2. Аналіз основного капіталу (необоротних активів) підприємства.

В процесі аналізу майна підприємства. Спочатку починають оцінювати необоротні активи підприємства.

Згідно П (С)БО 2 Необоротні активи - всі активи, що не є оборотними.

Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

За Біликом необоротні активи розуміють сукупність усіх майнових прав, які належать даному суб'єкту господарювання, в тому числі основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти.

До необоротних активів належать:

- нематеріальні активи;

- незавершене будівництво;

- основні засоби;

- довгострокові фінансові інвестиції;

- довгострокова дебіторська заборгованість;

- відстрочені податкові активи;

- інші необоротні активи.

Частиною майна підприємства є нематеріальні активи, які являють собою вкладання грошових коштів підприємства в нематеріальні об'єкти, які використовуються на протязі довгострокового періоду в господарській діяльності підприємства та приносять дохід.

Для того, щоб проаналізувати стан та ефективність використання необоротних активів підприємства використовують такі показники.

Серед показників стану необоротних активів знайдемо такі:

1. Віддача необоротних активів:

В_м = ВП/НА_сер (3.1)

де ВП – вартість виробленої продукції;

НА_сер – середньорічна вартість необоротних активів підприємства.

Цей показник характеризує суму виробленої продукції, що припадає на 1 грн. необоротних активів підприємства.

2. Завантаження необоротних активів:

З_м = НА_сер /ВП (3.2)

Характеризує суму необоротних активів, яка була використана для виробництва 1 грн. продукції.

3. Середній термін експлуатації необоротних активів:

Т_експ = НА_сер /ВП_од (3.3)

де ВП_од – одноденна виручка від реалізації продукції.

Показниками ефективності використання необоротних активів є:

1. Сума чистого прибутку, що припадає на 1 грн. необоротних активів, який визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості майна підприємства.

2. Рентабельність необоротних активів підприємства визначається як і попередній показник , але у % [12].

3. Оцінка нематеріальних активів підприємства.

Згідно П(С)БО 2 нематеріальні активи підприємства – це немонетарний актив, який немає матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

За Біликом Нематеріальні активи – ідентифікований немонетарний актив без фізичної субстанції, який утримується підприємством з метою використання у процесі виробництва або постачання товарів і надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей.

Всі нематеріальні активи згруповані в такі групи:

- права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);

- права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень);

- права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові матки, фірмові назви);

- права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау);

- авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних);

- незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи – капітальні інвестиції у придбання, створення і модернізацію нематеріальних активів, використання яких за призначенням на дату балансу не відбулося.

- інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв).

В узагальненому вигляді можна дати таку характеристику нематеріальних активів: це вартість об'єктів промислової та інтелектуальної власності та інших майнових прав. Зокрема, до нематеріальних активів відносяться права на використання майна, користування земельними ділянками, природними ресурсами, права промислової власності, права інтелектуальної власності, ділова репутація (гудвіл), привілеї, патенти, ліцензії, «ноу-хау», програмне забезпечення, авторські права, товарні та фірмові знаки, організаційні витрати, торгові марки, тощо.

Нематеріальні активи за характером застосування подібні до основних засобів. Вони використовуються довгий час, приносять прибуток, але в ході використання втрачають свою вартість. Особливістю нематеріальних активів є відсутність матеріально-речової структури і внаслідок цього велика складність при визначенні вартості нематеріальних активів та прибутку, який приносять дані активи. І ці особливості нематеріальних активів слід враховувати в ході фінансового аналізу.

Первісна оцінка нематеріальних активів здійснюється за собівартістю їх придбання чи створення.

Справедлива вартість нематеріального активу – це сума, за якою актив може бути обміняний чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами.

Наступна оцінка балансової вартості нематеріального активу може відрізнятися від його собівартості, якщо були здійснені додаткові витрати, в результаті яких очікується збільшення притоку майбутніх економічних вигод на підприємство.

До вартості нематеріальних активів включаються покупна ціна, витрати, пов'язані з їх придбанням та приведенням до стану готовності.

Вартість нематеріальних активів шляхом нарахування зносу, переноситься на собівартість продукції.

Як правило, методом амортизації нематеріальних активів є метод прямолінійного списання. Ліквідаційна вартість нематеріальних активів звичайно прирівнюється до нуля.

Незавершене будівництво – це сума інвестицій, вкладених у незавершене будівництво (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

Балансова вартість незавершеного будівництва дорівнює сумі фактично здійснених витрат, пов’язаних з будівництвом об’єкту основних засобів.