- •Міністерство освіти і науки україни політологія Навчальний посібник
- •Рецензенти:
- •Передмова…………………………………………………………………7
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як наука................9
- •Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації........................................................................................................19
- •Тема 12. Політичні процеси. Сутність й особливості політичного розвитку суспільства....................................................................................134
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як
- •1.2. Політологія як наука і навчальний предмет
- •Політологія
- •Теоретичний рівень Прикладний рівень
- •Теоретична політологія
- •Прикладна політологія
- •Основні сфери застосування
- •Основні висновки
- •2. Політологія як наука і навчальний предмет Тематика контрольних робіт
- •Література
- •Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації
- •2.1.Зародження та розвиток політичних вчень в епоху Стародавнього світу та Середніх віків.
- •2. 2.Розвиток політичних вчень в епоху Нового часу
- •2.3. Розвиток політичної думки у період Сучасності
- •2.4. Розвиток політичної думки в Україні
- •План семінару
- •Розвиток політичної думки в Україні.
- •Тема 3. Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики
- •3.1. Особистість як первинний суб'кт і об'єкт політики
- •3.2.Політичне відчуження особистості
- •Політична соціалізація особистості
- •3.4. Участь особистості в політичному житті
- •Функції виборів:
- •Класифікація виборів:
- •Класифікація референдумів:
- •Особистість як первинний суб’єкт і об’єкт політики
- •Політичне відчуження особистості
- •Участь особистості в політичному житті
- •Тема 4. Політичне лідерство та політична еліта.
- •4.1. Основні теорії, типи і стилі політичного лідерства.
- •4.2. Політичний лідер, його сутність, основні ознаки і типологія
- •Статус у формальній структурі Статус за шкалою престижу
- •4.3. Сутність, основні теорії, функції і характерні риси політичних еліт.
- •Політично активна частина населення
- •4.4. Типологія і рекрутування політичної еліти
- •Тематика контрольних робіт
- •Тема 5 . Соціальна стратифікація і політика
- •5.1. Теорії соціальної стратифікації
- •Історичні форми соціальної стратифікації
- •5.2. Соціальні процеси в Україні та вплив соціальної стратифікації на політичне життя
- •5.3. Політична роль середнього класу і його становлення в Україні
- •Основні висновки
- •План семінару
- •Тематика контрольних робіт
- •Література
- •Тема 6. Етнонаціональні процеси в політичному житті суспільства
- •6.1. Сутність етнополітології . Основні форми етнонаціональних
- •Поліетнічний склад населення планети й окремих держав.
- •Необхідність об’єктивного дослідження етнонаціональних
- •6.2.Націоналізм, його основні форми і різновиди
- •6.3. Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
- •Тематика контрольних робіт
- •Тема 7. Політична система суспільства
- •7.1. Сутність та структура політичної системи суспільства
- •7.3.Типи політичних систем
- •7.4. Політична система України
- •Тема 8. Групи інтересів і політичні партії
- •Революційні рухи еволюційний вибух
- •Функція політичного рекрутування підбір і висунення кадрів як для
- •Характер представництва свого електорату
- •Базова ідеологічна доктрина
- •Інтереси яких груп захищає
- •Тема 9. Політична влада
- •9.1.Влада: зміст і сучасна концептуалізація.
- •9.2.Структура відносин влади.
- •9.3.Легітимність політичної влади.
- •9.4. Влада в Україні.
- •Тема 10. Громадське суспільство та правова держава
- •10.2. Правова держава та її принципи
- •10.3. Природні та невід’ємні права людини
- •Умовно права людини поділяють на:
- •10.4. Формування громадянського суспільства та правової держави в
- •План семінару
- •Література
- •Тема 11. Сутність і функціонування політичних режимів
- •11.1. Політичний режим, поняття, типи
- •11.3. Сутність і різновиди авторитаризму
- •11.4. Демократичний режим, характерні риси й особливості
- •Тема 12. Політичні процеси. Сутність й особливості
- •Сутність і особливості політичного процесу як категорії політичної науки.
