2. Функції грошей

Визначення сутності грошей і, виходячи з цього, фундамен­тальних основ їхнього розвитку становить базовий рівень моне­тарної теорії. В теорії грошей існує багато різних поглядів з цього питання, що суттєво ускладнює розвиток не лише теорії, а й прак-

99

тики грошових відносин, “неясність з приводу поняття і природи грошей,— писав стосовно цього на початку 70-х років відомий аме­риканський економіст П. Девідсон,— є бичем економічної профе­сії” *. Однак, не зважаючи на своєрідний бум у розвитку теорії грошей в останні десятиріччя, ситуація практично не змінилась. І в наші дні, зазначає американський економіст. Л. Харріс у своїй фундаментальній праці, присвяченій спеціальному дослідженню зазначеної проблеми, “грошова теорія не може розглядатися як цілісна і загальноприйнята концепція, у ній лишається ще багато спірного і суперечливого” **.

В економічній літературі як домінуючий визначився суто емпі­ричний підхід до питання, що розглядається. Сутність грошей ви­значається, як правило, лише на основі функціонального застосу­вання їх.

У теорії грошових відносин, якщо розглядати її у ретроспек­тивному розрізі, склався далеко неоднозначний підхід до визна­чення функцій грошей. У працях Д. Рікардо віддавалася .перевага функції грошей як засобу обігу. “Гроші,— писав він,— є товаром.:. що слугує загальним засобом обміну” ***. К. Маркс обгрунтував дію п'яти грошових функцій — міри вартості, засобу обігу, нагро­мадження, платежу і функції світових грошей. У книзі англійсько­го економіста Т. Крампа “Феномен грошей” грошові функції по­дані у такому викладі: засіб платежу, міра вартості, одиниця виміру, засіб обігу і засіб нагромадження багатства ****. у підруч­нику “Economics” підкреслюється, що гроші виконують функції за­собу обігу, міри вартості та засобу її збереження *****. У підручнику “Гроші, банківська справа і грошово-кредитна політика” гроші визначаються як засіб нагромадження ******.

З огляду на зазначені розбіжності слід осмислити передусім найбільш загальні методологічні положення, що характеризують принципи структурної побудови і відповідно до цього — метод піз­нання природи функцій грошей і механізму їх реалізації. До та­ких положень можна віднести такі.

1. Суттєвою стороною теоретичного пізнання функцій грошей є послідовне забезпечення історичного підходу до аналізу їх. Роз­виток функцій грошей відображає процес ускладнення товарного

______________________________

* Davidson P. Money and Real.World— New York, 1972—P. 87. ,

** Xappuc Л. Денежная теория: Пер. c англ.— М., 1990.—C. 71—72.

*** Рикардо Д. Собр. соч.: В 5 т. : Пер. с англ. / Под ред. М. Н. Смит,- М.,1955 Т 1 —С 62

****' Crump Т. The Phenomenon of Money.—L.; Boston; Henley.— 1981.—P. 63.

***** Кзмпбелл P., Макконелл К; Стзнли Л. Брю. Экономикс.—М., 1991.— С. 264—265.

****** Долан 3. Дж., Кзмпбелл К. Д., Кзмпбелл Р. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика: Пер. с англ.—М.; Л., 1991.—С. 26.

100

виробництва і ринкових відносин, в ході якого наповнюється но­вим змістом якісна визначеність грошової форми товару. На кож­ному історичному етапі грошових відносин формуються специфіч­на сукупність і механізм взаємодії функцій грошей. Вони відобра­жають спосіб розв'язання протиріч між споживною вартістю і вартістю товару і відповідно до цього принципи функціонування грошей як загального вартісного еквівалента.

2. Природа і особливості реалізації функцій грошей мають розглядатися у безпосередньому зв'язку з змінами в структурі су­спільного відтворення виробництва та обігу товарів. Уся логіка дослідження і вивчення функцій грошей є підтвердженням того, що лише з урахуванням історичних тенденцій процесу виробничо­го відтворення, а також розвитку окремих стадій кругообігу то­вару можна глибоко дослідити це питання.

3. На всіх рівнях пізнання слід брати до уваги системи субор­динації функцій грошей, характер їхньої взаємодії, що постійно змінюється. В процесі розвитку грошових відносин не лише ускладнюються існуючі функції, а й з'являються нові та відмира­ють старі. У цьому відбиваються загальна діалектика розвитку грошових відносин, принцип їх історизму.

4. При вивченні дії окремих функцій та способу взаємодії їх слід враховувати співвідношення функцій грошей та їхніх функ­ціональних форм. Останні .характеризують найбільш високий сту­пінь розвитку грошових відносин і є логічним продовженням окре­мих функцій. Лише на ранніх етапах грошових відносин цілісна сукупність функцій характеризувала спосіб реалізації певної істо­рично визначеної єдиної у своєму фізичному втіленні грошової форми—грошей-товару. У наступному розвитку відбулося функціональне роз'єднання цієї форми, що започаткувало відносно ві­докремлене буття окремих структурних елементів грошової систе­ми, які є похідними від функцій. Проте і ці зміни не порушують вихідних принципів підпорядкування і взаємодії окремих функцій, що притаманні найпростішій, простій елементарній, генетичне вихідній грошовій формі.