МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЖАДЬКО В.А.
ТЕСТИ З ФІЛОСОФІЇ
(ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО І МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ)
З А П О Р І Ж Ж Я - 2 0 1 0
Жадько В.А. Тести з філософії (для проведення поточного і модульного контролю знань). Навчально-методична розробка. – Запоріжжя: ЗДМУ, 2010. – 64 с.
Рекомендовано до видання цикловою комісією з суспільно-гуманітарних дисциплін, протокол № 9 від 29 квітня 2010 р.
Рекомендовано до видання ЦМР Запорізького державного медичного університету, протокол № 4 від 27 травня 2010 р.
Тести містять значний перелік питань, що в цілому охоплюють курс філософії, який вивчають студенти університету, що навчаються за кредитно-модульною системою оцінки знань.
© Жадько В.А., 2010
В с т у п
Кредитно-модульна система оцінки знань, яка відображає сутність навчання за вимогами Болонської Декларації, передбачає обов’язкове, по-перше, опитування кожного студента на кожному занятті, по-друге, складання ним модульного контролю, по-третє, диференціацію знань за 200-бальною шкалою, по-четверте, формування навичок самостійної роботи над матеріалом. В умовах вітчизняної системи освіти певні проблеми виникають у зв’язку з надмірною кількістю студентів, які наповнюють академічні групи. Адже не можна якісно використати переваги кредитно-модульної системи, коли в групі 28-36 чоловік. Якоюсь мірою ці недоліки може подолати застосування тестів для оцінювання знань. Хоча для гуманітарних дисциплін, в першу чергу для філософії, яка визначається як процес мислення про мислення, уміння висловити свої міркування є головним. Тут потрібно виходити з того, що, з одного боку, мислення є автономним самодіяльним актом, тому не можна мислити за іншу людину, з іншого, мова є арсеналом для мислення, його стихією, в якій, проте, оперують не словами, а поняттями.
До ментальних перепон, які перешкоджають ефективному впровадженню навчально-освітнього потенціалу, закладеного в педагогіку Болонської Декларації, слід віднести неготовність студентської та учнівської молоді до самостійної роботи над текстами. Схильність до „списування” заважає формувати їх як суб’єктів власної розумно-пізнавальної волі і, відповідно, цілеспрямованої розумно-вольової, а не афективної, дії. В цьому випадку тестові завдання все ж таки певним чином змушують їх до автономних пошуків адекватних відповідей. Тим більше, що всі варіанти відповідей, особливо тих, що відносяться до соціальної філософії, вірні, але з різною мірою достовірності. Справа в тому, істини в соціальному пізнанні більше відносні, ніж абсолютні. Саме це спонукає студента до вибору варіанту, який якомога більше відповідає вимогам об’єктивності й абсолютності.
Серед тестових запитань є також ті, на які дані відповіді. Це стосується філософських поглядів представників старокитайської та античної філософії. Адже це ще філософія як любов до мудрості, а не як розумно-вольова пізнавально-пошукова діяльність мислення.
Ще одне попереднє зауваження. На наведені запитання не можна дати вгадану відповідь, тому що, знов-таки, відповіді мають не остаточну, а вірогідну достовірність. Це спонукає, як ми думаємо, старанних і сумлінних студентів до роздумів, до, як писав Гегель, „мук мислення”. Але, звичайно, приємних мук. Крім того, різні відповіді спонукають студентів до дискусії щодо більшої чи меншої достовірності обраних відповідей.
Запитання для тестування студентів з історії філософії. Модуль 1
Філософія як термін складається з двох слів: філео і софія
а) що означає філео - смак
- інтерес
- любов
- симпатія
б) що означає софія - знання
- закон
- правило
- мудрість
2. Для чого філософія шукає першооснову буття? Щоб:
- пояснити єдність буття
- обґрунтувати існування Бога-творця
- розвивати мислення
- знайти аксіому для початку пізнання
3. Що дає людині любов до знання?
- почуття єдності зі світом
- це спосіб зайняти („вбити”) час
- отримати славу серед людей
- долучитись до слави вчених
- розкрити власні духовні потенції
- формує розумну волю
4. Що є об’єктом пізнання для філософії?
- природа
- Бог
- буття
- небуття
- суспільство
- людина
- процес пізнання
5. Хто (що) є суб’єктом пізнання?
- Бог
- комп’ютер
- людина
- методологія мислення
- вчені
- людство
6. Як Ви розумієте заклик філософії „пізнай себе”?
- знання свого характеру
- знання своїх духовно-пізнавальних можливостей
- знання свого майбутнього
- знання свого минулого
- знання себе як суспільної істоти
- знання себе як природної істоти
7. Чи можна знати себе на рівні:
- наукового знання
- індивідуального знання
- суспільного знання
- буденної свідомості
8. Говорять, що „любов сліпа”. До чого? До:
- відмінностей між об’єктами
- особливостей об’єктів
- законів буття об’єктів
- відмінностей між людьми
- соціального статусу людей
9. Знання чого саме дає „сліпота” любові? Що:
- буття єдине
- існує вихідне начало буття
- буття моністичне
- всі люди брати й сестри
- все з любові
10. За що люди люблять мудреців? За:
- афористичні думки
- їх знання
- спосіб життя
- їх любов до людей
- спілкування з людьми
- відсутність зверхності над людьми
11. Чому люди не стають на шлях самопізнання?
- не вистачає волі
- немає розуміння такої необхідності
- хочуть бути залежними
- це складний шлях
- не можна пізнати себе
12. Де містяться знання? У:
- книгах
- природі
- спілкуванні між людьми
- свідомості людини
- об’єктах пізнання
13. Яка любов є сліпою? - чуттєва
- пізнавальна
- обидві
- розумна
- жіноча
- чоловіча
14. „Лінь матінка раніше нас народилась”. Прокоментуйте це детально:
а) лінь – це неробство взагалі
- відсутність цілі життя
- пасивний спосіб життя
- душевна хвороба
б) раніше – це коли? - як спадщина батьків
- як спадщина історії людства
- як спадщина панівних класів
- за доби збиральницького способу життя
- періоду дитинства
в) коли ж „ми” („я”) народжуємось?
- з появою цілі життя
- з народженням розумної волі
- з початком самостійного життя
- з усвідомленням відвертості
- разом зі смертю
15. Чому діти ставлять багато запитань? Тому що:
- їм цікаво знати відповіді
- від сильних душевних вражень
- це для них гра
- так пробуджується пізнавальний інтерес
16. Чому діти не уважні до відповідей? Тому що:
- вони не розуміють
- нездатні довго тримати увагу
- їх влаштовує коротка відповідь
- вони не про те запитують
- незгодні з відповідями
17. Що творить людину як суспільну істоту?
- природа
- мова
- сім’я
- мислення
- держава
18. Що таке закон?
- норма життя людини
- напрям розвитку суспільства
- повторюваність подій у природі та суспільстві
- прояв внутрішніх тенденцій буття об’єктів
- мета пізнання
- об’єктивний хід взаємодії між об’єктами
19. Буття це:
- природний світ
- те, що сприймається органами відчуття
- те, що пізнається мисленням
- те, що існує постійно
- суспільство
20. Небуття це
- джерело пізнання
- незнання
- минуле
- майбутнє
- теперішнє
21. Що первинне: курка чи яйце?
- курка
- яйце
- не можна вирішити
- питання поставлене некоректно
- їх взаємозв’язок
22. Ви отримали атестат зрілості. Що означає зрілість?
- 16 років (отримання паспорта)
- 18 років (статус громадянина – право голосу)
- можливість вести автономний спосіб життя
- свідомий вибір життєвих шляхів
- готовність нести відповідальність
- наявність системних знань про світоустрій
- сформованість особистісних якостей
23. Чим відрізняється середня освіта від вищої?
- якістю знань
- віком учнів і студентів
- якісним складом викладачів
- відповідальністю за якість навчання
- навчальними предметами
- отриманням професії
- глибиною пізнавально спрямованого мислення
24. Що спільного між філософією і філологією? Що їх відрізняє?
а) спільне: - корінь – філео - любов
- є носіями знань
- функціональне призначення – вчити знанням
- людинотворче спрямування
- це засоби спілкування й комунікації
б) відмінне:- предмет дослідження
- об’єкт дослідження
- закони, які вони відкривають
- спрямованість мислення
- різниця між складовими мови і мислення
25. Чому твори давніх мислителів називають першоджерелами?
- вони започаткували процес пізнання
- давні мови зафіксували зміст об’єктів пізнання
- на їх основі розвивались наступні науки
- це писемні першоджерела, які можна вивчати
26. Філософія виникла від сильних душевних вражень-потрясінь, властивих свідомості людей в давнину (2,5 – 3 тис. років тому). Що саме вражає і чому?
- сила природних стихій
- невідомі об’єкти
- незвичність поведінки людей
- неймовірні фантазії свідомості
- сновидіння
- підступність людей
- зрада рідних і друзів
27. Які закони природи є універсальними, головними, визначальними?
28. Філософія – матір всіх наук. Тому що вона вчить
- мислити
- виходить із єдиної першооснови світу
- робить людину свободою істотою
- формує розумну волю
- розвиває пізнавальний інтерес
- мислить про мислення
29. Дайте визначення мислення.
