- •Тема 1 “транспортні системи та критерії ефективності їх функціонування” план
- •Стисле поняття транспорту
- •Транспортна система та її основні елементи
- •1.3. Загально існуючі схеми переміщення вантажів
- •1.4. Ефективність організації процесу перевезень
- •Тема 2 “вантажі та вантажні потоки”
- •1.1. Вантажі та їх класифікація.
- •1.2. Вантажообіг та вантажні потоки.
- •1.3. Представлення вантажопотоків
- •1.1. Вантажі та їх класифікація
- •3) За тарою вантажі розрізняють:
- •6) За ступенем небезпеки вантажі розрізняють:
- •7) За режимом перевезення та зберігання вантажі існують:
- •8) За умовами захисту від зовнішнього впливу вантажі розрізняють:
- •Вантажообіг та вантажні потоки
- •1.3. Представлення вантажопотоків
- •Тема 3 “оптимізація транспортних (вантажних) потоків” план
- •1.1. Загальна постановка задачі.
- •1.2. Послідовність вирішення задачі оптимізації вантажопотоків.
- •Загальна постановка задачі
- •1.2. Послідовність вирішення задачі оптимізації вантажопотоків
- •1.2.1. Побудова початкового (вихідного) плану закріплення вантажовідправників (вв) та вантажоотримувачів (во)
- •1.2.2. Перевірка початкового плану на оптимальність
- •1.2.3. Поліпшення початкового плану закріплення вв за во
- •1.2.4. Визначення оптимального плану закріплення вв за во
- •Тема 4 “транспортний процес. Маршрути вантажних перевезень”
- •1.1. Транспортний процес, його складові.
- •1.2. Маршрути вантажних автомобільних перевезень.
- •1.3. Показники, що характеризують транспортний цикл (простий цикл перевезень).
- •1.1. Транспортний процес, його складові
- •1.2. Маршрути вантажних автомобільних перевезень
- •1.3. Показники, що характеризують транспортний цикл (простий цикл перевезень)
- •Тема 5 “види транспорту, що входять до складу транспортної системи” план
- •1.1. Характеристика видів транспорту, що складають транспорту систему країни.
- •1.2. Показники роботи транспортної мережі.
- •1.1. Характеристика видів транспорту, що складають транспортну систему країни
- •Залізничний транспорт
- •1.1.2. Автомобільний транспорт
- •1.1.3. Трубопровідний транспорт
- •1.1.4. Морський транспорт
- •1.1.5. Річковий транспорт
- •1.1.6. Повітряний транспорт
- •Показники роботи транспортної мережі
- •Тема 6 “рухомий склад автомобільного транспорту” план
- •1.1. Основні типи та класифікація рухомого складу.
- •1.2. Експлуатаційні властивості рухомого складу.
- •1.1. Основні типи та класифікація рухомого складу
- •1.2. Експлуатаційні властивості рухомого складу
- •Тема 7 “ автомобільні перевезення вантажів та пасажирів. Способи перевезення різних видів вантажів” план
- •1.1. Класифікація автомобільних перевезень.
- •1.2. Перевезення масових навальних та сипучих вантажів
- •1.3. Перевезення будівельних вантажів
- •1.4. Перевезення небезпечних вантажів
- •1.5. Перевезення сільськогосподарських вантажів
- •1.6. Перевезення вантажів торгівлі
- •Тема 8 “продуктивність рухомого складу та фактори, що її визначають”
- •1.1. Годинна продуктивність рухомого складу (простий цикл перевезень)
- •1.2. Факторне дослідження годинної продуктивності автомобіля (простий цикл перевезень)
- •1.2.1. Вплив ступіня використання вантажопідйомності автомобіля на годинну продуктивність автомобіля у тоннах, тобто .
- •1.2.2. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від середньої технічної швидкості, .
- •1.2.3. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від коефіцієнта використання пробігу автомобіля, .
- •1.2.4. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від часу простою рухомого складу під навантаженням-розвантаженням, .
- •1.2.5. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від відстані навантаженої їздки, .
- •1.2.6. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тонно-кілометрах від відстані навантаженої їздки, .
- •1.3. Побудова характеристичного графіка (простий цикл перевезень)
- •1.4. Показники роботи рухомого складу на розвізних маршрутах
- •1.5. Факторне дослідження годинної продуктивності рухомого складу на розвізних маршрутах
- •1.5.1. Вплив ступіня використання вантажопідйомності автомобіля при розвозі на годинну продуктивність автомобўія у тоннах, тобто .
- •1.5.6. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від відстані нульового пробігу, .
- •1.5.7. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від часу перебування автомобіля у наряді .
