- •Міністерство освіти і науки України
- •Конспект лекцій
- •Дисципліна «цивільний захист» вступ
- •Перелік питань для самостійної роботи
- •Тема 1. Основи цивільної оборони та цивільного захисту України
- •Тема 2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Тема 3. Захист населення і території від надзвичайних ситуацій
- •Рекомендована література
- •1. Роль і завдання цивільної оборони в надзвичайних ситуаціях.
- •2. Організаційна будова і принципи функціонування цивільної
- •3. Основні положення міжнародного права з питань захисту населення
- •Лекція 2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •1. Джерела виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та їх класифікація
- •2. Загальні характеристики іонізуючих випромінювань
- •3. Вплив іонізуючих випромінювань на живий організм
- •4. Норми радіаційної безпеки
- •5. Чинники хімічних речовин. Класифікація небезпечних шкідливих, хімічних речовин (ншхр)
- •6. Основи прогнозування хімічної обстановки
- •Лекція 3. Захист населення і території від надзвичайних ситуацій
- •1. Концепція захисту населення від надзвичайних ситуацій
- •2. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •Укриття в захисних спорудах забезпечує захист людей від вражаючих факторів ядерного, хімічного, біологічного зараження та стихійних лих (ураганів, снігових заносів).
- •Структурно сховища складаються з основних і допоміжних приміщень (рис.3.1).
- •3. Засоби індивідуального захисту
3. Вплив іонізуючих випромінювань на живий організм
На місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами, у людей, тварин можуть виникати радіаційні ураження, обумовлені зовнішнім та внутрішнім опроміненням.
Зовнішнє загальне опромінення виникає від дії γ-випромінювань. Внутрішнє опромінення спричиняє дія радіоактивних речовин, які потрапили всередину організму з повітрям, їжею, водою, а також через шкіру і слизові оболонки.
Основну дозу опромінення організм отримує за чотири доби: у першу добу – до 63 % сумарної дози до повного розпаду радіоактивних речовин, а за три доби – до 72 % загальної дози.
Опромінення може бути одноразовим і багаторазовим. Одноразовим вважається опромінення, яке одержане за перші чотири доби, а опромінення одержане за більш ніж чотири доби – багаторазовим.
Залежно від дози опромінення зовнішнє γ-опромінення спричиняє гостру або хронічну хворобу. Гостра променева хвороба поділяється на чотири ступені:
- перша (легка) доза дорівнює 100-200 рад, характеризується загальною слабкістю, головним болем, уражені люди одужують;
- друга (середня) доза дорівнює 200-400 рад, характеризується нездужанням, розладом функцій нервової системи, люди одужують через декілька місяців, однак бувають ускладнення хвороби;
- третя (важка) доза дорівнює 400-600 рад, стан здоров’я важкий, різко зменшується кількість лейкоцитів і еритроцитів, без лікування хвороба приводить до смерті (50%) опромінених людей;
- четверта (надзвичайно важка) доза більша 600 рад, хвороба схожа з третім ступенем, але протікає дуже важко, у 80-100 % випадках призводить до смерті.
Тривале надходження всередину організму невеликої кількості радіоактивних речовин або опромінення невеликими дозами призводить до розвитку хронічної променевої хвороби. Її основні прояви виражаються у різноманітних функціональних розладах у діяльності нервової системи та внутрішніх органів.
Дія випромінювання на організм людини мають наступні особливості:
- малі кількості поглинутої енергії випромінювання можуть викликами глибокі біологічні зміни в організмі;
- наявність прихованого або інкубаційного періоду прояву дії іонізуючого випромінювання (період уявного благополуччя);
- дія від малих доз додається чи накопичується (ефект кумуляції);
- Випромінювання впливає не тільки на даний живий організм, а й на його потомство (генетичний ефект);
- різні органи живого організму мають не однакову чутливість до опромінення (найбільш чутливі кровотворні, кістковий мозок, селезінка і статеві органи);
- одноразове опромінення у великих дозах призводить до тяжких наслідків, ніж багаторазове у невеликих дозах;
- вплив іонізуючих випромінювань на організм не відчувається, у людей немає органу почуття, який сприймає ІВ;
- радіоактивні речовини у організмі людини відкладаються вибірково (стронцій - 90 в кістках, цезій - 137 у м’язовій тканині, йод – в щитовидній залозі).
Поглинута енергія від іонізуючих випромінювань різних видів викликає іонізацію атомів і молекул речовин, у результаті чого вони руйнуються.
Речовини, які утворилися, володіють хімічною активністю, взаємодіють з біологічними речовинами і викликають їх зміну.
Ніякий вид іншої енергії в тій же кількості при впливі на людину не призводить до тяжких наслідків, як енергія іонізуючого випромінювання.
Наприклад, теплова енергія в 5 Дж на 1 кг маси людини підвищує температуру тіла t на 0,001 С (це теплова енергія, що міститься у склянці гарячого чаю), а у вигляді іонізуючого випромінювання 5 Дж/кг = 5 Гр = 500 рад викличе важку променеву хворобу.
Саме іонізація та збудження атомів та молекул середовища обумовлюють специфіку дії ІВ.