30. Як перекласти homo sapiens?
- людина мудра
- людина розумна
- людина працююча
- людина лінива
- людина знаюча
31. Чому „повторення – мати навчання”? Тому що
- закріплюється в пам’яті
- розкриває зміст, сутність матеріалу
- перетворює мовлення в мислення
- знання стає постійним надбанням свідомості
- збільшує кількість тих, хто знає
- повторення –прояв дії закону
32. Дайте антонім до терміну „монізм” -
33. Філософія виникає на основі „плідної запитальності”.
Поставте якомога більше питань до таких мудрих висловів:
а) „Філософія є ностальгія, жага, всюди бути вдома” (Новаліс)
б) „Сміятись із філософії означає філософувати” (Паскаль)
в) „Смерть – натхненна муза філософії” (Шопенгауер)
г) „Думки філософів – як зірки: вони не дають світла, тому що занадто високі” (Ф. Бекон).
34. Філософія виникла завдяки наявності у певної групи людей вільного часу.
а) чому це лише деяких із них спонукає до мислення? Тому що:
- лише деякі мають сильні враження від незвичного
- пізнавальне мислення – досить рідкісний талант
- здатність до абстрагування небезпечна для здоров’я
- є інтерес знати відповіді, а не знаходити їх
б) вільний від чого час?
- роботи
- сну
- суспільних обов’язків
- сімейних обов’язків
35. Перекладіть наступні визначення людини
homo ludens -
homo faber -
homo estetiques -
homo moralis -
homo economicus -
36. Світогляд – це огляд світу, погляд людини на світ. Який це світ -
- природний
- суспільний
- внутрішній душевний
- знання
- олюднений природний
37. Вихідний принцип світобудови „подібне творить подібне”. Який висновок із цього випливає?
- світ однорідний
- світ без’якісний
- світ одноманітний
- світ з’єднаний любов’ю
- світ має моністичну природу
- світ підпорядкований дії єдиного закону
38. Чим людина подібна Всесвіту?
- формою тіла
- структурою органів
- хімічним складом
- розумом
- фізичними властивостями
39. Людина видихає вуглекислий газ. Що ще вона видихає?
- мову як свій внутрішній голос
- мислення
- душевні помисли
- фантастичні ідеї
- знання
40. Міфологія персоніфікує природу, робить її антропоморфною. Що це дає їй?
- вона бачить природу як своє продовження
- вона пізнає природу
- вона обожнює (любить) природу
- переймає у неї спосіб життя
- вчиться у природи
41. Тотемізм – це уподібнення людини певним рослинам, значно частіше – тваринам. Яка мета цього?
- враження віл сили тотема
- почуття спорідненості з тотемом
- бажання перейняти у нього спосіб діяльності
- віра в можливість душевного спілкування з ним
- намір одомашнити тотема
42. Аніматизм – віра в живу основу всього сущого. Звідки вона береться?
- людина не розрізняє життя і смерті
- суще дає дихання, яке і є суттю життя
- людина споживає суще, тому живе
- органічне (біологічне) життя народжується з неорганічного
43. Анімізм – віра в те, що природними стихіями управляють цілеспрямовані духовні істоти. Що це дає людині?
- втілену мрію про власну волю
- формуються навички розумних дій
- твориться культ сили волі й розуму
- усвідомлюється духовна основа світу
- формується героїчна свідомість
- стверджується єдність людини і довкілля
- складається єдність народу на основі культу спільних героїв
44. Магія – віра в можливість духовного (засобами мистецтва) спілкування з духами природи. Чому вона є „бабусею сучасної науки” (В.Леві)?
- дисциплінує волю
- впорядковує (вгамовує) душевні порухи
- формує увагу
- стверджує віру в пізнаваність об’єкта
- налаштовує на духовну єдність з об’єктом
- формує здатність до абстрагування
45. Фетишизм – віра в наявність цілющих властивостей, які має або речовина, або дух об’єктів, що витікає з них. Що це означає?
- наявність духовного простору між об’єктами
- взаємозв’язки між ними
- єдність людини і природи
- „спілкування” об’єктів
- обмін речовиною та енергією
46. Про що свідчать прізвища: Вовк, Лисиця, Півень, Земляний, Душейко, Заєць, Травкін, Дубовик тощо?
47. Чому зоряне небо позначене знаками Зодіаку? Яка складова міфологічного світогляду тут проявляється?
- магія
- тотемізм
- фетишизм
- аніматизм
- анімізм
48. Де існують міфічні персонажі?
- в природі
- у свідомості людини
- у фантазіях душі
- у казках
- у творах мистецтва
49. Чому міфологія продукує безліч ідолів, богів, духів?
Тому що у людини:
- багата фантазія
- багато душевних бажань
- ототожнює слово і предмет
- людина залежна від них
50. Що таке чудо для людини?
- щось протиприродне
- щось незвичне
- щось бажане як дійсне в уяві
- ефект швидкодії
- нерозривність уявлень і предметної реальності
51. Чому міфічні герої постійно змагаються, ворогують між собою і людьми. Тому що
- хочуть бути головними
- так живуть люди
- демонструють масштаб можливостей
- міф – прояв дикої (природної) сили
- людина для себе самої суперечлива
- людина діє інакше вдень і вночі
- людина діє інакше наодинці і в суспільстві
52. Наведіть приклади магічних слів.
53. Який міфічний бог дав людям азбуку і цифри?
- Геракл
- Прометей
- Гефест
- Аполлон
- Гермес
54. Чи сприяє міфологія науковому дослідженню природи?
- так
- ні
- якоюсь мірою
Поясніть свій варіант
55. Чому людина схильна до залежності від витворів власної свідомості?
- вона її не усвідомлює
- так визначено природою
- через слабкість волі
- через страх відповідальності
- вона вірить в їх об’єктивне існування
56. У чому причина поділу засобами міфології народів на „своїх” і „чужих”?
- різні божества
- різні мови
- різні традиції і культи
- знімаються заборони (табу)
57. Релігія в перекладі з латини означає святість, зв’язок. Святим є зв’язок кого (чого) з ким (чим)?
- людини з людиною
- людини з історією людства
- людини з історією народу
- людини з книгами
- людини з Богом
- людини з природою
58. Релігійний світогляд заперечує міфологічний? Чому?
- через ідолопоклонство
- через розсіяність душевного погляду
- через ототожнення слова і предмета
- через фактичну відсутність самопізнання
- через віру в чудеса
59. Що спільного між словами ідея, ейдос, ідол, ідеал, відео, аудіо?
60. Релігія виходить із вродженої „гріховності” людини. В чому вона вбачає суть гріха?
- егоцентризмі вдачі
- ігноруванні Божих настанов
- схильності до матеріальних благ
- ідолопоклонстві
- нездатності знати добро і зло
- заздрості
- неспроможності любити ближнього
- смертності
61. Які позитивні наслідки визнання людиною вродженої гріховності? Це шлях
- соціалізації
- появи любові до ближнього
- започаткування мислення
- самопізнання
- поклоніння ідеалу
62. На вірі в що ґрунтується релігійний світогляд?
- Бога
- власні сили
- силу любові
- потойбічне життя
- чудеса
63. Бог це що (хто)?
- моральний ідеал
- фізична істота
- світова енергія
- об’єктивний розум
64. Як перекласти слово „євангеліє”? –
65. Бог це синонім
- світового розуму
- світової любові
- світової волі
- милосердя
- світової могутності закону
66. Чому люди не можуть пізнати сутність добра і зла?
- це відносні поняття
- людина не здатна мислити діалектично
- у кожного різне розуміння їх змісту
- через схильність мислити предметно, а не понятійно
- через егоцентризм природної вдачі
67. Богопізнання рівнозначне самопізнанню. Чому ж тоді більшість людей вірять у Бога?
- звичка до традиційних вірувань
- відчуття власної слабкості
- відчуття тимчасовості життя
- надія на воскресіння в майбутньому
- віра в чудесне властива людині від народження
68. Творення світу з нічого – це з чого?
- закону
- енергії
- поля
- мови
- мислення
- вічності й безкінечності
69. Нічого, ніщо – це те, що ми:
- сприймаємо
- відчуваємо
- маємо в уяві та уявленні
- пізнаємо
70. У чому має полягати матеріалізація духу?
- у предметному втіленні
- у діяльності людини
- у мовленні
- у мисленні
- це неможливо
71. Яке чудо визнає релігійно-світоглядне віровчення?
- воскресіння з мертвих
- зцілення хворих
- взаємоперетворення речей
- наявність розумної волі у людини
72. Раб – це „живий мертвий” за визначенням давніх єгиптян. Як Ви це розумієте?
73. Бог – єдиний. Він є любов і розум. Чому ж тоді віруючі люди постійно ворогують між собою, освячуючи війни іменем Бога?
- Бог для більшості – лише слово
- немає істинного розуміння сутності Бога
- через властиву людям суб’єктивність
- цьому сприяє церква
- фанатизм віри знищує любов
74. Диявол – антипод Бога. Що є диявольським у людині?
