- •2. Розв’язання:
- •2. На рисунку зображена схема підсилювача на оп, який інвертує.
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
- •2. Розв’язання:
2. Розв’язання:
.
Відповідь: UПС = 0,67 мВ
19.
1. Навести схему та визначити повну похибку інвертувального підсилювача на ОП
2. На рисунку показана схема підсилювача з фіксованим струмом бази. Транзистор кремнієвий; = 100; UЖ = 10,7 В.
Визначте RБ, якщо необхідно забезпечити струм зсуву бази IБН = 10 мкА.
1. Схема утворення основних статичних похибок інвертувального підсилювача на ОП представлена на рис. 1. У цій схемі є всі джерела помилок ОП, крім джерела синфазної помилки, тому що синфазна напруга на входах ОП у інвертувальному включенні, відсутня!
Рис. 1. Інвертувальний підсилювач на ОП – еквівалентна схема для реального ОП з урахуванням статичних похибок
Рівняння для повної вихідної напруги інвертувального підсилювача, що містить компоненти вихідного сигналу UВИХ і вихідної похибки UП вих запишемо, з огляду на те що для статичних похибок підсилювач діє як неінвертувальний:
,
де RЗЗ/R1 — значення ідеального коефіцієнта підсилення;
(1 + 1КЗЗК0)-1 — помилка установлення ідеального коефіцієнта підсилення;
i+ВХRБАЛ — спадання напруги за рахунок вхідного струму неінвертуального входу;
i-вх(R1RЗЗ) — спадання напруги за рахунок вхідного струму інвертуального входу;
(RЗЗ + R1)/R1 — коефіцієнт підсилення напруги вхідної похибки.
Зменшити значення UП вих можна, знизивши абсолютний рівень вхідних струмів ОП різницю цих струмів і сумарний опір, що включається в колі входів ОП. Практичним прийомом є включення в коло прямого входу опору RБАЛ. Для RБАЛ = R1RЗЗ отримуємо:
.
Таким чином, завжди необхідно забезпечувати сувору рівність сумарних опорів включених у коло інвертувального й неінвертувального входів.
2. Розв’язання:
RБ (UЖ – 0,7 В)IБН.
RБ = (10,7 – 0,7)1010-6 = 1106 Ом.
Відповідь: RБ = 1106 Ом (або 1 МОм).
20.
1. Навести схему та визначити повну похибку неінвертувального підсилювача на ОП
2. На рисунку показана схема підсилювача з фіксованим струмом бази. Транзистор кремнієвий; = 100; UЖ = 10,7 В.
Визначте опір RБ, якщо необхідно забезпечити струм колектора IКН = 2 мА.
1. Схема утворення похибок неінвертувального підсилювача на ОП представлена на рис. 1.
Рис. 1. Неінвертувальний підсилювач на ОП – еквівалентна схема з обліком основних статичних похибок; (RC RСФ)
Тут у порівнянні зі схемою інвертувальнного підсилювача, додане джерело напруги синфазної помилки UСФ тому що в цій схемі підсилювача на входах завжди присутній синфазний сигнал, рівний UС. Отже, рівняння для повної вихідної напруги неінвертувальнного підсилювача має вигляд
.
Як і в інвертувальній схемі, похибку, що виникає за рахунок вхідних струмів, можна зменшити, якщо зрівняти опори зовнішніх резисторів, що підключаються до входів. При RС = RБАЛ + R1||R2 еквівалентна напруга вхідної помилки дорівнює
UП вх = UЗС0 + UСФ + iВХRС.
Якщо прийняти, що RБАЛ = 0, то необхідно вибрати номінал резистора RС = R1||R2. Тому що R1 і R2 включаються на виході ОП й тому можуть мати малий опір; з порівняння (*) і (**) отримуємо, що напруга помилок для неінвертувальної схеми може бути значно менше, ніж інвертувальної, якщо підсилювач має гарне значення КОСС, а синфазний сигнал невеликий.