Трудовий потенціал.

один з найменш населених районів України. Чисельність населення району – 4 млн. осіб. Щільність населення – 69 осіб/км². Відсоток міського населення - 48,8%. Трудові ресурси становлять 1,7 млн. осіб, спостерігається зменшення їхньої чисельності. Коефіцієнт природного приросту дорівнює -8,0 ‰.

8. Охарактеризувати внутрішні фактори соціально-економічного розвитку Придніпровського економічного району. Природно-ресурсний потенціал.

Придніпровське розташування території, безпосередній зв'язок з іншими економічними районами (Донецьким, Східним, Центральним, Південним). Ресурсний потенціал району складає 17,9% від загального. Клімат району помірно-континентальний. Мінеральна база: кам’яне вугілля, залізні руди, марганцеві руди, кольорові метали, нефеліни, будівельні матеріали. Водними ресурсами район забезпечений добре.

Економічний потенціал.

Територіальна концентрація промисловості у три рази вища за середньодержавний показник.    Галузями спеціалізації є: електроенергетика, чорна і кольорова металургія, машинобудування, легка промисловість. За рівнем промислового розвитку Придніпровський економічний район займає друге місце після Донецького і є одним з найбільших індустріальних районів України. Частка реалізованої продукції промисловості складає 25,6% в Україні, валової продукції сільського господарства – 13,8%, обсяг створеної валової доданої вартості - 14,5% від загальнодержавного виробництва ВДВ (валової доданої вартості). Загалом район виробляє 53 % продукції чорної металургії держави, 23,5 % – електроенергії, 19% – машинобудування, 19% – хімії та нафтохімії.

Придніпровський економічний район – промислово-аграрний, де промисловість значно переважає над сільським господарством (6:1), крім Кіровоградської області.

Науково-технічний потенціал.

В районі створена система наукових організацій, що відповідає його спеціалізації. Наукова діяльність та підготовка професійних кадрів проводиться у 73 вищих навчальних закладах 3, 4 рівнів акредитації і 122 закладах 1-2 рівнів акредитації, в яких навчається близько 70 тис. осіб. Більше 160 організацій виконують наукові та науково-технічні роботи.

Якісні зміни відбулися в системі професійно-технічної освіти. ЇЇ розвиток, насамперед, орієнтується на реформування економіки, зміну потреб ринку праці району.

Стан навколишнього середовища.

Нинішня екологічна ситуація району складна, хоча в останні роки у зв’язку із скороченням виробництва вона покращилась. Високі концентрації шкідливих речовин зафіксовані в містах Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Зеленодольську (припустимий рівень перевищений у 282 рази), Димитрові, Олександрії. Крім того, дуже гостро екологічна проблема стоїть у Запоріжжі. Через викиди в атмосферу шкідливих речовин ТЕС у Енергодарі та випарування зі ставка-охолоджувача, який розміщений поряд з АЕС утворився найпотужніший у Європі “генератор” кислотних дощів; ґрунти втрачають свою родючість.

Аналіз екологічної ситуації району свідчить про наявність на його території негативних змін в навколишньому середовищі, а саме: підтоплення міст, селищ, сільськогосподарських земель, зміна гідрохімічного і гідробіологічного режимів річок та водоймищ, замулення, заболочення, пересихання малих річок, ерозія, забруднення ґрунтів і зниження їх родючості.

Трудовий та людський потенціал.

Чисельність населення району складає 6,5 млн. осіб. (13,9% населення країни). Щільність населення – 77 осіб/км². Питома вага міського населення - 77,4%. Велику кількість населення району складають мігранти, але кількість вибуття населення перевищує масштаби його прибуття.

Трудові ресурси становить 3 мл. осіб, що складає 62,3% до населення у віці 15-70 років. В районі спостерігається позитивна тенденція до зменшення кількості безробіття.

Розвиток інфраструктури.

Район включає усі види транспорту при провідній ролі залізничного. Це пов'язано з матеріаломісткістю виробництва і масовістю перевезень. За щільністю залізничних шляхів район поступається лише Донецькому економічному району. Автотранспорт зв'язує міста району з всіма регіонами України. Крім того практично всі населені пункти району зв'язані автомобільними шляхами. Для міжрайонних зв'язків району важливе значення має р. Дніпро з портами у Запоріжжі, Дніпропетровську, Дніпродзержинську та Нікополі. Позитивним є також вихід Запорізької області до Азовського моря і наявність тут Бердянського порту. Крім того район з'єднаний авіалініями з усіма великими містами України та з великою кількістю інших країн світу. Трубопровідний транспорт забезпечує район нафтою, нафтопродуктами і газом.

Розвинуті усі види зв'язку. Район має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного зв'язку, введені цифрові телефонні станції. Глобальна мережа "Інтернет" у режимі "он-лайн" використовується в усіх сферах господарського життя.

Рекреаційно-туристичний потенціал.

В районі нараховується близько 100 тис. га курортно-рекреаційних територій. Рекреаційний потенціал складають мінеральні бальнеологічні води, лікувальні грязі, морські, річкові пляжі, ліси рекреаційного призначення. Велику цінність має акваторія Азовського моря, де знаходяться лікувальні водно-морські та грязьові ресурси. Цінні лікувальні грязі є в районі Бердянська та Маріуполя.

Найвідомішими є культурно-архітектурні пам'ятки в Старих Кодаках, місця боїв козацьких військ з польською шляхтою під Жовтими Водами й у Князівських Байраках, історико-архітектурні пам'ятки в Дніпропетровську, скіфські кургани ІV ст. до н.е., місця розташування козацької Січі, музей прикладного мистецтва в Петриківці.

Суттєвим для району має стати більш повне і раціональне використання місцевих рекреаційних ресурсів - на узбережжі Азовського моря, біля Дніпра з його притоками, поблизу лісових масивів, біля джерел лікувальних вод і грязей.