Стаття 27

Кожний член Організації забезпечує на своїй території іноземцям і особам без громадянства рівноправність зі своїми громадянами відносно допомог у випадках виробничого травматизму.

Стаття 28

1. Ця Конвенція розглядається як така, що переглядає Конвенцію 1921 року про відшкодування працівникам сільського господарства, Конвенцію 1925 року про відшкодування працівникам у разі нещасних випадків, Конвенцію 1925 року про відшкодування працівникам у разі професіних захворювань і Конвенцію (переглянуту) 1934 року про відшкодування праців­никам у разі професійних захворювань.

2. Ратифікація цієї Конвенції членом Організації, який є учасником Конвенції (переглянутої) 1934 року про відшкодування працівникам у разі професійних захворювань, спричиняє автоматично негайну денонсацію зазначеної Конвенції відповідно до її статті 8, за умови, що ця Конвенція набула чинності, проте настання чинності даної конвенції не закриває доступу до подальшої ратифікації Конвенції (переглянутої) 1934 року про відшкодування працівникам у разі професійних захворювань.

Стаття 29

Відповідно до статті 75 Конвенції 1952 року про мінімальні норми соціального забезпечення, розділ VI і відповідні положення інших розділів названої Конвенції не застосовуються більше до члена Організації, який ратифікував цю Конвенцію, від дати настання її чинності для нього. Проте для мети статті 2 названої Конвенції ухвалення зобов’язань за цією Конвенцією розглядається як ухвалення зобов’язань по розділу VI і відповідних положеннях інших розділів Конвенції 1952 року про мінімальні норми соціального забезпечення.

Стаття 30

У тих випадках, коли це буде передбачено в будь-якій конвенції, яка може бути ухвалена згодом Конференцією з одного чи кількох питань, які розглядаються в цій Конвенції, ті положення цієї Конвенції, які будуть спеціально зазначені в новій конвенції, перестануть застосовуватись до будь-якого члена Організації, який ратифікував нову конвенцію, від дня настання її чинності відносно даного члена Організації.

Стаття 31

1. Міжнародна конференція праці може на будь-якій сесії, до порядку денного якої буде внесене це питання, внести більшістю в дві третини голосів поправки до табл. I, яка додається до цієї Конвенції.

2. Ці поправки набувають чинності для члена Організації, який на момент їх ухвалення є учасником Конвенції, коли даний член Організації повідомляє Генерального директора про ухвалення таких поправок.

3. Якщо Конференція не прийме іншого рішення при ухваленні будь-якої поправки, ця поправка стає обов’язковою внаслідок її ухвалення Конференцією стосовно до будь-якого члена Організації, який ратифікує Конвенцію, після прийняття Конференцією рішення про поправку.

Стаття 32

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

Стаття 33

1. Ця Конвенція зв’язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.