4.5.2.Мікропрограмований пристрій керування.

Структурна схема мікропрограмованого пристрою керування приведена на рис.4.10. Постійний запамятовуючий пристрій мікрокоманд ПЗП МК може бути виготовлений або за масочною технологією (нанесення металізації  неможливо перепрограмувати ) або однократно програмованим ППЗП або багатократно програмованим РПЗП.

Із ПЗП МК по отриманню команди із памяті вибирається сукупність мікрокоманд тобто мікропрограма для чого формується адреса першої мікрокоманди йде звернення до ПЗП МК  вибирається інформація частина якої записується в регістр оперативної частини (РОЧ) а інша йде на вибір наступної мікрокоманди і записується в регістр адресної частини (РАЧ).

Керуючий сигнал

сигнали

1. логічних умов

із АЛП

2. переривань із

зовнішніх

пристроїв

Команда із озп

Рис 4.10.Мікропрограмований ПК.

По числу розрядів операційна частина набагато більша за адресну. ПЗП МК як правило виконується у вигляді окремої великої інтегральної схеми (ВІС) так само як блок формування адреси (БФА). Така система дає можливість отримати необмежену кількість команд.

Особливості мікропрограмованого ПК 

практично необмежений перелік команд внутрішнє програмування (список команд) доступне користувачеві

можливість перепрограмовування ПЗП МК

більш регулярна структура

трохи менша швидкодія.

Спосіб вибору мікрокоманди  основний стержень мікропрограмованого пристрою керування. Відомі такі способи 

1) Послідовний вибір  кожен раз йде звернення до сусідньої чарунки ПЗП адреса мікрокоманди кожен раз на 1 більша за попередню. Для реалізації даного способу потрібен лічильник мікрокоманд.

2) Вибір мікрокоманди з використанням механізму розгалудження даний механізм передбачає перехід від однієї послідовності мікрокоманд до іншої. Можливі два випадки 

а) умовний перехід (умова вибирається із АЛП ) (рис.2.11).

Рис.4.11

б) безумовний перехід  адреса переходу наперед записується в ПЗП МК (рис 4.12).

Рис.4.12.

3) Використання механізму підпрограми 

а) умовний перехід до підпрограми (рис 4.13).

51

52

Рис 4.13.

б) безумовний перехід до підпрограмирис.4.14.

51

52

Рис.4.14.

В ПЗП МК є стандартні мікропрограми до яких можна перейти умовно та безумовнопричому інформація про повернення записується в стек. В даному випадку необхідне існування лічильника мікрокоманд та стеку. Все це створюється на базі регістрів.

3. використання механізму циклів 

а) по лічильнику циклів (рис.4.15)

51

52

Рис.4.15.

б) по умовам (рис 4.16).

51

52

Рис.4.16.

Механізм циклів використовується з метою ефективного використання ємності ПЗП МК. Цикли можуть включати в себе різну кількість мікрокоманд. Інформація про те скільки разів повинна повторюватися командазаписується в лічильник циклів.

В мікропроцесорах існує два рівня програмування

1. на рівні мікро-ЕОМ

2. на рівні мікропрограм.

Програмування на рівні мікропрограм є дуже трудомістким тому пристрій керування використовує список команд які дає список ПЗП МК.