- •12.2.Типології політичних процесів.
- •12.3.Системна трансформація в Україні
- •План семінару
- •Тема 13. Політична модернізація
- •13.1.Теорії модернізації.
- •Тема 14. Конфлікти в суспільстві
- •Соціальний інтерес – як узагальнюючий фактор
- •Локальні
- •Міждержавні
- •Глобальні
- •14.2. Етапи конфліктів і методи їх вирішення та регулювання
- •Подолання
- •14.3.Особливості конфліктів в Україні
- •Тематика контрольних робіт
- •Література
- •Тема 15. Світова система на сучасному
- •15.1.Світова політика та міжнародні відносини. Теоретичні школи міжнародних відносин
- •15.2. Актори світової політики
- •15.3.Формування світової системи: історія та сучасність
- •15.4.Зовнішня політика держави: аспекти розгляду, засоби, форми.
- •Тема 16. Політична культура
- •16.1.Зміст і структура політичної культури
- •Гносеологічний
- •Аксіологічний
- •Практичний
- •16.2.Типи, види та функції політичної культури
- •16.3. Політична культура сучасної України
- •П лан семінару
- •Тематика контрольних робіт
- •Тема 17. Політична поведінка та форми політичної
- •17.2.Типи політичної поведінки та їх прктичні приклади з історії
- •17.3.Політична участь та її форми в Україні
- •П лан семінару:
- •Література
- •Тема 18. Місце і роль змі в політичних процесах
- •18.1.Закономірність посилення політизації змі в історичному аспекті
- •Об’єктивні
- •Суб’єктивні
- •18.2.Особливості функціонування змі в політичній системі сучасного суспільства
- •У якій залежності перебувають змі з офіційними гілками влади?
П лан семінару
Зміст і структура політичної культури
Типи, види та функції політичної культури
3. Політична культура сучасної України
Тематика контрольних робіт
Політична культура як чинник модернізації суспільства.
Політична культура і національні культурні традиції.
Подолання тоталітарних тенденцій у розвитку політичної культури
Література
Бебик В., Корнєв М. Політична культура і політична соціалізація //Політична думка.-1994.-№1.
Григор'єв В. Вітчизняна політична культура в контексті теоретичного пошуку //Нова політика.-1998.-№5.(19)
Дакин В. Политическая культура и власть //Свободая мысль.-1996.-№1.
Молчанов М. Політична культура України: радянська і пострадянська //Сучасність.-1995.-№10.
Лясота Л. Причини відтворення авторитарних цінностей в Україні //Нова політика.-2001.-№5.
Пахомов Ю. Політична культура посттоталітарної доби// Політологічні читання.-1992.-№2.
Політологія: історія та методологія /За ред.Ф.М.Кирилюка.-К.,2000.
Політологія /За ред.Бабкіной О.В., Горбатенька В.П.-2-е вид. перероб і доп. .-К.,2001.
Поліщук І. Синдром радянськості //Нова політика.-2001.-№3.
Рукакевич О.М., Гутор М.С. Політичне відродження українського народу (шляхи формування новітньої української політичної культури).- Київ-Тернопіль,1998.
Рудакевич О.М. Політична культура України: руйнація та шляхи відродження//Розбудова держави.-1995.-№1
Соловьев А.И. Политическая культура: проблемное поле метатеории //Вестник Моск. Ун-та.-Серия 12. Политические науки.-1995.-№3.
Цимбалістий Б. Політична культура українців //Сучасність.-1994.-№3.
