- •Реферат
- •1. Загальна частина 6
- •1. Загальна частина.
- •1.1. Техніко – економічне обґрунтування конструкції центрифуги.
- •1.2. Будова та принцип роботи центрифуги з пульсуючим вивантаженням осаду.
- •1.2.1. Принцип роботи та база центрифуги з пульсуючим вивантаженням осаду.
- •1.3. Конструкція та призначення ротора центрифуги.
- •1.4. Гідрозасув центрифуги.
- •1.5. Кожух центрифуги.
- •1.6. Ремонт центрифуги.
- •1.7. Монтаж центрифуги.
- •1.8 Мастильні речовини: типи, норми витрат, особливості систем змащування машини.
- •1.9. Датчик пульсів центрифуги.
- •1.10. Технічна характеристика центрифуги.
- •2. Спеціальна частина
- •2.1. Технологічний розрахунок.
- •2.1.1. Розрахунок продуктивності центрифуги.
- •2.1.2. Розрахунок потужності приводу центрифуги.
- •2.1.3. Розрахункова потужність споживаної при пуску.
- •2.2. Проектування і розрахунок ротора на міцність.
- •2.2.1. Розрахунок з безмоментної теорії.
- •2.2.2. Розрахунок з моментної теорії.
- •2.3. Розрахунок каркасу ротора.
- •2.3.1. Розрахунок першої стойки.
- •2.3.2. Розрахунок останньої стойки.
- •2.3.3. Розрахунок першого кільця.
- •2.3.4. Розрахунок другого кільця.
- •2.4. Розрахунок стержня шпальтових сит.
- •2.5. Розрахунок штока на міцність.
- •Момент інерції штока.
- •2.6. Розрахунок вала на міцність.
- •Момент інерції вала.
- •2.7. Розрахунок довговічності підшипників головного вала.
- •2.8. Перевірка на міцність болтів, що кріплять гідроциліндр до валу центрифуги.
- •2.9. Перевірка на міцність гайки, що кріпить внутрішній каскад центрифуги до штока.
- •2.10. Перевірка на міцність гайки, що кріпить поршень гідроциліндра до штока.
- •2.11. Розрахунок товщини карману гідрозатвору.
- •2.12. Розрахунок необхідної кількості болтів гідрозатвору.
- •3. Асктп центрифугування.
- •3.1 Аналіз об’єкту керування.
- •3.1.1 Короткий опис об’єкту керування.
- •3.1.2. Аналіз технологічних величин.
- •3.1.3 Задачі контролю та керування технологічним процесом.
- •3.2 Розробка системи керування технологічним процесом.
- •3.2.1 Призначення, цілі та автоматизовані функції системи керування
- •3.2.2 Вибір комплексу технічних засобів.
- •3.2.3 Опис функціональної схеми системи керування.
- •4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях.
- •4.1 Характеристика об'єкта, що проектується, та місця його розташування.
- •4.2 Характеристика негативних факторів проектованого об'єкта.
- •4.3. Оцінка стану проектованого об’єкту в надзвичайних ситуаціях. Розрахунок надлишкового тиску вибуху.
- •4.4. Заходи зі створенню безпечних та здорових умов праці.
- •4.5. Протипожежні заходи.
- •5 Техніко - економічна частина.
- •5.1 Графік ппр обладнання.
- •5.2. Розрахунок чисельності ремонтного персоналу.
- •5.3. Розрахунок заробітної плати промислово виробничого персоналу ремонтної служби.
- •5.4. Складання кошторису роботи.
- •5.5. Визначення ефективності проектованих заходів.
- •6. Об'єкти та методи досліджень.
- •6.1. Характеристика вихідних матеріалів.
- •6.1.1. Ароматичний поліамід – фенілон.
- •6.1.2. Полідімітілоксан.
- •6.1.3 Графіт природний та основні властивості.
- •6.2. Термічна обробка полімерних матеріалів.
- •6.3. Методика приготування зразків
- •6.4 Методика термічної обробки.
- •6.6. Методика проведення експериментальних досліджень.
- •6.6.1. Будова та принцип роботи машини тертя смц–2.
- •6.7. Методика проведення антифрикційних досліджень.
- •6.8. Метод гідростатичного зважування.
- •6.9. Методика обробки експериментальних даних.
- •6.10. Обговорення результатів експерементів.
- •Висновок
- •Список використаної літератури
4.1 Характеристика об'єкта, що проектується, та місця його розташування.
Виробництво - ПАТ “Євраз – ДМЗ імені Петровського”, КХВ - відно-ситься до п'ятого класу санітарної класифікації виробництва. Розташовується за межами санітарно - захисної зони ( не менше 50 метрів). Переважаючий на-прям вітрів північно-східний. Підприємство розташоване з підвітряного боку по відношенню до населеного пункту. Рельєф місцевості рівнинний. Джерелом водопостачання є водойма. Система водопостачання підроз-діляється на господарчо - питну (протипожежну) і виробничу.
4.2 Характеристика негативних факторів проектованого об'єкта.
Визначаємо наявність фізичних та інших небезпечних і шкідливих ви-робничих чинників.
Робота центрифуги характеризується підвищеним рівнем шуму.
Оскільки центрифуга працює з суспензією, можливе підвищення воло-гості повітря.
