2.2. Склад пояснювальної записки

ПЗ подається до захисту у скріпленому виг­ляді та повинна містити наступні складові, які підшиваються в записку у зазначеному порядку:

• титульний аркуш (підписується студентом та керівником);

• аркуш завдання (підписується студентом та керівником);

• перелік умовних позначень (при необхідності);

• зміст (перелічують заголовки розділів, підрозділів, параграфів, додатків і вказують номери сторінок, з яких вони починаються);

• вступ;

• теоретична частина;

• виконання перетворень функції;

• опис схеми електричної функціональної;

• опис схеми електричної принципової;

• розрахунки складності, швидкодії та споживаної потужності схеми;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки (схеми функціональна та принципова).

2.3. Склад графічного матеріалу

Графічний матеріал бажано виконувати з використанням спеціалізованих програмних пакетів, призначених для створення та обробки графічних зображень (ACAD, Corel Draw і т.д.) та систем автоматизованого проектування електричних схем (PCAD та інші). Можливе виконання креслень простим олівцем або чорною тушшю з дотриманням вимог державних стандартів України. Виконуються три креслення на стандартних листах наступних форматів (в залежності від змістовного наповнення):

• схеми електричні функціональні – А1 або А2;

• схеми електричні принципові – А1 або А2;

• графічні зображення таблиць, кубів та карт мінімізації (в залежності від умов завдання) – А1 або А2.

3 Вимоги до пояснювальної записки

У тексті ПЗ обов’язкова наявність посилань на джерела, з яких запозиченні відомості, використані в курсовому проекті. Запозичені відомості викладаються у довільній формі, супроводжуються коментарями та зробленими на підставі аналізу висновками виконавця курсового проекту. Неприпустимим є дублювання тексту джерела в курсовому проекті, але за необхідності можливе наведення окремих речень та виразів після посилання на джерело (запозичені фрагменти тексту при цьому беруться в лапки). При використанні в тексті загальновживаних термінів посилання на джерела, в яких вони також використовуються, не потрібні.

3.1. Вступ

Вступ – початок викладення змісту ПЗ. Заголовком повинно бути слово “Вступ”, написане окремим рядком з великої літери.

У вступ необхідно коротко охарактеризувати сучасний стан проблеми, задачі, питань, які розробляються у курсовому проекті, а також мету роботи. У вступі доцільно обґрунтувати по суті необхідність проведення проекту, вказати на галузь, до якої відноситься теоретична розробка і проектований пристрій.

3.2. Теоретична частина

Робота над конструкторським проектом взагалі починається з аналізу ТЗ. Конструктори-розробники спочатку виявляють, аналізуючи ТЗ, що нового повинно бути в пристрої, чим він буде відрізнятися від прототипу.

Якщо ж розробники не знайомі з класом таких пристроїв, то вони просто будуть нездатні аналізувати ТЗ, а повинні будуть спочатку засісти за технічну літературу, потім вивчити технічну документацію на прототип. І лише підготувавшись, вони будуть здатні зайнятися аналізом ТЗ і пошуком шляхів задоволення потреб.

Студент приступає до проектування один, з досить загальними уявленнями про пристрій, проект якого йому належить розробити, і без досвіду проектування. Тому він повинен використовувати доступні йому джерела інформації – технічну літературу, лекційний та методичний матеріал. Одним із важливих етапів проектування є синтез структурної схеми пристрою, яка в принципі може бути реалізована не лише одним способом. Якість структурної схеми, яка розуміється як міра її близькості до деякої невідомої оптимальної схеми, цілком визначається знаннями, досвідом і творчими завдатками розробника. Невдалий вибір структури потребує в подальшому її зміни, що пов’язано з витратами часу і засобів, в іншому випадку буде підлягати оптимізації можливо далеко не оптимальна структура. Тому так важливо перед проектуванням розширити і поглибити свої знання про пристрій, що проектується.

Починаючи роботу над проектом, необхідно підібрати літературу з теми проекту і за нею добре ознайомитися з теоретичними питаннями та існуючими схемними рішеннями щодо проектованого пристрою. Першим результатом вивчення літератури повинен бути теоретичний огляд.

Огляд являє собою короткий літературно оброблений конспект друкованих видань і лекційного матеріалу. Він повинен складатись з фрагментів теорії перемикальних (булевих) функцій і синтезу комбінаційних схем. Студент на власний розсуд вибирає найістотніший текс-товий матеріал, який має містити ілюстрації (рисунки, схеми, таблиці).

Серйозна робота над оглядом значно підвищує науковий рівень студента, розширює кругозір і є запорукою успішного виконання проекту. Огляд входить в проект як істотна його частина. Середній обсяг огляду 8–12 с. Після написання огляду можна приступати до аналізу і уточнення завдання, перетворень булевої функції та синтезу структурної схеми пристрою.