15.2. Робота з процесами. Що таке процес

Однією з переваг Linux є неперервне керування ресурсами процесора і пам’яті, яке забезпечує ця система. У Linux всі працюючі програми, додатки, утиліти і демони (сервери) розглядаються як процеси. Кожен раз, коли користувач вводить команду або запускає програму, ядро Linux звертається до файлової системи для одержання копії програми, а пізніше поміщає цю копію в пам’ять комп’ютера. Після розміщення в пам’яті копії виконуваної програми, командний інтерпретатор приступає до виконання програми, запускаючи тим самим процес. За супроводження і керування кожним процесом відповідає програма командного інтерпретатора.

Linux підтримує віртуальну файлову систему в каталозі /proc, де містяться вказівки до всіх процесів, що працюють в системі. Linux – це дійсно багатозадачно – операційна система, тобто вона може виконувати декілька задач одночасно. Для виконання всіх цих дій, ядро Linux викликає декілька демонів, які пізніше беруть на себе вирішення відповідної задачі і всього, що з нею зв’язано.

Наприклад, для виведення інформації на друк, викликається відповідна команда (lpr). Ядро самостійно не може виконувати друк і викликає демон LPD. Демон LPD одержує завдання на друк від ядра і запускає ще один процес (виконує розгалуження). Це означає, що він викликає ще одну копію самого себе, а пізніше LPD передає завдання своєму аналогу (одночасно з відомостями про те, який принтер використовувати та де і коли виконувати друк) і відправляє його на виконання друку. Початковий демон LPD продовжує залишатися на зв’язку з ядром, на той випадок, якщо буде потрібно роздрукувати ще якусь інформацію. Це дозволяє ядру використовувати демон LPD для виконання завдань друку одночасно на принтерах різних типів, тобто використовується багатозадачний режим.

Процесом у Linux називається програма, яка виконується в оперативній пам’яті. Процеси забезпечують виконання команд. Команди можуть бути введені з командного рядка користувача, можуть міститися в сценарії командного інтерпретатора або ж поступати з іншого процесу працюючого в системі, наприклад, з графічного інтерфейсу робочого стола. Після завершення роботи процес витирається з пам’яті і перестає споживати процесорний час. У типовій системі функціонує біля 50 процесів одночасно і кожному призначається унікальний ідентифікаційний номер.

15.3. Типи процесів.

Всі процеси поділяються на 3 основні категорії:

1.Інтерактивні процеси потребують введення інформації користувачем. Таким процесом може бути програма, що виконується (наприклад, текстовий або графічний редактор).

2. Пакетні процеси, що виконуються автоматично і не вимагають взаємодії з користувачем. Таким процесом, наприклад, може бути резервне копіювання робочого каталога, яке виконується автоматично, в певний час.

3. Процеси-демони які надають свої послуги користувачам і додаткам, працюючи у фоновому режимі. Деякі процеси-демони запускаються на виконання під час початкового завантаження комп’ютера. Наприклад, один із демонів відправляє інформацію на принтер (lpd), а інший відповідає за зв’язок із мережею інтернет.