- •Тема 9 “собівартість автомобільних перевезень та фактори, що її обумовлюють” план
- •1.1. Виведення формули собівартості перевезення 1 тонни вантажу (простий цикл перевезень)
- •1.2. Аналіз впливу теп на собівартість автомобільних перевезень простий цикл перевезень)
- •1.2.1. Залежність собівартості перевезення 1 тонни вантажу від коефіцієнта використання пробігу автомобіля,
- •1.2.2. Залежність собівартості перевезення 1 тонни вантажу від середньої технічної швидкості,
- •1.2.3. Залежність собівартості перевезення 1 тонни вантажу від часу простою автомобіля від навантаженням-розвантаженням,
- •1.2.4. Залежність собівартості перевезення 1 тонни вантажу від відстані навантаженої їздки, .
- •1.2.5. Вплив ступіня використання вантажопідйомності автомобіля на собівартість перевезення 1 тонни вантажу, тобто
- •1.2.6. Залежність собівартості виконання 1 тонно-кілометру від відстані навантаженої їздки, .
- •1.3. Фактори, що впливають на собівартість перевезень при роботі на розвізних маршрутах
- •1.4. Факторне дослідження собівартості перевезень на розвізних маршрутах
- •1.4.1. Вплив ступіня використання вантажопідйомності автомобіля при розвозі на собівартість перевезення 1 тонни вантажу, тобто .
- •1.4.6. Залежність собівартості перевезення 1 тонни вантажу на розвізних маршрутах від відстані нульового пробігу, .
- •Тема 10 “експлуатаційні показники використання парку рухомого складу”
- •1.1. Транспортна робота, що виконується парком рухомого складу.
- •1.2. Система показників роботи парку рухомого складу (простий цикл перевезень).
- •1.1. Транспортна робота, що виконується парком рухомого складу
- •1.2. Система показників роботи парку рухомого складу (простий цикл перевезень)
- •1.2.1. Показники першої групи
- •1.2.2. Показники другої групи
- •Тема 11 “формування структури та раціональне використання парку транспортних засобів”
- •1.1. Визначення імовірності партії вантажу, для перевезення якої необхідним є автомобіль відповідної вантажопідйомності.
- •1.2. Визначення техніко-експлуатаційних показників роботи раціональної структури парку транспортних засобів.
- •1.1. Визначення імовірності партії вантажу, для перевезення якої необхідним є автомобіль відповідної вантажопідйомності.
- •1.2. Визначення техніко-експлуатаційних показників роботи раціональної структури парку транспортних засобів.
- •Тема 12 “організація та механізація навантажувально-розвантажувальних робіт на автомобільному транспорті” план
- •1.1. Організація процесу виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.
- •1.2. Способи та засоби виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.
- •1.3. Класифікація засобів механізації навантажувально-розвантажувальних.
- •1.1. Організація процесу виконання навантажувально-розвантажувальних робіт
- •1.2. Способи та засоби виконання навантажувально-розвантажувальних робіт
- •1.3. Класифікація засобів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, що використовуються при виконанні автомобільних перевезень
- •Тема 13 “особливості організації та механізації навантажувально розвантажувальних робіт при перевезення різних видів вантажів”
- •1.1. Масові навальні вантажі промисловості та будівництва
- •1.2. Важковагові, крупногабаритні та довгомірні вантажі
- •1.3. Дрібноштучні вантажі
- •1.4. Масові сільськогосподарські вантажі
- •Тема 14 “організація сумісної роботи транспортних та навантажувально_розвантажувальних засобів як задача масового обслуговування” план
- •1.1. Замкнена смо та показники її функціювання.
- •1.2. Ефективність роботи у смо.
- •1.1. Замкнена смо та показники її функціївання
- •1.2. Ефективність роботи у смо
- •Тема 15 “організація міжміських перевезень вантажів” план
- •1.1. Наскрізний метод організації руху при виконанні міжміських перевезень.
- •1.2. Ділянковий метод організації руху при виконанні міжміських перевезень.
- •1.3. Розрахунок необхідної кількості одиниць рухомого складу.
- •1.1. Наскрізний метод організації руху при виконанні міжміських перевезень
- •1.2. Ділянковий метод організації руху при виконанні міжміських перевезень
- •1.3. Розрахунок необхідної кількості одиниць рухомого складу
6) За ступенем небезпеки вантажі розрізняють:
а) малонебезпечні вантажі, до яких відносять будівельні матеріали, продовольчі та промислові товари та т.і.;
б) пилні та гарячі вантажі, прикладом яких є цемент, вапно, асфальт, мінеральні добрива;
в) вантажі, що є небезпечними за своїми розмірами (негабаритні);
г) небезпечні вантажі, які поділяються на класи, категорії, групи, (наприклад, до 1-ого класу належать вибухові речовини, а до 6-ого - отруйні речовини, і т.і.).
7) За режимом перевезення та зберігання вантажі існують:
а) звичайні вантажі;
б) специфічні вантажі.
До звичайних відносять вантажі, для перевезення, навантаження-розвантаження та складування яких не потрібно дотримуватись особливих умов, та які можливо перевозити універсальним рухомим складом.
