- •Радянсько-німецькі договори 1939 року і західноукраїнські землі
- •Окупація україни військами Німеччини та її союзників
- •Окупаційний режим та рух опору на україні
- •Розгортання руху Опору
- •Розгорнулася міжусобна війна, згубна для обох течій.
- •Україна у 1943 р.
- •Україна на завершальному етапі другої світової війни (1944–1945 роки)
- •Культура україни в роки війни
- •Україна в період повоєнної відбудови
- •Радянізація західних областей україни
- •Культурне життя в україні у другій половині 40-х — на початку 50-х рр.
- •Суспільно-політичне життя й політичне боротьба в Україні.
- •Стан економіки України наприкінці 50-х — у першій половині 60-х років.
- •Зародження дисидентського руху в україні
- •Культура і духовне життя в Україні у 50—60-х рр.
- •Політико-ідеологічна криза системи
- •Зміни у партійно-господарському керівництві України
- •Причини обрання в.Щербицького
- •Наростання економічної кризи
- •Економічна політика центру в Україні
- •Криза колгоспно-радгоспної системи — Приріст аграрного сектора в роки
- •Життєвий рівень населення
- •Культура і духовне життя у 60–80-х рр.
- •Духовна атмосфера характеризується
- •Погіршення економічної ситуації в Україні в другій половині 80-х рр.
- •Необхідність радикальних перетворень і і етап
- •З агострення боротьби навколо економічної реформи (1990 р.) і іі етап.
- •П огіршення економічного становища, посилення негативних тенденцій:
- •Падіння обсягів виробництва, скорочення внп —
- •Поглиблення політичної конфронтації;
- •Загострення протиріч між республікою і центром;
- •Збільшення напруги в суспільстві.
- •С31 Серпня 1991 р. —тимчасова заборона кпу, а після підтвердження факту участі в заколоті — заборона взагалі. Проба державн6ого перевороту (дкнс)
- •24 Серпня 1991 р. — Акт проголошення незалежності України.
Культурне життя в україні у другій половині 40-х — на початку 50-х рр.
Умови розвитку культури:
Перемога сприяла духовному піднесенню, зростанню національної свідомості, гордості;
матеріальна база культури зруйнована війною;
нестача коштів через залишковий принцип фінансування;
посилення ідеологічного тиску на всі верстви населення, особливо, інтелігенцію;
припинення культурних зв’язків із Заходом, початок «холодної війни»;
русифікація і звуження діапазону використання української мови.
Відбудова системи освіти
відновлення (1950 р.) довоєнної мережі шкіл та вузів (160);
поширення вечірньої та заочної форми навчання (для представників робочої та селянської молоді);
створення фонду всеобучу для матеріальної підтримки тих, кому батьки не могли забезпечити матеріального мінімуму (тільки у 1948/49 навчальному році таку допомогу отримало 140 тис. дітей);
відновлення роботи піонерських та комсомольських організацій, зростання їх чисельності (знаряддя збереження і посилення контролю над учнівською молоддю);
впровадження обов’язкового семирічної освіти дітей (1953 р.);
зменшення кількості українських (з 26 до 25 тис.), скорочення і закриття національних шкіл (молдавських, угорських, польських та т. ін.), за умови збільшення російських у 1,5 рази;
збільшення кількості учнів та студентів, що навчалися російською мовою.
Наука
Головна наукова установа — Академія наук УРСР на чолі з біологом О.Палладіним; кількість наукових працівників досягла 22,3 тис. чоловік.
Рік |
Вчений, або колектив |
Важливе досягнення |
1946 р. |
|
Запущено перший в світі експериментальний атомний реактор |
1948 — 1951 рр. |
Інститут електроніки АН УРСР, лабораторія моделювання та обчислювальної техніки; С.Лебедєв |
Перша в СРСР мала електронно-обчислюваль-на машина «МЕОМ», що відповідала рівню світових стандартів. |
1953 р. |
Проект Є.Патона |
Уведено в експлуатацію перший в СРСР суцільно зварений міст через Дніпро |
|
Інститут електрозварювання АН УРСР на чолі з Є.Патоном |
Масове впровадження у виробництво автоматів зварювання металів під флюсом (80 % стиків труб газопроводу Дашава—Київ). |
|
Директор Павлиської середньої школи на Кіровоградщині В.Сухомлинський |
Педагогічний досвід став надбанням світової науки |
Лисенковщина — розгром генетики невігласом і шахраєм Т.Лисенком після серпневої (1948 р.) сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. Леніна (ВАСХНІЛ). В Україні жертвами переслідувань і розправ стали професори І.Поляков, С.Делоне та інші. Розгром спричинив відставання СРСР в цій галузі в наступні десятиліття.
Крім генетики ідеалістичними «лженауками» було оголошено кібернетику.
Розвиток літератури та мистецтва
Галузь |
Діяч |
Внесок |
Література |
О.Гончар |
Трилогія «Прапороносці». |
Ю.Яновський |
«На нашій землі» (перша частина роману «Велика рідня») |
|
О.Вишня |
Гумористичні оповідання. |
|
М.Рильський |
|
|
П.Тичина |
|
|
В.Сосюра |
|
|
А.Малишко |
|
|
В.Некрасов |
«В окопах Сталинграда» |
|
Н.Рибак |
«Переяславська рада» |
|
Театр |
Актори Б.Гмиря, С.Козак, В.Огнєвий, Н.Ужвій, Г.Юра |
|
Музика |
Ю.Мейтус |
Опера «Молода Гвардія» (1947) |
К.Данкевич |
Опера «Богдан Хмельницький» |
|
Кіно |
С.Герасимов |
Картина «Молода Гвардія» (1948) |
О.Довженко |
Картина «Мічурін» |
Ждановщина на Україні
Ждановщина — післявоєнна ідеологічна «проробка» художньої інтелігенції, влаштована у серпні 1946 р. Й.Сталіним та головним ідеологом ВКП(б) А.Ждановим.
