Аналіз результатів оцінювання стійкості цеху, висновки і пропозиції щодо підвищення стійкості:

1. Цех може опинитися в зоні середніх руйнувань з максимальним надмірним тиском 22,46 кПа.

2. Границя стійкості цеху до дії ударної хвилі Р_{ф lim} = 15 кПа.

Оскільки Р_{ф lim} < Р_{ф lim max}, то цех нестійкий до дії ударної хвилі.

3. Найслабшим елементом є верстати.

4. Можлива шкода: збитки від утрати до 25 – 60 % виробничого фонду, збитки від втрати здоров’я до 50 % працівників цеху.

5. Межу стійкості цеху доцільно підвищити до рівня очікуваного максимального надмірного тиску (22,46 кПа).

6. Вжити таких заходів щодо підвищення стійкості цеху:

– підвищити стійкість будівлі цеху обладнанням контрфорсів, підкосів, рамних конструкцій;

– кабельну електромережу і трубопроводи прокласти під землею;

– уразливі елементи верстатів закрити захисними кожухами;

– зробити запас уразливих конструкцій та елементів обладнання для відновлення порушеного виробництва в кількості: для будівлі цеху – до 45 %, верстатів – 60 %, трубопроводів – 25 %, кабельних мереж – 25 %.

7. Поставити питання перед керівництвом об’єкта аварії щодо зменшення запасу пропану на вибухонебезпечному об’єкті до рівня добової потреби.

Частина іі

Оцінювання надійності захисту виробничого персоналу машинобудівного заводу з використанням захисних споруд

Умова. Оцінити надійність захисту працівників ділянки №1 машинобудівного заводу з використанням захисних споруд, маючи необхідні вихідні дані і характеристики.

Оцінювання захисних споруд за місткістю

Вихідні дані:

На машинобудівному заводі є такі захисні споруди з паспортними даними:

Кількість працівників найбільшої зміни N = 790 ос., (столярний цех – 125 ос., шліфувальний цех – 280 ос., механічний цех – 330 ос., КБ – 55 ос.).

Характеристики захисних споруд машинобудівного заводу

Тип, номер захисної споруди	Площа приміщень, м2			Висота  приміщень		Аварійний вихід
	Для людей з санітарним постом	Допоміжних
		ФВП, санвузли	Тамбур шлюз
ПРУ 1	30	6	–		2,4	є
Сховище 8	210	75	10		2,4	є
Сховище 12	210	75	10		2,4	є

1. Визначаємо місткість захисних споруд за площею:

• ПРУ: М_пру =

• сховище №8: М₈ =

• сховище №12: М₁₂ = ,

2. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за об’ємом приміщень:

• ПРУ: М_пру = = = 57ос.,

• сховище №8: М₈ =

• сховище №12: М₁₂ =

3. Визначаємо загальну місткість всіх захисних споруд на заводі (за меншим значенням):

М_з = М_пру+ М₈ + М₁₂ = 60 + 420 + 420 = 900ос.

4. Визначаємо коефіцієнт місткості:

Км =

5. Визначаємо потрібну кількість нар у приміщеннях для людей(Н). Висота приміщень (h = 2,4 м) дозволяє встановити двох’ярусні нари (одні нари на 5 осіб):

• ПРУ: Н_пру = ;

• сховище №8: Н₈ = ;

• сховище №12: Н₁₂ = .

Висновки.

1. Оскільки коефіцієнт місткості захисних споруд 1,14, то захисні споруди дозволяють вкрити всіх робітників найбільшої зміни (з наявністю резервних місць на 60 осіб).

2. Слід придбати 180 двохярусних нар для всіх захисних споруд.

