Рекомендації студентам, що проходять практику в закладах охорони здоров’я Засоби безпеки при роботі з кров'ю та іншими біологічними рідинами/тканинами

1.) При роботі з кров'ю, біологічними рідинами/тканинами обов'язково використовуйте засоби особистого захисту, які зменшують ризик професійного зараження чи передачі.

2.) Обов'язково одягайте рукавички, якщо передбачається контакт рук з кров'ю чи іншими потенційно інфікованими матеріалами.

3.) Одягайте засоби особистого захисту такі як халат чи фартух, чи обидва разом, під час тих процедур, де можливе розбризкування крові, біологічних рідин чи інших потенційно інфікованих матеріалів.

4.) Мийте руки так швидко, як це можливо, після зняття рукавичок чи інших засобів особистої безпеки та перед і після контакту з пацієнтами і біологічними матеріалами.

5.) Користуйтесь марлевою чи одноразовою маскою та засобами захисту для очей (окуляри, екрани) під час процедур, коли можливе розхлюпування, розбризкування, розпилення крові і інших потенційно інфікованих матеріалів, попадання їх на слизові оболонки рота, носа та очей.

6.) Користуйтеся маскою для захисту від захворювань, які передаються повітряно-крапельним шляхом.

7.) Викидайте використані гострі одноразові інструменти в контейнери, які не можна проколоти.

8.) Матеріали для лабораторних досліджень транспортуйте, зберігайте і знешкоджуйте, використовуючи спеціальне маркування, відповідні ємкості і засоби.

9.) При наданні невідкладної допомоги використовуйте спеціальні засоби, такі як маски для дихальних апаратів, обладнання для вентиляції.

10.) Якщо відбувся незахищений контакт з кров'ю чи іншими потенційно інфікованими матеріалами, терміново дбайливо промийте місце контакту водою з милом. Про укол голкою чи попадання крові/інших потенційно інфікованих матеріалів на слизові оболонки негайно повідомте викладача або керівника практики.

Обробка рук до і після виконання маніпуляції

В лікувальному закладі існує багато потенційних джерел інфекції: пацієнти, персонал, відвідувачі, апаратура, інструменти, білизна і т.п. Хворі можуть бути інфіковані патогенними факторами як із зовнішнього середовища, так і своїми власними у випадку серйозного ослаблення імунітету. Буквально будь-який мікроорганізм може бути потенційним збудником у імуноослабленому організмі пацієнта. Більшість цих збудників існує в зовнішнім оточенні пацієнта і попадає в його організм шляхом прямого контакту чи шляхом контакту із забрудненим матеріалом. У багатьох випадках внутрішньолікарняним інфекціям можна було б запобігти неухильним дотриманням правил асептики при догляді за пацієнтом і при виконанні лікувально-діагностичних процедур.

У зв'язку з тим, що руки персоналу дуже часто (у 80% випадків) є переносниками інфекції, дуже важливо вміти мити і ставитися до цього з належною відповідальністю.

Миття рук після прямого контакту з пацієнтами або з забрудненим матеріалом, а також перед контактом зі схильним до інфікування пацієнтом, вагітною, породілею є найбільш важливим і ефективним профілактичним заходом як для власного захисту, так і для зниження ризику ВЛІ. Передусім слід нагадати, що на руках можуть бути золотистий стафілокок, епідермальний стафілокок, ентерокок, ешерихія колі, сальмонела, вірус гепатиту А тощо.

Частина мікроорганізмів на шкірі є постійною, частина — непостійною (транзиторною).

Постійні мікроорганізми (наприклад, епідермальний стафілокок) не лише виживають, а й розмножуються у поверхневих шарах шкіри.

Транзиторна мікрофлора — результат свіжого зараження — має обмежений термін життя на шкірі. Вона може бути представлена патогенними мікроорганізмами (золотистий стафілокок, ешерихія колі тощо), які потрапляють на руки з колоній мікроорганізмів інфікованих пацієнтів або інфікованого обладнання.

Ураховуючи кількість патогенних мікроорганізмів, які передаються через руки, важливо розуміти, що миття рук — серйозний дієвий захід профілактики ВЛІ і гарантія безпеки медичного персоналу.

Мити руки потрібно:

• одразу після контакту з інфікованим матеріалом (кров та інші біологічні рідини), а також із пацієнтами і предметами догляду за ними;

• одразу після зняття захисних рукавичок.