Ідеологічної проробки зазнали журнали «Перець» і «Вітчизна» (редактор А.Малишко), опера К.Данкевича «Богдан Хмельницький», автори «Короткого курсу історії України». Шельмування зазнали письменники М.Рильський, Ю.Яновський, І.Сенченко. Особливо жорсткі нападки обрушилися на вірш класика радянської літератури В.Сосюри «Любіть Україну». У липні 1951 р. Сосюра змушений був виступити з публічним покаянням. В період боротьби з «космополітизмом» в Україні було репресовано 18 єврейських письменника. Їм було висунуто звинувачення в «ідеологічних помилках», «буржуазному націоналізмі», «низькопоклонстві перед Заходом» та інші подібні.
У такій атмосфері митці змушені були продуктувати відверто славословні твори, далекі від реалій життя.
Україна в першій половині 50-х рр.
Внутрішньополітичне становище України на початку 50-х рр.
Завершення періоду відбудови не спричинило змін у системі управління державою і народним господарством, яка залишалася тоталітарною. Ніяких суттєвих коректив не вніс і ХVII з’їзд компартії України (вересень 1952 р.), який продублював рішення XIX з’їзду КПРС. Партійно-державне керівництво, очолюване Л.Мельниковим (грудень 1949 — червень 1953 рр.) і Д.Коротченком (голова уряду грудень 1947 — січень 1954) без вагань підтримувала політичну лінію центру.
Після смерті Сталіна (5 березня 1953р.) почалася активна боротьба за владу, в яку було втягнуте і керівництво УРСР. Під впливом Берії Л.Мельникова було звільнено, а новим лідером партії обрано О.Кириченка (перший українець, призначений на цю посаду). Т.Строкачу вдалося передати в ЦК матеріали, які свідчили про змовницькі плани Берії і його прибічників. Незабаром Берія був заарештований. Його усунення сприяло злету Хрущова. Прихід М.Хрущова сприяв підвищенню впливовості республіки в складі СРСР, зростанню питомої ваги вихідців з України на різних керівних посадах.
Основні напрямки внутрішньої політики на Україні.
Початок десталінізації в Україні.
Десталінізація — відмова й засудження теорії й практики сталінізму.
Проявилася :
заяви партійного керівництва про необхідність демократизації й усунення неправильних трактувань ролі особи в історії, проявив її культу і хоч Сталіна прямо не критикували, прізвище його ріже згадувалось;
реабілітація репресованих у 30-і рр. в відомих партійних, радянських і військових діячів (С. Косіора, В. Чубаря, П. Постишева, Я. Гамарника та ін.) ;
повернення з концтаборів репресованих за незначні вчинки;
припинила оберти репресивна машина ( припинено “справу лікарів” та ін.);
зміни в діяльності правоохоронних органів:
а) ліквідовані воєнні трибунали та Особлива нарада МВС;
б) зміни до кримінально-процесуального кодексу, які вводили більш гуманний характер судочинства;
в) утворюється комісія Президії ЦК КПРС з вивчення матеріалів щодо масових репресій 30-х рр.;
г) введення в УРСР (1955) прокурорського нагляду за дотримання законності.
Зміни у державному устрої:
деяке розширення союзних і автономних республік в економічному й культурному житті (загалом центр, як і раніше, тримав управління в своїх руках):
передача у віддання республіки низки підприємств союзного підпорядкування;
створюють нові союзно-республіканські міністерств; й республіканські);
уряду УРСР надаються додаткові права у плануванні виробництва і розподілу продукції;
дещо розширені бюджетні можливості.
з метою удосконалення адміністративно-територіального устрою й в ознаменування 300-річчя «возз’єднання України з Росією» Кримська область РРФСР 10 лютого 1954 р. передавалося до складу УРСР; після виселення татар це було визначено неминучим і сприяло відновленню господарського життя та розвитку культури півострова в складі Україні; оформлення сучасної території України.
Розвиток господарства в першій половині 50-х рр.
Позитивне |
Негативне |
Індустрія |
|
|
|
Сільське господарство |
|
|
|
Становище в західних областях.
Характеризується:
З одного боку — значне протистояння: особливо селянства — державі, тривав опір оунівського підпілля диктатові владних структур.
З іншого боку — утверджується колгоспний лад, прискореними темпами розвивається промисловість.
Заходи радянського керівництва щодо подолання опору й завершення радянізації:
депортація оунівців і звинувачених у зв’язках з ними;
зміцнення владного апарату, репресивних структур вихідцями із Східних областей України та інших республік СРСР;
звуження функціонування української мови (у вузах, школах та т. ін.);
зміцнення колгоспів ( утворення політвідділів при МТС).
Реабілітація — відновлення доброго імені, репутації (неправильно звинуваченої й опороченої особи) відновлення (по суду або в адміністративному порядку) в попередніх правах.