Практичне заняття: змістові та методичні особливості

Мета: ознайомити студентів з темою «Практичне заняття: змістові та методичні особливості»; розглянути питання про специфіку, основні завдання практичного заняття, типи та види практичних занять та методичні особливості.

Завданням лекції є зацікавлення студентів саме у проведенні практичних занять, виховати професійну спрямованість та прагнення в подальшому вдосконалювати свої знання та уміння.

План

1. Практичне заняття, його особливість та основний зміст.

2. Типи та види практичних занять.

3. Методичні особливості.

Використана і рекомендована література:

1. Карандашев В.Н. «Методика преподавания психологии» СПБ «Питер», 2009 г.

2. Пасніченко В.В., Радчук В. М. «Підготовка та проведення практичних занять з психології» Чернівці, Вид-во «Кнлги XXI ст.»

3. Богданова Д.Я. Практические занятия по психологии. — М.: Просвещение, 1985.

4. Марнезинська П. Є., Тарновські О.С. Психологія. Методичні поради - Чернівці «Рута», 2001.

Практичне заняття, його особливість та основний зміст

При вивченні конкретних тем будь-якого навчального предмета важливе місце належить закріпленню знань, умінь та навичок, що здійснюється на практичних заняттях.

Якщо основна мета лекційного курсу методики викладання психології - забезпечення повної орієнтації студента в теоретичних проблемах виучуваної дисципліни, то призначення практичних занять - активне включення і практичне оволодіння студентами цими теоретичними знаннями.

Практичне заняття – це така форма навчального заняття, а також навчальної взаємодії викладача і студента, при якій викладач організовує розгляд студентами окремих методичних теоретичних положень і формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання відповідно сформованих завдань.

Структура практичних занять:

1. вступ викладача;

2. відповіді на запитання студентів по неясного матеріалу;

3. практична частина як планова;

4. заключне слово викладача.

Найважливішою стороною будь-якої форми практичних занять є вправи. Основа у вправі - приклад, який розбирається з позицій теорії, розвинутої в лекції. Як правило, основна увага приділяється формуванню конкретних умінь, навичок, що і визначає зміст діяльності студентів - рішення задач, графічні роботи, уточнення категорій і понять науки, що є передумовою правильного мислення й мови. Проводячи вправи зі студентами, слід спеціально звертати увагу на формування здатності до осмислення і розуміння.

Мета занять повинна бути зрозуміла не тільки викладачеві, а й слухачам. Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували наростання складності виконуваних завдань, відчували позитивні емоції від переживання власного успіху в навчанні, були зайняті напруженою творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і продуктивне педагогічне спілкування. Навчають, повинні отримати можливість розкрити і проявити свої здібності, свій особистісний потенціал. Тому при розробці завдань і плану занять викладач повинен враховувати рівень підготовки та інтереси кожного студента групи, виступаючи в ролі консультанта і не пригнічуючи самостійності та ініціативи студентів.

Критерії оцінки практичного заняття:

• Цілеспрямованість: постановка проблеми, прагнення пов'язати теорію з практикою, з використанням матеріалу в майбутній професійній діяльності;

•  Планування: виділення головних питань, пов'язаних з профілюючими дисциплінами, наявність новинок у списку літератури;

• Організація семінару: вміння викликати і підтримати дискусію, конструктивний аналіз всіх відповідей і виступів, заповненість навчального часу обговоренням проблем, поведінка самого викладача;

• Стиль проведення семінару: жвавий, з постановкою гострих питань, що виникає дискусією або млявий, не збуджує ні думок, ні інтересу;

• Відносини "викладач - студенти" поважні, в міру вимогливі, байдужі, байдужі;

• Управління групою: швидкий контакт зі студентами, впевнену поведінку в групі, розумне і справедливе взаємодію зі студентами або, навпаки, підвищує тон, спирається в роботі на лідерів, залишаючи пасивними інших студентів;

• Зауваження викладача: кваліфіковані, узагальнюючі чи ні зауважень; Студенти ведуть записи на семінарах: регулярно, рідко або не ведуть.

Для проведення практичного заняття Вам знадобиться:

- План проведення практичного заняття;

- Методичні вказівки щодо досліджуваної навчальної дисципліни;

- Основні і допоміжні матеріали;

- Робочий журнал викладача.

