3. Фінансові відносини з не членами.

Розрізняють чотири групи фінансових відносин господарчих суб‘єктів кооперації (кооперативів, об‘єднань, спілок та підприємств, що діють на правах юридичних осіб):

1) з державою. Сюди входять відносини з державною податковою адміністрацією при внесенні податків та інших платежів, з органами державного управління (Фондом держмайна, митницею, Міністерством зовнішньоекономічних зв‘язків і торгівлі, Міністерством закордонних справ та ін.) з різноманітних платежів;

2. між господарськими суб‘єктами об‘єднань (спілок) кооперативів. Це:

• грошові відносини господарюючого суб‘єкту з іншими в процесі формування та розподілу грошових коштів, одержаних від реалізації виробленої продукції чи постачальної продукції (товарів, сировини та ін.);

• відносини, що випливають з факту поставки матеріально – технічних засобів.

2. з господарюючими суб‘єктами інших систем і формувань власності виникають:

• з банківською системою при одержанні та погашенні кредитів, застав майна, купівлі і продажу валюти та цінних паперів, при депозитних внесках і т.п.;

• зі страховими компаніями за всіма видами страхування;

• з фінансовими і фінансово – кредитними господарюючими суб‘єктами при здійсненні трастових, заставних та трансферних операцій, лізингу і т. п.;

• в процесі формування та розподілу грошових коштів, одержаних від реалізації виробленої чи поставленої продукції (товарів, сировини та ін.);

• при поставках матеріально – технічних засобів, надання певних послуг, сплати і стягнення штрафних санкцій, орендній платі тощо.

2. з громадянами (фізичними особами). Це:

• з пайовиками щодо внесення вступних та пайових внесків і виплати дивідендів на них;

• з працівниками господарюючого суб‘єкта щодо виплати заробітної плати та дивідендів на пайові внески, страхових відшкодувань тощо;

• з громадян, що купили товари в кредит в підприємствах роздрібної торгівлі тощо.

1. Операції в кредит

При здійсненні операцій в кредит кооператив надає членам ті ж умови кредиту, які надає ринок.

• Вартість кредиту включається в ціну за товари чи послуги, що надаються кооперативом. Тобто ціна буде залежати від частки, що сплачується членом відразу. Кооператив надає знижку на товари та послуги членам, які оплачують їх одразу.

• Кооператив повинен вимагати від членів гарантій (пайові внески, продукція, що передаватиметься кооперативу, а у разі необхідності – мати можливість взяти заставу особисте майно членів).

Кооператив може використовувати власні обігові кошти для надання сезонних кредитів членам (цей варіант є нереальним для постачальницької діяльності, але необхідний для механізаторських послуг).

В той же час, коли збутовий кооператив оплачує продукцію членів досить тривалий період часу після її передачі, це не може розцінюватись як кредит, тому що він не закуповує їх продукцію, а бере на реалізацію.

2. Поточні рахунки

Кооператив відкриває на кожного члена індивідуальних рахунок, де обліковуються всі операції, проведені через кооператив. На кредит рахунка відноситься продукція, передана кооперативу, в попередніх цінах кооперативні виплати. На дебіт відноситься матеріально – технічне постачання та послуги в попередніх цінах. А також очікувані пайові внески.

Лише сальдо рахунка підлягає оплати в грошовій формі, а до операцій застосовується принцип взаєморозрахунку. Сальдо по кредиту сплачується кооперативом, сальдо по дебету – членом кооперативу. Кооператив може нарахувати проценти на дебет рахунка члена. Щомісячно визначається процентна ставка, що застосовується при цьому кооперативом.