4. Події після дати балансу

Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.

Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов’язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов’язань. Коригування активів і зобов’язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу.

Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення.

Дивіденди за звітний період, які оголошені після дати балансу, слід розкривати в примітках до фінансових звітів.

Якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити діяльність або про неможливість її продовження, то фінансова звітність складається без застосування принципу безперервності діяльності.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:

Зміст і суму помилки.

Статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації.

Факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.

Слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.

У разі зміни в обліковій політиці Банку слід розкривати:

Причини та суть зміни.

Суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення.

Факт повторного подання порівнянної інформації у фінансових звітах або недоцільність її переобрахунку.

У разі потреби розкриття події, що відбулася після дати балансу, слід надавати інформацію про зміст події та оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку.

5. Розвиток управлінського обліку

Реформування бухгалтерського обліку сприяло інтеграції фінансового сектору України у міжнародну систему, підвищенню прозорості фінансової звітності та розвитку професії бухгалтера. осподарським кодексом України, не відповідають рекомендації Європейської Комісії.

Розбіжності у підходах до тлумачення категорії «справедлива вартість» зумовлені насамперед відсутністю єдиної чіткої класифікації та визначень оцінок, які застосовуються в бухгалтерському обліку, різноманіттям видів оцінок, використовуваних у тексті МСФЗ. З’ясовано, що справедлива вартість не є синонімом ринкової вартості та характеризує не час операції обміну, а її умови. На основі проведеного аналізу запропонована уточнена класифікація оцінок, яка сприяє адекватному тлумаченню та застосуванню П(с)БО і МСФЗ.

Реформування системи бухгалтерського обліку на рівні керованої підсистеми значною мірою зумовлене розповсюдженням західних концепцій управлінського обліку (контролінгу). З’ясовано, що багатоваріантність організації управлінського обліку, відсутність його регламентації унеможливлюють єдине загальноприйнятне визначення управлінського обліку. Найбільш перспективною визнано побудову управлінського обліку у вигляді інформаційної системи, яка охоплює і традиційний бухгалтерський облік. Це дасть змогу розширити сферу бухгалтерського обліку, сприятиме розвитку його методології та зростанню ролі бухгалтерських служб у господарській діяльності.

Традиційні методи бухгалтерського обліку в системі управлінського обліку використовуються не лише ретроспективно, а й перспективно, поєднують касовий облік та облік на основі нарахування, мають ширшу інваріантність та сферу практичного застосування. На основі аналізу методів управлінського обліку визначено підхід до релевантної оцінки прямих матеріальних витрат і витрат на оплату виконання замовлення та систематизовано методи калькулювання релевантних грошових потоків. Це дає змогу визначати релевантну інформацію для різних типів рішень та методи її оцінювання.

Облік витрат і доходів за центрами відповідальності вимагає систематизації та кодування показників за кожним з них. Для комплексного оцінювання центрів відповідальності запропоновано типову структуру коду витрат і показники для оцінки діяльності. Для забезпечення оцінювання центрів відповідальності в умовах трансфертного ціноутворення запропонована вдосконалена методика обліку, яка дає можливість відображати операції між центрами відповідальності та їх результати.

У сучасних умовах головним завданням управлінського обліку є інформаційне та методичне забезпечення досягнення стратегічних цілей підприємства. Для цього пропонується створити на рівні керованої підсистеми бухгалтерського обліку стратегічно орієнтовану систему бухгалтерського обліку – інформаційну систему, спрямовану на створення вартості та досягнення стратегічних цілей банку.