7. Методи навчання

З найбільш важливих тем курсу проводяться семінарські та практичні заняття. На них можуть використовуватись різні форми та методи навчання і контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення відповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних повідомлень, розв’язання казусів, виконання самостійних і контрольних робіт, індивідуальні завдання та інші. Рівень знань, підготовленості, ерудиції, активності студентів на семінарах оцінюється викладачем самостійно. Завершується вивчення дисципліни проведенням іспиту.

8. Методи контролю знань

Навчальна нормативна дисципліна «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, стабільної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

• підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

• відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

• відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

• подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

• розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістових модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в четвертому семестрі складають іспит. На іспит виносяться вузлові питання, типові і комплексні завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.

За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент у четвертому семестрі за один ЗМ дорівнює 30-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 60 балів (по 30 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 40 балів (до 20 балів за кожну вірну відповідь усного завдання), що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (КПМ).

Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.

Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

• доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

• доповнення доповіді – до 3 балів;

• експрес опитування – до 3 балів;

• колоквіум – до 4 балів;

• самостійна робота – до 4 балів;

• домашня робота – до 4 балів;

• есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

• тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

• реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

• участь в дискусії – до 2 балів;

• підсумкова контрольна робота - до 5 балів.

Формальні дебати – являють собою певний перелік правил та традиційних процедур. Учасники намагаються представляти найкращі аргументи на захист чи проти певної пропозиції, в такий спосіб перемагаючи команду супротивників. Метою формальних дебатів є допомогти студентам розвинути їх навички критичного та креативного мислення, посилити їх ораторські здатності та набувати навиків активного слухання.

Навчання по колу – це стратегія за якою студенти діляться інформацією та навчаються через спілкування один з одним. Оскільки дана стратегія передбачає повторення, її використання заохочує студентів до вивчання та вироблення концептуального розуміння того чи іншого питання.

Деякі методичні вказівки стосовно використання навчання по колу:

• аудиторія поділяється на дві групи студентів таким чином, щоб вони формували два концентричних кола і ті, хто знаходяться у внутрішньому колі сиділи обличчям до тих, хто в зовнішньому;

• кожний із внутрішнього кола має дві хвилини, щоб викласти усе, що йому/їй відомо з даної теми тому, хто сидить обличчям до нього у зовнішньому колі;

• через дві-три хвилини ті, хто сиділи у зовнішньому колі і слухали, чинять так само. Вони також задають питання чи з’ясовують наскільки правильно зрозуміли прослухане, переказуючи своїми словами те, що було почуто;

• коли час вийшов студенти зовнішнього кола переходять на нове місце за годинниковою стрілкою так, щоб опинитися перед новим партнером (внутрішнє коло залишається на місці). Студенти повторюють процес, таким чином отримуючи нову інформацію та ділячись нею. Крім того вони покращують свої навички усного мовлення;

• студенти обговорюють із викладачем те, що відбулося з їх думками та мовою в процесі виконання даної вправи.

«Мозковий штурм» – є одним із способів швидкого пошуку ідей для наступного обдумування. Під час заняття за методом мозкового штурму, студенти діляться усіма ідеями, які спадають їм на думку у зв’язку із певним поняттям чи предметом обговорення. «Мозковий штурм» передбачає залучення студентів у групи для розв’язання проблеми чи генерування ідей.

Оповідання – це процес обміну думками, який часто буває важливішим для того, хто говорить, ніж для слухача. Вони можуть брати початок із особистого досвіту, яким корисно було б поділитися з колегами, із уяви, з прочитаних чи десь побачених історій.

Економічні диктанти – один з видів поточного контролю знань студентів, який має містити невелику кількість питань лаконічних, зрозумілих, потребуючих однозначної відповіді. Питання павині бути продиктовані в досить бистрому темпі. Це дозволить з одного боку, закріпити основні економічні категорії, які були розглянути в темі лекції, а з іншого створити умови для розумового відпочинку і може бути перехідним етапом між більш складними в розумовому сенсі видами робіт. Диктанти мають викликати зацікавленість студентів, і спонукати їх бути під час лекцій більш зосередженими та уважними.

Обдумування та обмін думками – цей метод передбачає індивідуальні роздуми перед відповіддю: викладач ставить запитання, яке має абстрактну думку; студенти обдумують та коротко занотовують свою відповідь; формуються пар (партнери в парах обговорюють свої відповіді); відбувається обмін думками в аудиторії.

Навчальні щоденники – корисна стратегія яка надає студентам можливість вести записи в самому процесі навчання. Крім того, що такі щоденники є місцем, де студенти можуть вести дослідження та записувати свої роздуми з приводу навчання, вони допомагають вчителеві отримати інформацію про ставлення студентів, рівень їх розуміння теми та найбільш цікаві для студентів питання. Така інформація дозволяє викладачу вирішити, що, як і кому викладати в даний період. Викладач може також зробити роз’яснення у разі необхідності.

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної літньої сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці.