ВКНЗ

Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я. Франка

Лекція № 5

Тема. Ринки виробничих ресурсів та доходи у ринковій економіці.

Мета. Розглянути ринкову економіку, відтворити принципи її організації. Ознайомити студентів з новими економічними термінами: ринок, ринковий механізм, ціна, конкуренція. Визначити роль та місце конкуренції в сучасній ринковій економіці. Вчити студентів орієнтуватись у проблемах розвитку підприємництва, ринкових відносин.

Хід заняття

1. Ринки виробничих ресурсів.

2. Ринок праці. Попит і пропонування на ринку праці. Види, форми та системи оплати праці.

3. Особливості ринку землі. Попит і пропонування землі. Земельна рента. Ціна землі та причини її диференціації. Роль держави в організації ринку землі.

4. Ринок капіталів ( кредитних ресурсів). Попит і пропозиція на ринку капіталів. Відсоток. Причини відмінностей у відсоткових ставках. Роль банків в організації ринку капіталів

5. Особливості ринку інформації. Попит і пропонування інформації. Ціна інформації. Доход власника інформаційних ресурсів.

Обладнання і література.

1. Бобров В.Я. Основи рикової економіки і підприємництва. - К. 2003.

2. Чухно А.А. Основи економічної теорії. – К. „Вища школа”, 2001.

3. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. - К. 2003.

Форма організації навчання – лекція

ВСТУП

Від давніх часів ринок сприймали як місце (простір), де відбувається купівля-продаж товарів. Однак таке тлумачення рин­ку є справедливим лише частково. У сучасному суспільстві зростає кількість товарів, покупців і продавців; водночас з'являються нові форми купівлі товарів і послуг: через пошту, телефон чи мережу багаторівневого маркетингу тощо. Ураховуючи це, правильніше вважати, що ринок — це обмін, який ґрунтується на засадах гро­шових відносин. Саме ринок виконує роль механізму, що узгоджує інтереси виробників та споживачів і забезпечує розв'язання фун­даментальних питань економіки.

Ринок у широкому розумінні являє собою взаємопов'язану систему різних видів ринків, які розрізняють за певними ознаками. Один із головних критеріїв поділу ринків — економічне призначення товарів, що є об'єктом торгівлі. Відповідно до цього критерію роз­різняють ринок споживчих товарів і послуг, ринок виробничих ре­сурсів, ринок грошей, ринок цінних паперів, валютний ринок тощо.

До цього часу ми приділяли основну увагу вивченню рин­ку споживчих товарів і послуг, на яких споживачі с покупцями, а фірми — продавцями. Далі ми зосередимося на дослідженні рин­ків виробничих ресурсів.

1. Ринки виробничих ресурсів.

Ринки основних виробничих ресурсів — це ринки зем­лі, праці, капіталу, що використовуються для задоволення вироб­ничих потреб.

Необхідні для виробництва ресурси фірми купують на спе­цифічних ринках, які називаються ринками факторів виробництва або ресурсів. Продавцями на цих ринках виступають домогосподарства та інші фірми, які володіють тими чи іншими ресурсами.

Усі фірми враховують ціни факторів виробництва, які вони купують у процесі прийняття рішення про те, що і як виробляти. Таким чином, ринки ресурсів є невід'ємною частиною кругообігу товарів і послуг, що циркулюють між фірмами й домогосподарствами в ринковій економіці.

Ринки ресурсів, як і всі інші, регулюються силами попиту та пропозиції. Попит фірми на фактори виробництва має спільні риси для всіх видів ресурсів. Закон попиту також справедливий для ринку ресурсів, як для ринку готової продукції: чим вищою є ціна ресурсу, тим меншим за інших рівних умов буде обсяг по­питу на нього. Проте пропозиція кожного з ресурсів має свої спе­цифічні особливості. Розглянемо їх детальніше.