Оцінювання захисних споруд за захисними властивостями

Вихідні дані:

• віддаленість об’єкта від точки прицілювання R_r = 2,6 км ;

• очікувана потужність ядерного боєприпаси q = 100 кт ;

• вид вибуху – наземний;

• ймовірне максимальне відхилення центру вибуху боєприпаси від точки прицілювання r_відх = 0,4 км ;

• швидкість середнього вітру V_св = 50 км/год ;

• конструкції захисних споруд розраховані на надмірний тиск: ПРУ – 25 кПа; сховище №8 ΔР_ф.зах = 200кПа; сховище №12 ΔР_ф.зах = 200кПа;

• Коефіцієнт ослаблення радіації ПРУ К_{осл.зах} = 300; сховище №8 і сховище №12 К_{осл.зах} = 2500.

1. Визначаємо потрібні захисні властивості споруд:

а) для захисту від ударної хвилі: враховуючи, що ΔР_ф.потр = ΔР_ф.max, розраховуємо ΔР_ф на мінімальній відстані від об’єкта до ймовірного центру вибуху :

R_min = R_r – r _відх = 2,6-0,4 = 2,2 км.

За значенням Rmin = 2,2 км, потужність боєприпасу q = 100 кт приназемному вибуху визначаємо ΔР_ф.max:

ΔР_ф.max = ΔР_ф.потр = 40 кПа;

б) для захисту від радіоактивного зараження К _{осл.потр} розраховуємо за формулою:

К _{осл.потр} = ;

К _{осл.потр} =

2. Визначаємо наявні захисні властивості захисних споруд:

а) від ударної хвилі відповідно до вихідних даних:

для ПРУ ΔР_ф.зах = 25кПа  ; для сх. № 8 і 12 ΔР_ф.зах = 200кПа  ;

б) від радіоактивного зараження: відповідно до вихідних даних для ПРУ К_{осл. зах} = 300  для сх. № 8 і 12 К_{осл. зах} = 2500_.

3. Порівнюємо захисні властивості захисних споруд з потрібними:

а) за ударною хвилею: для ПРУ ΔР_ф.зах < ΔР_ф.потр   ; для сх. № 8 і 12 ΔР_ф.зах > ΔР_ф.потр ;

б) за іонізувальним випромінюванням: для ПРУ К_{осл. зах} < К_{осл. потр.;} для сх. № 8 і 12 К_{осл. зах} > К_{осл. потр..}

З порівняння видно, що захисні властивості ПРУ не відповідають потрібним, тому виключаємо їх з подальшого розгляду відносимо в резерв.

Сховища №№ 8 і 12 забезпечують захист людей, що в них перебувають, у максимальній кількості по 420 осіб.

4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

К_зв =

Висновок.

ПРУ не забезпечує потрібного захисту людей і з подальшого оцінювання виключається; захисні властивості сховищ №8 і №12 відповідають вимогам і забезпечують захист всіх працівників найбільшої зміни.

Оцінювання систем життєзабезпечення захисних споруд

Оцінювання системи повітропостачання

Вихідні дані:

• об’єкт розташований в I кліматичній ;

• система повітрозабезпечення включає: у сховищі №8 – 2 комплекти ФВК-1; у сховищі №12 – 2 комплекти ФВК-1;

• можливості одного комплекту V за режимом І – 1200 м³/год; за режимом ІІ – 300 м³/год;

• зараження атмосфери чадним газом не очікується.

1. Визначаємо, які режими роботи має забезпечувати система повітропостачання. Через те, що на об’єкті не очікується зараження атмосфери чадним газом, система повітрозабезпечення повинна забезпечити роботу в двох режимах: «Чистої вентиляції» (режим І) і «Фільтровентиляції» (режим ІІ).

Норма подавання повітря (W₁) на одну людину становить у режимі І – 8 м³/год; у режимі ІІ – 2 м³/год.

2. Визначаємо можливості системи:

а) у режимі І («Чистої вентиляції») за наявною кількістю ФВК (n):

• у сховищі №8: N _пов = ос.,

• у сховищі №12: N _пов = ос.;

б) у режимі ІІ («Фільтровентиляції»):

• у сховищі №8: N _повІІ = ос.,

• у сховищі №12: N _повІІ = ос.

3. Визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітрозабезпеченням людей у режимі І (за найменшими можливостями):

К_ж.з.ппо =

де N₈ , N₁₂ – кількість людей, що можуть бути забезпечені в межах розрахункової місткості сховищ №№8 та 12.

Висновки.

1. Система повітрозабезпечення сховищ не забезпечує потреб у подаванні повітря в обох режимах.

2. Оскільки, існуюча система повітрозабезпечення забезпечує повітрям лише 76% людей, то потрібно додатково встановити у сховищах №№8 та 12 по одному комплекту ФВК-1.

Оцінювання системи водопостачання

Вихідні дані:

Вихідні дані:

– аварійний запас води в проточних баках становить W_о. вод = 2 500 л;

– тривалість укриття людей Т = 3 доби;

– норма запасу питної води на одну людину за добу W₁ = 3 л.

1.  Визначаємо можливості системи із забезпечення водою в аварійній ситуації:

– у сх. № 8  N_вод8 = ос.;

– у сх. № 12  N_вод12 = ос.

2. Визначаємо показник життєзабезпечення водою:

К_ж.з.вод. =

Висновки.

1. Водою з аварійного запасу можна забезпечити 84 % людей, що укриваються у сховищах.

2. Слід установити додаткові баки запасу води у сховищі №8 та сховищі №12:

(420-333) ∙ 3∙3 = 783л.

3. Загальний показник життєзабезпечення К_ж.з.вод = 0,76.   

Оцінювання захисних споруд за своєчасним укриттям персоналу об’єкта

Вихідні дані:

• відстань від місця роботи до сховищ (l);

• час на безаварійну зупинку виробництва  t_зуп = 2 хв;

• час для заповнення сховища  t_з = 2 хв;

• установлений час на укриття  t_вст  = 8 хв;

• швидкість руху людей  V = 80 м/хв.

1. Розподіляємо робітників і службовців за захисними спорудами (за схемою розміщення захисних споруд). Критерій – мінімальна відстань до сховища:

– у сх. № 8: механічний цех – 330 ос.; КБ – 55 ос.; Всього: 385 ос.;

– у сх. № 12: шліфувальний цех – 280 ос.; столярний цех – 125 ос. Всього: 405 ос.

2. Визначаємо відстань від місця роботи до закріплених захисних споруд:

– до сх. № 8: l = 0 м (механічний цех), сховище розміщене у підвалі будинку цеху; l = 440 м (КБ);

– до сх. № 12: l = 0 м (шліфувальний цех); l = 280 м (столярний цех).

3. Визначаємо час на рух людей до захисних споруд:

– до сх. № 8: t_рухуКБ =  хв ; 

– до сх. №12  t_рухуСЦ =  хв. ;

– для робітників механічного і шліфувального цеху t_руху = 0  (сховище в будівлі).

4.Визначаємо потрібний час на укриття людей в захисних спорудах:

t_укр = t_зуп + t_руху + t_з:

t_укр = 2 + 0 + 2 = 4 хв (механічний цех);

t_укр = 2 + 5,5 + 2 = 9,5 хв (КБ);

t_укр = 2 + 0 + 2 = 4 хв (шліфувальний цех);

t_укр = 2 + 3,5 + 2 = 7,5 хв (столярний цех).

5. Порівнюємо потрібний час на укриття зі встановленим (t_укр = 8 хв). Для всіх людей, що укриваються у сховищах  t_укр < t_вст .

Показник своєчасного укриття: К _св.у =

Висновок. Розташування сховищ дозволяє своєчасно укрити усіх робітників і службовців.

Результати усіх розрахунків заносимо в табл.2.1.

Таблиця 2.1. Результати оцінювання надійності захисту виробничого персоналу машинобудівного заводу

Назви захисних споруд	Забезпечені захистом, ос.
	За місткістю	За захисними властивостями	За життєзабезпеченням	За своєчасним укриттям
ПРУ	60			
Сховище №8	420	420	300	385
Сховище №12	420	420	300	405
Всього	900	840	600	790
Показники	1,14	1,06	0,76	1,0