- заздрість
- завищена самооцінка
- надмірність бажань
- егоцентрична домінанта свідомості
- погордливість
75. Чому церква вороже ставиться до філософії, хоча релігійно-церковне віровчення фактично запозичене нею у філософії?
- відчуває провину за запозичення без дозволу
- фактично забороняє самопізнання
- через догматизм канонічних символів віри
- філософія розвиває повагу людини до себе
- через монополію на боголюдину
Тести до теми „Історія філософських вчень”
Давньокитайська філософія
1. „Не виходячи з подвір’я, можна пізнати світ. Не виглядаючи з вікна, можна бачити природне дао. Чим далі йдеш, тим менше пізнаєш”(Лао цзи). – Підготуйте відповіді на кожне судження під час семінару або вдома.
2. „Хто знає – не говорить. Хто говорить – не знає”(Лао цзи). – Як це розуміти?
3. „Спокій є головне в рухові”(Лао цзи). Спокій це
- постійний стан об’єкта
- незмінний стан об’єкта
- стан вічності
- закон
- вихідне (первинне) начало буття
4. „У давнину ті, хто слідував дао, не просвіщали народ, а робили його невігласом. Важко управляти народом, коли у нього багато знань. Управління постійно прагне до того, щоб у народу не було знань і пристрастей, а ті, хто має знання, не сміли б діяти”(Лао цзи). – Поміркуйте над цими судженнями і дайте можливі відповіді.
5. „Дао, яке може бути виражене словами, не є постійне дао. Ім.’я, яке може бути назване, не є постійне ім’я. Безіменне є початок неба і землі, а що має ім’я – матір всіх речей”(Лао цзи). – Поясніть всі три судження.
6. Принцип недіяння є головним у даосизмі. Недіяння – це
- пасивне споглядання буття
- самопізнання
- спосіб пізнання дао
- природовідповідний спосіб життя
- пізнання небуття
7. „Не мислити і не думати – це початок пізнання дао. Ніде не перебувати і ні в чому не бути завзятими – це початок безтурботного перебування в дао. Нічому не слідувати і не йти ніякою дорогою – це початок набуття дао”(Лао цзи). – Як це зрозуміти? Чи не вражає це Вас як студентів?
8. Інь – темне, важке, земне, жіноче начало; Ян – світле, легке, проникливе, небесне, чоловіче начало. – Чому так? Знайдіть синоніми до інь і ян.
9. Що означає ці?
- хаос
- першооснова
- єдине
- аморфне
- само тотожне
10. Що створює світ як єдність ян-ці та інь-ці?
- воля
- дао
11. Головні етичні категорії, згідно Конфуція, такі: (дайте український синонім)
- лі -
- жень -
- сяо -
- ді -
- чжун –
- чжень-мін
12. „Вчитель сказав: „Той, хто, повторюючи старе, пізнає нове, може бути наставником людей”(Конфуцій). Чому? – Тому що
- повторення – матір навчання
- повторення – ознака закону
- знаходить у ньому вічне, отже, сучасне
- позбувається суб’єктивності
13. „Вчитель сказав: „Учитись і не розмірковувати – даремно втрачати час; розмірковувати й не вчитись - згубно”(Конфуцій). – Поміркуйте над цим афоризмом і дайте відповідь, чому це вірно.
14. „Вчитель сказав: „Можна позбавити влади командуючого військом, але не можна примусити простолюдинів змінити свої наміри”(Конфуцій). – Тому що вони
- носії занадто обмежених знань
- занадто суб’єктивні
- діють переважно емоційно й афективно
- нездатні до абстрагування
15. „Вчитель сказав: „Лише найрозумніші й найдурніші не можуть змінитись”(Конфуцій). – Чому?
16. „Вчитель сказав: „Із тими, хто вище посередності, можна говорити про величне; з тими, хто нижче посередності, не можна говорити про величне”(Конфуцій). – Наведіть декілька характерних рис посередності.
17. „Вчитель сказав: „Того, хто не здатний по одному куту предмета скласти уяву про інші три, не потрібно вчити”(Конфуцій). – Складіть уяву про інші три кути.
18. „Вчитель сказав: „Вчиться так, нібито ви не в змозі досягти знань, начебто ви боїтесь їх втратити”(Конфуцій). – Для цього потрібно
- мати інтерес до навчання
- мати здібності
- постійно повторювати вивчене
- бути поруч із мудрими
- мати вільний час
19. „Вчитель сказав: „Шляхетна людина пред’являє вимоги до себе, низька людина пред’являє вимоги до людей”(Конфуцій). – Це тому, що вона
- заздрісна
- невихована
- егоцентрична
- невпевнена в собі
Давньоіндійська філософія
20. Головні категорії етичної свідомості давньоіндійської філософії
- карма (подайте український відповідник)
- дхарма
- сансара
- нірвана
21. Що таке Брахман?
- поле
- енергія
- вселенська людина пуруша
- духовна першооснова
- священик
22. Що буквально означає Будда?
- бог
- вчений
- просвітлений
- вчитель
- провідник
23. „Брахман є атман”. Що таке атман?
- тіло
- душа
- дихання
- серце
24. Душа людини складається з пран як органів душі. Оскільки Ви медики, назвіть ці прани, враховуючи, що йдеться про пізнавальні органи й здатності людини. Підказка: їх п’ять.
25. Чому, згідно вчення Будди, буття рівнозначне стражданню? – Тому що людина
- має надмірні бажання
- не стає на шлях пізнання
- заздрісна істота
- не здатна вгамувати бажання
- це стан природної залежності
- наслідок суспільної нерівності
26. Що означає стан нірвани?
- душевний спокій
- знання міри бажань
- небуття
- злиття душі з Брахманом
- це шлях перетворень-перевтілень
27. Восьмеричний шлях Будди включає –
- правильне розуміння
- правильні спонукання
- правильна мова
- правильна поведінка
- правильний спосіб життя
- правильні прагнення
- правильне мислення
- правильне споглядання
Це пізнавальні сходинки людини до істини. – В чому вона? –
28. Медитація це –
- спілкування з духами
- читання преси, книг
- зосередження пізнавальної уваги
- повна відреченість від буття
- цілеспрямована воля
29. Давньоіндійська література написана мовою санскриту. Скільки спільних слів з нею є в українській мові? - 100 150 200 250 300
30. Чому в давньокитайській і давньоіндійській філософській літературі учні не дискутують з учителем? – Назвіть декілька причин.
Антична філософія
1. Апейрон це - повітря
- вода
- першооснова
- вогонь
- земля (виходити з позиції Анаксімандра)
2. Що відбувається з тим, що змінюється?
- зникає назавжди
- відходить у небуття
- набуває інших модифікацій
- повертається до першооснови
- стає апейроном
3. Апейрон це - хаос
- повітря
- безкінечне
- невизначене (виходити з позиції Анаксімена)
4. Кому належить вчення про гомеомерії?
- Фалесу
- Аристотелю
- Анаксагору
- Емпедоклу
5. Нус, або розум, згідно Анаксагора, є активне начало буття, а матерія – страждальне начало. Чому?
- вона створена
- залежна від нуса
- може перейти в небуття
- має статус тимчасовості своїх форм
6. Гомеомерії складають начало матеріального буття. В його основі принцип подібності часток, з яких складається матерія. – З чим можна порівняти гомеомерії, якщо виходити з досягнень сучасної фізики, хімії, біології?
- елементарні частини
- атоми
- нейрони
- молекули
- ядра атомів
7. Філософія починається з натурфілософії, тому що
- людина є природною істотою
- людина з’єднується з природою через органи відчуття
- розум потрібно виробити самостійними зусиллями
- люди люблять мудрість, яку вони самі відчувають
8. Які світоглядні підстави були в Емпедокла для того, щоб у натурфілософські першостихії включити етичні принципи взаємодії?
- філософські
- міфологічні
- релігійні (поясніть обраний Вами варіант)
9. Дайте фізичні відповідники силам Любові й Ненависті, які є головними для Емпедокла
- Любов це – (у фізиці, хімії, біології)
- Ненависть – (у фізиці, хімії, біології, соціології)
10. Як Ви розумієте тезу Геракліта „багатознайство розуму не навчає”? – Підказка: для пошуку відповіді поставте максимально можливу кількість запитань до наведеної тези. Наприклад: „Що таке багатознайство?”, „Що є джерелом багатознайства, знань взагалі?”, „Як знати, що знаєш багато?” „Хто це може визначити?” і т.п.
11. Що таке стихійна діалектика?
- взаємодія стихій
- взаємоперехід стихій
- внутрішні зміни в межах окремих стихій
- мовне спілкування поміж людьми
12. Античні мудреці поділяли людей на кращих і звичайних, гірших, простих. Кращі це –
- мудрі
- досвідчені
- мислителі
- правителі
- олімпійські божества
13. Античні філософи поділяли знання на темні та світлі. Що є джерелом перших і других? –
14. Чому Геракліт, дивлячись на людей, плакав, а Демокріт – сміявся? – Назвіть декілька причин для цього.
15. Геракліту належить вислів „все тече, все змінюється”. Що все ж таки не тече й не змінюється з його власної точки зору? –
- вогонь
- розум людини
- закон
16. Геракліт вважав, що життя і смерть – одне і те ж. Його запитали: „Чому ж ти не помираєш?”. Він відповів: „Тому що це одне і те ж”. – Як це розуміти?
17. Сократ нібито говорив: „Я знаю, що я нічого не знаю, а інші й цього не знають”. Тоді з якою метою він майже щоденно проводив публічні бесіди з людьми? –
- щоб показати невігластво тих, хто заявляв про свої знання
- щоб чимось заповнити вільний час
- щоб пробудити у них інтерес до пізнання
- щоб розвинути навички автономного мислення
18. Платон вважав, що існує світ об’єктивних ідей. Як Ви розумієте об’єктивне? Це –
- закон
- природа
- природні предмети
- образи предметів
- ідеальні сутності
- те, що не залежить від свідомості людини
19. Платон стверджував, що речі всього лише тіні ідей. Як він розумів ідею? Як –
- мислення бога
- умодосяжне для людини
- міру речей
- зразок, ідеальна форма
- сутність самої ідеї
Який із варіантів він вважав головним?
20. Ідеї можна, за Платоном, –
- мислити
- сприймати
- розуміти
- створювати
- отримати через натхнення
21. Платон розумів бога як –
- творця світу
- чистого мислителя
- людиноподібну істоту
- першооснову сущого
- прообраз буття
22. Платон вважав космос „якоюсь мислячою живою істотою”(с.454). Яка складова міфологічного світогляду дає підстави для цього? –
- магія
- фетишизм
- аніматизм
- анімізм
- тотемізм
23. Сократ говорив: „Щонайменше держава має включати в себе чотирьох або п’ятьох людей”. Як можна назвати таку міні-державу? –
- група
- община
- сім’я
- однодумці
24. Сократ постійно ставив перед співбесідниками запитання, але не давав на них відповідей, коли вони не знали їх, кажучи, що він знає, що нічого не знає. З якою метою, в такому разі, він вів бесіди з людьми?
- пробудити інтерес
- показати себе мудрим
- провести вільний час
- підштовхнути до самопізнання
- принизити людей
25. Що є істина, яку шукав Сократ? Це –
- процес мислення
- предмети сприйняття
- незмінні ідеї
- ангели
26. Діалектика Сократа полягала в тому, що він шукав суперечності в судженнях (думках, „мнениях”) співбесідників. У чому причина суперечливості людських суджень? –
- мінливості думок
- мінливості душевного стану людини
- мінливості предметів і явищ буття
- невмінні мислити сутнісні ідеї буття
27. Чому сутність речей незмінна? Дайте відповідь самостійно. –
28. На якій підставі Платон вважав мудреців (філософів) кращими від усіх інших людей? Вони
- знають здібності людини
- керуються розумом
- позбавлені суб’єктивності
- здатні пізнати об’єктивне
- виходять із сутності умодосяжного
- постійно зайняті самопізнанням
29. У чому, за Платоном, полягає зміст ідеї блага? –
- вона об’єктивна
- належить загальносвітовому сущому
- є умодосяжною сутністю
- позбавлена протилежності
30. Ідея є образом розуму. А що таке розум? –
- пізнавальна здібність людини
- образ форм предметів
- образ істини
- світотворча сила буття
- закон
31. Платон стверджував, що пізнання людини пов’язане зі здатністю до пригадування. Що саме може (здатна) пригадати людина? –
- своє минуле
- образи предметів сприйняття
- фантастичні образи
- світотворчі ідеї
- перебування тіла в іншій душі
32. Розставте за порядком, визначеним самим Аристотелем, такі першопричини –
- матерія
- благо або ціль
- сутність буття речей
- початок руху
33. Філософія, за Аристотелем, є „мислення про мислення”. Спробуйте коротко це пояснити.
34. Що є ціллю пізнання (за Аристотелем)? Пізнання –
- явищ природи
- предметів природи
- суспільного життя людей
- самопізнання
- знання сутності речей
35. Відомий вислів Аристотеля: „Платон мені друг, але істина дорожча”. Що було істиною для Платона і що для Аристотеля? – Дайте відповідь самостійно.
36. На якій підставі Аристотель вважав філософію метафізикою? Тому що вона досліджує:
- матерію речей
- душевні стани людини
- правила мислення
- сутності речей
37. Аксіома, за Аристотелем, не може бути предметом доказу. Тому що вона:
- очевидна достовірність
- результат домовленості вчених
- незмінна сутність буття
38. Важливою категорією філософії Аристотеля є калокагатія. Яким чином вона пов’язана з поняттями істини, добра і краси? Дайте самостійну відповідь.
39. В естетиці Аристотеля катарсис означає очищення. Від чого? –
- знань
- душевних переживань
- матеріальних прагнень
- неспокою
- невірних поглядів
40. Хто, згідно Аристотеля, є рабом?
- чужинець
- полонений
- виконавець чужої волі
- нездатний до автономного мислення
41. На якій підставі Аристотель вважав монархічну владу найкращою? Тому що вона забезпечує:
- порядок в державі
- народ потребує сильної волі
- монарх здатен мислити автономно
- чітко означену відповідальність
42. Демократію і Платон, і Аристотель вважали найгіршою формою правління. Тому що –
- більшість нездатна до спільних дій
- не можна мислити колективно
- більшість не може бути відповідальною
- народ не є носієм єдиної волі
- народ не освітлений істинним знанням
43. Аристотель відкрив і сформулював основні закони мислення (закони формальної логіки). Закон тотожності вимагає, щоб зміст вихідних понять не змінювався впродовж обговорення (дослідження) будь-якої проблеми. Чи це можливо, якщо воно відбувається
- в часі
- душевний стан людини змінюється
- домовитись різним людям вкрай складно
- люди шукають не стільки істину, скільки славу.
Поясніть можливі негативні наслідки знаходження істини від наведених чинників.
44. Аристотель вважав право мірою соціальної справедливості. Як знайти рівну міру для різних людей? –
- дати адекватне визначення справедливості
- дати адекватне визначення міри
- індивідуальну міру визначити як справедливу
- нормативно закріпити право як засіб регуляції взаємин між людьми
Як би Ви визначили справедливість?
45. Епікур вважав стан атараксії найважливішим для людини. Що забезпечує цей стан? –
- байдужість
- сила характеру
- вольові зусилля
- знання головних загальних принципів
46. Епікур переконував, що кожній людині в будь-який час потрібно займатись філософією. Що дає філософія пересічній людині? –
- душевний спокій
- знання першооснов сущого
- відчуття щастя
- розуміння цінності життя
- найвище духовне задоволення
- віру в абсолютну чистоту Бога
- вона не розуміє її
47. За Епікуром, жити потрібно заради задоволення. В чому його сутність? У:
- відсутності тілесних страждань
- відсутності душевних страждань
- приємності від чуттєвих насолод
- приємності від розумного, морального і справедливого життя
- відсутності страху смерті
48. Що породжує в людині хибні думки (за Епікуром)? –
- нездатність мислити
- некритична довіра до чужих думок
- особливості чуттєвого сприйняття
- схильність до фантазування
- традиції попередніх поколінь
49. Епікур вважав, що безпечно людина може жити лише поза впливом натовпу. В чому небезпека натовпу для розумної (мудрої) людини? Він –
- агресивний до мислячих людей
- не розуміє змісту їх висловлювань
- заздрить їх умінню міркувати й мислити
- вони принижують звичайних людей (так їм здається)
- тільки наодинці можна мислити спокійно
50. Сенека писав, що „немає рабства ганебнішого, ніж добровільне”. Чому дуже багато людей обирають рабську вдачу? – Напишіть свої міркування з цього приводу: перерахуйте декілька причин.
51. Сенека стверджував: „Ми народжені єдинодержавною владою: підкорятись Богу – ось у чому наша свобода”. Чому Бог не забирає в людини свободи? Тому що –
- його не існує
- він є розум, а розум – це свобода
- забирати свободу може інша людина
- розум не принижує
- він ідеал моральної поведінки, без якого людина лише тварина
52. Чому філософи, як і інші люди, не можуть жити так, як пишуть чи говорять? Тому що вони –
- також люди
- лише в мисленні людина є ідеальною істотою
- вони пишуть для інших людей, а не для себе
- написане ними сприяє їх самовдосконаленню
- звичка формується раніше, ніж з’являється здатність до самокритики
53. Імператор Марк Аврелій зазначав: „Життя – боротьба і ходіння по чужині; посмертна слава – забуття. Але що ж може вивести на шлях? Ніщо, окрім філософії”. На який шлях буття вона виводить людину? –
- шлях мислення
- шлях самопізнання
- шлях природопізнання
- шлях свободомислення
- шлях розумно-вольової дії
54. Плотін вважав: „Тілесна природа настільки зла, наскільки причетна до матерії”. В чому її зло? –
- безмірності й безмежності
- постійній мінливості
- відірваності від духу
- повсякчасному впливі на душевні схильності
- закостенілості форм
Філософія середньовіччя та епохи Відродження
1. Тертуліан стверджував: „Відносно правила віри не знати нічого означає знати все”. Що це „все”, яке знає віруюча людина?
- Бог
- допізнавальний стан душі
- лукавство мислителів
- первинність людської суб’єктивності
2. Тертуліану нібито належить вислів: „Вірую, тому що абсурдно”. Що саме абсурдно?
