- •Доцент Чередниченко г.А.
- •Тема 6. Витрати капіталістичного виробництва і прибуток.
- •Відокремлення частини товарної вартості у вигляді капіталістичних витрат виробництва відображає реальні сторони капіталістичної дійсності:
- •2 Питання. Розглянемо тепер другу частину товарної вартості – надлишок над капіталістичними витратами виробництва, додаткову вартість.
- •Погоня капіталістів за додатковим прибутком вимушує їх впроваджувати нову техніку, а це веде до зростання органічної будови суспільного капіталу і до зниження середньої норми прибутку.
Доцент Чередниченко г.А.
Тема 6. Витрати капіталістичного виробництва і прибуток.
Витрати капіталістичного виробництва і вартість товару.
Сутність прибутку, його маса і норма. Фактори, що визначають норму прибутку.
Внутрігалузева та міжгалузева конкуренція. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товару у ціну виробництва.
Закон тенденції середньої норми прибутку до зниження та протидіючі фактори.
Ця тема стосується проблем, що Маркс розглядає в ІІІ т. “Капіталу”: “Процес капіталістичного виробництва, взятий у цілому”. Ми маємо з’ясувати, яким чином глибинні процеси – виробництво додаткової вартості – проявляються на поверхні капіталістичної дійсності. Подібно тому як зарплата виступає як плата за труд, а не за робочу силу, додаткова вартість виступає на поверхні у перетворених, затемнених формах. В ІІІ-му томі Маркс викладає своє вчення про перетворені форми додаткової вартості.
1 питання.
Вартість кожного товару, що був вироблений у капіталістичній системі, має такі складові елементи: Т = С + (V + m)
С – вартість спожитих засобів виробництва (спожитий постійний капітал);
V – еквівалент вартості робочої сили, частина знову створеної вартості, що дорівнює по величині змінному капіталу, який був авансований на купівлю робочої сили;
m - додаткова вартість.
Вартість товару, виробленого в капіталістичній системі, вимірюється витратами труда: минулого - С і живого - (V + m ). Вартість товару – це витрати суспільства, вони показують, скільки коштує виробництво товару суспільству – це витрати праці.
Оскільки капіталіст на виробництво товару свій труд не витрачає, а витрачає капітал, остільки для нього вартість товару вимірюється не витратами труда, а витратами капіталу (С + V). Саме (С + V) складають для капіталіста витрати виробництва товару, тобто капіталістичні витрати виробництва. Додаткова вартість m – капіталісту нічого не коштує, тому не включається в капіталістичні витрати виробництва. Вона коштує робітнику додаткового труда, а капіталісту достається даром.
Для капіталіста витрати виробництва товару неминуче представляються справжньою вартістю самого товару. То, чого коштує товар суспільству і то, чого коштує товар капіталісту – це різні поняття і різні величини.
Частина вартості товару відокремлюється у вигляді капіталістичних витрат виробництва. Структура вартості товару тепер може бути представлена:
Т = (С + V) + m = к + m
Постійний і змінний капітали, що були витрачені на виробництво, тепер фігурують під однією рубрикою “витрати капіталу”, зникла різниця між постійним і змінним капіталом, не видне справжнє джерело вартості, у тому числі додаткової вартості – труд найманих робітників. З точки зору капіталіста С і V не відрізняються один від одного – йому їх треба купляти для здійснення і відновлення капіталістичного процесу виробництва.
Капіталістичні витрати виробництва – це перетворена форма частини вартості товару.
Перетворена форма – це форма, яка затемнює сутність виробничих відносин, які проявляються через цю форму. Сутність перетворення в даному випадку: частина вартості товару, що складається з витрат минулої праці (С) і витрат живої оплаченої праці (V) представляються як витрати капіталу.