання планів і дотримання нормативів;
оцінка планів по напруженості, а норм по реальності;
оцінювання обраної організаційної структури з погляду ефективності;
об`єктивна та всебічна оцінка роботи підприємства та його підрозділів за певні проміжки часу;
вивчення слабких і сильних сторін діяльності підприємства;
виявлення і вимірювання внутрішніх резервів і розробка системи заходів їх реалізації;
вивчення та розповсюдження досвіду роботи підприємств-конкурентів лідерів ринку;
вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень.
За змістом процесу управління економічний аналіз поділяється на ретроспективний, оперативний та перспективний економічний аналіз.
Оперативний економічний аналіз – це неперервне дослідження об`єкта, спрямоване на оцінювання, діагностику та пошук нових можливостей у досягненні мети і формуванні нових критеріїв для модифікації й переорієнтування (коригування) оперативних планів у випадку зміни впливу зовнішнього та внутрішнього середовища, з метою вироблення дієвих ефективних управлінських рішень в умовах визначеності та невизначеності.
Ретроспективний економічний аналіз – це система періодичного комплексного дослідження господарської діяльності підприємства чи інших об`єктів за результатами їх розвитку чи звітний період (рік, квартал, місяць, тощо) на основі даних фінансової звітності та систематизованого бухгалтерського обліку.
Перспективний економічний аналіз – це дослідження господарської діяльності за параметрами, які визначають її майбутній стан, тобто з погляду перспективи.