5 Перевірка місця нуля вертикального круга

Геометрична умова - місце нуля (МО) не повинно перевищувати величини подвійної точності теодоліта МО  2t. Місце нуля це відлік на вертикальному крузі, коли візирна вісь зорової труби горизонтальна, а пузирчик рівня при алідаді знаходиться в нуль – пункті. Місце нуля визначається за формулами: МО = - для теодоліта Т30, або МО = - для теодоліта 2Т30.

Послідовність виконання

1 При КЛ та КП навести зорову трубу на точку близьку до горизонту і взяти відліки на вертикальному крузі.

2 Визначити місце нуля МО = , де КЛ, КП – відліки на вертикальному крузі.

3. Якщо МО 2t, де t =30, то умова виконана, а якщо МО 2t, то необхідно провести виправлення.

Приклад. Відліки на вертикальному крузі: КЛ=2 18, КП= - 2 28, тоді МО= ,тобто умова не виконана, МО2t.

Послідовність виправлення

1 Обчислити кут нахилу  КЛ-МО= 218- (-5) =2 23 і навідним гвинтом зорової труби установити його на вертикальному крузі. При цьому зображення точки зійде від центра сітки ниток.

2 Підіймальними гвинтами пузирчик циліндричного рівня привести в нуль-пункт.

3 Зняти кришку окуляра і відпустити один із бокових гвинтів сітки ниток, а вертикальними виправними гвинтами цієї сітки сумістити її центр з зображенням точки.

Примітка: Кут нахилу обчислюється за формулами:   ,

  КЛ-МО,   МО – КП.

Лабораторна робота 7 Вимірювання горизонтальних кутів теодолітом

Мета: навчитись вимірювати горизонтальні кути теодолітом.

Матеріальне забезпечення: теодоліти, штативи, журнал, візирні віхи, або марки.

Послідовність вимірювання

1 Установити теодоліт у точці В (рис.7.1) і привести його в робоче положення.

Рисунок 7.1. Схема вимірювання горизонтальних кутів

2 При “крузі ліво” (КЛ) навести зорову трубу на праву точку А, закріпити алідаду та зорову трубу і навідними гвинтами алідади та зорової труби сумістити центр сітки ниток з точкою А, взяти відлік “а₁” на горизонтальному крузі і занести його до “Журналу вимірювання горизонтальних кутів” (табл.7.1) у колонку 3, рядок 1.

3 Відкріпити алідаду та зорову трубу і навести на ліву точку С (аналогічно п.2), взяти відлік “с₁” і занести його значення до журналу (колонка 3, рядок 2).

4 Обчислити значення кута ₁, виміряного одним напівприйомом за формулою ₁ = а₁  с₁ і занести до колонки 4.

Якщо відлік “а₁” менше відліку “с₁”, то до відліку “а₁” додають 360. Наприклад, ₁= а₁ + 360с₁ 1716360 34127 3649,0.

Примітка. Вимірювання кута при одному положенню вертикального круга називається напівприйомом.

5 Перевести зорову трубу через зеніт (це означає, відкріпити трубу і обернути її навколо горизонтальної осі на 180), відкріпити лімб і обернути теодоліт приблизно на 2-3, закріпити лімб.

При КП навести зорову трубу на точку С, потім на точку А, взяти відліки “с₂” і ”а₂”, їх значення занести до відповідних рядків 4,5,колонка 3.

6 Обчислити значення кута ₂ та занести його до колонки 4.

₂ = а₂ – с₂ =106 25 – 70 36 = 35 50,0.

7 Порівняти значення виміряних кутів ₁ і ₂. Якщо ₁  ₂  2t , де t точність теодоліта, то кут виміряний правильно і обчислюють його середнє значення  = (₁ + ₂) / 2 , яке заносять до колонки 5.

Якщо ₁  ₂  2t, то вимірювання горизонтального кута повторити.

Таблиця 7.1 - Журнал вимірювання горизонтальних кутів

Номер станції	Круг візування і назва точки	Відліки на горизонтальному крузі	Виміряний кут 	Середній кут 
1	2	3	4	5
В	А КЛ С А КП С	17 16 341 27 106 25 70 35	35 49,0 35 50,0	35 49,5

Примітка. Звіт про лабораторну роботу виконати в “ Зошиті для лабораторних робіт” і показати його викладачу для перевірки і оцінки. Звіт повинен містити в собі: назву лабораторної роботи, завдання на роботу, схему виконання, результати виконання роботи в журналі та короткі пояснення.

Лабораторна робота 8 Вимірювання вертикальних кутів теодолітом

Мета: навчитися визначати місце нуля (МО) та вимірювати вертикальні кути.

Матеріальне забезпечення: теодоліти, штативи, журнали.