Небезпека представляє також електричний струм напругою 380 В.
На підприємстві мають місце наступні шкідливі і небезпечні виробничі фактори :
- незахищені рухомі елементи виробничого обладнання (валки, транспортери), які можуть привести до травматизму та летальних випадків;
- підвищена загазованість та запиленість повітря робочої зони викликає подразнення слизуватої оболонки очей, шкіри, шляхів подиху;
- підвищена температура поверхні обладнання, що приводе до опіків різної
ступені важкості;
- підвищена температура повітря робочої зони усилює потовиділення, кровообіг, частоту подиху, що приводе до збільшення проникнення шкідливих речовин в організм людини через органи подиху;
- підвищений рівень шуму (до 90 Дб) і вібрації приводе до втомленості, головної білі, ослаблення пам’яті і зору, що веде до травматизму. Вібрація діє на центрально-нервову систему і шлунково-кишковий тракт. Довга дія шуму і вібрації порушує діяльність серцево - судинної і нервової системи;
- небезпечний рівень напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини, що може привести до місцевих уражень тканини і органів, опіків та летальних випадків;
- підвищений рівень статичної електрики. Електричні заряди ведуть до браку виробів, роблять несприятливий біологічний вплив на людину, можуть при-вести до пожежі;
- недостатність світла, що викликає втомленість зору і знижує працездатність.
В процесі виробництва на людину діють різні шкідливі речовини (хі-мічні фактори). Традиційні технологічні процеси у ряді випадків пов'язані з виділенням в атмосферне повітря шкідливих речовин, що входять до складу коксового газу, таких, як: аміак, оксид вуглецю, оксид азоту, діоксид сірки, сірководень, ціаністий водень, бензол, нафталін, феноли, а також вугільний і коксовий пил. Основні джерела викидів добре відомі, це: операції заван-таження і видачі печей, надмірні гази, аспіраційні гази систем углеподготовок і коксосортировок, труби коксових батарей, а також розсіяні викиди дверей, стояків, завантажувальних люків і так далі.
4.3. Оцінка стану проектованого об’єкту в надзвичайних ситуаціях. Розрахунок надлишкового тиску вибуху.
Розрахувати надлишковий тиск вибуху у виробничому приміщенні, в якому внаслідок руйнування апарата відбулося витікання 300 л рідини.
Таблиця 4.1. – Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску вибуху.
№ п/п |
Рідина |
Параметри приміщення, м |
||
довжина |
ширина |
висота |
||
23 |
метилацетат |
24 |
12 |
7.2 |
Розрахунок виконують у наступній послідовності:
Для визначення критеріїв вибухопожежної небезпеки слід розрахувати надлишковий тиск вибуху горючої речовини:
, (4.1)
де Р – максимальний тиск вибуху стехіометричної пароповітряної сумі-ші, кПа:
, (4.2)
Р0 – початковий тиск, 101 кПа;
Тв – температура вибуху, для більшості речовин близько 1500 К;
Т0 – початкова температура, 293 К;
х, у – кількість молей речовин до та після вибуху, визначити із рівнян-ня повного окислення одного моля рідини, для метилацетат, кг;
C3H6O2+3.5O2 - 3СО2+3Н2О
Тоді х = 4.5, у = 6.
m – розрахункова маса пари горючої рідини, яка може потрапити у по-вітря приміщення за рахунок випаровування, кг:
, (4.3)
де W – інтенсивність випаровування рідини, 0,865 г· с–1· м–2;
– тривалість випаровування рідини, прийняти 3600 с;
S – розрахункова площа випаровування рідини, яка потрапила у примі-щення внаслідок аварії, м2:
; (4.4)
де K – коефіцієнт розтікання, для чистої рідини 1 м2· л–1;
Vp – об’єм рідини, що витекла з апарату, 300 л = 0.3 м3;
.
Якщо величина розрахункової площі випаровування S перевищує пло-щу підлоги Sп, то слід прийняти, що S = Sп.
Sп = 24×12 =288м2;
Приймаемо Sп = 288 м2;
,
Якщо розрахункова маса пари горючої рідини m перевищує масу ріди-ни mp, то слід прийняти, що
; (4.5)
де – густина рідини, 933 кг· м–3;
;
Маса пари менша маси рідини, тому її масу пари підставляемо у формулу (В.1).
Z – коефіцієнт, що характеризує ступінь участі горючої речовини в утворенні вибухонебезпечної суміші, для пари горючих рідин, 0,3;
Vв – вільний об’єм приміщення, м3; його можна прийняти як 80% від геометричного об’єму приміщення;
;
п – густина пари, кг· м–3;
, (4.6)
де М – молярна маса рідини, 74.08 кг·кмоль–1;
Мпов – молярна маса повітря, 28,966 кг·кмоль–1;
пов – густина повітря, 1,2 кг· м–3;
;
Сст – стехіометрична концентрація пари горючої рідини, об.%;
, (4.7)
де – стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння:
, (4.8)
де nС=3 , nН=6 , nО=2 , nГ =0 – кількість атомів вуглецю, водню, кисню та гало-генів у молекулі горючої речовини;
КН – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неади-абатичність процесу горіння.
Тоді,
кПа.
Отримуємо ступень баричної дії вибуху на людину: летальний результат у 50% випадків.