Одеський

Миколаївський

Природно-ресурсний

Мінеральні ресурси: слабо забезпечена основними видами мінерально-сировинних ресурсів. Є невеликі поклади бурого вугілля, калійних солей, графіту, будівельних матеріалів, золото (Майське родовище).

Відносно забезпечена водними ресурсами.

Переважають чорноземні грунти, а також темно-каштанові солонцюваті.

Майже вся розорана.

Земельні ресурси: рілля – 6,5%. Добре забезпечено.

Водні ресурси: недостатньо.

Лісові ресурси: обмежені, природоохоронна функція.

Мінеральні ресурси: будівельні матеріали, буре вугілля, торф. Є запаси графіту. Недостатньо забезпечена.

Забезпечена водними ресурсами. Земельні ресурси – переважають чорноземи, каштанові ґрунти. Дуже розорана.

Водні ресурси – погана водозабезпеченість.

Лісові ресурси – відсутні.

Економічний

Налічується 960 промислових підприємств, на яких працює 70 тис. осіб або чверть від загальної чисельності працюючих в регіоні. Промисловість є основною бюджетоутворюючою галуззю господарства регіону та сферою, яка забезпечує стабілізацію соціального стану регіону. Продукція промислового комплексу складає 65,2 % від загального обсягу.

Спеціалізація: морський транспорт, рекреація і туризм, нафтохімія, нафтопереробка, суднобудування, машинобудування, сільське господарство.

Спеціалізація: морський транспорт, рекреація і туризм, нафтохімія, нафтопереробка, суднобудування, машинобудування,сільське господарство.

Науково-технічний

Потужний, спеціалізація – господарський профіль.

Дослідження проблем водо забезпечення. Зрошуваного землеробства, екологія, альтернативні джерела енергії.

Стан природного середовища.

Дунайський біосферний заповідник, Одеські катакомби.

93 природно-заповідні об’єкти, Чорноморський заповідник, пам’ятка природи – «Степок».

Трудового

2,5 млн населення, переважає міське населення 65%, щільність 75 осіб/км² . Переважають жінки, працездатне – 60%,

Трудові ресурси – 1,5 млн осіб, високий рівень безробіття.

Населення 1,3 млн., густота 52 осіб/км^2.

Депопуляція. Багатонаціональна, 61% - трудові ресурси. Високий рівень безробіття.

Рекреаційно-туристичний

Джерела мінеральних вод «Кульяник», лікувальних грязей. Дуже обре забезпечений рекреаційними ресурсами.

Джерела мінеральних вод, лікувальних грязей.

Інфраструктура

Має прикордонне, вигідне приморське, транзитне, транспортно-розподільче економіко-географічне положення, що сприяє формуванню потужних портів, міжнародних транспортних коридорів, транзитних потоків товарів, енергоресурсів,

Має прикордонне, вигідне приморське, транзитне, транспортно-розподільче економіко-географічне положення, що сприяє формуванню потужних портів, міжнародних транспортних коридорів, транзитних потоків товарів, енергоресурсів,

Центральний

Південний

Природно-ресурсний

7% природно-ресурсного потенціалу країни. Мінеральних ресурсів небагато (1,1%), сировинна база не в достатній мірі забезпечує потреби району. Корисні копалини : торф, буре вугілля, будівельна сировина, гранітом, родовищем бурштину, рудні корисні копалини, горючі сланці.

Клімат помірно теплий. Водні ресурси: гідрографічна мережа району відносно негуста

Земельні ресурси: ґрунти району різноманітні. Розміщення ґрунтів має чітко виражений зональний характер

Лісові ресурси: лісом зайнято не більше 1,5 - 2,5% території.

Мінерально-сировинні ресурси: залізні руди, флюсові вапняки, солі Сиваша, різні види будівельних матеріалів (граніт, вапняки, мергелисті глини тощо). Найбільше значення має залізна руда, залізо флюсових вапняків

Південний район добре забезпечений сировиною для будівельної індустрії - вапняками, глинами, кварцовими пісками, гранітами, мармуром, мергелем, каоліном, вулканічними туфами.

Серед природних ресурсів багато озер і лиманів, води яких містять солі натрію, хлору, брому. Солі озер і лиманів є цінною сировиною для хімічної промисловості.

