- •4.1.Основи побудови мікро-еом.
- •4.3.Регістри мікропроцесора.
- •4.3.1.Регістри спеціального призначення.
- •4.3.2.Лічильник команд.
- •4.3.4.Регістр адреси памяті.
- •4.3.5.Регістр команд (рк).
- •4.3.6. Регістр станів.
- •4.3.7.Вказівник стеку.
- •4.3.8.Індексний регістр.
- •4.3.9.Буферний регістр.
- •4.4.Регістри загального призначення.
- •4.5.Пристрій керування.
- •4.5.1.Пристрій керування з жорсткою логікою.
- •Команда із озп
- •4.5.2.Мікропрограмований пристрій керування.
- •Команда із озп
- •4.6.Буферні схеми. Магістральний принцип
- •4.6.1.Внутрішні шини.
- •4.18.Загальні поняття про переривання.
- •4.19.Пристрій обслуговування переривань.
4.3.4.Регістр адреси памяті.
РАП служить для зберігання адреси по якій МП звертається до оперативного запамятовуючого пристрою (ОЗП) або постійного запамятовуючого пристрою (ПЗП) тобто вмістить двійкове число – адресу області памяті.
Вихід цього регістру наз. адресною шиною і використовується для вибору області памяті
або в деяких випадках для вибору порта введення-виведення. Адресу області памяті необхідно зберігати у випадках
1) при зчитуванні (виборці команди)
2) при зчитуванні операнда
3) при запису результату.
На протязі підциклу виборки команди із памяті РАП та ЛК володіють однаковим вмістом тобто РАП вказує місце розташування команди яка вибирається із памяті. Після декодування команди ЛК отримує приріст а РАП не отримує.
На протязі підциклу виконання команди вміст РАП залежить від команди що виконується. Якщо у відповідності до команди, МП повинен виконати ще одне звернення до памяті то РАП повинен бути використаним повторно в процесі обробки даної команди.
Так як розрядність РАП в двічі більша за розрядність МП то його можна розбити на два окремих регістри що мають незалежне підключення до ВШД МП. Один із них називається регістром старшого байту а інший – регістром молодшого байту. Оскільки РАП підєднаний до ВШД то він може завантажуватися від різних джерел.
Більшість МП володіють командами які дозволяють завантажувати цей регістр-вмістом ЛК РЗП або вмістом будь-якої області памяті. Деякі команди являють собою можливість змінювати вміст РАП шляхом виконання обчислень
- нове значення вмісту РАП отримується шляхом додавання або віднімання вмісту ЛК з числом яке вказане в самій команді
адресація – адресація з використанням зміщення.
4.3.5.Регістр команд (рк).
Даний регістр призначений для зберігання поточної команди ця функція реалізується МП автоматично з початком машинного циклу.
Машинний цикл – частина циклу команди під час якого виконується дія повязана з використанням одного і того ж обладнання.
РК зєднаний з ВШД але при цьому він тільки приймає відсилати дані на шину він не може. Вихід РК є частиною дешифратора команд (ДШК). Число розрядів РК залежить від типу МП іноді воно співпадає з числом розрядів слова даних а в інших випадках рівне 3 або 4.
4.3.6. Регістр станів.
Регістр станів (РС) – наявністю його ЕОМ відрізняється від простого калькулятора – з його допомогою може бути організоване керування яким-небудь процесом. РС призначений для зберігання результатів деяких перевірок що здійснюються в ході виконання програми.
Розрядність РС може знаходитися в межах 816. Розряди РС приймають те чи інше значення при виконанні операцій з використанням АЛП та ін.
Запамятовування результатів перевірок дозволяють використовувати програми які містять переходи (порушення природньої послідовності програми). При наявності в програмі переходу виконання команд починається з деякої нової області памяті тобто ЛК завантажується новим числом.
У випадку умовного переходу така дія має місце якщо результати визначених перевірок співпадають з очікуваним значенням.
РС дає можливість організувати роботу МП таким чином щоб при деяких умовах змінювався порядок виконання команд тобто МП сам приймає рішення про те чи інше продовження ходу обчислень в залежності від вказаних умов.
РС відіграє важливу роль в обміні МП даними з зовнішніми пристроями по перериванню. Цей регістр включає в себе регістр ознак (умов) який є сукупністю 4 – 5 тригерів ізольованих один від одного (часто ці тригери називають флажками.
Рис.4.6.Признаки станів тригерів.
На рис.4.6. приведені ознаки станів тригерів де
C – перенесення (cery )
N – негативний (negativ)
Z – нуль (zero)
V – переповнення (overell)
Набір із чотирьох ознак є стандартним. Багато МП володіють додатковими розрядами ознак – розрядами станів які використовуються як індикатори вмикання або невмикання додаткових програмно-апаратних засобів МП.
Існують МП де не допускається очищення всіх або деяких розрядів регістра станів але є і такі МП які допускають тільки читання РС тобто регістр станів програмно недоступний.
Результат виконання любої команди завжди складається із двох частин двійкового слова що поступило в регістр результату (акумулятор) та двійкового слова, що зберігається в регістрі ознак. Ці два слова наз. слово-станом програми: тому часто РС ще називають регістром слово-стану процесора.