Розрізняють три рівні деконтамінації (знезараження) рук: соціальний, гігієнічний, хірургічний.

Соціальний рівень: миття не дуже забруднених рук водою з милом дає змогу видалити зі шкіри більшість транзиторних мікроорганізмів.

Соціальне оброблення рук проводиться:

• перед споживанням їжі;

• після відвідування туалету;

• перед доглядом за пацієнтом і після нього;

• у разі забруднення рук.

Після поверхневих контактів з пацієнтом (наприклад, вимірювання AT) мити руки не обов'язково.

Гігієнічний рівень — це найефективніший метод видалення і знищення мікроорганізмів під час оброблення рук.

Гігієнічне знезараження рук проводиться:

• перед виконанням інвазійних процедур;

• перед доглядом за пацієнтами з ослабленим імунітетом;

• перед доглядом за раною і після неї;

• п

  

  Миття рук

  еред здійсненням катетеризації сечового міхура і після нього;

• перед надяганням гумових рукавичок і після знімання їх;

• після контакту з біологічними рідинами пацієнтів або після можливого мікробного зараження.

Техніка гігієнічного миття рук:

долоня до долоні;

права долоня над тильною стороною лівої;

ліва долоня над тильною стороною правої;

долоня до долоні, пальці однієї руки в міжпальцевих проміжках іншої;

обертальне тертя великих пальців;

обертальне тертя долонь.

Після висушування шкіру рук слід знезаразити 70 % етиловим спиртом. Перед миттям і після миття рук кран необхідно відкривати і закривати за допомогою чистої паперової серветки.

Речовини-антисептики, які використовуються для миття рук

Водні

Спиртові

Повідон-йодний розчин з миючим засобом, що містить 0,75% доступного оду. Змочити руки чистою водою, змочити миючим речовиною (3-5 мл у залежності від його складу) чи ретельно намилити. Мити руки 1-15 сек, застосовуючи описаний вище метод і висушити. 4% розчин хлоргексидину біглюконату з миючим засобом.

0,5% розчин хлоргексидину чи повідон-йодний розчин у 70% ізопропанолі чи етанолі, 60% розчин ізопропанолу чи 70% розчин етанолу зі зм'якшувачем (наприклад, 0,5% гліцерину). Нанести на руки не менш 3 мл 70% чи спирту антисептичного спиртового препарату зі зм'якшувачем і розтирати, доки не стане сухим. Спирт більш ефективний, чим водні антисептичні розчини, але при значному забрудненні рук може знадобитися попереднє миття. Спирт є ефективним, коли необхідна швидка дезінфекція рук при відсутності води чи рушників.

Хірургічний рівень — це спеціальне оброблення рук, яке здійснюється перед кожним хірургічним втручанням.

Таким чином, миття рук після безпосередніх контактів із пацієнтами або зараженим матеріалом є одним із найважливіших та найефективніших профілактичних заходів як для власного захисту, так і для зниження ризику ВЛІ.

Особливості хірургічної обробки рук

Речовини:	Ті ж, що і для гігієнічного миття рук. При застосуванні спиртового препарату його наносять 2 рази по 5 мл. Кожну порцію розтирають до висихання.
Обробка:	Тривалість збільшується до 2-3 хв.; охоплює зап'ястки і передпліччя.
Наявність годинника і перснів:	Знижує ефективність обробки.
Стерильні щітки:	Використовуються тільки для нігтів, застосовують тільки один раз на початку робочого дня.

Хірургічне оброблення рук передбачає:

видалення з поверхні рук бруду;

знищення на шкірі рук бактерій;

ущільнення, дубіння шкіри рук для закриття проток сальних і потових залоз;

нешкідливість засобів оброблення.

Гігієна рук акушерок пологових залів, медичних сестер операційно-перев'язу вального блока:

необхідно берегти руки від механічних ушкоджень (подряпини, садна, тріщини);

ретельно підстригати нігті, видаляти задирки, оберігати рукивід контакту з інфікованим матеріалом;

під час роботи не носити на руках обручки, персні, браслети;

при контакті з предметами та шкірою пацієнтів, забрудненими патогенними мікроорганізмами, необхідно використовувати стерильні гумові рукавички та інструменти;

після кожного забруднення біологічними рідинами необхідноспочатку продезінфікувати руки 3 % розчином пероксиду водню, потім промити руки проточною чистою водою, висушити і обробити їх 70 % етиловим спиртом.