10.3.Юнктад

У рамках Генеральної асамблеї ООН діє постійний орган — Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та роз­витку — ЮНКТАД. У рамках своєї діяльності вона розглядає питання щодо лібералізації міжнародної торгівлі, митної співпраці, зокрема питання скорочення та ліквідації нетариф-них бар'єрів тощо. У рамках цієї організації було розроблено та введено Загальну систему преференцій, зміст якої полягає в наданні промислово розвинутими країнами односторонніх по­ступок країнам, що розвиваються, для полегшення доступу то­варів з останніх на їх внутрішній ринок. Подібна система роз­глядається як засіб допомоги країнам, що розвиваються.

10.4. Регіональні організації

Існує велика кількість регіональних таких митних та еконо­мічних організацій, як Північноамериканська угода з вільної торгівлі (NAFTA), членами якої є Канада, СІЛА та Мексика; асо­ціація MERCOSUR, яка об'єднує Аргентину, Бразилію, Парагвай та Уругвай; Асоціація країн Південно-Східної Азії (ASEAN), яка об'єднує Малайзію, Індонезію, Філіппіни, Таїланд, Сінгапур та Бруней. Необхідно згадати і Співдружність Незалежних Дер­жав, що була утворена після розпаду СРСР, членом якої є і Ук­раїна.

Особливою унікальною формою регіональної інтеграції бе-

зумовно є Європейський Союз (ЄС/EU). Процес європейської інтеграції почався з Європейського Об'єднання Вугілля та Сталі 1951. У 1957 р. було підписано Римський договір, яким було створено Європейський Економічний Союз, розбудова якого у відповідності до положення договору йшла майже до кінця 80-х pp. А в результаті підписання Маастрихтських угод 1991 р. Європейський Економічний Союз перетворився на Європейсь­кий Союз що є конфедеративним утворенням [8, 37]¹. Уні­кальність існуючого в рамках Європейського Союзу вільного ринку полягає в тому, що це є єдине регіональне економічне об'єднання, в рамках якого в повній мірі проведені в життя всі принципи вільної торгівлі, тобто: свобода руху товарів, сво­бода руху осіб, свобода руху послуг та свобода руху капіталів [165, 170]². З огляду на геополітичне становище України ЄС є дуже важливим стратегічним партнером для нашої моло­дої держави, крім того, не один раз наголошувалося про на­міри України в майбутньому приєднатися до процесів євро­пейської інтеграції.

10.5. Міжнародні угоди з митних питань

Велике значення для сучасної світової торгівлі та проведен­ня митної діяльності має так звана система конвенційного регу­лювання, яка включає в себе міжнародні конвенції з митний питань, спрямовані на створення міжнародних стандартів в га­лузі спрощування, гармонізації митних процедур, запроваджен­ня міжнародної гармонізованої системи опису та кодування

¹ Див., напр.: Арах М. Европейский Союз: виденье политическо­ го объединения: Пер. со словенского. — Москва: Экономика, 1998.

— С. 327-350; Ильин Ю. Д. Лекции по истории и праву Европей­ ского Союза. — Харьков, 1998. — С. 12-28.

² Див., напр.: Топорнин Б. Н. Европейское право. — Москва: Юристъ, 1998. — С. 64 — 83; Хоер В. Как делать бизнес в Европе.

— Москва: Прогресс, 1992. — С. 12-17.

218

219

товарів, окремих питань міжнародних транскордонних еконо­мічних, торгівельних, транспортних зв'язків та туризму.

На сьогоднішній день основна частина міжнародно-право­вих актів з митних питань була розроблена в рамках Всесвітньої Митної Організації або Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку. Серед цих актів:

• Конвенція про номенклатуру для класифікації товарів в митних тарифах від 15 грудня 1950 р. (Брюссель);

• Конвенція про оцінку товарів у митних цілях від 15 груд­ ня 1950 р. (Брюссель);

• Конвенція про митні пільги для туристів від 4 червня 1954 р. (Нью-Йорк);

• Протокол до Конвенції про номенклатуру для класифікації товарів в митних тарифах від 1 червня 1955 р. (Брюссель);

• Митна конвенція про тимчасовий ввіз пакувального мате­ ріалу і тари від 6 жовтня 1960 р. (Брюссель);

• Митна конвенція про тимчасовий ввіз обладнання, необхід­ ного для виконання професійних функцій від 8 червня 1961 р. (Брюссель);

• Митна конвенція про спрощення умов ввозу товарів для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, зустрі­ чах або подібних заходах від 8 червня 1961 р. (Брюссель);

• Митна конвенція про карнет АТА для тимчасового допус­ ку товарів від 1 грудня 1964 р. (Конвенція АТА) (Брюссель);

• Митна конвенція відносно матеріалів життєзабезпечення мореплавців від 1 грудня 1964 р. (Брюссель);

• Конвенція про взаємодопомогу в митних справах ЄЕС від 7 вересня 1967 р. (Рим);

• Митна конвенція про тимчасовий ввіз наукового облад­ нання від 11 червня 1968 р. (Брюссель);

• Митна конвенція про тимчасовий ввіз педагогічного мате­ ріалу від 8 червня 1970 р. (Брюссель);

- Митна конвенція про міжнародний транзит товарів від 7 червня 1971 р. (Конвенція ІТІ) (Відень);

• Митна конвенція про контейнери від 2 грудня 1972 р. (Же­ нева);

• Міжнародна конвенція про безпечні контейнери від 5 грудня 1972 р. (Женева);

• Міжнародна конвенція щодо спрощування та гармонізації митних процедур від 18 травня 1973 р. (Конвенція Кіото) (Кіо­ то);

• Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП від 14 листопада 1975 р. (Кон­ венція МДП) (Женева);

• Універсальна Міжнародна конвенція про взаємну адміні­ стративну допомогу в попередженні, розслідуванні та покаранні за митні правопорушення від 9 червня 1977 р. (Конвенція Най­ робі) (Найробі);

• Угода про застосування статті VII ГАТТ від 12 квітня 1979 р. (Женевський Кодекс) (Женева);

• Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення ван­ тажів від 12 травня 1980 р.)

• Міжнародна конвенція про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордоні від 1982 р.

• Міжнародна конвенція про гармонізовану систему опису та кодування товарів (ГС) від 14 червня 1983 р. (Брюссель);

' - Угода про застосування митних документів у прямому ав­томобільному сполученні при перевезенні вантажів від 17 лис­топада 1983 р. (Брюссель);

- Протокол про зміни до Статті 18 Конвенції Найробі від 24 червня 1983 р.(Брюссель);

• Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу нар­ котичних засобів та психотропних речовин від 20 грудня 1988 р. (Відень);

• Конвенція про тимчасовий ввіз від 1990 р. (Стамбул).

Взагалі систему джерел міжнародного митного права скла­дають вже згадані міжнародно-правові договори, міжнародно-правові звичаї, прецеденти міжнародних відносин, діюча прак-

220

221

тика у сфері міжнародних митних відносин та нормативні акти і рішення міжнародних організацій з митних питань та питань міждержавних економічних відносин. Міжнародно-правові акти можуть носити рекомендаційний характер, існуючи у вигляді міжнародно-правових стандартів, що є основою для реформування національного законодавства, наприклад, Конвенція Кіото 1973 p., можуть вимагати невідступного виконання як, наприклад, Брюс­сельська конвенція щодо Гармонізованої системи.