- •Міністерство освіти і науки україни політологія Навчальний посібник
- •Рецензенти:
- •Передмова…………………………………………………………………7
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як наука................9
- •Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації........................................................................................................19
- •Тема 12. Політичні процеси. Сутність й особливості політичного розвитку суспільства....................................................................................134
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як
- •1.2. Політологія як наука і навчальний предмет
- •Політологія
- •Теоретичний рівень Прикладний рівень
- •Теоретична політологія
- •Прикладна політологія
- •Основні сфери застосування
- •Основні висновки
- •2. Політологія як наука і навчальний предмет Тематика контрольних робіт
- •Література
- •Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації
- •2.1.Зародження та розвиток політичних вчень в епоху Стародавнього світу та Середніх віків.
- •2. 2.Розвиток політичних вчень в епоху Нового часу
- •2.3. Розвиток політичної думки у період Сучасності
- •2.4. Розвиток політичної думки в Україні
- •План семінару
- •Розвиток політичної думки в Україні.
- •Тема 3. Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики
- •3.1. Особистість як первинний суб'кт і об'єкт політики
- •3.2.Політичне відчуження особистості
- •Політична соціалізація особистості
- •3.4. Участь особистості в політичному житті
- •Функції виборів:
- •Класифікація виборів:
- •Класифікація референдумів:
- •Особистість як первинний суб’єкт і об’єкт політики
- •Політичне відчуження особистості
- •Участь особистості в політичному житті
- •Тема 4. Політичне лідерство та політична еліта.
- •4.1. Основні теорії, типи і стилі політичного лідерства.
- •4.2. Політичний лідер, його сутність, основні ознаки і типологія
- •Статус у формальній структурі Статус за шкалою престижу
- •4.3. Сутність, основні теорії, функції і характерні риси політичних еліт.
- •Політично активна частина населення
- •4.4. Типологія і рекрутування політичної еліти
- •Тематика контрольних робіт
- •Тема 5 . Соціальна стратифікація і політика
- •5.1. Теорії соціальної стратифікації
- •Історичні форми соціальної стратифікації
- •5.2. Соціальні процеси в Україні та вплив соціальної стратифікації на політичне життя
- •5.3. Політична роль середнього класу і його становлення в Україні
- •Основні висновки
- •План семінару
- •Тематика контрольних робіт
- •Література
- •Тема 6. Етнонаціональні процеси в політичному житті суспільства
- •6.1. Сутність етнополітології . Основні форми етнонаціональних
- •Поліетнічний склад населення планети й окремих держав.
- •Необхідність об’єктивного дослідження етнонаціональних
- •6.2.Націоналізм, його основні форми і різновиди
- •6.3. Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
- •Тематика контрольних робіт
- •Тема 7. Політична система суспільства
- •7.1. Сутність та структура політичної системи суспільства
- •7.3.Типи політичних систем
- •7.4. Політична система України
- •Тема 8. Групи інтересів і політичні партії
- •Революційні рухи еволюційний вибух
- •Функція політичного рекрутування підбір і висунення кадрів як для
- •Характер представництва свого електорату
- •Базова ідеологічна доктрина
- •Інтереси яких груп захищає
- •Тема 9. Політична влада
- •9.1.Влада: зміст і сучасна концептуалізація.
- •9.2.Структура відносин влади.
- •9.3.Легітимність політичної влади.
- •9.4. Влада в Україні.
- •Тема 10. Громадське суспільство та правова держава
- •10.2. Правова держава та її принципи
- •10.3. Природні та невід’ємні права людини
- •Умовно права людини поділяють на:
- •10.4. Формування громадянського суспільства та правової держави в
- •План семінару
- •Література
- •Тема 11. Сутність і функціонування політичних режимів
- •11.1. Політичний режим, поняття, типи
- •11.3. Сутність і різновиди авторитаризму
- •11.4. Демократичний режим, характерні риси й особливості
- •Тема 12. Політичні процеси. Сутність й особливості
- •Сутність і особливості політичного процесу як категорії політичної науки.
- •12.2.Типології політичних процесів.
- •12.3.Системна трансформація в Україні
- •План семінару
- •Тема 13. Політична модернізація
- •13.1.Теорії модернізації.
- •Тема 14. Конфлікти в суспільстві
- •Соціальний інтерес – як узагальнюючий фактор
- •Локальні
- •Міждержавні
- •Глобальні
- •14.2. Етапи конфліктів і методи їх вирішення та регулювання
- •Подолання
- •14.3.Особливості конфліктів в Україні
- •Тематика контрольних робіт
- •Література
- •Тема 15. Світова система на сучасному
- •15.1.Світова політика та міжнародні відносини. Теоретичні школи міжнародних відносин
- •15.2. Актори світової політики
- •15.3.Формування світової системи: історія та сучасність
- •15.4.Зовнішня політика держави: аспекти розгляду, засоби, форми.