- існування Бога
- існування світу
- власне існування
- наявність чуда
- можливість пізнати Бога
- воскресіння з мертвих
3. Яку форму, згідно Тертуліана, має душа людини?
- вона аморфна
- форму мислення
- форму бажання
- форму її тіла
- форму знання
4. Хто винен у гріховності людини? (за Тертуліаном)
- спокуса свободи вибору
- вона сама
- інші люди
- відсутність внутрішньої віри
- смерть як модус буття
5. Тертуліан вважав, що віра має випереджати пізнавальне мислення. Чому? –
- дає впевненість
- звільняє від сумнівів
- мислення ніколи не завершується
- вона вроджена, а мислення потрібно розвивати автономно
6. Августин відносив волю до визначальних ознак Бога. Чому? –
- людині не вистачає вольової концентрації
- для мислення потрібна воля
- воля творить матеріальний світ
- воля дається від природи як сила характеру
7. Пізнання світу, згідно Августина, пов’язане з пізнанням часу та вічності. Людина – це єдність душі, тіла й духу. В чому з цих складових представлена вічність, а в чому – час? Дайте відповідь.
8. Августин характеризував час як нинішнє минулого, нинішнє теперішнього та нинішнє майбутнього. Позначте, що в душі людини є
- нинішнє минулого це – (що?) –
- нинішнє теперішнього –
- нинішнє майбутнього –
9. Чому об’єктом пізнання має бути духовне, а не матеріально-предметне? Тому що (за Августином)
- воно вічне
- незмінне
- тотожне духовній сутності людини
- тотожне закону
10. Августин вважав, що філософія не стільки мудрість, скільки стан любові до мудрості. Чому любов до мудрості важливіша від самої мудрості? Тому що –
- любов не відчужена від людини
- мудрість не завжди власне надбання
- любов до мудреця породжує любов до мудрості
- чисте знання породжує інтерес, а не любов
- сама філософія є любов до мудрості
11. До пізнання, вважав Августин, ведуть авторитет і розум. На силу чого покладається –
- звичайна людина
- освічена людина
12. Які недоліки від того, що люди довіряють знанням, отриманим авторитетами? –
- формується догматизм і фанатизм
- не розвивається власне мислення
- відсутній поштовх до самопізнання
- формується культ авторитетів, а не Бога
- суспільство розколюється за кількістю авторитетів
13. Августин стверджував, що „ніяке почуття не є знанням”. А чим є почуття? –
- єдністю душі й тіла
- чимось мінливим
- непрогнозованим афектом
- проявом суб’єктивності людини
- проявом соціального в людині
14. Світ, згідно Августина, твориться з нічого. Це з чого? –
- матерії
- розуму Бога
- волі Бога
- форм його розумної волі
- Божого замислу
15. Яка найвища мета пізнання (за Августином)? –
- мати славу серед людей
- знати себе
- перебувати в стані душевної злагоди
- пізнати Бога
16. „Кожен, хто сумнівається в існуванні істини, в самому собі має щось істинне, на підставі чого він не повинен сумніватись, адже все істинне буває істинним не інакше, як від істини. У кому бачимо ми такий сумнів, там діє світло, не обмежене простором і часом, вільне від будь-яких примар цих умов”(Августин). Чому сумніви людини в процесі пізнання є проявом істинності в ній? – Поміркуйте і дайте відповідь на це питання самостійно.
17. Бог, вважав Аквінський, є чистою актуальністю мислення. Чому людина лише потенційно мисляча істота? Тому що вона –
- втомлюється від мислення
- обтяжена матерією тіла
- не народжена для мислення
- вміння говорити ототожнює з процесом мислення
- не вбачає користі в мисленні
18. Активність Бога, вважав Аквінський, зумовлена формотворчістю. Чиї погляди він наслідує? –
- Платона
- Епікура
- Аристотеля
- Августина
- Еріугени
19. Аквінат стверджував, що для пізнання Бога одних лише зусиль людського розуму недостатньо – потрібне одкровення. Як Ви розумієте одкровення? Це:
- інтуїція
- натхнення
- навіювання
- галюцинації
- сон наяву
20. Аквінат наводить п’ять способів доказу буття Бога. Він був первосвящеником, то чи не є це проявом його атеїзму, адже в Бога потрібно вірити. Ні, адже Бог це –
- ідеал розуму
- об’єктивний розум
- діє в людях, які не є у своїх діях розумними
- докази потрібні для обділених вірою
21. Бог дає першопоштовх буттю, завдяки чому воно починає рухатись. Як це розуміти? –
- буквально: як фізичну дію
- алегорично: як засіб пояснення звичайній людині
- метафорично: як засіб художньо-естетичного пояснення
- науково: як „початок” саморуху й саморозвитку буття
- йдеться про початок самопізнавального буття людини
22. Аквінат вважав, що рух є константою буття Бога. Що саме в ньому рухається? –
- весь організм
- він – нащадок олімпійських богів, які вели рухомий спосіб життя
- він – синонім кінетичної енергії світобудови
- він – актуальне мислення, неможливе без змін органу мислення
- він – аксіома як необхідний початок пізнавальної діяльності людини
23. Уважно прочитайте докази буття Бога Аквіната і спробуйте їх заперечити. Або, навпаки, додати щось до наведених аргументів. Зробіть це як домашнє завдання.
24. У чому причина недосконалості людини, якщо вона, за Аквінським, створена Богом? Людина –
- тимчасова істота
- обмежена у просторі
- не народжується з атрибутами Бога
- Бог розчарувався у тому, що створив людину
- людина розчарована в Богові від хибної думки про нього
25. С. Боецій вважав, що „добрі наміри відсутні насамперед у нещасних”, до яких він відносив переважну більшість людей. Це від того, що вони –
- не зайняті самопізнанням
- не зайняті світопізнанням
- мають помилкові уявлення про сенс життя
- розраховують на вдачу, Фортуну
26. Чому більшість людей, на переконання Боеція, прихильна до випадковості, до вдачі, до Фортуни, а не до Розуму? Тому що –
- від нездатності мислити
- їм тяжко здійснювати процес абстрагування
- у них емпіричний спосіб мислення
- від слабкої волі
- через тяжкі соціальні умови життя
- через заздрість до мислителів
- цьому сприяє церква
27. Як розуміти, що „вогонь життя” належить Розуму? (Боецій). Спробуйте висловити з цього приводу свої міркування.
28. Боецій стверджував, що порочні люди, яких більшість, взагалі не мають статусу буття в якості людей. Яка причина цього? –
- відсутність самопізнавальних дій
- афективний спосіб життя
- суб’єктивізм як спосіб життя
- незнання загальної основи світу
29. Чому правитель зобов’язаний бути суб’єктом Розуму? Тому що – (за Боецієм)
- розум управляє світом
- розум здатен подолати долю
- підлеглі люблять розум як властивість Бога
- розум незмінний, а доля мінлива
- розум забезпечує стан спокою для всіх видів буття
30. Що „бачить” розумне мислення? – (за Боецієм)
- вічність
- безкінечність
- цілісність буття
- загальне як закон буття
31. Д.Бруно стверджував, що Всесвіт єдиний, безкінечний, тому нерухомий, його не можна пересунути в інше місце. Чи вірно це? –
- так
- ні
32. Д.Бруно зазначав: „Глибинна магія міститься в умінні вивести протилежність, попередньо знайшовши точку об’єднання”. Що є такою точкою? –
- розум самої людини
- першооснова світу
- Бог
- об’єктивний розум
- всесвітній моністичний закон
33. Д.Бруно, посилаючись на авторитет Кузанця, говорив про єдність протилежностей мінімуму й максимуму. Як Ви розумієте єдність, наприклад, нуля й одиниці? – Дайте самостійну відповідь.
34. „Почуття не бачать безкінечності”, писав Бруно. Яка причина цього? –
- поріг сприйняття низький
- це не їх функція
- відчуття фізіологічно індивідуалізовані
- почуття мінливі
35. Істина, писав Бруно, міститься в чуттєвому об’єкті немовби в дзеркалі; в розумі засобами ____________________________, інтелекті – засобами _____________________________, у духові – у ___________________________. Заповніть підкреслене необхідними проявами істини.
36. Що для Д.Бруно слугувало першопричиною руху? –
- зовнішня сила
- Бог
- внутрішня сутність кожного об’єкта
- людське суспільство
37. Чому Д.Бруно заперечував наявність фіксованого центру Всесвіту? Тому що він –
- безкінечний
- множинний
- перебуває в постійному саморухові
- будь-що є центром
38. М.Монтень вважав, що звички заважають людині бути відповідальною істотою. Як їх подолати? –
- стати на шлях самопізнання
- не послуговуватись вірою в зовнішні авторитети
- позбутись церковної залежності
- максимально розвивати мисленнєві здібності
39. Чому думки мислителів, за Монтенем, не збігаються з думками звичайних людей? –
- ті не мають власних думок
- мислення є автономним актом
- народна свідомість завжди колективно-групова
- мислителі – виняток, а не правило
40. Філософія, зазначав Монтень, закінчується незнанням. Чому? Тому що вона –
- процес пізнання, а не результат
- будь-які знання суперечливі
- людина мінлива істота, а знання залежать від стану тіла
- мислення неможливе без сумнівів, оскільки є їх наслідком і продуктом.
