Теми практичних занять

Тема 1. Предмет та значення логіки як науки. Історія логіки

План:

1. Місце науки логіки в системі філософських наук. Значення логіки.

2. Історичний розвиток науки логіки. Особливості традиційної логіки.

3. Особливості символічної логіки.(Класичної та некласичної).

4. Історія розвитку логіки в Україні.

Основні поняття:

Логіка, мислення, міркування, логічна форма, логічний закон, поняття, категорія, формальна логіка., формалізація, правильні, неправильні міркування, логічна помилка, мова логіки, Математична логіка, традиційна логіка, схоластична логіка.

Методичні поради

При підготовці до практичного заняття слід звернути увагу на специфіку предмета формальної логіки. З’ясувати поняття логічної форми (структури) і логічного закону, а також визначити єдність та відмінність змісту думки і логічної форми, істинність мислення і формально-логічна правильність міркування. Зрозуміти рівні відображення дійсності: емпіричний (відчуття, сприймання, уявлення) і абстрактний (поняття, судження, умовивід).

Розкрити пізнавальну, світоглядну, методологічну функції логіки. Значення логіки для науки і практики, навчання і виховання.

При розгляді питання, що стосується історичного розвитку логіки з’ясувати передумови формування науки, виникнення її у Індії та Греції. Проблема універсалізацій та її вирішення в основних напрямах схоластичної логіки: реалізмі, номіналізмі. Особливості логіки Нового часу. Декартівське розуміння істини. Ідеї Г. Лейбніца про можливі світи і необхідність створення штучної мови. Становлення логічної семантики. Співвідношення формальної логіки та математичної.

Практикум:

1. Що таке логічна культура? Чи може вона сформуватись самопливом, стихійно?

2. Спробуйте накреслити блок-схему, яка б відображала струк­туру логіки, співвідношення формальної та діалектичної логіки.

3. Визначте і охарактеризуйте мову й мислення. Покажіть їх єдність, роль у суспільному житті.

4. Знайдіть логічну помилку у такому міркуванні: «Кожна людина — коваль свого щастя. Деякі люди — нещасливі. Виходить, що це їх власна вина».

5. Як ви розумієте внутрішню логіку будь-якої науки?

6. Визначте взаємозв’язок логіки і філософії.

7. Обґрунтуйте необхідність знання логіки.

8. Що ви знаєте про алетичну, епістемічну, часову, деонтичну, модальну логіку?

9. В якому значенні вживається термін “логіка” у наведених виразах:

1. “Логіка є великим переслідувачем темного і заплутаного мислення, вона розганяє туман, який переховує від нас наше неуцтво і примушує вважати, що ми розуміємо предмет у той час, коли ми його не розуміємо” (Дж.Ст.Мілль);

2. “Логіка є інструмент, яким користуються у філософії; і як можна бути чудовим майстром у побудові інструмента, не вміючи добути з нього жодного звука, так само можна бути великим логіком, не вміючи як слід користуватися логікою” (Галілео Галілей).

10.Прокоментуйте вислів відомого англійського логіка та філософа А.Уайтхеда:

“У сучасному розвитку логіки традиційна аристотелівська логіка займає своє місце як спрощене формулювання проблем, зумовлених предметом. У цьому наявна аналогія арифметики примітивних племен із сучасною математикою”.

11.Спростуйте точку зору І.Канта, який писав у трактаті “Логіка”:

“З часів Аристотеля логіка не багато збагатилася за змістом, та це й неможливо через її природу. Існує лише декілька наук, які досягли такого усталеного стану, що вони вже більше не змінюються. До них належить логіка, а також метафізика. Аристотель не упустив жодного моменту розуму, і в цьому відношенні ми лише точніші, методичніші й акуратніші… У наш час немає жодного знаменитого логіка, нам і не потрібні ніякі нові винаходи для логіки, тому що вона містить лише форму мислення”.