- •Міністерство освіти і науки україни політологія Навчальний посібник
- •Рецензенти:
- •Передмова…………………………………………………………………7
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як наука................9
- •Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації........................................................................................................19
- •Тема 12. Політичні процеси. Сутність й особливості політичного розвитку суспільства....................................................................................134
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як
- •1.2. Політологія як наука і навчальний предмет
- •Політологія
- •Теоретичний рівень Прикладний рівень
- •Теоретична політологія
- •Прикладна політологія
- •Основні сфери застосування
- •Основні висновки
- •2. Політологія як наука і навчальний предмет Тематика контрольних робіт
- •Література
- •Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації
- •2.1.Зародження та розвиток політичних вчень в епоху Стародавнього світу та Середніх віків.
- •2. 2.Розвиток політичних вчень в епоху Нового часу
- •2.3. Розвиток політичної думки у період Сучасності
- •2.4. Розвиток політичної думки в Україні
- •План семінару
- •Розвиток політичної думки в Україні.
- •Тема 3. Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики
- •3.1. Особистість як первинний суб'кт і об'єкт політики
- •3.2.Політичне відчуження особистості
- •Політична соціалізація особистості
- •3.4. Участь особистості в політичному житті
- •Функції виборів:
- •Класифікація виборів:
- •Класифікація референдумів:
- •Особистість як первинний суб’єкт і об’єкт політики
- •Політичне відчуження особистості
- •Участь особистості в політичному житті
- •Тема 4. Політичне лідерство та політична еліта.
- •4.1. Основні теорії, типи і стилі політичного лідерства.
- •4.2. Політичний лідер, його сутність, основні ознаки і типологія
- •Статус у формальній структурі Статус за шкалою престижу
- •4.3. Сутність, основні теорії, функції і характерні риси політичних еліт.
- •Політично активна частина населення
- •4.4. Типологія і рекрутування політичної еліти
- •Тематика контрольних робіт
- •Тема 5 . Соціальна стратифікація і політика
- •5.1. Теорії соціальної стратифікації
- •Історичні форми соціальної стратифікації
- •5.2. Соціальні процеси в Україні та вплив соціальної стратифікації на політичне життя
- •5.3. Політична роль середнього класу і його становлення в Україні
- •Основні висновки
- •План семінару
- •Тематика контрольних робіт
- •Література
- •Тема 6. Етнонаціональні процеси в політичному житті суспільства
- •6.1. Сутність етнополітології . Основні форми етнонаціональних
- •Поліетнічний склад населення планети й окремих держав.
- •Необхідність об’єктивного дослідження етнонаціональних
- •6.2.Націоналізм, його основні форми і різновиди
- •6.3. Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
- •Тематика контрольних робіт
- •Тема 7. Політична система суспільства
- •7.1. Сутність та структура політичної системи суспільства
- •7.3.Типи політичних систем
- •7.4. Політична система України
- •Тема 8. Групи інтересів і політичні партії
- •Революційні рухи еволюційний вибух
- •Функція політичного рекрутування підбір і висунення кадрів як для
- •Характер представництва свого електорату
- •Базова ідеологічна доктрина
- •Інтереси яких груп захищає
- •Тема 9. Політична влада
- •9.1.Влада: зміст і сучасна концептуалізація.
- •9.2.Структура відносин влади.
- •9.3.Легітимність політичної влади.
- •9.4. Влада в Україні.
- •Тема 10. Громадське суспільство та правова держава
- •10.2. Правова держава та її принципи
- •10.3. Природні та невід’ємні права людини
- •Умовно права людини поділяють на:
- •10.4. Формування громадянського суспільства та правової держави в
- •План семінару
- •Література
- •Тема 11. Сутність і функціонування політичних режимів
- •11.1. Політичний режим, поняття, типи
- •11.3. Сутність і різновиди авторитаризму
- •11.4. Демократичний режим, характерні риси й особливості
- •Тема 12. Політичні процеси. Сутність й особливості
- •Сутність і особливості політичного процесу як категорії політичної науки.
- •12.2.Типології політичних процесів.
- •12.3.Системна трансформація в Україні
- •План семінару
- •Тема 13. Політична модернізація
- •13.1.Теорії модернізації.
- •Тема 14. Конфлікти в суспільстві
- •Соціальний інтерес – як узагальнюючий фактор
- •Локальні
- •Міждержавні
- •Глобальні
- •14.2. Етапи конфліктів і методи їх вирішення та регулювання
- •Подолання
- •14.3.Особливості конфліктів в Україні
- •Тематика контрольних робіт
- •Література
- •Тема 15. Світова система на сучасному
- •15.1.Світова політика та міжнародні відносини. Теоретичні школи міжнародних відносин
- •15.2. Актори світової політики
- •15.3.Формування світової системи: історія та сучасність
- •15.4.Зовнішня політика держави: аспекти розгляду, засоби, форми.