41. Ф.Бекон відомий як засновник емпіричної філософії та методології пізнання. Емпіричне це –
- взяте з досвіду людства
- взяте з життєвого досвіду сучасності
- досвіду безпосереднього індивідуального сприймання
- цілеспрямованого пізнавально-чуттєвого досвіду
42. Ф.Бекон говорив про метод істинної індукції, яка дає можливість сформулювати так звані „середні аксіоми” на шляху „від відчування і частковостей до найбільш загальних аксіом” та найвищі істинні аксіоми, коли їх „виводять з відчувань і частковостей, піднімаючись безперервно й поступово, доки, нарешті, не приходять до найбільш загальних аксіом. Це шлях істинний, але не випробуваний”. Порівняйте ці два шляхи й зазначте відмінності між ними.
43. Ф.Бекон говорив про ідоли (привиди) свідомості, які заважають пізнанню. Це – ідоли театру, площі, печери та роду. Позначте проти кожного визначення ідолу його назву –
- знання на основі відчуттів швидше свідчення стану людини, а не стану об’єкта пізнання: це ідол ________
- люди схильні мати знання на основі довіри певним вченням: це ідоли __________
- люди часто довільно (свавільно) тлумачать слова, якими послуговуються у спілкуванні між собою: це ідоли ____________
- людина є суб’єктивною істотою, тому її судження є ідолами ____________
44. У чому різниця між емпіричним досвідом і емпіричним дослідом? (за Беконом) Вона в –
- стихійності досвіду
- багатооб’єктності досвіду
- цілеспрямованості досліду
- пізнавальному статусі досліду
45. Індукція як метод пізнання це наведення. Чого на що? –
- погляду на об’єкт сприйняття
- органів відчуття на об’єкт сприйняття
- мислення на умовиводи
- людини на шлях світопізнання
46. Дедукція як метод пізнання це виведення чого з чого? – (за Декартом)
- умовиводів із першооснов
- суджень із умовиводів
- умовиводів із понять
- першооснов із природи
47. Декарт зазначав: „Я мислю, отже, я існую”. Як він розумів мислення? Це:
- процес безпосереднього світовідчування
- процес логічного міркування
- процес пізнання загалом
- процес уявлення
- все перераховане разом
48. Декарт закликав людину в процесі пізнання послуговуватись сумнівами. Проте не допускав можливості сумніватись в існуванні Бога. Чому для Бога таке виключення? –
- зі страху перед церквою
- із любові до Бога
- із визнання Бога творцем світу
- Бог і є розумне мислення
- віра в Бога є основою моральності
49. Чому, за Декартом, лише знання Бога дає достовірні знання? Тому що –
- Бог – творець світобуття
- Бог – аксіома як початок пізнання
- Бог – синонім віри людини в розумну основу буття
- Бог – засіб формування людської гідності
50. Декарт вважав, що народи тим більше цивілізовані, чим більше вони займаються філософією. Чому? –
- вона соціалізує людину
- приклад життя філософа має позитивне враження
- народ поважає мудрого правителя
- мудрість робить людину шляхетною
51. Р.Декарт був переконаний у тому, що „знання не може бути досягнуте інакше”, ніж засобами дедукції. Чому індуктивні знання він не вважав істинними знаннями? Тому що вони –
- безпосередньо корелюють з предметно-речовим буттям
- у них слова неправомірно набувають статусу понять
- спосіб мислення обмежений життєвим досвідом людини
- знання належать не природі, а текстам
- не мають статусу об’єктивної необхідності
- значною мірою суб’єктивні
52. Декарт радив не починати пізнавальну діяльність без наявності методу, тобто точних, чітких і простих правил, які б спрямовували мислення до істини й не допускали помилок. Чому ж більшість пізнає методом проб і помилок? Тому що –
- людині вроджена допитливість
- людині взагалі складно дотримуватись будь-яких правил
- людині нелегко абстрагуватись від емпіризму власної свідомості
- правила дають математичні знання – елітарні за своєю суттю
53. Декарт стверджував, що „тільки з найпростіших і найдоступніших речей слід виводити найбільш сокровенні істини”. Чому в такому разі звичайні люди, які полюбляють іменувати себе „простими”, не відкривають саме такого роду істини? Тому що –
- їм не вистачає уважного споглядання
- вони схильні постійно переводити погляд з об’єкта на об’єкт
- їх спосіб мислення емпіричний, який не дає знання єдиної істини
- вони вірять в Бога не в собі, а назовні, тому не дослуховуються до себе
54. Д. Локк розрізняв первинні та вторинні якості. Позначте, які з цих якостей є первинними, які вторинними:
- форма –
- рух –
- колір –
- смак –
- щільність –
- запах –
55. Д.Локк сформулював ідею сенсуалізму таким чином: „порядок і зв’язок ідей такий же, як порядок і зв’язок речей, а тому немає в розумі нічого, чого б раніше не було у відчуттях”. Ідеї це –
- поняття
- образи речей
- стани тіла
- спогади пам’яті
- об’єкт мислення
56. Д.Локк вирізняв три ступеня (рівня) пізнання: інтуїтивне, демонстративне, чуттєве. Який вид пізнання зводиться до безпосереднього споглядання розумом ясних, чітких і виразних безсумнівних сутностей? Це –
57. Д.Локк стверджував, що сфера знань, заснованих на вірі, ширша від сфери знань розуму. Яка причина цього?
- віра не передбачає практичних доказів
- віра ґрунтується на одкровенні
- віра не належить до категорій пізнання
- віра не вимагає розумно-вольового способу пізнання
58. Дайте відповідь на те, в чому різниця між емпіризмом Ф.Бекона та сенсуалізмом Д.Локка. –
59. Б.Спіноза сформулював принцип філософії таким чином: „Не плакати, не сміятися, а розуміти”. Чому плач і сміх заважають пізнанню? Дайте самостійну відповідь. –
60. Б.Спіноза в одній зі своїх вихідних аксіом стверджував: „Все, що існує, існує або саме в собі, або в чомусь іншому”. Чи відноситься це до існування Бога?
- так - ні - якоюсь мірою - повною мірою
61. Аксіома Б.Спінози: „Що не може бути представлене через інше, має бути представлене саме через себе”. Що саме не може бути представлене через будь-що інше? –
- людина - природа - Бог
62. „Знання дії залежить від знання причин і містить у собі останнє” – ще одна аксіома філософії Б.Спінози. Як можна знати причину без дії? Для цього потрібно –
- допустити існування першопричини
- допустити існування Бога-творця
- обрати аксіоматичний метод пізнання
- виходити із субстанційної основи світобуття
63. Б.Спіноза використовує такі поняття, як субстанція, атрибут, модус. Як Ви розумієте їх зміст? –
64. Атрибутами субстанції, згідно Б.Спінози, є мислення і протяжність. Оскільки він стояв на позиціях пантеїзму, то чи означає це, що природа у всіх своїх проявах мислить? –
- так
- ні
Обґрунтуйте свій вибір варіанту відповіді.
65. Б.Спіноза стверджував, що „порядок і зв’язок ідей такий же, як порядок і зв’язок речей”. Які речі він мав на увазі? –
- природні тіла
- стан пізнавальної напруги душі
- понятійно оформлене мислення
- аксіоми пізнання
66. Свобода є пізнана необхідність – так стверджував Б.Спіноза. Необхідність чого саме? –
- існування Бога
- існування природи
- існування людини
- самої свободи
- самопізнання
67. Г.Лейбніц характеризував монаду як таку сутність, яка не має вікон і дверей. Як Ви це розумієте? –
68. Г.Лейбніц розділяв перцепцію та апперцепцію. Позначте, які якості свідомості відносяться до них –
- мимовільне сприйняття це –
- розумна воля це –
- цілепокладання це –
- осмислена дія це –
- мимовільна увага –
- зосереджена увага це –
- медитація це –
- звичайне споглядання довкілля це –
69. Що, за Лейбніцем, є розумною душею або духом? –
- перцепція
- сприйняття послідовності подій
- пам’ять про отримані враження
- пізнання вічних істин буття
- самопізнання
70. Г.Лейбніц говорив про прості монади як про ентелехії. Що це означає? Що вони здатні до –
- саморуйнування
- саморозвитку
- збереження вихідного стану
- переходу в інші модуси буття
- до потенційної енергії
71. Чому досвід послідовності сприйняття об’єктів буття не піднімає людину, на думку Лейбніца, на рівень набуття нею розумного досвіду? Тому що –
- це тваринний досвід
- розум не має предметних форм
- розум формує пізнавальна діяльність людини
- лише рівень самосвідомості, тотожний світопізнанню, є об’єктивним розумом
72. Г.Лейбніц розрізняв істини розуму та істини факту. Які з них є необхідними, а які випадковими? –
- істини факту - ____________________, істини розуму - _____________________
73. Лейбніц виходив із необхідності незаперечного визнання існування Бога. Що Бог для нього? –
- втілення справедливості
- творець світу
- вихідна гармонія світу
- розумна основа світу
- моральний ідеал
74. Лейбніц вважав, що людина як природна істота має деякі вроджені ідеї. Що це за ідеї? –
- природовідповідності
- ідею Бога
- ідеї як образи предметно-речового буття
- ідеї як вихідні принципи світоустрою
75. Чому, на думку Лейбніца та багатьох видатних мислителів, Бог – це математик? Поміркуйте над цим питанням і дайте відповідь.