Інструкція

1. Отже, у вашому розкладі стоїть «практичне заняття» (лабораторні заняття у вузах значаться саме як «лабораторні»). Теми та питання і завдання для практичних занять, як правило, відображені в робочій програмі відповідної навчальної дисципліни. При необхідності їх можна коригувати. Подбайте про те, щоб план семінарського заняття, включаючи список рекомендованої літератури, студенти отримали заздалегідь - за кілька днів до його проведення.

2. Подумайте про форму проведення практичного заняття. При вивченні гуманітарних і соціальних дисциплін основним видом практичних занять є семінар. Найчастіше це обговорення трьох-чотирьох питань з усіма студентами групи або заслуховування доповідей та рефератів окремих студентів. Ви також можете використовувати інтерактивні методи навчання: дискусії, роботу в мікрогрупах, ділові ігри, розбір кейсів (ситуаційних завдань), індивідуальні та групові презентації.

3. Вивчення дисциплін математичного та природничого циклу має свою специфіку. При проведенні «практик» упор робиться на вирішенні типових завдань і виконанні вправ (семінар з вищої математики). Якщо це лабораторно-практичне заняття, студентів навчають техніці експерименту і роботі з обладнанням, приладами, інструментами і т.д. Власне лабораторні роботи (лабораторні практикуми) вимагають особливих умов для проведення і виділяються як особливий вид занять.

4. Під час проведення практичного заняття тримайте в голові його структуру і намагайтеся все розрахувати за часом. Семінар, наприклад, зазвичай передбачає вступне слово викладача, потім контроль теоретичних знань та / або виконання практичних завдань, далі йде підведення підсумків. Ділова гра вимагає іншої організації і структурування часу. Типовою проблемою новачків є або занадто поспішне розгляд всіх запланованих питань, або, навпаки - катастрофічний брак часу (встигли розібрати тільки одне запитання з трьох).

5. Слідкуйте за тим, щоб обговорення питань практичного заняття проходило в психологічно комфортної атмосфері. Уникайте як надмірного дистанціювання від студентів, так і проявів панібратства. Направляйте і підтримуйте діалог студентів не тільки з собою, але й один з одним, контролюйте шум в аудиторії. Заохочуйте правильні відповіді й оригінальні судження, роз'яснює незрозумілі моменти і коректно поправляйте допущені студентами неточності і помилки.

На практичному занятті основна увага викладачів направлено на коротке обговорення найбільш складних теоретичних питань, організацію самостійної роботи студентів.

Студенти приходять на практичне заняття, заздалегідь підготувавшись до нього.  Самостійність роботи студентів при підготовці до практичного заняття і безпосередньо на практичному занятті забезпечується наявністю методичних вказівок для студентів для кожного практичного заняття. У методичних вказівках повідомляється:

Тема заняття.

1. Мета заняття: навіщо необхідно засвоювати навчальний матеріал даної теми.

2. Завдання заняття: конкретні знання та вміння, які студент повинен придбати.

3. Перелік основних термінів.

4. Навчальні питання, розбираються на занятті.

5. Структура заняття: методи проведення, форми контролю та хронологічна карта заняття.

6. Орієнтовна основа дій студента при виконанні кожного завдання: що робити, як робити, як фіксувати результат роботи і т.п.

У більшості випадків структура практичного заняття має наступний вигляд:

1. Організаційна частина (перевірка присутніх, призначення чергових).

2. Мотивація до навчальної діяльності: викладач повідомляє мету заняття і значення досліджуваного матеріалу, що формуються знань і умінь для подальшої навчальної діяльності студентів та професійної діяльності лікаря.

3. Актуалізація опорних знань: викладач, ставлячи питання, витягує з пам'яті студентів базові відомості, необхідні для вивчення теми заняття.

4. Розбір теоретичного матеріалу, необхідного для успішного виконання завдань практичного завдання: розповідь викладача (мікролекція), усний індивідуальний чи фронтальний опитування студентів, бесіда і т.п.

5. Загальна орієнтовна основа самостійних дій студентів на занятті: викладач повідомляє: що і як студенти повинні робити, виконуючи лабораторні роботи або вирішуючи ситуаційні задачі.

6. Контроль успішності виконання студентами навчальних завдань: усний індивідуальний чи фронтальний опитування, письмова тестова контрольна робота з теми заняття (вона може бути проведена на наступному занятті після позааудиторної самостійної роботи).

7. Підведення підсумків, висновки, оцінка роботи.

8. Повідомлення домашнього завдання.