- •Тема 16. Політична культура
- •16.1.Зміст і структура політичної культури
- •Гносеологічний
- •Аксіологічний
- •Практичний
- •16.2.Типи, види та функції політичної культури
- •16.3. Політична культура сучасної України
- •П лан семінару
- •Тематика контрольних робіт
- •Тема 17. Політична поведінка та форми політичної
- •17.2.Типи політичної поведінки та їх прктичні приклади з історії
- •17.3.Політична участь та її форми в Україні
- •П лан семінару:
- •Література
- •Тема 18. Місце і роль змі в політичних процесах
- •18.1.Закономірність посилення політизації змі в історичному аспекті
- •Об’єктивні
- •Суб’єктивні
- •18.2.Особливості функціонування змі в політичній системі сучасного суспільства
- •У якій залежності перебувають змі з офіційними гілками влади?
Тема 12. Політичні процеси. Сутність й особливості
ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
Сутність і особливості політичного процесу як категорії політичної науки.
Політичний процес – центральна категорія політичної науки за умов трактування політики через процесуальний контекст. Якщо під політикою розуміти сукупність акцій та інтеракцій певних акторів, метою яких є здобуття, утримання та використання політичної влади, то політика, як і будь-яке суспільне явище чи подія становить собою політичний процес. Процесуальний підхід до вивчення політичних явищ дозволяє деяким науковцям дорівнювати політичні процеси саме політиці (Р. Доуз), функціонуванню політичних систем (Т. Парсонс), діяльності політичних інститутів (Д. Істон), динаміці взаємодій соціальних страт у боротьбі за підвищення свого статусу (Р. Дарендорф, П. Сорокін), сукупності поведінкових реакцій суб’єктів влади щодо власних цілей (Ч. Мерріам) або комунікативному дискурсу (Г. Лассуел).
Під категорією „політичний процес” традиційно розуміють динамічні зрушення суспільного (індивідуального, групового чи інституціонального) стану, які відбуваються під впливом зовнішніх або/і внутрішніх чинників та мають здатність повторюватись у часі і просторі. У зазначеному контексті політичний процес виключає будь-яку передбаченість та заданість розвитку подій, роблячи акцент на практичних видозмінах явищ. Вказане наповнює категорію „політичний процес” динамічними показниками (кількісна чи якісна інформація щодо прогресу, регресу, стагнації), рухомістю, еволюційністю, інноваційністю, функціональною приреченістю.
Суспільне життя – показовий політичний процес, що становить собою результат гармонійності та порозуміння інститутів громадянського суспільства, політичних (державних та наддержавних) інститутів та окремих гравців. Особливості суспільного розвитку пов’язані з такими політичними процесами, як динамічні зрушення поведінки й відносин суб’єктів, виконання ними ролей, функціонування інститутів соціуму.
Особливість усіх політичних процесів світу полягає в їх структурованості та внутрішній ієрархічності, що зумовлює взаємозалежність динамічних зрушень світової політичної системи. Так, низка буржуазних революцій (локальних політичних процесів) призвела до нової картографії світу, зміни політичних режимів, економічних базових основ суспільного ладу, світоглядних позицій в Європі.
Ґенеза та динаміка розвитку фашизму в Німеччині – політичний процес, що має внутрішню ієрархію подій і обставин: об’єктивні причини його генези (економічна криза внаслідок Першої світової війни, масова демобілізація зневірених військовослужбовців, незатребуваних у мирному суспільстві), психологічні підстави (прагнення реваншизму, пошуки „маленької людини” Е. Фромма), ерозія політичної влади в умовах Веймарської республіки (1919-1933 рр.). Вже зазначений процес не тільки має внутрішню ієрархію, а й може бути структурно-функціональною одиницею більш широкого світового процесу. Так, наслідками німецького фашизму стали оформлення репресивної системи Третього Рейху (виїзд багатьох вчених до США та Великобританії, перший віток НТР, винахід ядерної бомби), Друга світова війна.
А.І. Соловйов розподіляє всі процеси на базові та периферійні, зважаючі на вагомість їх у суспільстві. Так, до першої категорії він відносить процеси політичної участі, державного управління, тобто саме ті, до яких залучено широкі соціальні кола і які розгортаються на державному та міжнародному рівнях (співпраця країн ЄС, моніторинг ПАСЕ демократизації українського соціуму). Периферійними називають політичні процеси, що відбуваються на регіональному (діяльність органів місцевого самоврядування) та специфічно-інституціональному (циркуляція політичної еліти, внутрішньопартійна рекрутація) рівнях.
Аналогічно культурі О. Шпенглера, що має момент народження, період самовираження й реалізації основного призначення та час смерті, кожний політичний процес має власний внутрішній ритм і специфіку. Деякі політологи (В.П. Пугачов, А.Ю. Мельвіль, П.Б. Струве) зв’язують особливості політичних процесів із трьома засобами існування політичних явищ - функціонуванням, розвитком та занепадом.