76. Чому інтегральне та диференційне обчислення отримало назву вищої математики? Пригадайте для пошуку відповіді погляди Кузанського, Бруно, Ф.Бекона, Декарта, Лейбніца? Тому що, на відміну від звичайної арифметики, вона нічого –
- не враховує
- не пропускає
- не обмежує
- все об’єднує
- розвиває здатність до абстрагування
- уводить у світ мислення, позбавленого речових корелятів
77. Яка причина, за Лейбніцем, того, що елементарна математика не доходить до розуміння необхідності буття Бога? Вона в тому, що –
- це апеляція до природних об’єктів
- це використання органів відчуття
- відчуття втомлюються від розгляду дрібниць
- відчуття суб’єктивні
- відчуття схильні до перескакування з об’єкта на об’єкт
- світ нав’язується відчуттям поза їх бажанням
78. Чи можна вважати, що Лейбніц принижував роль відчуттів у пізнанні? Так -_____, ні - _____. Аргументуйте свою позицію.
79. Кант, заради досягнення об’єктивних знань, закликав послуговуватись апріорними знаннями. Апріорне це
- емпіричне
- інтуїтивне
- раціональне
- аксіоматичне
- логічно можливе
80. Кант говорить про принципи, які повинен давати пізнанню чистий розум. Чистий від чого? –
- від неосвіченості
- від суб’єктивності
- від упередженості
- від прихильності до певних вчень
- від віри
81. Як Кант називав науку, яка досліджує проблеми Бога, свободи, індивідуального безсмертя? –
- фізика
- етика
- право
- метафізика
- трансцендентальна філософія
82. Кант вважав, що питання розуму як суб’єкта пізнання до свого об’єкта такі: Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватись? Дайте відповіді на поставлені питання, обравши об’єктом самого себе. –
83. Кант виділяв два світи – ноуменальний і феноменальний. Позначте напроти наведених термінів, до якого зі світів вони належать –
- дерево –
- метал –
- розум –
- закон –
- людина –
- Бог –
- щастя –
84. Кант вважав, що віра значно потужніше, ніж розум, об’єднує людей, тому він має поступитись їй. Чому людині складно об’єднатись на основі розуму? Тому що –
- у людини слабка воля до пізнання
- людині складно абстрагуватись від образів сприйняття
- розумні люди не демонструють належний розуму спосіб життя
- заважає емпіризм свідчень життєвого досвіду
- розум не знає виключень, а кожна людина бажає для себе винятку
85. Кант визнавав антиномічність понять, тобто може існувати як одне, так і інше: є свобода, але також і необхідність; причина, але також і випадковість, світ обмежений в часі та просторі, але також вічний і безкінечний тощо. Чим це пояснюється? –
- різні люди по-різному розуміють зміст цих понять
- складністю чіткого й однозначного визначення понять
- їх належністю до різних сфер духовного життя людини
- існуванням світу феноменів та ноуменів
86. Кант стверджував, що категорії розсуду покликані впорядковувати емпіричний досвід людини. Яка категорія при цьому визнається головною? –
- причина
- закон
- час
- простір
87. Кант говорить про трансцендентальну єдність апперцепції. Що це означає? –
- емпіричну пам’ять людини
- образний ряд свідомості
- схематизм аналітичного мислення
- синтетичну єдність явищ
- об’єктивність апріорного знання
- визнання існування Бога і чистого понятійного розуму
88. Кант розрізняв категоричні моральні імперативи поведінки людини – практичний і теоретичний. Позначте, який із них є тим або іншим:
- дій так, щоб максими твоєї волі могли претендувати на статус всезагальних, вселюдських - ____________
- людина в жодних ситуаціях не може використовуватись як засіб, а завжди як ціль - __________________
89. Гегель вважав вчення Канта проявом суб’єктивного ідеалізму, хоча той намагався обґрунтувати апріорні схеми мислення як об’єктивні. Яка причина цього? –
- свідчення чуттєвого досвіду не є знаннями
- довільно взяті апріорні поняття є проявом суб’єктивності
- віра не є критерієм об’єктивності загального
- філософія, ставлячи межі розуму, не є продуктивною
- апріоризм не може дати системно-цілісне знання
90. Гегель виходив із того, що існує об’єктивний дух історії. Чому він об’єктивний? Тому що –
- вже відбувся
- незмінний
- випереджає в часі сучасність
- діє на людину попри її суб’єктивну волю
- є духом загальнонародним, загально-соціальним
91. Із чого, на думку Гегеля, починається побудова системи знання? –
- зі сприйняття об’єктів
- з постановки мети
- з пошуку вихідної аксіоми
- з початку знання на основі замкненого на собі процесу мислення
92. Що, згідно вчення Гегеля, є предметом філософії? –
- природа
- суспільство
- історія пізнання
- пізнавальне мислення
- людина
- розум
93. Неосвічений спосіб мислення, за Гегелем, той, коли мислять про щось інше, ніж те, в чому є мислення. У чому є мислення? –
- об’єктах природи
- об’єктах виробництва
- наукових текстах
- поняттях і категоріях логіки як теорії пізнання
94. Що є, як переконував Гегель, чуттєвою стихією мислення? –
- усне мовлення людини
- написані тексти
- наукові експерименти
- предмети матеріальної культури
- духовна культура
- граматика мови
95. Гегель стверджував, що молодь потрібно виховувати освітою, в основі якої наука логіки. Чому? –
- вона знімає суб’єктивізм індивідуального сприйняття
- вчить абстрагувальним здібностям
- має чіткі закони мислення
- позбавлена повчальності
96. Чому Гегель говорив про систему абсолютного знання, абсолютну ідею, абсолютний метод, абсолютну істину? Що для нього і для філософії взагалі означає абсолютне? –
- незмінне
- вічне
- винятково об’єктивне
- відокремлене від сучасності
- відокремлене від природних форм буття
97. Яке знання Гегель вважав конкретним? –
- емпіричне
- історичне
- науково-теоретичне
- системно-цілісне, підпорядковане абсолютному методу
98. Хто, на думку Гегеля, мислить абстрактно – освічена чи неосвічена людина? Дайте відповідь і обґрунтуйте її. - _______________________________________________________________________________
99. Чому, на думку Гегеля, лише в кінці пізнавального процесу, початком якого є змістовно пусте вихідне поняття чистого буття, ми приходимо до поняття науки й наукових понять? Тому що –
- збігається історія пізнання та емпірична історія
- поняття збагачені історією пізнання, тому є наукою життя
- поняття набувають об’єктивного змісту
- формується система наукових понять як єдність ідеї життя та ідеї пізнання
100. Гегель виходив із того, що категорії пізнання як необхідні сходинки до абсолютно-об’єктивної істини витісняють зі сфери духу саму необхідність і відкривають людині шлях свободи. Чому свобода можлива лише в сфері духовної діяльності? Дайте відповідь самостійно - ______________________________________
101. Гегель розробив метод діалектичної логіки, вважаючи діалектику абсолютним методом пізнання, оскільки вона дає можливість розглянути й прослідкувати становлення знання в розвитку. Яка головна причина цього? Діалектика дає –
- визначення понять
- виводить їх з єдиного вихідного начала
- постійно дотримується понятійної єдності знання
- формує системно-цілісне знання
- дисциплінує свідомість розумною волею
102. Гегель визначав поняття як діалектичні протилежності, або як „своє інше, своє рідне”. Дайте відповідь, які з нижче наведених понять є діалектично протилежними, а які ні –
- „юнак - дівчина” –
- „чоловік - дружина” –
- „додавання - множення” –
- „асиміляція - дисиміляція” –
- „людина - тварина” –
- „людина - природа” –
- „небо - земля” –
- „кількість - якість”
Пошук відповідей здійснюйте виходячи з того, що протилежності єдині в сутності.
103. Гегель часто послуговується поняттями „в собі”, „для себе”, „в дійсності”. Спробуйте розібратись, що означає, наприклад, знання в собі, для себе, в дійсності. Пошук вести відносно людини.
104. Фейєрбах вважав, що не можна, як це робив Гегель, починати побудову системно-цілісного знання з поняття чистого буття, оскільки це вірно лише для мислителів. Тоді з чого, на його думку, слід починати побудову системи знання?
- із вивчення духовної спадщини людства
- із емпіричного досвіду людства
- із життєвого досвіду самої людини
- із цілісної безпосередньо достовірної народної чуттєвості
105. У чому, як переконував Фейєрбах, проявляється безпосередня чуттєвість народу найбільшою мірою? –
- у мистецтві
- у релігії
- у філософії
- у всіх формах чуттєво-практичної свідомості людини
106. Фейєрбах визначав мислення як здатність людини взаємопов’язано читати євангеліє людських почуттів. Як Ви це розумієте? Спробуйте прочитати свої почуття в понятійній загальнородовій формі.