На території району виділяється Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область.

Економічний

Високо розвинутий комплекс галузей,. збільшення частки електроенергетики, хімічної, нафтохімічної промисловості, деревообробної, целюлозно-паперової та харчової промисловості; зменшенням питомої ваги паливної промисловості, металургії, машинобудування, металообробки, легкої промисловості. Агропромисловий комплекс спеціалізується на буряківничо-зерново-льонарському напрямі та молочно-м’ясному тваринництві і птахівництві.

Раніше цей район розвивався в аграрному напрямі (зернове господарство). Розвивались галузі промисловості з переробки сільськогосподарської продукції, виробництва сільськогосподарських знарядь праці, суден, видобутку залізної руди. Пізніше структура промисловості змінилася (машинобудування, галузі важкої і харчової промисловості, у сільському господарстві розширено площі під технічними культурами, виноградниками, садами).

За вартістю валової продукції на першому місці харчова промисловість, на другому – машинобудування, на третьому - легка.

Науково-технічний

В районі функціонує потужний потенціал академічної, вузівської та галузевої науки. В академічному секторі зосереджено понад 7% наукових працівників. Найбільшим сектором науки є вузівський сектор, технопарк «Промислово-технологічний парк «Київщина»

Корпорація "Богдан" побудує "Технопарк" для забезпечення логістики нового автомобільного заводу в Черкасах.

Під Києвом створена спеціальна економічна зона «Славутич». : транспорт і зв’язок; будівництво; деревообробна промисловість; легка промисловість. Для зазначених галузей характерна висока частка виробництва продукції інноваційного спрямування.

Потужний науково-технічний потенціал, основу якого складають науково-дослідні установи, вищі навчальні заклади. Будівництво кластер-технопарка «міжнародний центр виробників» почалося у 2007 рЧастка інноваційно-активних підприємств в 2007 р. для Одеського регіону складає 11,4%, Крим – 11,5%, Миколаїв – 8,3%, Херсон – 13,6% (14,2% – в цілому по Україні).

Стан природного середовища.

Нинішня екологічна ситуація району характеризується як кризова, що формувалась протягом тривалого часу. надзвичайної ситуації. Промислові і транспортні викиди в атмосферу та водойми, накопичення шкідливих та токсичних речовин в ґрунті призвели до деградації довкілля. Негативно на навколишнє середовище впливає Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками.

Основними напрямками перспективного розвитку Південного економічного району є вдосконалення його спеціалізації як індустріально-аграрного району, важливого транспортно-морського й ре­креаційного регіону з розвиненим курортно-туристським господарством.

Трудового

Чисельність населення району складає 5,8 млн осіб. Щільність населення – 116,5 осіб/км², Питома вага міського населення - 78,1%.

Демографічна ситуація складна. Коефіцієнт природного приросту - 10,7% – найнижчий серед районів України. Трудові ресурси становлять 2,7 млн. осіб.

Середня густота населення 64,5 осіб/км² (по Україні - 83 особи/км²).

Великі територіальні відмінності в розміщенні й густоті населення.

Коефіцієнт народжуваності коливається від 8,0‰ до 9,8

Коефіцієнт смертності тут один з найнижчих в Україні – 13,7Природний приріст скрізь від'ємний і становить від мінус 5,0‰ у Херсонській області до мінус 6,1‰ в Одеській. Дитяча смертність висока в Одеській області та АР Крим

У районі один з найвищих показників працездатного населення -57,2% Чоловіків набагато менше, ніж жінок

У галузях суспільного виробництва зайнято 25,6% - у промисловості, 33,2% - в сільському господарстві, 28% - у невиробничій сфері.

Рівень безробіття в районі нижчий, ніж в інших районах України 10,6

Рекреаційно-туристичний

Мінерально-лікувальні води типу "Миргородська", розвідане та експлуатується Звенигородське родовище радонових вод.

Економічний район має значний рекреаційно-туристичний потенціал не тільки завдяки столиці країни.

Історико-культурний потенціал, розвиток дитячого, молодіжного, сімейного та спортивно-оздоровчого туризму.

Багато історичних та культурних об’єктів, які відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку і наукову цінність. Шевченківський національний заповідник у Каневі. Заповідник включає музей Т.Г.Шевченка, могилу поета на Тарасовій горі, відновлену хату І.Ядловського, Успенський собор у Каневі, садибу М.Максимовича у Прохорівці та ряд пам’яток археології.