Специфічні вантажі потребують виконання особливих заходів по збереженню та дотриманню техніки безпеки при виконанні їх перевезень, зберіганні та виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт. В свою чергу специфічні вантажі поділяються на:
- швидкопсувні вантажі, до яких належить більшість продовольчих товарів;
- вантажі з різким запахом;
- антисанітарні вантажі, а саме сміття, нечистоти та ін.;
- живність (худоба, птиця та ін.).
Специфічні вантажі для виконання перевезень потребують використання спеціалізованого рухомого складу.
8) За умовами захисту від зовнішнього впливу вантажі розрізняють:
а) звичайні вантажі;
б) вантажі, що потребують особливого захисту від атмосферних опадів, температурного впливу, струсів та ударів, а також потребуючі дотримання особливих умов при операціях по навантаженню-розвантаженню вантажу.
Вантажообіг та вантажні потоки
Як ми вже зазначували, транспорт призначений для перевезення вантажів та пасажирів. При виконанні перевезень транспортом здійснюється певна робота. Робота транспорту при виконанні перевезень вантажів характеризується двома основними показниками: обсягом перевезень та вантажообігом.
Обсяг перевезень - це кількість перевезених або запланованих до перевезення вантажів та пасажирів.
Вантажообіг - це виконана або запланована до виконання транспортна робота, витрачена на виконання перевезення вантажів. Пасажирообіг - це виконана або запланована до виконання транспортна робота по перевезенню пасажирів.
Обсяг перевезень (Р) показує кількість тонн вантажу, що була перевезена або планується до перевезень у визначений строк, та вимірюється у тоннах.
Вантажообіг (W) вимірюється у тонно-кілометрах та визначає виконану або заплановану до виконання транспортну роботу по переміщенню вантажів на певну відстань за конкретний період.
В залежності від тривалості періода виконання транспортного процесу обсяг перевезень або вантажообіг буває - годинний, добовий, річний.
Вантажообіг визначає собою вантажопотік. Вантажопотік - це кількість вантажу у тоннах, що прямує в певному напрямку за визначений період часу.
1.3. Представлення вантажопотоків
Вантажопотік може бути представлений у вигляді двох форм:
а) у табличній формі;
б) графічно у вигляді епюри.
При представленні вантажопотоку табличною формою користуються певними позначеннями.
Вантажовідправників позначають як , де і - кількість пунктів відправлення вантажу (і=1,2,...,m). Вантажоотримувачів позначають через , де j - кількість пунктів отримання вантажу (j=1,2,...,n). Кількість тонн вантажу, що відпраляється з пункту вивозу позначається через , а кфлькфсть тонн вантажу, яка потрібна кожному споживачеві - через . Відстань між клієнтами позначається через та проставляється у верхньому правому куті в табличній формі вантажопотоку. Величина завозу вантажу від і-того постачальника до j-того споживача позначається як . Вважається, що сума завозу дорівнює сумі вивозу вантажу.
|
|
|
... |
|
Обсяг завозу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. . . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обсяг вивозу |
|
|
|
|
|
Інша форма представлення вантажопотоку - графічна. На осі Х відкладають відстань перевезення вантажу, а на осі Y - обсяг перевезення вантажу. Епюру вантажопотоку будують таким чином. Спочатку відкладають у певному масштабі довжину однієї або декількох ділянок, на яких здійснюються перевезення вантажу (вісь Х). Потім перпендикулярно до цієї лінії відкладають в масштабі кількість вантажу у тоннах (вісь Y). Площа кожного прямокутника на ерюрі вантажопотоків уявляє собою вантажообіг у тонно-кілометрах на цій ділянці.
Р
Епюри вантажопотоків, що накладені на схему транспортної мережі доріг, прийнято називати картограмою вантажопотоку. Для терміну "картограма вантажоротоку" можна використати таке визначення - це графічне відображення вантажопотоків на карті (плані, схемі) місцевості, де виконуються перевезення вантажу по діючим шляхам його переміщення. Картограму будують з урахуванням напрямку руху транспорту по дорозі (ліво- або правосторонній рух).
Для забезпечення можливості ефективної організації перевезення вантажів, вантажопотоки вивчають різними методами. Потім враховують одержані матеріали у визначенні фактичних значень обсягів перевезень різних видів вантажів. Потужність та структура вантажопотоків, їх представлення у вигляді таблиць та епюр є основою для розробки транспортно-технологічних схем перевезення вантажів.
Контрольні запитання.
1 Вантажi та їх класифiкацiя.
2. Класифiкацiя вантажiв за галузевою ознакою.
3. Класифiкацiя вантажiв за умовами перевезень.
4. Класифiкацiя вантажiв по способу виконання навантажувально-розвантажувальних робiт.
5. Класифiкацiя вантажiв за ознакою використання вантажопiдйомностi.
6. Класифiкацiя вантажiв за ознакою ступiня небезпечностi.
7. Класифiкацiя вантажiв за режимом перевезення та зберiгання.
8. Види маркування вантажів.
9. Представлення вантажопотокiв.
Література.
Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. - К. Выща шк., 1986. - 447 с.