ВСТУП

Гіпсові в’яжучі матеріали-група в’яжучих речовин повітряного твердіння, для виробництва яких використовують сировину, що містить сульфат кальция.

Добавки-модифікатори властивостей бетонної суміші і бетону

5.1. Класифікація добавок

В останні десятиріччя одним і^ головних і дуже важливих напрямів розвитку технології бетону стало застосування спеці­альних матеріалів, які відрізняютьея від воли, заповнювачів і цементу. Такі матеріали використовують як складову частину будівельного розчину і добавляють в бетонну суміш зразу пе­ред або в процесі ЇЇ замішування. Іх називають добавками-мо-дифікаторами, головна функція їх полягає в спрямованому позитивному впливу на властивості бетонної суміш 11 затверді-

Добавки-модифікатори розділяють на два види: хімічні до­бавки різного складу і походження, які вводять у бетонну су­міш у дуже невеликих кількостях (від 0,005 до 2,-.3% від маси цементу в бетоні) і точкомедені мінеральні порошки, своєрідні замінювачі цементу, які вводять у бетонну суміш у кількості від 5 до 20% і більше від маси цементу.

Застосування добавок є одним іі найбільш універсальних, доступних і гнучких способів регулювання властивостей бетон­ної суміші і затверділого бетону.

Добавки-модифікатори класифікують у вілповідіюсті до ДСТУ Б В.2-7-65-97 но за хімічним і походженням тошо, а за іх основним ефектом

відповідності Д1

бетонної суміші і затверділого бетону. У ого підходу добавки можна умовно поділя-

I - регулювання реологічних властивостей бетонних сумі­шей;

Розділ 5 Добавкії-людифікатори атститапей бетонної суиіші і бетону

II - регулювання кінетики процесів тужавлення і тверднен­ня бетонної суміші (прискорення або уі вий період після замішування;

Ш - регулювання структури і пориє

IV-п

іноеті, корозійної стійкості, непроннк-

стійкості бетону; V - надання бетону спеціальних властивостей. Кожний клас має цілий комплекс добавок, які в свою чергу можуть відрізнятися між собою за призначенням і ефектом, та­кож ділитися на групи і різновиди.

Треба мати на увазі, що одні і ті ж хімічні речовини можуть бути віднесені до добавок різного призначення.

Коротко розглянемо структуру 1 особливості кожного класу добавок:

І клас - регулювання реологічних елжтиві/стеи бетонної су­міші включає: пластифікуючі добавки для підвищення рухлн-

реби бетоніюї суміші; водоутримувальні - для зменшення во-іільненні суміші; стабілізуючі - для змен-1 і розчиновідділення суміші; ті, що покра-

щують перекачуеан

Пластифікуючі добавки поділяють на чотири групи:

I група (суперплаетифікаторн) - забезпечукт. підвищення величини осадки конуса (ОК) від 2...4 см (ПІ) до 20.„22 см (П5) без зниження міцності бетону на весь термін випробування.

Можливі додаткові позитивні або віегативні ефекти: підви­щення міцності бетону, розшарування суміші, збільшення по-вітровтягування, деформацій усадки і повзучості,

II група (сильнопластифікуючі) - підвищення рухливості суміші від осадки іа)нуса 2...4 см (ПІ) до 14...19 сн (П5) без

ті бетону.

ві ефекти: уповільнення тужавлення бетонної сумі-

[і, розшарування сум

тягування, збіпь-

ОСНОВНІ МОДИФІКУЮЧІ ДОБАВКИ, ЇХ ВПЛИВ НА ВЛАСТИВОСТІ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ БУДІВЕЛЬНОЇ ХІМІЇ

Роль модифікуючих добавок у сухих будівельних сумішах дисперсійних складах

Необхідність підвищення якості будівельно-оздоблювальних робіт при одночасному зростанні продуктивності праці в будівельному вироб­ництві привело до організації централізованого випуску цементно-піщаній суміші, яка має назву гарцовка . Вона цілком придатна для виконання мурувальних і штукатурних робіт при нанесенні шарами більше 10-12 мм. Цемент як мінеральне в’яжуче дооре працює на стиск, а кварцовий пісок з оптимально підібраним гранулометричним складом доповнює ию важливу властивість.

Але як бути, якщо цементно-піщаний розчин повинен чинити опір зу­силлям розтягання и вигину, коли він наноситься тонкими шарами? Як запобігти відтоку води з розчинової суміші в основу 1 11 випаровуван­ню, що виключає повну гідратацію цементу в контактних шарах? Як забезпечити адгезію до складних, наприклад, погано воираючих воду основ та основ з органічних матеріалів? Як якісно працювати із суміша­ми на основі гіпсового в’яжучого з його дуже нетривалим часом тужав­лення? Як створити необхідну. залежно від призначення, структуру покриття та забезпечити стабільність і довговічність його експлуатації? Відповіді на ш питання були поступово дані протягом усього XX століття при розрооці и введенні у розчинові суміші спеціалізованих до­бавок, які иі суміші модифікують.

Модифікуючі добавки, як правило, це складні продукти органічної

но-оздоблювальні склади, здатні цілеспрямовано надавати останнім практично будь-яких технологічних та експлуатаційних властивостей: легкоукладальності, тиксотропності, стійкості при нанесенні шарами різної товщини, високої адгезії до різних основ, регулювання швидкості тужавлення и твердіння, міцності. еластичності, атмосферостіикості. во­донепроникності, паропроникності, зносостійкості, тепло- і звукоізолюючих властивостей, стійкості до впливу агресивних середовищ тощо.

Крім чисто механічних, важливими перевагами модифікованих сухих сумішей є ix нечутливість до морозу 1 спеки при транспортуванні, відсутність розшарування при замішуванні, а також виключення еко­логічних проблем, у т.ч. пов’язаних з утилізацією тари. Застосування модифікованих сухих сумішей дозволяє механізувати процеси їх вико­ристання на всіх стадіях виконання робіт: від доставки на будмайданчик в спеціальних пересувних силосах до нанесення покриттів. Для одержання особливо еластичних, стійких до тріщин, у т,ч, при впливі динамічних навантажень, матеріалів застосовують так звані двокомпо­нентні системи, коли модифікована суха суміш замішується не у воді, а в розведеній полімерній дисперсії. Полімерні дисперсії знаходять широке застосування також як самостійне в'яжуче у виробництві еко­логічно чистих, готових до застосування модифікованих штукатурок, гідроізоляційних шпаклівок, фарб, лаків, герметиків. Модифіковані дис­персійні полімерні склади успішно витісняють продукцію аналогічного призначення на основі органічних розчинників. Вони є практично бе-земісійними, а тому фізіологічно й біологічно безпечними матеріалами.

Полімермодифіковані композиційні матеріали оптимально об'єднують корисні властивості складів на основі як мінеральних, так і органічних в'яжучих.

Широке застосування модифікованих композиційних матеріалів будівельної хімії у будівельному виробництві Б сполученні з передови­ми технологіями забезпечує приріст продуктивності праці при високій якості виконання робіт, знижує витрати на будівництво, ремонт та експлуатацію об'єктів. Інтеграція промнсловостІ будівельних матеріалів країн СНД у світове співтовариство, зокрема, використання хімічної продукції провідних і визнаних у світі виробників дисперсій і мо­дифікуючих добавок Німеччини, Нідерландів, США, Франції, Швеції та ін,, дозволяє розвивати вітчизняну сировинну і виробничу бази, ско­рочуючи відставання від лідерів, організувати виробництво сучасної вітчизняної продукції найвищого рівня якості.