Велике значення мають лікувальні грязі, ропа та джерела мінеральних вод. Кращі лікувальні грязі в Куяльницькому лимані Одеської області і Сакському озері АР Крим. Лише в Криму налічується понад 100 різних за складом і дією на людський організм мінеральних джерел

Для курортів Причорномор'я в цілому характерні: відсутність комплексності їхнього розвитку (рекреація випадає з економічної структури району); низький рівень зовнішнього рекреаційного потоку; нерівномірний розподіл потоку рекреантів на території й концентрація його на більш освоєних територіях; яскраво виражена сезонність потоку рекреантів; відсутність єдиної рекреаційної політики будівництва й управління курортами; слабка транспортна забезпеченість курортів; концентрація місцевого населення на найбільш цінних у рекреаційному відношенні територіях; слаборозвинена, вузькоспеціалізована економічна база міст-курортів.

Інфраструктура

Має потужну інфраструктуру, а саме: понад 8500 км автомобільних доріг, залізничне сполучення з усіма країнами СНД, аеропорти міжнародного класу, транзитні газопроводи.

Вигідне географічне положення. Через його територію проходять важливі залізничні, річкові та повітряні шляхи, які сполучають економічні райони України з багатьма зарубіжними країнами. Район розташований на перетині державних і міжнародних морських шляхів Азовсько-Чорноморського басейну. Його причорноморське положення сприяє розвитку портового та рекреаційного господарства.

Придніпровський

Подільський

Геоекономічне та геополітичне становище.

Вигідне економіко-географічне положення, вихід до Азовського моря, сусідство з економічно розвинутими районами України сприяли формуванню розвинутої транспортної системи. Через район проходять важливі транзитні, залізничні, шосейні магістралі, що поєднують північні області України з Росією з півднем України. Діють міжнародні аеропорти, що здатні приймати найсучасніші літаки і зв’язують область з країнами близького та далекого зарубіжжя. Важливу роль в транспортній системі відіграє річка Дніпро та Бердянський морський порт.

Відзначається відносно низьким рівнем зовнішньоекономічної діяльності. Найбільш експортоспроможною галуззю є харчова промисловість. Однак необхідним завданням розвитку регіону є зміцнення та примноження експортного потенціалу, в першу чергу машинобудівної галузі.

Звуження відтворення основного капіталу в результаті значного скорочення інвестицій. У зв'язку з цим має місце різке зниження освоєння виробництва нових видів продукції і падіння їх якісних параметрів.

Вплив зовнішньоекономічної ситуації на розвиток району

Район є одним з лідерів за обсягами зовнішньої торгівлі. Вагома частка виробництва спрямована на зовнішні ринки. Партнерами району в зовнішній торгівлі є більше як 100 країн світу.

В загальній структурі експорту більше половини складають чорні метали, продукція кольорової металургії та машинобудування. Найбільші обсяги експортних поставок товарів та послуг здійснюються до Росії, Туреччини, Китаю, Польщі. Майже чверть усіх імпортних закупівель припадає на мінеральне паливо, нафту, нафтопродукти, механічне устаткування та запасні частини до нього. Імпорт товарів здійснюється більше ніж із 40 країн світу.

Має високі потенційні можливості щодо ефективного розвитку господарського комплексу. Однак загострилася низка проблем комплексного характеру, першочергове вирішення яких дуже важливе.

Недосконала інвестиційно-інноваційна діяльність. Несприятливий інвестиційний клімат, відсутність коштів нерезидентів, низька зацікавленість іноземних інвесторів, відсутність платоспроможного попиту у замовника продукції, високі кредитні ставки банків, труднощі з сировиною, недосконалість законодавчої бази

Пріоритетами розвитку Поділля в перспективі мають стати: чітко виражена соціальна орієнтація реформ, підвищення рівня життя населення, покращання екологічної ситуації, розширення зовнішньоекспортних зв'язків, покращання можливостей самофінансування розвитку базових галузей виробництва через реінвестування, подолання явищ економічної депресії в усіх територіях району, а загалом формування територіально-цілісного макроекономічного господарського комплексу району.