У зеніті слави (1687-1703)

В 1689 році, після повалення влади короля Якова II, Ньютон був у перший раз вибраний у парламент від Кембриджського університету й засідав там більше року. Друге обрання відбулося в 1701-1702 роках. Існує популярний анекдот про те, що він взяв слово для виступу в палаті громад тільки один раз, попросивши закрити вікно щоб уникнути протягу. Насправді Ньютон виконував свої парламентські обов'язки з тою же сумлінністю, з якою він ставився до всіх своїх справ.

Близько 1691 року Ньютон серйозно занедужав ( швидше за все, отруївся в ході хімічних дослідів, хоча є й інші версії — перевтома, втрата важливих результатів при пожежі й вікові недуги). Близькі побоювалися за його розум; кілька збережених його листів цього періоду дійсно свідчать про щиросердечний розлад. Тільки наприкінці 1693 року) здоров'я Ньютона повністю відновилося.

В 1679 році Ньютон познайомився в Трініті з 18-літнім аристократом, аматором науки й алхімії, Чарльзом Монтегю (1661-1715). Імовірно, Ньютон зробив на Монтегю найсильніше враження, тому що в 1696 році, ставши лордом Галіфаксом, президентом Королівського товариства й канцлером Казначейства ( тобто міністром фінансів Англії), Монтегю запропонував королеві призначити Ньютона доглядачем Монетного двору. Король дав свою згоду, і в 1696 році Ньютон зайняв цю посаду, покинув Кембридж і переїхав у Лондон. З 1699 року він стає керуючим («майстром») Монетного двору.

Для початку Ньютон досконально вивчив технологію монетного виробництва, упорядкував документообіг, переробив облік за останні 30 років. Одночасно Ньютон енергійно й кваліфіковано сприяв проведеній Монтегю грошовій реформі, відновивши довіру до ґрунтовно запущеної його попередниками монетній системі Англії. Інфляція в країні різко знизилася. Срібну монету, раніше неповновагу, почали робити на спеціальних верстатах і по ободкові їх ішов напис, так що злочинне сточування металу стало неможливим. Стара, неповновага срібна монета за 2 року була повністю вилучена з обігу й перекарбована, випуск нових монет зріс, щоб устигати за потребою в них, якість їх покращилася.

Однак чесна й компетентна людина на чолі Монетного двору влаштовував не всіх. З перших же днів на Ньютона посипалися скарги й доноси, постійно з'являлися комісії з перевірки. Як з'ясувалося, багато доносів надходили від фальшивомонетників, роздратованих ньютонівськими реформами. Ньютон, як правило, байдуже ставився до лихослів'я, але ніколи не вибачав, якщо воно торкалося його честі й репутації. Він особисто брав участь у десятках розслідувань, і більш 100 фальшивомонетників були вистежені й засуджені; при відсутності обтяжуючих обставин їх найчастіше висилали в північноамериканські колонії, але кілька ватажків були страчені. Число фальшивих монет в Англії різко скоротилося.

У квітні 1698 року Монетний двір у ході «Великого посольства» відвідав російський імператор Петро I; на жаль, подробиці його візиту й спілкування з Ньютоном не збереглися. Відомо, однак, що в 1700 році в Росії була проведена монетна реформа, подібна до англійської. А в 1713 році перші шість друкованих екземплярів 2-го видання «Початків» Ньютон вислав імператорові Петру в Росію.

Символом наукового тріумфу Ньютона стали дві події 1699 року: почалося викладання системи світу Ньютона в Кембриджі (з 1704 року — і в Оксфорді), а Паризька академія наук, оплот його опонентів-картезіанців, обрала його своїм іноземним членом. В 1703 році помер тодішній президент Королівського товариства лорд Джон Сомерс, який за 5 років свого президентства відвідав засідання Товариства лише двічі. У листопаді Ньютон був вибраний його спадкоємцем і управляв Товариством до кінця життя — більше двадцяти років. На відміну від своїх попередників, він особисто був присутній на всіх засіданнях і зробив усе для того, щоб британська Академія зайняла почесне місце в науковому світі. Число членів Товариства росло ( серед них, крім Галлея, можна виділити Денні Папена, Абрахама де Муавра, Роджера Котса, Брука Тейлора й ін.), проводилися й обговорювалися цікаві експерименти, якість журнальних статей значно покращилося, фінансові проблеми були зм'якшені. Товариство обзавелося платними секретарями й власною резиденцією (на Фліт-Стріт), витрати на переїзд Ньютон оплатив зі своєї кишені. У ці роки Ньютона часто запрошують у якості консультанта в різні урядові комісії, а принцеса Кароліна, майбутня королева Великобританії, годинами веде з ним у палаці бесіди на філософські й релігійні теми.