1. Рівень самостійності науково-дослідницької роботи студента

Важливою особливістю наукової роботи студентів є їх свідоме ставлення до виконання завдань, які перед ними об’єктивно постають у контексті проведення наукового дослідження та написання наукової роботи. Свідомість у зазначеному вище сенсі означає і реалізується у кількох виявах.

1. Максимальне стимулювання студентів до самостійного формулювання тем.

2. Прагнення до вмотивованості у певний спосіб, а не випадковості чи стихійності у виборі студентом теми наукової праці із того списку, який підготовлений і затверджений кафедрою. Ця вмотивованість означає і передбачає:

• логічне продовження теми (чи тем), над якою студент працював (пишучи попередні наукові роботи чи працюючи над певною тематикою реферативно) протягом попередніх років;

• зв’язок обраної теми із усім комплексом проблем, над яким працює чи планує працювати студент;

• оперативне інтелектуальне реагування на складні та суперечливі проблеми сучасності, які ще не знайшли належного наукового осмислення;

• зв’язок обраної теми із дослідницькою проблематикою кафедри чи конкретного викладача, з яким студент співпрацює чи збирається співпрацювати.

3. Ініціювання та свідоме самостійне провадження студентом усіх етапів підготовки наукової роботи, узгоджуючи та консультуючись з викладачем щодо методики та технічних моментів реалізації роботи. Викладач має бути не співавтором студентської наукової праці, а лише консультантом та порадником.

2. Вимоги до підготовки науково-дослідницької роботи

Науково-дослідницька робота виконується державною мовою обсягом 35-40 сторінок, не враховуючи додатків, формату А4 (210x297 мм).

Вибір тем. Тема семінару: «Проблеми підвищення ефективності господарювання у народногосподарському комплексі (на мезо- та макрорівні)». В межах даної теми студентам пропонуються проводити наукові дослідження за такими напрямками:

І. Основи організації та управління національною економікою:

1. Характеристика сучасної системи господарювання.

2. Органи державного регулювання та управління економікою, їх компетенції.

3. Межі державного втручання в економіку.

4. Основні форми впливу держави на соціально-економічний розвиток.

5. Загальна характеристика системи методів регулювання економіки.

6. Система потенціалів національної економіки, та їх оцінка.

7. Особливості розрахунку національного багатства країни.

8. Програми економічного та соціального розвитку країни та їх реалізація.

ІІ. Основи організації та управління економікою регіону:

1. Поняття регіону. Види регіональних утворень в Україні, ознаки їх функціонування.

2. Поняття та складові соціально-економічного потенціалу регіону, їх характеристика.

3. Регіональна політика держави та її пріоритети.

4. Сутність та організація місцевого самоврядування в Одеській області.

5. Система органів державного регіонального управління. Завдання та принципи функціонування.

6. Форми державного регулювання економічного і соціального розвитку регіонів.

7. Особливості сучасної регіональної економічної політики.

8. Досвід місцевого самоврядування у країнах ЕС.

9. Проблеми взаємовідносин «центр-регіон».

10. Місцеві бюджети – фінансова основа розвитку регіонів.

11. Засоби бюджетно-фінансового регулювання регіонів.

12. Джерела доході та видатки місцевих бюджетів. Міжбюджетні відносини.

13. Програми економічного та соціального розвитку регіону та їх реалізація.

14. Методи обґрунтування завдань та показників програм соціально-економічного розвитку регіону.

ІІІ. Особливості організації та управління економікою виробничої сфери:

1. Організація та управління економікою промисловості регіону / країни:

   • Промисловість як об’єкт управління, її склад. Показники розвитку промисловості (в регіоні/країні).

   • Можливості промислових підприємств.

   • Розрахунки потреб (регіону/держави) у виробництві промислової продукції.

   • Фінансова підтримка промислових підприємств.

   • Підтримка малого та середнього бізнесу у промисловості.

2. Організація та управління економікою сільського господарства (с/г) регіону/країни:

   • с/г як об’єкт управління, показники розвитку с/г (регіону/країни)

   • Регіональний/державний контракт на виробництво с/г продукції

   • Розрахунки необхідного обсягу виробництва основних видів с/г продукції.

   • Можливості с/г (регіону/країни).

3. Організація та управління економікою транспорту регіону/країни:

   • Особливості ринку транспортних послуг. Показники розвитку транспорту в (регіоні/країні)

   • Потреби (регіону/держави) у перевезенні вантажів

   • Потреби (регіону/держави) у перевезенні пасажирів

   • Можливості транспорту у перевезенні пасажирів та вантажів

   • Підтримка приватного підприємництва у сфері транспортних послуг.

4. Організація та управління економікою будівництва регіону/країни:

   • Продукція будівництва, її вимірювання.

   • Показники розвитку будівництва в регіоні/державі

   • Потреби регіону/країни в будівництві об’єктів виробничого та невиробничого призначення

   • Капітальні вкладення в розвиток регіону/держави.

   • Заходи з нарощування інвестиційної активності в регіоні/державі

IV. Особливості організації та управління економікою соціальної сфери:

1. Рівень життя та соціальна політика регіону (держави):

   • Сутність та реалізація (регіональної) соціальної політики держави.

   • Показники рівня життя населення регіону/країни.

   • Баланс грошових доходів та видатків населення регіону/країни

   • Розрахунки мінімального споживчого бюджету.

   • Заходи щодо соціального захисту населення (регіону/країни)

2. Організація та управління економікою освіти регіону (країни):

   • Склад освітніх закладів регіону/країни. Види загальноосвітніх закладів.

   • Показники розвитку освіти в регіоні/країні.

   • Обґрунтування розвитку загальноосвітніх закладів.

   • Розрахунки потреб регіону/держави в кадрах загальноосвітніх закладів.

   • Заходи щодо підвищення рівня загальної освіти в регіоні/країні.

3. Організація та управління економікою охорони здоров’я регіону (країни):

   • Склад установ охорони здоров’я регіону/країни. Види медичних установ.

   • Показники розвитку охорони здоров’я в регіоні/країні.

   • Обґрунтування розвитку медичних установ в регіоні/країні.

   • Розрахунки потреб регіону/держави в наданні амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню.

   • Заходи щодо підвищення рівня медичного обслуговування населення в регіоні/країні.

Перелік напрямків є умовним. За бажанням студент може працювати над загальною проблемою чи, навпаки, конкретною, більш деталізованою, ніж ще запропоновано вище. В обох випадках, він повинен узгодити об’єкт наукового дослідження з викладачем.

Наукова робота не повинна бути простим переписування матеріалу з літературних джерел. Студент повинен продемонструвати глибокі знання наукових досліджень, логічно та аргументовано викладати свою точку зору.