- •Тема 16. Політична культура
- •16.1.Зміст і структура політичної культури
- •Гносеологічний
- •Аксіологічний
- •Практичний
- •16.2.Типи, види та функції політичної культури
- •16.3. Політична культура сучасної України
- •П лан семінару
- •Тематика контрольних робіт
- •Тема 17. Політична поведінка та форми політичної
- •17.2.Типи політичної поведінки та їх прктичні приклади з історії
- •17.3.Політична участь та її форми в Україні
- •П лан семінару:
- •Література
- •Тема 18. Місце і роль змі в політичних процесах
- •18.1.Закономірність посилення політизації змі в історичному аспекті
- •Об’єктивні
- •Суб’єктивні
- •18.2.Особливості функціонування змі в політичній системі сучасного суспільства
- •У якій залежності перебувають змі з офіційними гілками влади?
Тема 16. Політична культура
16.1.Зміст і структура політичної культури
Розвиток будь-якого суспільства, людини відбувається під
значним впливом культури, яка, у свою чергу, пов’язана з свідомістю. Поза культурним оформленням поведінка і діяльність людини, соціальних спільнот втрачають спрямованість розвитку, сенс існування. У культурі відображаються спосіб людського буття, ступінь оволодіння нагромадженим досвідом, традиції, цінності та механізм їх реалізації. Стан культури – це обличчя, найхарактерніша цінність, а рівень культури – вирішальна умова прогресу суспільства.
У соціологічних і політологічних дослідженнях існують різноманітні підходи до визначення поняття «політична культура»: суб'єктивний, що трактує політичну культуру як явище виключно ментальне, тобто як оцінку, цінності, знання суб'єктів політичного процесу; суб'єктивний і біхевіористський, в яких політична культура розглядається на ментальному і поведінковому рівнях; культурологічний, що передбачає розуміння політичної культури як сукупності цінностей і символів.
Політична культура – це система об’єктивних знань про суспільство; поглядів, переконань духовних цінностей; принципів і засобів політичної діяльності із урахуванням історичного досвіду
Елементами змісту поняття “політична культура” є думки, почуття, оцінки більшості громадян у їхньому ставленні до такого політичного об’єкта, як держава, до гілок влади, до того, ким та як приймаються політичні рішення. М.Кубаєвський вважає, що таке ставлення включає у себе три рівні:
Коли кожен громадянин має
Гносеологічний
знання про політичне життя своєїдержави, структуру політичних
органів
Аксіологічний
Коли кожен громадянин позитивночи негативно оцінює політичне
життя своєї країни
Практичний
Коли кожен громадянин активно чипасивно бере участь у політичному житті
До елементів змісту поняття “політична культура” належать такі національні цінності, як:
свобода
державність
гуманізм
справедливість
бажання захистити незалежність та економічні інтереси своєї держави
Серед елементів змісту політичної культури важливе місце посідають ті, які сприяють формуванню і збереженню державних інституцій. Кожний державний народ має свої традиційні державні органи, які регулюють внутрішнє життя та міждержавні відносини. Існують і певні норми участі народу в таких органах.
Важливим елементом змісту поняття “політична культура” є національна ідентичність.
Політична культура є своєрідним процесом, у якому можна виділити ряд операцій, дій, зокрема:
формування елементів політичної культури (ідей, ідеалів, норм, стереотипів тощо);
трансляція вироблених елементів культури на всі регіони держави на кожну соціальну групу, на все суспільство;
функціонування політичної культури;
удосконалення системи політичної культури щодо нових умов життя.
Політична культура має свої ознаки.
* відображення класових, соціально-групових, національних
суспільних інтересів на основі пріоритету політичних
інтересів;
* інформаційний аспект (сукупність знань, поглядів);
* ціннісний аспект (перетворення політичних знань на
переконання);
* поведінково-правовий аспект (участь громадян у
суспільно-політичному житті);
* нормативний аспект (матеріалізація політичних ідей у
нормах, традиціях, інститутах).
Розрізняють поняття політичної культури:
суспільства
громадської групи
особистості.
Якщо розглядати політичну культуру великої громадської групи, слід зазначити, що соціальні та психологічні регулятори її діяльності мають певну специфіку. Скажімо, члени громадсько-політичної організації, партії, об'єднуючись у свою спільноту, добровільно регламентують її діяльність, створюють внутрішні правила гри.
Індивідуальна політична культура характеризується рівнем знання, емоційного сприйняття та практичного опанування нормами поліичної соціалізації, загальнокультурним рівнем, компетентністю в політиці, адекватністю оцінок, рівнем свідомості, розумінням своєї соціальної ролі і т.ін.
Термін «політична культура» вперше ужив німецький філософ кінця ХУІІІ ст. Й.Г.Гердер, а в активний ужиток його ввів у 1956 р. американський політолог Г.Алмонд.