107. Чому Фейєрбах вважав ідеалістичну філософію свого вчителя Гегеля „філософією мізантропії”? Тому що
- не кожна людина розумна „для себе”
- людині досить складно абстрагуватись від своїх почуттів
- людина не є логічною істотою в безпосередньому житті
- розум „не любить” людину, тому вона „не любить” розум
108. Фейєрбах пропонував мислити не силогістично, тобто логіко-понятійно, а парадоксально-афористично, оригінально. Що це дає для пізнання?
- поштовх для роздумів
- розвиває любов до лаконічності суджень
- формує категоріальний устрій людської чуттєвості
- формує єдність індивідуальних і соціальних почуттів
109. Фейєрбах стверджував, що стан афекту єднає індивіда з родом. Як Ви, як майбутній медик, можете це прокоментувати?
110. Фейєрбах був невдоволений тим, що система діалектичного знання Гегеля не передбачає наявності розуму у читача, слухача, оскільки мислить за нього. Мислення, на його переконання, акт самодіяльний: філософ не вчить мисленню, а лише демонструє своє власне мислення, яке не є монологом, а діалогом розуму з досвідом. У цьому є сенс, але до чого це може призвести? До –
- суб’єктивного ідеалізму
- соліпсизму
- наївного реалізму
- емпіризму знань
- антинаукового світогляду
- ненависті до мислителів
111. Фейєрбах визнавав вихідною категорією антропологічної філософії чуттєвість. Які поняття її визначають? Перерахуйте основні _______________________________________________________________
112. Головними категоріями, які визначають сутність людини, за Фейєрбахом, є любов, розум, воля. Які з них відносяться до
- філософії ______________
- релігії ______________
- міфології ______________
Обґрунтуйте свій вибір.
113. Фейєрбах закликав мислити не як філософ, а як мисляча істота. В чому різниця?
Некласичні форми філософських вчень
114. Яка проблема була головною для розвитку класичної філософії?
- співвідношення буття й небуття
- співвідношення матерії та свідомості
- співвідношення розуму й волі
- обґрунтування методології пізнання
- побудова наукової системи пізнавального мислення
115. Яка головна причина занепаду класичної філософії?
- демократизація суспільного життя
- усвітнення („обмирщение”) філософії
- наявність свободи слова
- право на оригінальність
- протест проти системних знань
- потреба у вольовій домінанті поведінки
- реабілітація емпірично-дотичної свідомості
116. У чому полягає ірраціоналізм філософії Маркса та Енгельса, адже вони постійно наголошували на розумній природі людини і можливості розумної організації суспільного життя? –
- апеляції до народних мас
- виключно негативному ставленні до ідеалістичної філософії
- включення практики до теорії як критерію істини знань
- намаганні обгрунтувати матеріалістичне розуміння історії
117. Маркс писав, що у Гегеля діалектика „стоїть на голові”, тому потрібно поставити її „на ноги”. Як Ви це розумієте, адже людина мислить не ногами, а головою.
118. Маркс писав, що розум існував завжди, але не завжди в розумній формі. Які форми розуму Ви вважаєте нерозумними найбільшою мірою? –
- судження здорового глузду
- художньо-естетичні судження
- судження індивідуального досвіду
- безапеляційні некритичні судження
- судження, в основі яких вчення лише одного мислителя
119. Маркс стверджував, що філософи попереднього періоду лише пояснювали світ, а проблема полягає в тому, щоб змінити його. Як саме філософ, на його думку, своєю філософією здатен змінити світ? –
- дати йому інше пояснення
- розробити принципово інші методи пізнання
- дати чіткі й однозначні визначення вихідних понять
- розробити методи практичної діяльності
- визначити головного суб’єкта історичної дії
120. Маркс писав, що дійсні завдання, як це само собою зрозуміло, не є зрозумілими само собою. Поясніть це, виходячи з того, що Ви студент, а саме: „Чому Вам незрозуміла проблема з першого прочитання?”
121. А.Шопенгауер стверджував: „Світ є моя уява”. Яка філософська позиція тут має місце? –
- суб’єктивно-ідеалістична
- соліпсизм
- психологічний сенсуалізм
- феноменологічний ідеалізм
- ірраціоналізм
122. „Ти з себе повинен зрозуміти природу, а не себе з природи. Це мій революційний принцип” (А.Шопенгауер). У чому полягає революційність такого принципу? –
- зміні об’єкта пізнання, яким стає сама людина
- в зобов’язувальному характері принципу
- в апеляції до інтроспекції, а не до об’єктного відображення
- в органічному поєднанні об’єктивного й суб’єктивного
123. А.Шопенгауер свою філософію виразив у тезі: „Світ – це самопізнання волі”. Що таке воля? –
- певна природна схильність людини
- свідомо вироблена ціль
- закон всесвітнього тяжіння
- нестримне прагнення до чогось
- людський розум
124. Яким чином можна пізнати світову волю?
- через пізнання природи
- через пізнання суспільства
- через пізнання власного характеру
- через афекти
- через досягнення мети
125. А.Шопенгауер вважав егоїзм проявом волі до життя. Визначте своє ставлення до такої позиції.
126. А.Шопенгауер писав: „Мотивація – це причинність, видима зсередини”. Спробуйте пояснити, як можна відкрити мотивацію „зсередини”?
127. Ф.Ніцше вважав первинним прагненням людини волю до влади. Над ким?
- своїми бажаннями
- своїм розумом
- моральними імперативами
- іншими людьми
- людством взагалі
128. Ф.Ніцше дав образ надлюдини. Наведіть властиві їй риси характеру.
129. Чому надлюдина є продуктом міфологічного типу світогляду?
- він не знає поділу на життя і смерть
- героїзує будь-які бажання людини
- подає безліч прикладів боголюдей
- не породжує моральних сумнівів
- культивує фізичні достоїнства людини
130. Яким чином, за Ніцше, християнська мораль сприяє духовній деградації суспільства?
- обмежує волю людини до життя
- ставить високу планку розвитку, недосяжну для людини
- апелює до слабкої людини
- провокує протест проти заборон
- надмірно абстрагує від природних бажань людини
131. Ніцше стверджував: „Бог помер”. Як це розуміти?
132. Яким чином, за К’єркегором, система філософського знання нищить буття?
- знання не тотожне буттю
- система не властива людині як суб’єктивній істоті
- людині складно сприйняти об’єктивний статус знання
- система віддаляє людину від самопізнання власної суб’єктивності
- людина – істота не діалектична, а монологічна
133. Що таке екзистенція в розумінні К’єркегора?
- прояв людської суб’єктивності
- суперечливість індивідуального буття людини
- парадоксальність буття людини в суспільстві
- необхідність відповідального вибору
- відсутність варіативності в напружених життєвих ситуаціях
134.Поясніть, як Ви розумієте екзистенційні категорії, запропоновані К’єркегором?
- існування – чого? кого?
- парадокс – в чому?
- страх – перед ким? чим?
- історія – чия? чого?
- провина – в чому? чия? перед ким, чим?
- страждання – з якої причини? з приводу чого?
135. Розум, руйнуючи віру, робить, вважав К’єркегор, великий гріх. У чому він?
136. Сартр вважав, що існування випереджає сутність. Як це розуміти?
- людина не є суб’єктом пізнання
- вона не стає на шлях самопізнання
- не здатна адекватно пізнати об’єкт
- чуттєва свідомість первинна відносно раціональної
- людина звикає жити раніше, ніж починає розуміти сенс життя
137. Сартр вважав, що людина приречена на свободу, але втікає від неї. Чому?
- свобода передбачає індивідуальну відповідальність
- будучи природно й соціально залежною, людина не бажає свободи
- бути вільним серед невільників психологічно некомфортно
- більшість не замислюється над проблемою свободи
- бути в масі для звичайної людини краще, ніж наодинці
- свобода обтяжує бажанням когось наділити нею
138. Як розуміти Сартра, який оголошував екзистенціалізм гуманізмом? Тому що
- акцентується увага на людській суб’єктивності
- зміст існування максимально індивідуалізований
- не засуджує людину за будь-який життєвий вибір
- не ставить перед людиною якихось обов’язкових цілей
- сприймає людину такою, якою вона існує в повсякденності
139. Головною проблемою філософії є проблема самогубства (Камю). Як це розуміти?
- як фізичне самовбивство
- як неодмінна смерть кожного новонародженого
- як духовна обмеженість
- як неможливість, будучи соціальною істотою, знати себе як самість
- як прояв конформізму (схильність до стадної поведінки)
140. Камю стверджував, що людина живе в ситуації абсурду. В чому він?
- люди не чують голосу розуму
- люди не живуть природовідповідно
- будучи смертними, люди фактично ігнорують її
- люди не реагують на об’єктивність часу
- люди як мислячі істоти не здатні змінити стиль і спосіб мислення
141. Камю закликав жити згідно принципу: „Не існує завтрашнього дня”. Чому?
- завтра буде те ж саме
- це фізичний вимір буття, а не соціальний
- якщо ставити цілі на завтра, людину підстерігають розчарування
- в такому випадку обезцінюється сьогоднішній день
- людина народжується без сприйняття часу, тому їй ближча вічність