Правова свідомість

“Усвідомлення права розвиває усвідомлення обов‘язку. Всезагальний закон – це свобода, що закінчується там, де починається свобода іншого”.

В.Гюго

Правова свідомість – це така форма свідомості, в якій виражаються знання і оцінки прийняті в даному суспільстві в якості юридичних законів, нормативів соціально-економічної діяльності різних суб‘єктів права – індивіда, підприємства.

Правова свідомість відображає рівень і якість законодавчої системи, знання законів громадянами, їх відношення до цих законів і готовність дотримуватися правових норм, які існують у суспільстві.

Правосвідомість займає проміжне місце між політичною і моральною свідомістю: на відміну від політичної свідомості вона відноситься до держави не як до суб‘єкта політичної влади, а як до зовнішньої регламентуючої сили, що вимагає підкорення. На відміну від моральних норм у правосвідомості поняття необхідного і справедливого розглядається як державний закон, порушення якого супроводжується правовими санкціями.

Правосвідомість базується на раціонально-моральних оцінках і це положення має історичні причини. У первісному суспільстві закони розглядалися як моральна традиція. З розподілом суспільства на класи і утворенням держави моральна і правова свідомість розділились. Вперше з‘явилась ідея права, що захищає індивіда від держави. Закони перестали розглядатися як божі настанови. Але на різних етапах розвитку суспільства закон діє по-різному. У середньовічному суспільстві станова нерівність санкціонувалась “божим правом”. З розвитком товарно-грошових відносин ідеал соціальної справедливості став пов‘язуватися з природним правом, у відповідності з яким усі громадяни повинні мати рівні права. Отже, будь-яке законодавче право історичне, воно спочатку з‘являється як теоретичний ідеал, а потім функціонує в якості закону у відповідності з соціально-історичними причинами.

Закон визначає ступінь соціальної свободи індивіда, який залежить від способу виробництва, системи економічних відносин власності, ідеологічних цінностей.

Хоча правосвідомість є величина змінна, вона має і певну постійність: будь яка соціальна свідомість обов‘язково містить в собі ідею суспільства, а будь яка ідея суспільства повинна базуватись на певних правових відносинах.

Правосвідомість – це завжди підтримка регламентованих відносин між особистістю і державою, які необхідні для протистояння анархії і безпорядкам.

В сучасних умовах правова свідомість основується на принципах міжнародних активів про права людини, де центральним є гуманізація і глобалізація суспільних процесів. Виходячи з цього положення основними у правосвідомості є такі принципи:

• повага до людини;

• свобода особистості;

• соціальна, вікова, расова і національна рівність;

• свобода совісті і віросповідання;

• націленість на вирішення конфліктних ситуацій мирним шляхом;

• захист прав особистості на вільну економічну і культурну діяльність та ін.

Проблемні питання для самостійного осмислення

1. Коли правосвідомість вступає в суперечність з моральною і політичною свідомістю?

2. Як формується правова свідомість в сучасній Україні?

3. Що стимулює розвиток правосвідомості у сучасному світі?