Міністерство освіти і науки України

Криворізький технічний університет

Кафедра теплогазоводопостачання, водовідведення і вентиляції

Методичні вказівки

до проведення лабораторної роботи № 3

з дисципліни «Вентиляція» на тему

«Дослідження повітрообміну в приміщенні»

для студентів спеціальності 6.092100 «Теплогазопостачання і вентиляція»

усіх форм навчання

м. Кривий Ріг

2010

Укладачі: Голишев О.М., д.т.н., професор,

Голишев А.О., ст. викладач,

Герасимчук О.В., к.т.н., доцент.

Відповідальний за випуск: Голишев О.М., д.т.н., професор.

Рецензент: Деньгуб В.І., к.т.н., доцент.

У лабораторній роботі №3 відпрацьовуються практичні навики по визначенню потрібного і фактичного повітрообмінів в приміщеннях.

Методичні вказівки розроблені на основі діючих державних будівельних норм за станом на 2009 р.

РОЗГЛЯНУТО СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри на засіданні вченої ради

теплогазоводопостачання, будівельного факультету.

водовідведення і вентиляції. Протокол № 1 від 31.08.2009 р.

Протокол № 8 від 24.06.2009 р.

Лабораторна робота № 2 Дослідження повітрообміну в приміщенні

Мета роботи: ознайомить з методикою визначення необхідного повітрообміну в приміщенні і основними прийомами виміру витрат повітря крізь вентиляційні решітки на витяжних каналах.

3.1. Основні відомості про повітрообмін в приміщенні

Параметри повітряного середовища в промислових і громадських приміщеннях встановлюються відповідними санітарними нормами.

Нормованими параметрами є: температура, відносна вологість і швидкість руху повітря, а також гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин, які знаходяться в повітрі.

Для того, щоб параметри повітряного середовища в приміщенні задовольняли нормативним потребам організовують повітрообмін. Повітрообміном в приміщенні називають часткову або повну заміну повітря, яке знаходиться в приміщенні і містить шкідливі речовини чистим атмосферним повітрям.

Необхідний повітрообмін L, м³/год , визначають за формулами:

При виділенні газових шкідливостей або пилу:

; (3.1)

при виділенні вологи:

; (3.2)

при виділенні явної теплоти:

= , (3.3)

де: G - виділення газу і пилу в приміщенні, л/год або мг/год; К_в - концентрація газу або пилу в повітрі, що видаляється з приміщення, л/м³ або мг/м³, при проектуванні приймається рівною ГДК; К_п - вміст газу або пилу у припливному повітрі, л/м³ або мг/м³; D - виділення вологи в приміщенні, г/год; d_в і d_п - вологовміст видаляємого і припливного повітря, г/кг сухого повітря; ρ - густина припливного повітря, кг/м³; Q_нд - виділення в приміщення, надмірного (явного) тепла, кДж/год; с - питома теплоємність повітря, яка дорівнює 1,005 кДж/(кг·К); t_в і t_п - температура видаляємого і припливного повітря, ^оС.

При виділенні в приміщення декількох видів шкідливих газів (СО₂ і ін.) необхідний повітрообмін визначається за формулою (3.1) для кожного окремого газу і приймається більше значення.

Якщо характер і кількість шкідливостей не піддаються обліку, а також для звичайних приміщень повітрообмін визначається за кратностями, значення яких наведені в відповідних розділах ДБН. Розрахунок ведуть за формулою:

L = V (±n), м³/год , (3.4)

де V - об’єм приміщення, м³; n - кратність повітрообміну, год^-1.

Кратністю повітрообміну називають кількість повітря, яке подається або видаляється за 1 годину з приміщення, віднесену до його внутрішньої кубатури. При цьому знаком (+) позначається обмін повітря по притоку, а знаком (-) по витяжці. Обчислені за формулами (3.1-3.4) кількості вентиляційного повітря відповідають зовнішньому припливному повітрю, температура якого t_з при розрахунках систем вентиляції приймають із довідкових таблиць окремо для теплого (t_з > +8⁰С) і холодного (t_з < +8⁰С) періодів року. Для Кривого Рогу відповідно t_з =26,5 ⁰С і –23 ⁰С, Р_бар = 99323 Па.

Розрахункові температури внутрішнього повітря, що видаляється, визначаються із відповідних розділів ДБН в залежності від призначення приміщення і району розташування будівлі.

При розрахунку вентиляції громадських і житлових приміщень враховують шкідливості, які виділяються людьми, це: теплота явна, вуглекислий газ (СО₂) і водяна пара (див. табл. 3.1). При цьому в навчальних приміщеннях повинна підтримуватися температура 16-22 ⁰С, відносна вологість 30-60 %, вміст СО₂ - 1 л/м³. Для лабораторій, препараторських і інших приміщень вищих навчальних закладів з виробничими шкідливостями приймають t_в = 16 ⁰С і φ = 40 % [2].

Таблиця 3.1