16.3. Визначення розмірів фронту вантаження-розвантаження

Фронт завантаження-розвантаження (ФЗР) складу, є ділянка території, де в безпосередній близькості друга від друга розташовані навантажувально-розвантажувальні пости, на яких здійснюється вантаження і розвантаження рухомого складу (мал. 16.4). Розміри ФЗР визначають виходячи з необхідної кількості постів вантаження-розвантаження, габаритних розмірів рухомого складу і способу його розставляння. Розрізняють потокову (бічну), торцеву і ступінчасту (косокутну) розставляння автомобілів (мал. 16.5).

При потоковому розставлянні автомобілів (мал. 16.4, а - 16.5, а) скорочується маневрування АТС і зменшується ширина проїзду і ФЗР. Таке розставляння найбільш сприятливе для автопоїздів. Проте при цьому розставлянні значно збільшується фронт ПРР і необхідна довжина складу.

Торцеве розставляння автомобілів (мал. 16.4, би - 16.5, б) скорочує довжину фронту вантаження-розвантаження, проте вантаження і розвантаження при такому розставлянні можуть здійснюватися тільки через задню частину кузова, що у ряді випадків (наприклад, при вантаженні-розвантаженні універсальних бортових автомобілів) збільшує час простою АТЗ і викликає певні незручності при виконанні НРР. Крім того, при торцевому розставлянні ускладнено обслуговування автопоїздів з причепами, оскільки останні доводиться розвантажувати (завантажувати) окремо. Для цього автопоїзд повинен здійснювати додаткове маневрування, що, у свою чергу, веде до збільшення часу простою підвантаженням-розвантаженням і знижує безпеку робіт.

Незважаючи на відмічені недоліки, сучасні склади частенько проектують з тим, що торцевим має в розпорядженні АТЗ на завантажувально-розвантажувальних постах (див. мал. 16.4, г). Це обумовлено не лише меншою довжиною фронту вантаження-розвантаження, але і зручністю обслуговування автомобілів-фургонів, автомобілів з тентиро-ванными кузовами, а також можливістю забезпечення нормальних умов виконання ПРР за будь-яких погодних умов. Останнє досягається за рахунок виконання вантажних операцій в тамбурах з герметизаторами дверних отворів (док-шелтеры з кутовими гумовими подушками). Створення таких тамбурів, крім того, зменшує витрати на опалювання складу, підтримує стабільний температурний режим зберігання вантажів, підвищує безпеку, зручність і продуктивність праці працівників.

Транспортні і навантажувально-розвантажувальні засоби 672

Мал. 16.4. Варіанти розстановки автотранспортних засобів у складів і пристрою місць для їх завантаження-розвантаження [68]:

а - потокове розставляння; б, г - торцева; в- ступінчаста;

1 - склад; 2 - місце для розвантаження; 3 - автомобіль

Розділ 16. Склади і складські операції 673

М ал. 16.5. Розрахункові схеми для визначення розмірів по-грузочно-разгрузочных фронтів при потоковому (а), торцевому (б) і ступінчастому (в) розставлянні АТС у складів

При ступінчастій (косокутною) розстановці автомобілів (мал. 16.4, в - 16.5, в) вантаження (розвантаження) може вироблятися через борт і задню частину кузова АТЗ, що полегшує і прискорює роботу, проте спорудження ступінчастих (зубчастих) рамп вимагає додаткових витрат. Сучасні склади, на яких рампи відсутні, разом з бічною часто проектуються і із ступінчастим розставлянням АТС, розміщуючи тамбури під гострим кутом до подовжньої осі складу.

Довжину ФЗР (L_ф.п) визначають, виходячи з кількості одночасно встановлюваних на нім транспортних засобів. Ширину ФЗР (В_ф.п) визначають залежно від типу автотранспортних і навантажувально-розвантажувальних засобів, характеристик потоків вантажів, що входять і виходять, розташування складів відносно транспортного проїзду (з однієї або двох сторін), а також від кільцевого або тупикового руху автомобілів по території складу.

Розміри необхідного майданчика перед постами вантаження (розвантаження) можуть бути орієнтовно визначені таким чином:

22-98

Транспортні і навантажувально-розвантажувальні засоби 674

при бічному подовжньому розставлянні АТС (див. мал. 16. 5, а) :

при торцевому розставлянні автомобілів (мал. 16.5, б) :

при ступінчастому розставлянні автомобілів (мал. 16.5, в) :

де L_а і B_а - довжина і ширина автомобіля відповідно, м; П_х -число постів вантаження (розвантаження); Кн і Кв - відповідно зовнішній і внутрішній радіуси повороту автомобіля, м; А_п.р, А_т.р і А_с.р - відстань між автомобілями при подовжньому, торцевому і ступінчастому їх розставлянні відповідно, м; с₁ і с₂ - відповідно мінімальна відстань від автомобіля до стіни складу і від рухомого автомобіля до межі проїзду і (чи) автомобіля, що стоїть, м

Відстань між автомобілями при подовжньому розставлянні не має бути менше 1,0 м, при торцевому і ступінчастому їх розставлянні - 1,5 м Мінімальна відстань від автомобіля до складу не має бути менше 0,2 м, а від рухомого автомобіля до межі проїзду або автомобіля, що стоїть, - 0,5-1,0 м Ширину смуги руху автомобілів з причепами необхідно приймати не менше 4 м

При розташуванні критих складів з одного боку проїзду, відстань між складами і огорожею, що обмежує територію складського комплексу, повинно бути не менше 16 м (при кільцевому русі транспорту) і 19 м (при тупиковому). При розташуванні складів з двох сторін від проїзду відстань між ними має бути не менше 28 м (при кільцевому русі) і 35 м (при тупиковому).

При проектуванні тупикового проїзду в його кінці необхідно передбачити майданчик для повороту АТЗ у вигляді кільця із зовнішнім радіусом не менше 15 м

Точніше розміри майданчика можуть бути визначені графічним методом, детально описаним в [9].

Розділ 16. Склади і складські операції 675