Тема 17. Політична поведінка та форми політичної
УЧАСТІ
17.1. Сутність політичної поведінки й поведінкового підходу до політики
Політика, як і будь які інші сфери суспільної діяльності, ініціюється людиною й є сукупністю певних політичних ролей, реалізація яких робить її рухомою та наповнює змістом. Соціально-політичні ролі індивідів формуються під впливом об’єктивних обставин соціальної реальності, індивідуальних оцінок і ставлення до навколишніх подій та діяльності певних політичних і неполітичних інститутів. Соціально-політична роль індивіда чи груп індивідів є сукупністю світоглядних позицій, ціннісно-моральних настанов, смаків та орієнтацій, відповідно до яких суб’єктом обирається модель поведінки. Соціально-політична роль індивіду(ів) реалізується і корегується в межах певної політичної системи. Таким чином, політичною поведінкою можна вважати сукупність реакцій суб’єктів на діяльність політичної системи.
Обмірковуючи людські вчинки, я завжди намагався думати про те, щоб неглузувати, не уболівати й не засуджувати, а лише, щоб осягнути розумом
Б.Спіноза
Поведінковий підхід політичної науки до розуміння сутності політики –біхевіоралізм - своєю появою зобов'язаний теорії поведінки в психології (біхевіоризм), що вивчає поведінку парціально3 через безпосереднє спостерігання об’єкта. Поведінковий підхід в політичну науку прийшов у 50-ті роки ХХст., як полідисциплінарне знання, основні концепти якого сформували Конверт, Стокс і Міллер. Психологія біхевіоризму спростовує більшість політичних процесів, зводячи їх до поведінкових реакцій суб’єкта, які можна спостерігати досліднику, дивлячись на ситуацію збоку, і які обумовлені конкретними стимулами (зовнішніми відносно суб’єкта), виключаючи особистісні мотиви, переконання або цінності. Тобто взаємозв’язок соціальної реальності з моделлю поведінки пояснюють через „стимул – реакцію”, що реально можливо спостерігати досліднику. Наприклад: пікетування шахтарями будівлі Кабміну України як реакція на невиплату зарплатні.
Біхевіоралізм детальніше розглядає політику і політичні взаємини, розширюючи „стимул-реакцію” до такої позиції: форму політичної поведінки обумовлюють загальні умови (сама політична система), що формують психологічні мотивації, які активізуються і стають працездатними внаслідок конкретного факту соціальної реальності, що стає привидом задля поведінкової реакції.
Форма політичної поведінки |
Ü |
Факт соціальної реальності (привид) |
Ü |
Психологічні мотивації |
Ü |
Загальні умови, що забезпечують контекст поведінки |
Пікетування шахтарів будівлі Кабміну |
Ü |
Невиплата зарплатни напередодні |
Ü |
Відчай, викликаний фінансовою незахищеністю родини |
Ü |
Соціально-економічна криза в країні |
Факти й умови – об’єктивні. Вони породжені політичною системою. Мотивації – суб’єктивні (інстинкт, навички, цілеспрямована діяльність). У більшості випадків, індивід перед обранням моделі поведінки користується двома мотиваціями – неохідністю уникнути поразки чи негативу; принциповою орієнтацією на успіх (У.Стоун).
Пізніше на базі біхевіоралізму були створені теоретико-методологічні напрями, що пояснювали змістовність політичної поведінки через „аналіз витрат і вигод” (теорія політичного ринку) перерозподіл ролей в суспільстві (інтеракціонізм),пріоритет індивідуальних чи групових настають (експресивна поведінка), теорія раціонального вибору)та через моделі сегментації електорального ринку та самоідентифікацію (теорії електоральної поведінки).
Політична поведінка від будь-якої іншої відрізняється усвідомленістю, телеологічністю (цілеспрямованістю) й завжди має місце у межах певного політичного простору. Усвідомлений вибір та реалізація певної моделі політичної поведінки обумовлює розподіл політичного ринку на суб’єктів та об’єктів. Політична поведінка – достатньо широка за своїм змістом категорія політичної науки (політично-поведінковий зміст може мати будь-яка подія – від хвороби державного діяча до зміни курсу національної валюти), що має на увазі участь одних індивідуальних чи групових акторів і неучасть інших. Тому виділяють такі типи політичної поведінки, як політична участь і абсентеїзм.